Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті
Запропонувати свій переклад для «відтермінування»
Шукати «відтермінування» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пересро́чка –
1) перено́шення, оконч. перене́сення на и́нший те́рмін, відсува́ння, оконч. відсу́нення те́рміну, визнача́ння, оконч. ви́значення и́ншого те́рміну, відтерміно́вування, відтермінува́ння;
2) см. Просро́чка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Отсрочка – (действие) відстрочення, відстрочування, відкладення, відкладання, відрочення, відтермінування, (последствие) відстрочка, відклад, відтерміно́вання, вільгота:
• дать отсрочку на месяц – відкла́сти (відтермінува́ти) на мі́сяць, (редко) да́ти вільго́ту на мі́сяць, відрочи́ти (відстрочити) на мі́сяць;
• отстрочка долга – відстрочення боргу;
• отсрочка заседания – відклад засідання;
• отсрочка по договору – відстрочення договору;
• отсрочка призыва – відтерміновання (відстрочка) призову;
• получить отсрочку на месяц – діста́ти відтерміно́вання (відстрочку) на мі́сяць.
[Далі чула Пріська викрики старшини, вигуки громади: «Одібрати!» — «Не треба! Дати йому рік одстрочки: не поправиться — тоді й одібрати». (П.Мирний). — Де дінемо, голубко? — перепитала Камілла.— Тут і зоставимо, нехай Ансельмо вже сам його поховає: то йому буде правдива втіха — ганьбу свою в землю закопувати. Поклич же швидше того негідника, нехай помщуся за свою наругу, бо всяке відрочення помсти здається мені порушенням вірності малжонкові моєму (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але минуло ще два місяці (була вже друга половина травня, і в наших краях передчасно запанувала літня спека), й настав день, коли моя відстрочка закінчилась, довгий ланцюг — вище я вдався до цього образного вислову — вкоротився, і я мав невідкладно з’явитися в комісію (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

отсро́чка відтермінува́ння, відстро́чення

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Удостоверение –
1) (документ) – по́свідка, посві́дчення; у. возрастное – по́свідка про літа́; у. командировочное – відрядна по́свідка, по́свідка про відрядження; у. личности – по́свідка про осо́бу; у. об отсрочке – по́свідка про відтермінува́ння (що відтерміно́вано), по́свідка, що відкла́дено те́рмін; -ние действительно до… – по́свідка ма́є силу до…;
2) (свидетельствование) – посві́дчування, посві́дчення, засві́дчування, засві́дчення, (подтверждение) – стве́рдження; в -ние чего – на стве́рдження чого́, на пе́вність чого́.