А

Г

Абе́тка. Азбука

Глухи́й. Глухой.

Абстра́ктний. Отвлеченный.

Головни́й. Главный.

Альфабе́т. Алфавит.

Голосі́вка. Див. Голосни́й.

Апо́строф. Апостроф.

Голосни́й. Гласный.

Арти́кул (родівни́к). Член.

Горта́нний. Гортанный.

Асиміля́ція. Ассимиляция.

Грама́тика. Грамматика.

Афі́кс. Аффикс.

Грамати́чний. Грамматический.

Африка́та. Африката.

Губни́й. Губной.

Б

Д

Безпідмето́вий (ре́чення). Безличный (предложение).

Дава́льний. Дательный.

Безфо́рмний. Бесформенный.

Дво́звук. Двугласный.

Бу́ква. Див. Лі́тера.

Двоїна́. Двойственное число.

В

Двокра́пка. Двоеточие.

Вели́ка лі́тера, бу́ква. Буква прописная.

Двоскладо́вий. Двусложный.

Взає́мний. Взаимный.

Двочлено́вий. Двучленный.

Вивідни́й. Производный.

Дзвінки́й. Звонкий.

Ви́гук. Междометие.

Дисиміля́ція. Диссимиляция.

Вид. Вид.

Дифто́нг. Див. Дво́звук.

Ви́звук. Див. Кінце́вий звук.

Дієвідмі́на (відмі́нювання дієслі́в). Спряжение.

Вимо́ва. Произношение.

Дієйме́нник. Неопределенная глагольная форма (наклонение).

Ви́няток. Исключение.

Дієприкме́тник. Причастие.

Ви́пад. Выпадение.

Дієприслі́вник. Деепричастие.

Випадни́й (звук). Беглый (звук).

Дієприслівнико́вий. Деепричастный.

Ви́щий сту́пінь. Див. Дру́гий сту́пінь

Дієслі́вний. Глагольный.

Віддієслі́вний. Отглагольный.

Дієсло́во (множ. дієслова́). Глагол.

Відіме́нний. Отименный.

Ді́йсний спо́сіб. Изъявительное наклонение.

Відкри́тий. Открытый.

Ді́я. Действие.

Відмі́на. 1. Склонение (первое, второе…). 2. Изменение по падежам.

Доброзву́чність. Благозвучие.

Ві́дмінок. Падеж

До́вгий. Долгий.

Відмі́нювання. 1. Склонение, изменение по падежам. 2 Спряжение

Додатко́вий. Дополнительный.

Відмі́нювати(ся). 1. Склонять(ся). 2. Спрягать(ся).

Доко́наний. Совершенный.

Відно́сний. Относительный.

Доко́наність. Совершенный вид.

Відокре́млений. Обособленный.

Допусто́вий. Уступительный.

Вказівни́й. Указательный.

Дробови́й. Дробный.

Вла́сний. Собственный.

Дру́гий сту́пінь. Сравнительная степень.

Вста́вка. Вставка.

Другоря́дний. Второстепенный.

Вставни́й (сло́во, ре́чення). Вводный (слово, предложение).

Дужки́. Скобки.

Вставни́й. Вставной.

Є

Єрчик. Мягкий знак.

Ж

І

Живи́й. Одушевленный.

Іме́нний. Именной.

Жіно́чий рід. Женский род.

Іме́нник. Существительное (имя).

З

Іменнико́вий дода́ток. Дополнение.

Зага́льне ім’я́. Нарицательное имя.

Ім’я́. Имя.

Задньопіднебі́нний. Задненебный.

Інтона́ція. Интонация.

Задньоязико́вий. Заднеязычный.

К

Займе́нник. Местоимение.

Керівни́й. Управляющий.

Закі́нчення. Окончание.

Керува́ння. Управление.

Закри́тий. Закрытый.

Кі́лькісний. Количественный.

Зале́жність. Зависимость.

Кінце́вий звук. Конечный звук.

Запере́чення. Отрицание.

Кли́чний (фо́рма, відмі́нок). Звательный (форма, падеж).

Запере́чний. Отрицательный.

Ко́ма. Запятая.

За́пинка. Див Па́вза.

Конкре́тний. Конкретный.

Збі́льшене ім’я́. Увеличительное имя.

Корінни́й. Коренной.

Збі́рни́й. Собирательный.

Ко́рінь (род. ко́реня). Корень.

Звича́йний сту́пінь. Див. Пе́рший сту́пінь.

Коро́ткий. Краткий.

Зворо́т. Оборот.

Кра́пка. Точка.

Зворо́тний. Возвратный.

Крапки́. Многоточие.

Звук. Звук.

Л

Звуконаслі́дний. Звукоподражательный.

Лапки́. Кавычки.

Звуконаслі́дування. Звукоподражание.

Лі́тера. Буква.

Звучня́. Фонетика.

М

Зв’я́зка. Связка.

Майбу́тній. Будущий.

