§ 130. КРАПКА З КОМОЮ (;)

Крапку з комою ставимо:

1. Між поширеними однорідними членами речення або між рядами однорідних членів, особливо якщо всередині хоч би одного з них є коми:

Привіт тобі, зелена Буковино,

Твоїм хорошим горам і гаям;

Твоїм одважним, дорогим синам! (В. Самійленко).

Чого тільки немає у Даниловому лантусі: тут і ніж, і ложка, і шматок дроту, і казанок; пшоно і сало, цибуля й борошно, картопля й сіль, хліб і сухарі; а ще великі садівницькі ножиці, пилка, сокира, терпуг; а ще гачки, важки та поплавці до вудок; ще коробочок десять сірників, загорнутих у шмат парусини, щоб не одвологли в дощ (Григір Тютюнник).

На чому б не спинилось моє око, скрізь і завжди я бачу щось подібне до людей, коней, вовків, гадюк, святих; щось схоже на війну, пожар, бійку чи потоп (О. Довженко).

Повагом чвалає Баглай-студент у своєму трикотажному спортивному костюмі; щось намугикує йдучи (О. Гончар).

2. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, коли вони поширені або всередині них уже є розділові знаки:

Усміх пославши в останнім промінні,

Згинуло радісне літо;

Дощик уїдливий, дощик осінній

Сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка).

Бурі із моря над сином літали,

наче у вирій важкі журавлі;

із крил своїх пера губили вони на луги;

у перлах із дна океану ті пера були (Т. Осьмачка).

Іванко лупнув очима, помітив на порозі дівчину, власне, лише її обличчя, довгобразе, обрамлене білим, як повісмо, волоссям; волосся хвилями спадало на плечі і на груди, на цих хвилях і на волохатих віях якусь мить іскрилися сніжинки, дівчина, мабуть, прийшла знадвору (Р. Федорів).

3. Між реченнями — частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками і, та, а, але, проте, однак та ин., якщо ці речення мають значний обсяг або всередині них є коми:

І знову були яруги, глибше і ширше розриті дощовою водою; і знову Федорові Несторовичу доводилося виважуватись, плигаючи через них (Григір Тютюнник).

Осінній вітер в лузі свище,

Вербу хитаючи тонку;

А я схиляюся ще нижче

Себе побачити в струмку (Т. Осьмачка).

Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

4. Між реченнями — частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим і сурядним зв’язком зі сполучниками і, а, але та ин., якщо ці речення вказують на відносно самостійні події або явища й ускладнені розділовими знаками (здебільшого комами):

Їде, їде фастівський полковник,

Сонце рвуть підкови;

Мають, мають шлики, як вітрила

На вороних гривах;

Іржать коні й простягають морди

У Сеймові води;

А Батурин теє зачуває,

Брами відчиняє;

І Мазепа булаву з гербами

Підносить над брами... (Т. Осьмачка).

5. Між поширеними однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими тому самому головному реченню, особливо коли всередині таких підрядних уже є розділові знаки:

Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське...; де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке шатро..? (Панас Мирний).

І тепла радість душу обняла,

І сам не знаєш у задумі світлій,

Що краще— вечір цей чи ночі мла;

Що краще — біля тебе сад розквітлий

І серць квітучих трепет молодий

Чи над тобою зоряні сади (Борис Тен).

Поволі темнішає поле

й до місяця сяє в росі,

та очі мої вже ніколи

сльозами не блиснуть красі:

покинули друзі безсилі

мене умирати в степу,

де вітер гойда на могилі

у житі довічну журбу;

де сокіл мандрує під небом

й несе мою волю кудись;

де серце моє вже над степом

не здужає крикнуть “вернись” Осьмачка).

6. Між порівняно незалежними групами речень, коли необхідно вказати межі між ними на противагу розмежуванню окремих речень иншими розділовими знаками:

Щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні-петринівочки, шовковиця сиплеться, а там зажовтіють абрикоси; буває, так наспіє полуниці, що жінкам невправка з нею, тоді оголошується загальна мобілізація, вже й металурги лазять поруч з дітьми по садках... (О. Гончар).

7. У кінці рубрик переліку, ускладнених внутрішніми розділовими знаками (про крапку в цих випадках див. § 126, п. 3):

Слід визнати, що культура людського суспільства — багатобічне явище, в якому слід розрізняти такі сторони: 1) логічну — нагромадження знань, науки; 2) ідеологічну — релігія та філософія; 3) політичну — організація суспільства, державний устрій, міжнародні відносини, союзи, договори, угоди; 4) етичну — побут і звичаї; 5) економічну — промисловість, виробництво продуктів та засобів існування людей, обмін та торгівля; 6) технічну — створення засобів виробництва, знарядь праці, інструментів та механізмів, генераторів енергій; 7) артистичну — мистецтво, словесність, художня література, поезія, музика, театр, живопис, скульптура, архітектура (А. Білецький).

Примітка. Крапку з комою нерідко використовують у ділових паперах, зокрема між пунктами ухвал конференцій, нарад, засідань тощо.