СЕРЕДНИК [;]

 

§ 88. Середник ставиться поміж поширеними реченнями або поширеними частинами речення як знак менший за крапку й більший за кому (див. §§ 84 і 87):

 З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає соняшна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Буяє вона вгору; зеленіє, як рута... Легенький вітрець подихає з теплого краю; перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... (П. Мирний).