Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «підписатися»
Шукати «підписатися» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Запи́сываться, записа́ться –
1) страд. з. запи́суватися, бу́ти запи́саним, позапи́суваним, спи́суватися, бу́ти спи́саним, поспи́суваним;
2) писа́тися, запи́суватися, записа́тися, впи́суватися, вписа́тися, (о многих) пописа́тися, позапи́суватися, повпи́суватися куди́, в що. [Писа́тися в наро́дню спі́лку (Круш.). В дружи́ну що-найкра́щі лю́ди впи́сувались (Куліш)].
• -ваться в число казаков, купцов, в союз – писа́тися (запи́суватися) в козаки́, в купці́ (крамарі́), в спі́лку, то-що.
• -са́ться у кого (при посещении) – розписа́тися, підписа́тися де;
3) (засидеться за письмом) запи́суватися, записа́тися.
Обя́зываться, обяза́ться – зобов’я́зуватися, зобов’яза́тися, обов’я́зуватися, обов’яза́тися, бра́ти, взя́ти на се́бе обов’я́зок.
• -ся письменно – законтрактува́тися, підписа́тися. [Законтрактува́вся дово́зити будіве́льне де́рево (Франко). Підписа́лися (ту́рки) до Почаї́ва що-го́ду дань дава́ти].
Подпи́ска –
1) (действ.) підпи́сування, пі́дпис, оконч. підписа́ння;
2) (обязательство на бумаге) пі́дпи́ска, обі́цянка на письмі́.
• Обязать -кою кого – зобов’яза́ти кого́ на письмі́.
• Обязаться -кою – підписа́тися, да́ти пі́дпис на що.
• Об’явить ему о сем с -кой – оповісти́ти йому́ про це під ро́зписку;
3) (на издание) передпла́та, (устар.) пренумера́та (на вида́ння). [Передпла́та на журна́л, на часо́пис].
• По -ке – за передпла́тою. [Вида́ння розійшло́сь за передпла́тою].
Подпи́сываться, подписа́ться –
1) підпи́суватися, підписа́тися, (о мног. или во мног. местах) попідпи́суватися, бу́ти підпи́саним. [Підписа́тися під відо́звою, на запові́ті].
• -са́ться кое-как – підкуме́ґатися. [Аби́ вмів… сяк-так підкуме́ґатись, …то й святи́ли на попа́ (Свид.)].
• Все бумаги -ваются секретарём – усі́ папе́ри підпи́сує секрета́р.
• -са́ться на беспризорных детей – підписа́тися на безприту́льних діте́й;
2) (на издание) передпла́чувати, передплати́ти, (устар.) пренумерува́ти, (на многое) попередпла́чувати.
• -са́ться на журнал, газету – передплати́ти журна́л, часо́пис; см. Абони́ровать.
• -са́ться под чужую руку – підписа́тися під ко́го, підроби́ти чий пі́дпис.
Прикла́дывать, приложи́ть (и прикла́сть) –
1) что к чему – приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти, (прижимать) притуля́ти, тули́ти, притули́ти що до чо́го. [Приклада́й щільні́ше одне́ до о́дного. Приклада́ла ча́сом до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала Коцюб.). Приложи́в ру́ку до се́рця, Терно́ве ві́ття до се́рця коза́цького приклада́є. Дай мені́ смоли́, приложи́ти до бо́ку (Рудч.). Прикла́ла (приложи́ла) ма́сти до боля́чки. Притуля́ла (тули́ла) попе́чену ру́ку до холо́дної ши́бки].
• -вать печать – притиска́ти (прити́снути) печа́тку, печа́ть до чо́го. [Моя́ рука́ до діл твої́х нови́х не зду́жає печа́ті притиска́ти (Грінч.)].
• -вать, -жи́ть руку к чему (подписаться) – підпи́сувати, підписа́ти що, підпи́суватися, підписа́тися на чо́му.
• -жи́ть руки, работу, старание к чему – прикла́сти, докла́сти, доложи́ти рук, пра́ці, дбання́ до чо́го.
• -жи́ть свои знания к делу – прикла́сти свої́х знанні́в (свого́ знання́) до ді́ла.
• -жи́ть науку к производству – прикла́сти нау́ку до виробни́цтва.
• Ума не -ложу́ – ра́ди не дам (собі́). [Ра́ди не дам, що мені́ роби́ти].
