Чесать, чеснуть, чесануть – чесати, чеснути; чухати, чухнути, (усилит.) чухонути, (расчёсывать) розчісувати, зачісувати, ми́кати, ми́кнути, (перенос., идти) чесати, почесати, чухрати, почухрати, шкварити, смалити, кресати: • чесать затылок (в затылке) – чухати потилицю (чуприну), чухатися в потилиці, чухмарити голову; • чесать пеньку – микати мичку; • чесать языком – клепати (ляпати, плескати, молоти, теліпати) язиком, базікати, теревені правити, ляси (баляси, баляндраси) точити (розпускати), перетирати на язиках, (образно) язиком горох товкти, язиком піну збивати, чухати піднебіння. [Він, швидко поробивши човни, На синє море поспускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І.Котляревський). Де у кого не свербить, там ся не чухає (Номис). Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (Номис). Паршиве порося даремно чесати (Номис). — Нам, старче, ніколи точити ляси, — розшнуровує варги Стопочка й осуркувато оглядає торбешника (М.Стельмах). Та хоча я не беруся стверджувати, що саме вони, у цій комісії, чухали, але чухали це вони безмовно три місяці (Євгенія Чупріна). Всіх обпліткують…переб’ються… З чужим сміттям у власну хату… І, нумо язики чесати Ділити власну каламуть… (Олександр Смик)].  |