Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Евре́й – жид, жидови́н, (руссизм) євре́й, (пренебреж.) жидю́га, жидя́ка, (ласкат.) жиду́ньо, (соб.) жиді́вство, (свысока) жидова́. (Считаем нужным резко подчеркнуть, что в украинском слове «жид» (как и в польском żyd) абсолютно нет ни тени пренебрежения, заключающегося в русском слове «жид»). |
Жид, см. Евре́й. |
Изво́зчик – (легковой) візни́к (-ка́), збіржа́к, біржани́к, (гал.) фія́кр, дро́жкар (-ря); (насмешл.) фу́рка, ванько́, (возчик дрогами) дрога́ль (-ля́), (ломовой) биндю́жник, (обозный) х[ф]у́рман, хурщи́к, підво́да (м. р.). • -чик еврей, возящий в крытой повозке – балагу́ла. [Пошлі́ть по візника́! На зи́му за збіржака́ став у хазя́їна (Коцюб.). Втоми́вся я пі́шки йти; чи не сі́сти на ванька́? (Харк.). Пора́ на вокза́л руша́ти: покли́чте, будь ла́ска, фу́рку (Полтава)]. • Приехать на -чике – приї́хати візнико́м. • Взять -чика по часам – узя́ти візника́ на годи́ни. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЕВРЕ́Й, реконстр. гебре́й. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Еврей – євре́й, -е́я; -ка – євре́йка, -ки. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Євре́й, -е́я – еврей. |
Жид, -да – еврей. |
Юде́й, р. юде́я – иудей, еврей. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Балагу́ла, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. I. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время. |
Жид, -да, м.
1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. Жидюга́. Шевч. 133. Жидя́ка. Мнж. 147. |
Обріза́н, -на́, м. Обрѣзанный еврей. Рк. Левиц. |
Юде́й, юде́я, м. Іудей, еврей. Доколи ви, юдеї, сліпо во дні ходите? Біг явився, воплотився, — ви єго не видите. Чуб. І. 180. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Евре́й = жид, жид, жидови́н, поб. — жидюга́, жидя́ка, зневажливо — па́рх, зб. — жидова́, здр. — жидо́к, жи́дик. С. Аф. — Не хотїли жиди манни їсти, нехай же чорта з’їдять. н пр. — Наші жидки неборачки: єдні нішки, другі рачки. н. пр. — Уподобля́ться евре́ю = жидові́ти. |
Жидъ = д. Евре́й. |
Крещёный = хреще́ний. — Крещёный евре́й (або з иньшої якої віри в християнську) = ви́хрест, пере́хрест. С. Аф. З. — Чоловік худородний, з жида перехрест. С. З. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)