• -дывать, -ложи́ть к губам что, губы к чему (отведать) – при[до]туля́ти, при[до]тули́ти що до губі́в, гу́би до чо́го, (пригубить) пригу́блювати, пригуби́ти що;
2) -дывать, -ложи́ть что к чему – додава́ти, дода́ти, долуча́ти, долучи́ти, прито́чувати, приточи́ти що до чо́го; см. Прилага́ть, Приложи́ть, Присоединя́ть. [Цьо́го докуме́нта тре́ба долучи́ти до спра́ви. Пи́шучи-ж постанови́в я собі́ не то що джерело́ вка́зувати, та тут-же з йо́го ви́писку приточи́ти (Куліш)];
3) (добавлять) доклада́ти, докла́сти, доложи́ти чого́, що. [Гро́шей тих не ви́стачило – довело́ся свої́х доклада́ти];
4) (примерять, применять) приклада́ти, прикла́сти що до ко́го, до чо́го. [Чуже́ ли́хо до се́бе приклада́й].
• -ть прозвище – доклада́ти, докла́сти, приклада́ти, прикла́сти, приложи́ти прі́звище, (насмешл.) до́кладку (при́кладку) кому́. [Вона́ мене́ злоді́йкою узива́ і вся́кі до́кладки доклада́ (Квітка). Хто-ж це тобі́ таке́ прі́звище приложи́в? (Стор.)];
5) -вать – вига́дувати, бреха́ти; см. Выду́мывать, Врать;
6) -дывать, -кла́сть (пристраивать камен. кладкой) – примуро́вувати, примурува́ти що до чо́го.
• -кла́сть крыльцо – примурува́ти ґа́нок.
• Прикла́дываемый – прикла́даний, докла́даний, (прилагаемый) дода́ваний, долу́чуваний.
• Прило́женный и прикла́денный – прикла́дений, докла́дений; до́даний, долу́чений.
Прилага́ть, приложи́ть –
1) приклада́ти и прикла́дувати, прикла́сти и приложи́ти, приту́лювати и притуля́ти, притули́ти, (во множ.) поприклада́ти и -кла́дувати, поприло́жувати, поприту́лювати що до чо́го, см. Прикла́дывать 1. [Оста́нніми часа́ми знов до нас верта́ється стари́й спо́сіб – приклада́ти до літерату́рних з’я́вищ при́нцип ви́ключно естети́чної о́цінки (Єфр.). Це я свою́ вла́сну пога́ну мі́рку приклада́ю до всіх (Крим.)].
• -га́ть свои знания к делу, к практике – знання́ свої́ до ді́ла (до життя́), до пра́ктики приклада́ти.
• -жи́ть прозвище – приложи́ти (притули́ти) прі́звище. [Притули́ли до йо́го сю ви́гадку, а воно́ зовсі́м до йо́го й не пасу́є (Гр.)].
• -жи́ть руку – підписа́ти(ся), пі́дпис положи́ти.
• Руку -жи́л – руко́ю вла́сною підписа́вся.
• -жи́ть печать – приложи́ти, прити́сну́ти печа́тку.
• Ума не -жу́ – ра́ди собі́ не дам.
• Он ни к чему рук не -га́ет – він і за холо́дну во́ду не бере́ться;
2) (прибавлять) додава́ти, дода́ти, доклада́ти, докла́сти и доложи́ти, (присоединять) долуча́ти, долучи́ти що до чо́го. [Про ко́жну розка́же, ще й свого́ докладе́ (Грінч.)].
• -жи́ть документы к прошению – дода́ти (долучи́ти) докуме́нти до проха́ння.
• -ложи́ ещё рублик – іще́ карбо́ванчика дода́й, доклади́; срв. Прибавля́ть.
• -га́ть, -жи́ть к чему старание, труд, руки – доклада́ти, докла́сти и доложи́ти, додава́ти, дода́ти рук, пра́ці до чо́го. [Схоті́лося й собі́ докла́сти рук, попрацюва́ть (Грінч.). До всьо́го тре́ба робі́тникові доложи́ти свої́х рук (Єфр.). Дода́й рук, то ви́миєш до ді́ла (Полт.)].
• -га́ть силу, усилия – доклада́ти си́ли, зуси́ллів.
