<< Прості прийменники Зміст Додаток прислівниковий >>

Складні прийменники.

 

Значіння їх і вживання § 171.

Як і складні приростки в дієсловах (див. § 86), дуже поширені в українській мові складні прийменники, тільки ці останні далеко різноманітніші проти складних приростків. Та не всі складні прийменники творять зовсім нові прийменники, здебільшого вони заховують основне значіння другої частини прийменника, але, звичайно, і в цих випадках складний прийменник віддає дещо інше, ніж відповідний простий. Взагалі складні прийменники надають стосункам значіння ніби більшої виразности, конкретности. Перша частина складного прийменника ніби підкреслює, оживляє значіння другої. Так, напр., ішов під гаєм блідіше супроти ішов попід гаєм, над морем туман не так мальовничо, як понад морем туман. Другі з цих словосполучень ніби близькі до таких, як ішов під самим гаєм, над морем скрізь туман чи що. Отже головне значіння їх підсильне. Проте, як зауважено, декотрі складні прийменники мають самостійне значіння.

Подаємо складні прийменники в альфабетній послідовності, спиняючись докладніше лише на тих, що мають якісь особливості в значінні чи вживанні, і тільки посилаючись на відомі вже при інших.

1. задля — для: Виросте на йому щасливша доля задля людей. (О. Сторож.)

2. запро — це за + про: Тоді ще острах був між панами запро тоту мазурську різанину. (Ів. Франко)

      Просив, щоб я її випустив.

— А то запро що?

— Або я знаю? (Ів. Франко)

Це прийменник місцевого, західньоукраїнського походження. Поширення в літературній мові не має.

3. заради — ради: Треба маритися заради дітей. (Г. Барвін.)

4. зачерез — через (рідко): зачерез мене сталося.

5. з-за (із-за) — з новим супроти складників значінням, бо в ньому ніби злилися значіння з і за: виходити з-за лісу і т. ін.

6. з-між (з-межи) —  теж ніби нове середнє супроти значіння з і між: І викинуть з-між себе його люди. (П. Куліш)

7. з-на — це льокального походження складний прийменник, вживаний у А. Свидницького: Так з-на гони від них. На глухій стіні килим висить, і на килимі колодка з-на п’ядь довжини. Порівн. "з гони від них" і "на гони від них". З таких конструкцій і значінь і вийшло з-на.

8. з-над — такого ж творення, як з-між тощо: з-над Дніпра, з-над Дністра і т. ін.

9. з-перед — див. з-між: з-перед моїх очей утік.

10. з-під — див. попер.: З-під ринви та на дощ. (Нар. присл.)

11. з-по — такого ж походження, як з-на: Разів з-по десять перехристився... (А. Свидн.)

12. з-поміж — див. з-між.

13. з-поперед — див. з-перед.

14. з-посеред — див. з-між: один з-посеред усіх.

15. з-попід — див. з-між: з-попід землі виступає.

16. з-проміж — див. з-між.

17. насеред — серед: насеред села.

18. осередь — серед: Та ви такої риби осередь літа не купите. (Сл. Грінч.). Цей складний прийменник, здається, діялектичного походження.

19. побіля — біля: пробігло побіля воріт.

20. повз — проз, побіля, попри з знахідним відмінком: пройти повз явір, проскочити повз вікно.

21. поміж — між: Поміж тими крутими горами сходила зоря (Нар. пісня).

Також і поміж що.

22. понад — над: Пливе понад берегом. (Нар.)

23. поперед — перед: Поперед себе та вражих ляхів облавою пруть. (Нар. пісня). Безлюдная доріженька попередо мною. (М. Вовч.)

24. попід — під: Попід очі смуги. (А. Свидн.) Попід горою, попід зеленою козаки ідуть. (Нар.

пісня)

25. попри — при, коло, повз, але з знахідним відмінком: Йду попри корчму, коли щось співає. (Нар.). У літературній мові трапляється і з родовим: Це ж крайня ганьба... жити попри льоканди. (Л. Україн.)

Та цей складний прийменник місцевого, західноукраїнського походження і великого поширення в літературній мові не має.

26. попротив — против: Ще, каже, попротив себе не вишукав. (О. Федьк.)

27. посеред — серед: посеред хати.

28. почерез — через з тими самими значіннями, що й цей останній, але місцевого, західноукраїнського походжання: пішов почерез гору, почерез нього сталося, робить почерез цілий рік.

29. проз — повз і через: ітимеш проз його, процідила проз сито. У літературній мові вживається не густо.

30. проміж — промежи — між, поміж, з-проміж, але з трьома відмінками — родов., знах. і орудн.: проміж людей, проміж люди, проміж людьми. Йому пробігла собака проміж ногами. (Нар.). Утікала Бондарівна промежи домами. (Нар. пісня).

