Про нові старі проблеми українського правопису
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Це вже вдруге цього року я з Вами, Наталю, погоджуюся. Я маю на увззі оце: "І це не приниження, а констатація факту. Прикро..."
а "Ріже правду-матінку відразу в очі" - росіянізм . І це факт
а "Ріже правду-матінку відразу в очі" - росіянізм . І це факт
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Ніц не знаю. Опрацювати.Кувалда писав:а "Ріже правду-матінку відразу в очі" - росіянізм . І це факт
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Справді, прикро, коли в правописі вирують політичні торнадо. Мова - це тонкий і складний механізм, який потребує кваліфікованої та копіткої роботи, а не кавалерійських наскоків і безапеляційних суджень.
На жаль, констатації реальних фактів там не спостерігається.
Кожна мова складається з лексики (тобто слів) і граматики (тобто правил уживання цих слів). Лексика дуже лабільна і легко піддається різноманітним впливам. І тут справді є над чим попрацювати, очищуючи мову від непотребу. А от граматика (а правопис саме її і стосується) є відносно стабільною системою - настільки, що руйнуваня граматичних норм може свідчити про зникнення мови. Цього, на щастя, немає. Поки що. Якщо самі не наламаємо дров.
Отож, справа геть не в правописі.
На жаль, констатації реальних фактів там не спостерігається.
Кожна мова складається з лексики (тобто слів) і граматики (тобто правил уживання цих слів). Лексика дуже лабільна і легко піддається різноманітним впливам. І тут справді є над чим попрацювати, очищуючи мову від непотребу. А от граматика (а правопис саме її і стосується) є відносно стабільною системою - настільки, що руйнуваня граматичних норм може свідчити про зникнення мови. Цього, на щастя, немає. Поки що. Якщо самі не наламаємо дров.
Отож, справа геть не в правописі.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Що заважає Вашій любій пані "революцьонерці" прибрати бодай крихту чужинецького правописного сміття, "ожіночивши" власне прізвище за репресованим Правописом 1928???Наталя писав:Оце в яблучко.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
А чужомовні прізвища ми не чіпаємо. Ось так.вітько писав:Що заважає Вашій любій пані "революцьонерці" прибрати бодай крихту чужинецького правописного сміття, "ожіночивши" власне прізвище за репресованим Правописом 1928???Наталя писав:Оце в яблучко.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
А ось цитата щодо Правопису 1928 року:
„типово анемічний, безкровний фабрикат кабінетних теоретиків, не придатний для щоденного життя”.
Цікаво, як шановні учасники обговорення її сприймуть.
„типово анемічний, безкровний фабрикат кабінетних теоретиків, не придатний для щоденного життя”.
Цікаво, як шановні учасники обговорення її сприймуть.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Підкарпатські русини, словаки, чехи та й не тільки - це теж МИ. І вони таки "чіпають"!Наталя писав:А чужомовні прізвища ми не чіпаємо. Ось так.
Не чіпають хіба ті, що про всяк стоять на струнко перед старшим братиком.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Правопис-28
Жіночі прізвища § 77. В українській мові українські прізвища звичайно відмінюються, тим то прізвища чоловічі й прізвища жіночі здебільшого розрізняються між собою закінченням, а то й окремими наростками.
1. а) Коли чоловіче прізвище іменник чоловічого роду з закінченням на приголосний або -о (дапр., Чуб, Ніс, Шевченко), то відповідне жіноче прізвище (напр., для дружини, дочки) буде прикметник від тих іменників з наростком -ова (-ева, -ева): Ганна Чубова, Чубової, Чубовій, товаришка Носова, Шевченкова, Шевцева (від Швець), Палієва (від Палій) і т. ін.— див. § 2026.
Але, згідно з новими умовами життя, оскільки сама власниця прізвища або її батьки того бажають від таких чоловічих прізвищ її прізвище може бути і в інших формах, напр., у формі того самого іменника, звичайно, невідмінного: Ганна Чуб,. Ганні Чуб, з Ганною Чуб, товаришка Ніс, товаришці Ніс і т. ін., або з наростком -ка (для заміжніх відповідно до деяких чоловічих): Антоновичка, Антоновички... (від Антонович), Воличка (від Волик) і т. ін.
Примітка. Із цих форм жіночих прізвищ від чоловічих лише одна може бути за прізвище, оскільки людина повинна мати стале прізвище, змінити ж своє прізвище жінка може на загальних підставах.
Жіночі прізвища § 77. В українській мові українські прізвища звичайно відмінюються, тим то прізвища чоловічі й прізвища жіночі здебільшого розрізняються між собою закінченням, а то й окремими наростками.
1. а) Коли чоловіче прізвище іменник чоловічого роду з закінченням на приголосний або -о (дапр., Чуб, Ніс, Шевченко), то відповідне жіноче прізвище (напр., для дружини, дочки) буде прикметник від тих іменників з наростком -ова (-ева, -ева): Ганна Чубова, Чубової, Чубовій, товаришка Носова, Шевченкова, Шевцева (від Швець), Палієва (від Палій) і т. ін.— див. § 2026.
Але, згідно з новими умовами життя, оскільки сама власниця прізвища або її батьки того бажають від таких чоловічих прізвищ її прізвище може бути і в інших формах, напр., у формі того самого іменника, звичайно, невідмінного: Ганна Чуб,. Ганні Чуб, з Ганною Чуб, товаришка Ніс, товаришці Ніс і т. ін., або з наростком -ка (для заміжніх відповідно до деяких чоловічих): Антоновичка, Антоновички... (від Антонович), Воличка (від Волик) і т. ін.
Примітка. Із цих форм жіночих прізвищ від чоловічих лише одна може бути за прізвище, оскільки людина повинна мати стале прізвище, змінити ж своє прізвище жінка може на загальних підставах.
Re: Про нові старі проблеми українського правопису
Цікаво, чи хоч одна з теперішніх нацпуританок, віддаючись, записалася Кравчуковою, Шевченковою, Волошиновою?Кувалда писав:Правопис-28
В українській мові українські прізвища звичайно відмінюються, тим то прізвища чоловічі й прізвища жіночі здебільшого розрізняються між собою закінченням, а то й окремими наростками.