Зв’язо́к. Связь.

Мала́ лі́тера, бу́ква. Буква строчная.

Зго́дження. Согласование.

Матерія́льний. Вещественный.

Зго́джувати(ся). Согласовывать(ся).

Мину́лий. Прошедший.

Згрубі́ле ім’я́. Див. Збі́льшене ім’я́.

Місце́вий (ві́дмінок). Предложный (падеж).

Здрібні́ле ім’я́. Див. Зме́ншене ім’я́.

Многоразо́вий. Многократный.

Зме́ншене ім’я́. Уменьшительное имя.

Многоскладо́вий. Многосложный.

Змі́на. Изменение.

Множина́. Множественное число.

Змі́нний. Изменяемый.

Мо́ва. Язык.

Знак. Знак.

Мо́вний. Языковой.

Знак м’я́кшення. Див. Єрчик.

Мовозна́вство. Языковедение.

Знак о́клику. Див. Окли́чник.

Монофто́нг. Див. Одно́звук.

Знак пита́ння. Див. Пита́льник.

Морфоло́гія. Морфология.

Знаме́нний. Знаменательный.

М’яки́й. Мягкий.

Знахідни́й. Винительный.

М’я́кшення. Смягчение.

Знева́жливе ім’я́. Уничижительное имя.

Зубни́й. Зубной.

Н

П

Наворотни́й (про дієсло́во). Повторительный (о глаголе).

Па́вза. Пауза.

На́голос. Ударение.

Пень. Основа.

Надрядко́вий. Надстрочный.

Пе́рвісний. Первообразный.

На́звук. Див. Початко́вий звук.

Передмину́лий. Давнопрошедший.

Назовни́й. Именительный.

Переє́мний (стан). Страдательпый (залог).

Найви́щий сту́пінь. Див. Тре́тій сту́пінь.

Перелічни́й. Перечислительный.

Наказо́вий спо́сіб. Повелительное наклонение.

Перемі́щення. Перестановка.

Нарі́ччя (діяле́кт). Наречие (диалект).

Перене́сення. Перенос.

На́росток. Суффикс.

Перестано́ва. Див. Перемі́щення.

Насту́пність. Див. Послідо́вність.

Перехідни́й. Переходный.

Невідмі́нюваний. 1. Несклоняемый. 2. Неспрягаемый.

Пе́рший сту́пінь. Положительная степень.

Недоко́наний. Несовершенный.

Пестли́ве ім’я́. Ласкательное имя.

Недоста́тній. Недостаточный.

Пита́льне ре́чення. Див. Ре́чення-пита́ння.

Неживи́й. Неодушевленный.

Пита́льний. Вопросительный.

Незмі́нний. Неизменяемый.

Пита́льник. Вопросительный знак.

Ненаголо́шений. Неударяемый.

Пита́ння. Вопрос.

Неозна́чений (член, займе́нник). Неопределенный (член, местоимение).

Підви́щення. Повышение.

Неособо́вий (дієсло́во). Безличный (глагол).

Пі́дмет. Подлежащее.

Неперехідни́й (дієсло́во). Непереходный (глагол).

Піднебі́ння, -ний. Небо, -ный.

Непоши́рений. Нераспространенный.

Підне́сення. Див. Підви́щення.

Непрями́й (ві́дмінок, пита́ння, мо́ва). Косвенный (падеж, вопрос, речь).

Підносни́й (на́голос). Восходящий (ударение).

Нескладови́й. Неслоговой.

Підря́джувати(ся). Подчинять(ся).

Нія́кий рід. Средний род.

Підрядко́вий. Подстрочный.

Нови́й рядо́к. Красная строка.

Підря́дне ре́чення. Придаточное предложение.

Носови́й. Носовой.

Підря́дний. Подчиненный.

О

Підря́дність. Подчинение.

Однина́. Единственное число.

Підсильни́й. Усилительный.

Одно́звук. Монофтонг.

Пливки́й. Плавный.

Одноразо́вий. Однократный.

Повно́голос. Полногласие.

Односкладо́вий. Односложный.

Подво́єння. Удвоение.

Озна́ка. Признак.

Помічни́й. Вспомогательный.

Означа́льний. Определительный.

Попра́вний. Правильный.

Озна́чений (член, займе́нник). Определенный (член, местоимение).

Поря́док. Порядок.

Окли́чне ре́чення. Див: Ре́чення-о́клик.

Послідо́вність. Последовательность.

Окли́чник. Восклицательный знак.

Початко́вий звук. Начальный звук.

Описо́вий. Описательный.

Почина́льний. Начинательный.

Ортогра́фія. Орфография.

Поши́рений. Распространенный.

Ортое́пія. Орфоэпия.

Пра́вильний. Правильный.

Ору́дний. Творительный.

Право́пис (род. право́пису). Правописание, орфография.

Осно́ва. Основа.

Прамо́ва. Праязык.

Осо́ба (пе́рша, дру́га, тре́тя). Лицо (первое, второе, третье).