31. супроти — проти: супроти його.

 

Вивідні прийменники.

 

Значіння їх і вживання § 172.

Нарешті є ще й такі прийменники, що походять із інших слів, звичайних членів речення. Здебільшого такі прийменники це ті ж таки слова, тільки вжиті в ролі прийменників, себто коли вони вже не ввіходять у речення як самостійні члени його, а лише зв’язують інші члени (звичайно, й згубивши самостійний свій наголос при цім). Щонайбільше такі прийменники бувають із прислівників. У § 141 наведені зразки таких взагалі двозначних слів у реченнях, коли вони бувають то як прислівники, то як прийменники; то як іменники, то як прийменники. Усі такі прийменники вимагають по собі родового відмінку. Наведемо такі прийменники (але не всі):

1. близько — біля, коло: Іван Луговський близько ляхів... живе. (Нар. дума). Пройшов близько п’яти верстов. (Ак. сл.)

2. верх — над: верх дерева.

3. довкола —  див. § 141.

4. довкруги — навкруги, коло: довкруги міста.

5. замість (замісто, місто) — тільки як прийменник (замість, замісто): замість мене, замісто того, місто нас.

6. зверх — над, поверх, верх. Один зверх одного. (Нар. каз.)

7. кінець, кінці — край, на кінці, з краю: Сидить батько кінець стола (Т. Шевч.). Кінці греблі шумлять верби. (Нар. пісня)

8. коло — біля, круг: коло серця, коло річки, коло броду. У літературній мові вживається і на означення приблизности:

Коло осіннього Миколи...

Ішли цигани. (Т. Шевч.)

Я від тебе старший...

           — Либонь настільки, як старшою була твоя

Хатіджа від тебе?

Так, щось коло того, певне. (Л. Україн.)

9. край —  див. § 141.

10. круг (округ) — кругом, навколо: На ріках круг Вавилона... сиділи ми. (Т. Шевч.). Обійде округ хати. (Нар.). У народній мові ще й круга: піти круга світа. Порівн. іменник: кру́г пря́дива.

11. навпак(и) — проти, напроти: Покотила паляницю навпаки сонця. (Гр. Кв.-Осн.)

12. навпроти (напроти) — проти: навпроти ньо́го, навпроти ночі. Порівн. прислівник: їхати навпроти́.

13. назад — позад, за: сидить назад ме́не.

14. наперед — поперед: наперед усіх. Порівн. прислівник: іди напере́д.

15. нарізно — звичайно тільки прислівник, але іноді й прийменник: Стояв він нарізно всіх. (П. Мирний)

16. недалеко — близько: Там недалеко неї... арфа еольська. (О. Кобил.). Який то бір недалеко вас? (М. Вовч.) Звичайно недалеко прислівник.

17. опріч, (опріче, опроче) — крім: опріч неї були ще й інші. Також у значінні поза, "окремо від": Опріч людей собі ходила. (Є. Греб.)

18. перше — звичайно як прислівник і тільки зрідка як прийменник у значінні раніше, перед, поперед:

Турбувався тільки про одно: коли б перше Чіпки побачитись з Петром. (П. Мирний)

19. побіч, поверх, позад, попліч, поруч, поряд — коло, біля: побіч мене, поверх води, поверх сотні, позад себе, попліч його, поруч них, поряд вас. Порівн.: побіч сидіти. Пливе позад завзятий Гамалія. (Т. Шевч.)

20. потім — після, по, але тільки в сполученні потім то́го: потім того й ми прийшли. Звичайно ж як прислівник: нехай по́тім прийде і т. ін., а також у значінні "поготів": Я горілки не п’ю, а чарівної і по́тім. (Ів. Котляр.).

21. просто — проти, навпроти: просто хати. Порівн. іду про́сто, сказати про́сто.

22. уздовж, уподовж, упоперек — то як прийменники, то як прислівники: Походжає вздовж байдака... (Т. Шевч.), уподовж полу, упоперек лави. Порівн.: іде вздовж вулицею.

23. уперед поперед, наперед: Дванадцять пар пушок уперед себе одіслав. (Нар. дума).

Порівн.: Ні взад, ні вперед. (Нар.)

Нарешті бувають словосполучення з подвійними прийменниками: Орудували самохіть усіма землями між чотирма морями в Европі і до кінець Камчатки в Азії. (П. Куліш).

По край вулиць поспішались заспані дівчата. (Т. Шевч.). Порівн. іще до схід сонця, поруч із цим, неподалеці в лісу, потай від матері, разом із усіма, суспіль із усіма тощо.