Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів

Шукати «*увальник» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Бомбардировщик – бомбардувальник, (реже) бомбувальник. [Коли ті бомбардувальники вже віддалялися, тоді маса, вставши з колін і з черев, була недалека від того, щоб тих трьох «фріців» геть розтерзати… (І.Багряний). Тепер щоранку над нею почав уїдливо, з старечим придиханням, бурчати «фокке-вульф». Покружлявши, він ліниво тягнув свою драбину на захід, звідки незабаром напливали одутлі бомбардувальники (М.Стельмах). Цілим квітнем, травнем та неповним червнем українські солдати, офіцери та пан полковник терпіли тяжкий дискомфорт у обложеному Конотопі. Північні орди московських тоталітаристів взяли були в оточення це славне місто, цю оазу вільного світу, у тамтому, ще не структурованому европейському поспільстві. А позаяк тоді, у 1659-му році, ще не було цих сріблястих голубів миру, цих білих провісників демократії — бомбардувальників В-52 з US Air Force, тому й українським солдатам свободи у тому похмурому XVII столітті не було вчасно подано братської допомоги від держав вільного світу (В.Кожелянко)].

Гранильщик, гранильщица – граняр, гранувальник, гранувальниця. [—  А тепер покажи мені свій палац, бабусю Назлі. Давненько я тут не був, — звівся він на ноги. — Проведи мене, Сулеймане, кращий у світі граняр самоцвітів майстерного слова (З.Тулуб). Добра душа, великий практик і теоретик баскетболу, цієї справді американської національної гри, де до кільця може пробитися з м’ячем тільки один щасливчик, а решта або ж щосили йому заважає, або супроводжує заздрісними поглядами, сам Діл ніколи не грав, бо був затяжкий для цього та й недостатньо високий серед сучасних голіафів з своїми неповними шістьма футами. В  його завдання не входило вчити, готувати, вирощувати, він одержував уже готові таланти, як  антверпенський гранувальник одержує алмази з кімберлітових трубок для перетворення їх на безцінні діаманти (П.Загребельний). Шліфуючи цей алмаз, невмілий гранувальник позбавив його іскрометної гри. За середньовіччя — та що я кажу, ще за часів Ришельє — француз мав силу бажання (Мірабо)].

Заряжающий – який (що) ладу́є, наладовує, заправля́є, набива́є, заряджáє (рушни́цю, гарма́ту); (прил.) заряджáльний, зарядо́вий, ладува́льний, ладівни́й, набива́льний, набивни́й; (сущ.) заряджáльник, заря́дник, запра́вник, набива́ч, набива́льник, ладівни́к, ладува́льник: • заряжающее устройство – зарядний пристрій, зарядник; • заряжающий орудия – заряджальник (зарядник) гармати; • заряжающий патроны – набивач патронів.

Комплектующий – що (який) комплектує, комплектувальний, комплектувальник.

Кормящий – що (хто) годує, годувальний, годувальник, годівник, годувальниця, годівниця: • кормящая мать – мати-годувальниця (мати-годівниця), (молочная мать) ма́мка; • кормящий обещаниями – обіцяльник.

Корректирующий, корригирующий – що (який) коректує, коригує (корегує), виправляє (поправляє); коригувальний (корегувальний), коректувальний; для корекції; коректувальник, коректор, коригувач: корректи: корригирующий коефициент – поправко́вий (корегувальний, коректувальний) коефіцієнт (множник).

Митингующий – що (який) мітингує; мітингувальник, мітингар, (редко) мітинговець, мітингант. [Тутешні мітингарі Пашка не кличуть, і він, в свою чергу, до багатьох з них ставиться скептично (П.Вольвач). …за рогом, так, що їх не могли бачити мітинганти, тупцював на місці ОМОН у повному демократичному спорядженні (В.Кожелянко)].

Опросник – опи́тник, опитувальник.

Оценивающий – що (який) оцінює, оці́нювальний, цінувальний, оцінний, оцінювач, цінувальник: • оценивающий взгляд – оцінювальний (оцінний) погляд. [Посьорбуючи джин, вона кинула на мене оцінним оком (О.Король, перекл. Д.Фаулза)].

Парковщик – паркувальник, парківник.