Праязи́к. Див. Прамо́ва.

Особо́вий (дієсло́во, займе́нник). Личный (глагол, местоимение).

Предика́т. Див. При́судок.

Префі́кс. Див. При́росток.

Словотві́р. Словообразование.

При́голосівка. Див. При́голосний.

Словотво́рення. Словообразование.

При́голосний (звук). Согласный (звук).

Службо́вий. Служебный.

При́дих, -о́вий. Придыхание, -тельный.

Спадни́й (на́голос). Нисходящий (ударение).

Прийме́нник, -о́вий. Предлог, -жный.

Сполу́чення. Сочетание.

При́кладка. Приложение.

Сполучни́й. Соединительный.

Прикме́тник. Прилагательное.

Сполу́чник. Союз.

Прикметнико́вий дода́ток. Определение.

Спо́сіб (род. спо́собу).

Приляга́ння. Примыкание.

Наклонение. Стан. Залог.

При́росток. Приставка (представка).

Ствердни́й. Утвердительный.

Присві́йний. Притяжательный.

Сту́пінь порівня́ння. Степень сравнения.

Прислі́вник. Наречие.

Стя́гнене ре́чення. Слитное предложение.

Прислівнико́вий дода́ток (чи́ну, мі́сця, ча́су, ці́лі). Обстоятельство (образа действия, места, времени, цели).

Суб’є́кт. Див. Пі́дмет.

При́судок (род. при́судка). Сказуемое.

Супідря́дний. Соподчиненный.

Причино́вий. Винословный.

Суря́дний. Сочиненный.

Проривни́й. Взрывной.

Суря́дність (ре́чень). Сочинение (предложений).

Про́стий. Простой.

Суфі́кс. Див. На́росток.

Про́тинка. Див. Апо́строф.

Т

Проти́снений. Фрикативный.

Тверди́й. Твердый.

Протиста́вний. Противительный.

Тво́рення (слів, форм). Образование, производство (слов, форм).

Протяжни́й. Длительный.

Тепе́рішній. Настоящий.

Пряма́ мо́ва. Прямая речь.

Тон. Тон.

Прями́й (стан). Действительный (залог).

Тре́тій сту́пінь. Превосходная степень.

Пунктуа́ція. Пунктуация.

У

Р

Узго́дження. Див. Зго́дження.

Рапто́вий. Мгновенный.

Узго́джувати(ся). Див. Зго́джувати(ся).

Ре́чення. Предложение.

Умо́вний. Условный.

Ре́чення-о́клик. Восклицательное предложение.

Умо́вний спо́сіб. Сослагательное наклонение.

Ре́чення-пита́ння. Вопросительное предложение.

Упідря́джений. Див. Підря́дний.

Ре́чення-ро́зповідь. Повествовательное предложение.

Упідря́дженість. Див. Підря́дність.

Ри́ска. Тире.

Упідря́джувати(ся). Див. Підря́джувати(ся).

Рід. Род.

Уподі́бнення. Див. Асиміля́ція.

Родівни́к. Див. Арти́кул.

Утво́рення (слів, форм). Див. Тво́рення.

Родови́й. Родительный.

Ф

Ро́зділка. Черточка (дефис, знак переноса).

Фоне́тика. Див. Звучня́.

Розділо́вий. Разделительный.

Фрикати́вний. Див. Проти́снений.

Розділо́вий знак. Знак препинания.

Ч

Ро́ззів. Зияние.

Час. Время.

Розлучни́й. Раз’единительный.

Часо́вий. Временной.

Розповідне́ ре́чення. Див. Ре́чення-ро́зповідь.

Части́на мо́ви. Часть речи.

Розповідни́й. Повествовательный.

Ча́стка, -о́вий. Частица, -ный.

Розподі́бнення. Див. Дисиміля́ція.

Чергува́ння. Чередование.

Розчлено́ваний. Членораздельный.

Числі́вник. Числительное (имя).

Розчленува́ти, -о́ваний. Расчленить, -енный.

Член. Член.

Рядкови́й. Строчный.

Чолові́чий рід. Мужеский род.

Рядови́й числі́вник. Порядковое числительное.

Ш

Рядо́к. Строка.

Шелесни́й. Шипящий.

С

Шумки́й. Шумный.

Свистови́й. Свистящий.

Я

Сере́дник. Точка с запятой.

Язи́к. Див. Мо́ва.

Синта́кса. Синтаксис.

Язико́вий. 1. Язычный. 2. Языковой.

Синтакси́чний. Синтаксический.

Язикозна́вство. Див. Мовозна́вство.

Склад. Слог.

Я́кісний. Качественный.

Скла́дений. Составной.

Складни́й. Сложный.

Складня́. Див. Синта́кса.

Складови́й. Слоговой.

Складови́на. Составная часть.

Сло́во. Слово.

Словозмі́на. Словоизменение.

Словосполу́чення. Словосочетание.