| << Займенник | Зміст | Дієслово >> |
ЧИСЛІВНИК.
Відмінювання числівників § 67.
Звичайні числівники (один, два, три...) відмінюються не однаково, розпадаючись щодо цього на декілька груп.
1. Числівник один, одно (або одне), одна відмінюються достоту так, як займенник той, те, та (див. § 61): одного, однієї, однією, одні і т. ін.
І так само рівнобіжні форми бувають: одної, одного тощо.
2. Числівники два... до ста відмінюються так:
-
Назовн.
два дві
три
чотири
Родов.
двох
трьох
чотирьох
Дав.
двом
трьом
чотирьом
Знах.
= Наз. або Род.
= Наз. або Род.
= Наз. або Род.
Орудн.
двома
трьома
чотирма
Місц.
на двох
трьох
чотирьох
-
Назовн.
п’ять
шість
сім
вісім
Родов.
п’ятьох
шістьох
сімох
вісьмох
Дав.
п’ятьом
шістьом
сімом
вісьмом
Знах.
= Наз. або Род.
= Н. або Р.
= Н. або Р.
= Н. або Р.
Орудн.
п’ятьма
шістьма
сімома
вісьмома
Місц.
на п’ятьох
шістьох
сімох
вісьмох
Як п’ять або шість відмінюються числівники:
дев’ять шістнадцять тридцять
десять сімнадцять п’ятдесят
одинадцять вісімнадцять шістдесят
дванадцять дев’ятнадцять сімдесят
тринадцять кільканадцять вісімдесят
чотирнадцять стонадцять дев’ятдесят
п’ятнадцять двадцять кількадесят
але всі вони в родов., давальн., місцев. відмінках іноді бувають із закінченням -и: з п’ятьох хат – з п’яти (шести, семи, восьми...) хат, рад і двадцятьом карбованцям – рад і двадцяти карбованцям, шістдесятьох робітників – шістдесяти робітників і т. ін.
3. Числівники на означення сотень – двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюючись розпадаються:
двісті хат – з двох сот хат
п’ятсот карбованців – рад п’ятьом стам карбованцям
чотириста робітників – з чотирма стами робітниками
дев’ятсот душ – без дев’яти сот душ і т. ін.,
хоч вживаються і без відміни закінчень:
шістсот дворів – без шістсот дворів
п’ятсот людей – з п’ятсот людьми
478.659 карбованців – на чотириста сімдеся́т вісім тисяч шістсот п’ятдесят дев’ятьох карбованцях.
У таких складених числівниках відмінюється тільки останній числівник, як також і в рядових складених числівниках: з вісімсот тридцять п’ятим тощо.
4. Числівники сорок, дев’яносто (= дев’ятдеся́т), сто відмінюючись приймають закінчення -а, а для орудного відмінку ще й такі: стами, сорокома (або сорокма), а про такі, як стами... в складених числівниках, див. 3.
5. Неозначені числівники скільки, стільки, кілька, декілька відмінюються як два: скількох, стільком, кількома тощо, а багато як три: багатьох, багатьом, багатьома (і багатьма).
6. Збірні числівники двоє, обоє, троє у непрямих відмінках заступаються формами від два, оба́, три: двоє – двох, двом, обом..., троє – трьох..., а числівник оби́два, оби́дві зрідка змінюється як два (обидво́х, обидво́м...), але частіше в непрямих відмінках змінюється формами обох, обом, обома, на обох (звичайні форми від маловживаного назовного відмінку оба́, обі́).
Збірні числівники четверо, восьмеро, одина́дцятеро..., а також такі, як обойко, двойка, тройко, п’ятірко, семірко... звичайно не відмінюються.
Рядові числівники § 68.
1. перший (перше, перша) 30. тридцятий
2. другий 40. сороко́вий
3. третій 50. п’ятдесятий
4. четвертий 60. шістдесятий
5. п’ятий 70. сімдесятий
6. шостий 80. вісімдесятий
7. сьомий 90. дев’ятдесятий і дев’яностий
8. восьмий
9. дев’ятий 100. со́тий
10. десятий 200. двосотий
11. одина́дцятий 300. трисотий
12. дванадцятий 400. чотирисотий
13. тринадцятий 500. п’ятсотий...
14. чотирна́дцятий 1.000. тисячний
20. двадцятий 1.000.000. мільйо́новий
Відмінюються вони як прикметники. Див. іще § 190.
Дробові числівники § 69.
1/2 одна друга 7/8 сім восьмих
1/3 одна третя... 9/10 дев’ять десятих
2/3 дві третіх 14/28 чотирнадцять двадцять дев’ятих
4/5 чотири п’ятих 0,00008 вісім стотисячних і т. ін.
Числівники півтора (карбованця, відра), півтори (кварти), півтретя (21/2), півчверта (31/2), півп’ята (41/2), півшоста (51/2) і т. ін., півтораста (150), півтретяста (250), півчвертаста (350) тощо не відмінюються, а половина (1/2), третина (1/3), четвертина (або чвертка) відмінюються як звичайні іменники.
З іменниками пів пишеться разом, коли сполучається з назовним відмінком: південь, півпарубок, півкварти, піваркуш, піврік... (з півдня, півднем, півпарубкові...), але пів доповіді, пів міста... бо нема „півдоповідь“.
Про сполучення іменників із два, дві, обидва, обидві, три, чотири див. § 43, про числівникові прислівники та такі сполучення, як "два по два" тощо § 92.