Предложение, предложенье – 1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, (оконч.) запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, (оконч.) подання, предкладення, предложення; 2) (то, что предложено) пропозиція; 3) (товара) постачання, пропозиція; 4) (руки) сватання, (гал.) освідчення, (освідчини); 5) (грам., синтакс. одиниця) речення; 6) рекомендація, порада, рада, думка; 7) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад, наказ: • вводное предложение, слово – вставне речення, слово; • внести предложение – подати пропозицію; • входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію; • мирные предложения – мирові пропозиції; • поддержать предложение – підтримати пропозицію; • по предложению кого, чьему – на пропозицію кого, чию; з пропозиції кого, чиєї; за пропозицією кого; • предложение падает – (пропозиція) постачання спадає, меншає; • предложение превышает спрос – постачання перевищує попит; • предложение услуг – пропонування послуг; • сделать предложение кому – освідчитися кому, посвататися до когось, запропонувати кому одружитись, зробити пропозицію про одруження кому; (через сватов) послатися до кого; • склоняться к предложению – схилятися (прихилятися) до пропозиції; • спрос и предложение – попит і пропозиція (постачання). [Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (С.Єфремов). Проглянув стенд пропозицій. Бармен. Вантажник. Слюсар. Фрезерувальник. На мене з моїм ухилом у науку попиту нема. Зате є купа різних професій для перекваліфікації. Якщо я такий непридатний, можуть перенавчити (Л.Костенко). — Опанований цією думкою і цим бажанням, я пристав на його пропозицію і підживив його намір, говорячи, щоб він не гаючись довів, що намислив, до скутку, бо розлука й справді своє діло зробить, хоч як його думки та гадки розбиратимуть. Згодом я дізнався, що коли дон Фернандо завів зі мною цю розмову, він уже розчесав тій дівчині косу, пообіцявши взяти її за дружину, і тепер чекав догідної хвилі відкрити ті любощі без небезпеки для себе, а поки що боявся отецького гніву (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Минулого тижня розіслав оголошення через газету, що шукаю собі дружину. Вже отримав мішок листів. Переважно одна й та ж пропозиція: «Бери мою!»].

Программист – програміст, програмува́льник. [1) – Чим відрізняється програміст від програмістки? – Тим самим, чим машиніст від машиністки! (2) Жив собі програміст, і було в нього двоє синів — Антон і Неантон.]

Спасатель – рятівник, рятувальник.

Спаситель – 1) Спаситель, Спас, Збавитель; 2) рятівник, рятувальник, (спасительница) рятівниця, рятувальниця, (редко) спаситель, спасителька, (освободитель) визволитель, (освободительница) визволителька, (избавитель) збавитель. [Слава вам, Убогим людям, чабанам, Що привітали, заховали І нам Спасителя спасли Од Ірода (Т.Шевченко). Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять. — Ось хто наш спаситель. Ось хто спас нас від голодної смерті (П.Мирний). Тихович сердечно подякував свому рятівникові (М.Коцюбинський). — Я не буду спасителькою Тухольщини (І.Франко). — Ні, тьотю, я знаю і вірю в нього. Він узяв мій наперсток, і з того часу, де б я не була, моя душа належить йому, мойому збавителю (І.Кочерга). В своєму житті я пізнав два важливих фактори: перше, що я великий грішник і, друге, що Ісус Христос в незмірній величі є моїм Спасителем (І.Ньютон)].

Старатель – 1) (устар.) дбайливець, піклувальник, дбаха, (редко) старатель; 2) (горн.) старатель, (золотоискатель) золотошукач. [— Що ж з нашим Тихоном? Може, люди у щасті його зовсім і забули? Ну, ну, не знаю, щоб такого старателя забули! (Г.Квітка-Основ’яненко). — Хай би там що,— заперечив Санчо,— умів брати, умій і віддати, як Бог тобі дбаха, будь і пізня птаха, не ноги кендюх носять, а кендюх ноги, краще Боже спомагання, як те раннє уставання, лежи, небоже, як Бог поможе (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Критику не пасує роля старателя, що, блукаючи поетичними пустелями, вимиває кілька піщинок, які тільки на колір здаються щирим золотом (В.Стус). Така вже її доля — доля поетеси-принцеси, інфанти, якій ніколи “не вирости з бантів”, не насолодитися рожевими снами, якій судилося до смерті “шукати казкові скарби у місті журби, боротьби і злоби”, бути вічним злотошукачем, старателем на річці життя, котрий вимиває із золотоносного піску мови іскрометні злитки метафор, епітетів, алітерацій (М.Жулинський). Шукай, вишукуй, рукава підкочуй. Цікався вмістом золота в крові, Як є, викачуй, золотошукачу. Лиш де твоя білесенька душа? В пустелі людній голос надриває?.. Та повен ківш, і ллється кров з ковша, І золота пропасниця триває… (Петро Скунць). — Звинуватили мене в усіх -ізмах, з націоналізму починаючи. Клекотіли настільки пристрасно, що я вже й сам був готовий повірити в ту ахінею: «бандерівець», «сіоніст», просто «ворог народу». Все те можна було б сприйняти як тему для ще однієї гуморески (доповнення до моєї повісті), якби не пропозиція занадто запопадливого дбайливця, ревнивця «чистоти рядів»: поставити перед деканатом питання про відрахування автора «чорнухи» з університету (А.Морговський). Скінчилася золота лихоманка. А з нею і процвітання. Поселення, зановані старателями, поступово знелюдніли, доки не лишилися самі руїни. Забравшись геть, вони лишили по собі звичку до дешевого спиртного, а також венеричні хвороби, що подесяткували корінні племена. Мали минути довгі роки. Аби неосяжні ліси оговталися від ран. Завданих численними несамовитими розкопками (І.Оржицький, перекл. Ґільєрмо Ар’яґи)].

Страховщик – страхівник, страховик, страхувач, страхувальник, убезпечник, убезпечувач .