Прило́женный –
1) прикла́дений, прило́жений, приту́лений;
2) до́даний, докла́дений и доло́жений, долу́чений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДПИ́СЫВАТЬСЯ, а́кты подписываются кем, а́кти підпи́сує хто;
подписывающий, 1. що підпи́сує тощо, зго́дний підписа́ти, підпи́сувач, фаміл. підписа́нт, прикм. підпи́сувальний, складн. підпиши́- [підписи-за-всіх], 2. що передпла́чує, ра́ди́й передплати́ти, передпла́тник, прикм. передпла́тний;
подписывающий что підпи́саний під чим;
подписывающий ве́ксель підпи́саний на ве́кселі;
подписывающийся/подписываемый 1. підпи́суваний, у проце́сі підписа́ння, 2. передпла́чуваний;
подписывающийся 1. зго́дний підписа́тися див. ще подписывающий 1, 2. передпла́тник, зго́дний передплати́ти;
ПРИЛОЖИ́ТЬ ще дочепи́ти, (печатку) сту́кнути, прити́снути, (приказку) притули́ти;
приложить ру́ку (на акті) підписа́тися, ПЕРЕН. умочи́ти па́льці;
не́ к чему рук приложить нема́ за що й рук зачепи́ти;
приложи́вший, приложи́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
приложивший ру́ку підпи́саний, ПЕРЕН. приче́тний, стил. перероб. умочи́вши па́льці;
приложи́мый застосо́вний, ле́гко застосо́вуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прикладывать, приложить –
1) приклада́ти, -да́ю, -да́єш, прикла́сти, -ду́, -де́ш, приложи́ти, -ложу́, -ло́жиш;
2) (прибавлять) доклада́ти, докла́сти; -вать, -ложить руку (подписаться) – підпи́суватися, підписа́тися; -ться к кресту – цілува́ти, поцілува́ти хрест(а́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Льстить
• Вы мне льстите – ви мене аж надто хвалите; (іноді негат.) ви лестите мені (мене).
• Льстить в глаза кому – лестити у [живі] очі кому; (образн.) в очі світити кому; підписатися де кого.
• Льстить себя надеждой (книжн.) – тішити себе надією; мати любу надію; мати сміливість сподіватися.
• Это льстило его самолюбию – це тішило його самолюбство (давало втіху його самолюбству).
• Я не льщусь на богатство – я не ласий до багатства (на багатство); я не кваплюся на багатство.
Подписываться
• Подписываться, подписаться обеими руками под чем – обіруч (обома руками) підписуватися, підписатися під чим.
Приложить
• Приложить все силы, все усилия – докласти всіх сил, усіх зусиль.
• Приложить руки, труд к чему – докласти (додати) рук, праці для чого.
• Приложить руку к чему (устар.) – підписати що, підписатися на чому.
• Приложить руку (руки) к чему – прикласти руку (докласти рук) до чого; спричинитися до чого.
• При сём прилагаю ( канц.) – до цього додаю.
• Ума не приложу – ради собі не дам; ума (розуму) не приберу; (іноді) не збагну (збагнути не можу).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Подписываться, -саться –
1) – підписуватися, підписа́тися; п., под чужую руку – підписуватися під ко́го, підробляти, підробити чий підпис; бумаги -ваются секретарем – папе́ри підписує секрета́р;
2) (на журнал, газету) – передпла́чувати, передплатити; п. на заем – записуватися, записа́тися на по́зику.
Расписываться, -саться в чем – розписуватися, розписа́тися, підписуватися, підписа́тися про що; -ться в получении – розписа́тися, що оде́ржав (оде́ржала), розписа́тися про оде́ржання.
Рука – рука́; р. неразборчивая – нечитке́ письмо́; р. убористая – густе́ письмо́; руки рабочие – робо́чі ру́ки, робітники; брать в руки кого – прибира́ти, прибра́ти кого́ до рук; в свои руки взять – до свої́х рук узяти; в собственные руки – до вла́сних рук; внести сумму на руки – сплатити су́му до рук; выдать на руки – да́ти до рук; держать чью руку – тягти за ким; из рук в руки – з рук до рук, з рук на ру́ки; к рукам прибрать – до рук прибра́ти, у ру́ки взяти; набить руку – налама́ти ру́ку; наложить на себя руки, поднять на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, позба́вити себе́ життя, вкоротити собі́ ві́ку; на руку мне – моя руч, мені́ на ру́ку; на скорую руку – на швидку́ ру́ку (руч); рука-об-руку – по́пліч, руч-о́-руч; опытная рука – впра́вна рука́; сдавать в надежные руки – віддава́ти до пе́вних рук, пе́вній людині; от руки писанное – руко́ю написано, ручне́ письмо (Г); передать в чьи руки – відда́ти до чиї́х рук; поднимать руку – підно́сити, піднестиру́ку; подписать под чью руку – підробити під чий пі́дпис; по правую, левую руку – право́руч, у пра́ву руч, у лі́ву руч, ліво́руч; под рукою (иметь) – на по́хваті; покупать с первых рук – купува́ти без посере́дництва; получать из вторых рук – оде́ржувати че́рез посере́дництво; приложить руку – підписа́тися, ру́ку свою прикла́сти; с голыми руками – голіру́ч; с руки – на ру́ку, з руки, зру́чно; собственной рукой, собственноручно (подписался) – руко́ю вла́сною, власнору́чно; это письмо его руки – це його́ рука́, це його́ руко́ю писано.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підписа́ти, -ся. См. Підписувати, -ся.
Підпи́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. підписа́тися, -шу́ся, -шешся, гл.
1) Подписываться, подписаться.
2) Давать письменное обязательство. Підписалось сорок тисяч під турчином жити. Макс.