§ 47. Велика та мала літери в скороченнях

А. З великої літери пишемо:

1) скорочені назви установ, закладів, організацій як видових найменувань (переважно з початковими усіченнями типу Голов, Держ, Діпро, Київ, Мін, Укр та ин.): Головене́рго, Держстанда́рт, Держтелера́діо, Діпромі́ст, Київга́з, Міносві́ти, Мінфі́н, Укрінба́нк, Укрінфо́рм; Кабмі́н, Укоопспі́лка та ин.;

2) індивідуальні скорочення з початковими усіченнями Євро, Інтер: Євроба́чення, Європарла́мент, Інтерба́чення, Інтерпо́л;

3) переважна більшість ініціяльних абревіятур (більшість ініціяльно-буквених, частина ініціяльно-звукових, буквено- і звуково-цифрові, буквено-звукові): АПК (агропромисловий комплекс), АТС (автоматична телефонна станція), ВКВ (вільно конвертована валюта), ВО (виробниче об’єднання), ВПК (військово-промисловий комплекс), КНР (Китайська Народна Республіка), МП (мале підприємство), НЛО (непізнаний літальний об’єкт), СНД (Співдружність Незалежних Держав), СНІД (синдром набутого імунного дефіциту), УРП (Українська республіканська партія), УТН (Українські телевізійні новини), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ДАІ (Державна автоінспекція), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина), НАН (Національна академія наук), СУМ (Словник української мови), УРС (Українсько-російський словник), ДТ-20, КБН-3, ПКБ-75, РАТ-0,35; УНДІП (Український науково-дослідний інститут педагогіки), ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії) та ин.;

4) транслітеровані ініціяльно-буквені та ініціяльно-звукові абревіятури: АНП, АНС, ППА (зарубіжні інформаційні агентства); АРЕНА (політична партія в Бразилії), НАТО, ФІДЕ, ФІФА, ЮНЕСКО та ин.;

5) власне буквені транслітеровані абревіятури (за традицією): Бі-бі-сі́, Ен-бі-сі́, Сі-бі-е́с, Сі-бі-сі́, Сі-ен-сі́ та ин.;

6) комбіновані складово-ініціяльні скорочення: ВА-банк, ДемПУ, КрАЗ, КиївНДІПміст, ЛуМЗ, УкрНДІРГ та ин.;

7) скорочені географічні назви: Бенілю́кс, Донба́с, Кузба́с, Танза́нія; Півн. мор. шлях, Півд. Аме́рика та ин.;

8) деякі графічні скорочення (бібліографічні скорочення назв міст, окремі умовні позначки, буквені символи при маркуванні, покажчики, деякі умовні скорочення одиниць виміру тощо): А (автобус — знак на зупинці), А-72, А-76, Б-100/130 (марки автоавіябензину), А (ампер), В (вольт), Г (газовий — у маркуванні кам’яного вугілля), Д (“Динамо”), Д. (Дніпропетровськ), Д-144, Д-458, Д-493 (дорожні машини), 3. (захід), К. (Київ), К (курсант військового інституту) та ин.

Б. З малої літери пишемо:

1) скорочення, що є родовими назвами: держадміністра́ція, держустано́ва, керспра́в, колдо́гові́р, медінститу́т, облвиконко́м, помре́ж, райвійськкома́т, сільра́да та ин.;

2) ініціяльно-звукові скорочення, що функціонують у мові як звичайні слова: вуз, дзот, дот, загс, муно, неп та ин.;

3) власне буквені (питомі й запозичені) скорочені родові найменування: есе́р, есе́с, усу́с, цека́, чека́ та ин.;

4) відмінкові закінчення ініціяльно-звукових і комбінованих абревіятур, переданих великими літерами: з ВАКу, перед ВАКом, на КрАЗі, від МАЗу, ТЮГу, ТЮГом, у ЦУМі, з УНІАНом та ин.;

5) сполучник у складі ініціяльних абревіятур ТН і Р (типові норми і розцінки); ПК і В (парк культури і відпочинку);

6) більшість умовних (графічних) скорочень різного типу: англ., а/п, вид-во, г, д-т, кг, м, мм, р-н, см, ст., т, ф-т, упр.

До найпоширеніших загальноприйнятих графічних скорочень належать такі:

авт. — автор; авторський                  оо. — отці

акад. — академік                                 обл. – область; обласний

ап. — апостол                                       оз. — озеро

б. — будинок                                        п. - — пан; параграф; пункт

вид-во — видавництво                       перев. — переважно

вип. — випуск                                       пор. — порівняй[те]

вул. — вулиця                                       преп. — преподобний

гр. — громадянин                                пп. — пани, панове; параграфи; пункти

грв. — гривня                                      

див. — дивись, дивіться                     проф. — професор

доц. — доцент                                      р. — ріка; річка

д. — доктор (наук)                               рр. — роки

знач. — значення                                 с. — село; сторінка

єп. — єпископ                                      св. - — святий

ім. — імени                                           свв. — святі

і под. — і подібне (подібні)               ст. — станція; сторіччя (століття)

 і т. д. — і так далі                              

і т. ин. — і таке инше (такі инші)     т. — том

кв. — квартира                                     т-во — товариство

кн. — князь                                           тт. — томи

м. — місто                                             та ин. — та инше (инші)

митр. — митрополит                          тис. — тисячоліття

н.е. — нашої ери                                   ч. — частина

о. — острів; отець                               чл.-кор. — член-кореспондент

Примітка. Деякі скорочення прийнято писати через скісну ри­ску: а/п — автопідприємство, км/год — кілометр за годину, п/с — поштова скринька, с/г — сільське господарство, тел./факс — телефон-факс та ин.

Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад, слово селя́нський може бути скорочене: сел., селян., селянськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: настін. Календа́р, ден. норма. При збігу двох (і більше) різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова: власноруч. або власноручн. (власнору́чний), але тільки власт. (власти́вий).