Уважающий – що (який) поважає (шанує), шановливий, шанувальник.

Угодливость – догідливість, догода, услужність, услужливість, (лакейство) плазування, (льстивость, ещё) підле́сливість, обле́сливість, улесливість, лестивість, обле́сність, підлабу́зливість. [Вона все сподівалась, що своєю покірністю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов, прихилить до себе його серце. Ганя дала собі зарік навіть не жалітись матері і нічого про те не казати (І.Нечуй-Левицький). — Ну, добре, а нащо ти скликав у себе збори, не бувши християнином? Невже ж пак, щоб догодити жінці? Не чував я щось про такі подружні подарунки! Чому ж ти вже для більшої догоди не вступиш до громади? (Л.Українка). — Правда, що тепер мудріші Люди стали, — не вбивають Одне одного в догоду Богові й небесним силам! (Л.Українка, перекл. Г.Гайне). — Слухайте, перестаньте називати мене «бос», «шеф»… До чого ця цілком чужа нам іншомовна догідливість. Не люблю я цього. Називайте якось простіше, по-нашому. «Годувальник», наприклад].

Ухажёр – залиця́льник, кава́лір, кава́ле́р, (ухаживатель, несерьезный) зальо́тник, (диал.) ла́бус, ла́бусь. [Легесенький сніжок — ласкавий залицяльник, Терплячий гаптувальник Дерев, стовпів, стежок (Василь Мисик). Глядіть, не присуньте на здибанку тверезі! А то ще кохана подумає: «Не п’є, бо, мабуть, каліка». Коли ж кавалір під газом, то це засвідчує, що він — справжній хлоп! (Леся Бернакевич). Вони брали в облогу серце молодої "Santita". Їхній метод (що не витримав би конкуренції розумніших залицяльників) полягав у тому, що вони випинали груди, набирали войовничого виляду та викурювали силу-силенну сигарет. Навіть святі з делікатно-апельсиновою шкірою воліють, щоб до них залицялись як-небудь інакше (В.Мисик, перекл. О.Генрі). — Ну, як твій новий кавалер? — Відвернувся і захрапів ще в ресторані].

Фрахтователь – фрахтувальник.

Фрезеровщик, фрезеровщица – фрезувальник, фрезівник, фрезувальниця, фрезівниця.

Ценитель – (вещей) ціновни́к, цінува́льник, оці́нник, цінува́ч, поцінувач, (талантов) цінува́льник, поціно́вувач, цінува́ч, ціни́тель. [Марі зважилась покохати серцеїда зі «слабким звуком», про мистецьку вартість і забезпечену кар’єру якого вона наслухалася стільки теплих слів від дуже надійного поцінувача (Є.Попович, перекл. Т.Мана)].

Барабанщик – барабанник, (совет. барабанщик): • отставной козы барабанщик (ирон.) – п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога. [Щури побігли у Китайське царство, прогризли діри у всіх будинках, повернулися й доповіли: — Чарівний барабан є в одного мандарина. Багато було охочих вкрасти його, та всі загинули, бо він охороняється барабанником, який у небезпечний час ударами викликає козаків. Козаки вбивають сміливців, і барабанник повертає барабан мандарину (І.Липа). Виходять з ужитку або стилістично обмежуються скальковані чи запозичені з російської мови іменники із суфіксами -щик (рекламщик, барабанщик, донощик), -чик (апаратчик, збутчик, графітчик), -тель (вимагатель, усиновитель), із суфіксоїдом -вод (кукурудзовод, садовод, бавовновод) та субстантивовані дієприкметники із суфіксом -уч-/-юч- (протестуючий, завідуючий, головнокомандуючий). Натомість у сучасній українській мові активно функціонують деривати, утворені за допомогою національних словотворчих за-собів — суфіксів -ник, -ик (доносник, рекламник, барабанник, апаратник, кукурудзівник, садівник, протестувальник), -ач (збувач, вимагач, усиновлювач, завідувач, головнокомандувач), -ар (графітяр «той, хто робить графіті», бавовняр).<…> на часі виправити помилки в деяких словах, залучених із відомих причин у радянський період, і передавати такі одиниці в повній відповідності з фонетичними, орфоепічними, словотвірними нормами української мови (другий варіант є правильним): прапорщик — прапорник, банщик — банник, паркурщик — паркурник, фарцовщик — фарцівник та ін. (О.Стишов). В дударя аж перекосилися від утоми очі. Тільки барабанник грав легко, вистукував то обома руками водночас, то тільки однією, раз у раз їх міняючи (Д.Костенко, перекл. В.Ґолдінґа). – Не певен, чи вони сьогодні ще битимуться, – сказав Король до Кеп-Ель-Юшника. – Іди й звели барабанникам, нехай починають! (В.Корнієнко, перекл. Л.Керола). — Я вмію бити в барабан, — озвався татусь Крулар. — Можу замінити його. — І усміхнувся: ось уже десять років мріяв він стати барабанником. — Барабанника? — перепитав лейтенант. — То будете бити в набат, ось що будете ви робити! (Л.Кононович, перекл. Ж.-П.Сартра)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)