§ 130. КРАПКА З
КОМОЮ (;)
Крапку з комою ставимо:
1. Між поширеними однорідними членами речення або між рядами однорідних
членів, особливо якщо всередині хоч би одного з них є коми:
Привіт тобі, зелена Буковино,
Твоїм хорошим горам і гаям;
Твоїм одважним, дорогим синам! (В. Самійленко).
Чого тільки немає у Даниловому лантусі: тут і ніж, і ложка, і шматок дроту,
і казанок; пшоно і сало, цибуля й борошно, картопля й сіль, хліб і сухарі; а ще
великі садівницькі ножиці, пилка, сокира, терпуг; а ще гачки, важки та поплавці
до вудок; ще коробочок десять сірників, загорнутих у шмат парусини, щоб не
одвологли в дощ (Григір Тютюнник).
На чому б не спинилось моє око, скрізь і завжди я бачу щось подібне до
людей, коней, вовків, гадюк, святих; щось схоже на війну, пожар, бійку чи потоп (О. Довженко).
Повагом чвалає Баглай-студент у своєму трикотажному спортивному костюмі;
щось намугикує йдучи (О. Гончар).
2. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення, коли
вони поширені або всередині них уже є розділові знаки:
Усміх пославши в останнім промінні,
Згинуло радісне літо;
Дощик уїдливий, дощик осінній
Сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка).
Бурі із моря над сином літали,
наче у вирій важкі журавлі;
із крил своїх пера губили вони на луги;
у перлах із дна океану ті пера були (Т. Осьмачка).
Іванко лупнув очима, помітив на порозі дівчину, власне, лише її обличчя,
довгобразе, обрамлене білим, як повісмо, волоссям; волосся хвилями спадало на
плечі і на груди, на цих хвилях і на волохатих віях якусь мить іскрилися
сніжинки, дівчина, мабуть, прийшла знадвору (Р. Федорів).
3. Між реченнями — частинами складносурядного речення, поєднаними
сполучниками і, та, а, але, проте, однак та ин., якщо ці речення мають
значний обсяг або всередині них є коми:
І знову були яруги, глибше і ширше розриті дощовою водою; і знову
Федорові Несторовичу доводилося виважуватись, плигаючи через них (Григір Тютюнник).
Осінній вітер в лузі свище,
Вербу хитаючи тонку;
А я схиляюся ще нижче
Себе побачити в струмку (Т. Осьмачка).
Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати
назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).
4. Між реченнями — частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим
і сурядним зв’язком зі сполучниками і, а, але та ин., якщо ці речення
вказують на відносно самостійні події або явища й ускладнені розділовими
знаками (здебільшого комами):
Їде, їде фастівський полковник,
Сонце рвуть підкови;
Мають, мають шлики, як вітрила
На вороних гривах;
Іржать коні й простягають морди
У Сеймові води;
А Батурин теє зачуває,
Брами відчиняє;
І Мазепа булаву з гербами
Підносить над брами... (Т. Осьмачка).
5. Між поширеними однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими тому
самому головному реченню, особливо коли всередині таких підрядних уже є
розділові знаки:
Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви
її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам
виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек; де одні тільки високі могили
нагадують вам про давнє життя людське...; де синє небо, побратавшись з веселою
землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно високе, бездонно-глибоке
шатро..? (Панас Мирний).
І тепла радість душу обняла,
І сам не знаєш у задумі світлій,
Що краще— вечір цей чи ночі мла;
Що краще — біля тебе сад розквітлий
І серць квітучих трепет молодий
Чи над тобою зоряні сади (Борис Тен).
Поволі темнішає поле
й до місяця сяє в росі,
та очі мої вже ніколи
сльозами не блиснуть красі:
покинули друзі безсилі
мене умирати в степу,
де вітер гойда на могилі
у житі довічну журбу;
де сокіл мандрує під небом
й несе мою волю кудись;
де серце моє вже над степом
не здужає крикнуть “вернись” Осьмачка).
6. Між порівняно незалежними групами речень, коли необхідно вказати межі
між ними на противагу розмежуванню окремих речень иншими розділовими знаками:
Щойно полуниця відходить, а вже буріють вишні-петринівочки, шовковиця
сиплеться, а там зажовтіють абрикоси; буває, так наспіє полуниці, що жінкам
невправка з нею, тоді оголошується загальна мобілізація, вже й металурги лазять
поруч з дітьми по садках... (О. Гончар).
7. У кінці рубрик переліку, ускладнених внутрішніми розділовими знаками
(про крапку в цих випадках див. § 126, п. 3):
Слід визнати, що культура людського суспільства — багатобічне явище, в
якому слід розрізняти такі сторони: 1) логічну — нагромадження знань, науки; 2)
ідеологічну — релігія та філософія; 3) політичну — організація суспільства,
державний устрій, міжнародні відносини, союзи, договори, угоди; 4) етичну —
побут і звичаї; 5) економічну — промисловість, виробництво продуктів та засобів
існування людей, обмін та торгівля; 6) технічну — створення засобів
виробництва, знарядь праці, інструментів та механізмів, генераторів енергій; 7)
артистичну — мистецтво, словесність, художня література, поезія, музика, театр,
живопис, скульптура, архітектура (А. Білецький).
Примітка. Крапку з комою нерідко використовують у
ділових паперах, зокрема між пунктами ухвал конференцій, нарад, засідань тощо.