§ 20. ТРЕТІЙ СТУПІНЬ ПОРІВНЯННЯ

 

Третій ступінь порівняння прикметників і відповідних до них прислівників характеризується приростком най-, що показує на найбільшу міру прикмети. Приросток цей додають до другого ступеня прикметників чи прислівників; напр.: найлютіший, наймиліший, найдешевший, найдужчий, найлегший, найшвидший, найбільше, найкоротше і т. інш.

 Такий спосіб утворювати третій (чи найвищий) ступінь – стародавній.

 Приклади: Син сидить найменший, у кватирку поглядає (Нар. дума). Найтверезіший би упився (Т. Шевченко). Смерть – найгіршая біда (Л. Глібів). Іон мусів порадитись найповажніших жінок (М. Коцюбинський). До щастя краю найближча путь через криваве море (С. Черкасенко).

 Іноді приросток най- буває й при так званому першому ступені; напр.: Найулюблена дитина (М. Вороний). Це – раритетна річ (за норму не слід уважати).

 I. Третього ступеня не можна заступати в українській фразі описовими (складними) виразами з "найбільш"; напр.: найбільш дешевий, найбільш докладний, найбільш цікаво й інш. Такі звороти виникли в нас через наслідування російської мови ("наиболее интересный, наиболее глупо" й інш.): Не бентежтесь і ви… прислужники певні найбільше солідних, найбільше почесних людей (Г. Коцюба). Найбільш крихкотілі – дужі пси мовчазно шкульгають за переможцем (М. Хвильовий). Найбільш відповідальний і рішучий переломний момент (з газети) й інш.

 У всіх цих фразах, коли б їх висловити доброю українською мовою, замість отих складних (із "найбільше, найбільш") виразів були б такі слова: найсолідніших, найпочесніших, найкрихкотіліші, найвідповідальніший і т. інш.

 При прикметниках "найбільше" може бути, – тільки не на означення третього ступеня; напр,: У нашому клубі бувають найбільше молоді, а старших і не видно. – Таке "найбільше" можна заступити словом "переважно"; в російській мові такому "найбільше" відповідає "главным образом", відкіля пішло й українське інтеліґентське "головним чином" (паразитний вираз, хоч і давній).

 ІІ. Так само не слід описово утворювати третього ступеня, додаючи до котрогось прикметника слово "самий", як у російській мові: "самый высокий, самый большой, самый лучший" тощо. Взагалі, мабуть, через російський вплив ми вживаємо слова "са́мий" при першому другому й навіть третьому ступені; напр.: Самий підходящий псевдонім (О. Ясний); слід би "найпідходящіший", бо ступені порівняння в українській мові властиві й прикметникам дієслівного походження ("найзнаючіша людина"). Ще неправильний вираз: А той випив самий справжній спирт (М.Хвильовий); формально можливе тут і "найсправжніший", а проте в деяких випадках не слід забувати за наросток -ісіньк- що показує на найвищий ступінь; отже — "справжнісінький" чи дужче "найсправжнісінький спирт".

 Слово "самий" справді може означати найвищий ступінь досягнення,— тільки не з прикметниками (див. § 2 п. II).

 III. Щоб підсилити третій ступінь, відтінити якнайбільшу міру прикмети, в українській мові додають до нього слова що і як: щонайгірший, якнайкращий і т. інш.

 Приклади: А один, щонаймолодший,.. вилами пана і просадив (Т.Шевченко). Я винесла щонайкращий рушник (М.Вовчок). І щонайпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних (Л. Українка). Вона щонайменше двічі на день писала до нього такі листи (М. Коцюбинський). На якнайдальшій віллі сміялись (М. Хвильовий). Маєш їх вітати якнайґречніше (Л. Українка). Хотів він бачити якнайближче те ясне сонце (Л.Українка). Всі мали дбати про якнайчисленнішу участь на вічу (І.Франко).

 Винятково що буває й при другому ступені: Еней… з десяток щомудріших, в латині щонайрозумніших… послав послами до Латина (І. Котляревський).

 Можна з цих прикладів зробити висновок, що українські підсильні що і як цілком відповідають зросійська вживаному "самий" (про це згадувалося в попередній рубриці).

 IV. При третьому ступені назву другого об’єкта порівняння заводиться до фрази вкупі з такими службовими словами: із, з, між (змежи), серед, над, за, від (од).

 Приклади: Спитав наймолодший із товаришів (С. Васильченко). Була собі на лихо найкраща між ними, між дівчатами (Т. Шевченко). Вона змежи всіх найкраща (А. Свидницький). А подивіться! Моє найкраще над всіма (Т. Шевченко). Лишив букату поля щонайгіршого над усе сільське поле (В. Стефаник). Перший рік… був найщасливіший за все моє довге життя (С. Васильченко). І я, найстарший від усіх літами, до тебе потрудивсь прийти (Л. Українка).

 Слова над, за, від (ті, що й при другому ступені) та серед бувають тут рідше за із та між.

 Не слід при третьому ступені ставити відмінка без службового слова; напр.: Всього найтяжче було думати… (А. Тесленко); тут слід би, напр., "найтяжче за все, від усього, над усе".

 V. Через вплив російської мови (де значіння третього ступеня має іноді стародавній другий ступінь: "высший, лучший" і т. інш.) у нас іноді замість третього ступеня, з приростком най-, уживають другого; напр.: Коли ви однімете у людини його (треба "її". М. С.) кращі почуття, що ж тоді лишиться? (М. Хвильовий); тут "кращі почуття" скопійовано з російського "лучшие чувства" (дуже поширений вираз); по-вкраїнському – найкращі почуття.

 Аналогічно до "лучшие чувства" в російській мові є "высшая школа, высшее образование, высший совет народного хозяйства" й т. інш.; був колись "святейший синод, благочестивейший и самодержавейший государь"; сюди ж і "умнейшая личность, нижайшее почтение, добрейший человек, ни малейшего впечатления" й т. інш.

 Такого типу російські прикметники відповідають українському третьому ступеневі: Найвища рада народнього господарства, найрозумніша особа, найменше вражіння й т. інш.

 Здається, що по-вкраїнському треба говорити й найвища школа, найвища освіта, а тимчасом цей вираз становить собою непорозуміння; найвища школа була б доречна, коли б була висока й вища школа (а цього справді немає, та й взагалі найвища школа – це занадта гіпербола!). У галичан є на цей випадок висока школа (з німецької мови), висока освіта; це – якнайвлучніші вирази на означення того, що по-російському зветься "высшая школа, высшее образование".