Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «внебрачный»
Шукати «внебрачный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Внебра́чный – нешлю́бний, позашлю́бний [Нешлю́бні ді́ти], (вульг. о детях) жирови́й, нажитни́й, самохі́дний, самосі́йний, па́далишний, (уничи́жит.) байстря́ (р. -я́ти), байстрюченя́, байстрю́к, (ж. р.) байстрю́чка; безба́тченко, покри́тченко.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Безотцовщина, разг. – (отсутствие отца в семье) безба́тьківство, (сиротство) сирі́тство, (сирота) сирота, (фольк.) сироти́на, (внебрачный, не имеющий отца, брошенный без призора) безба́тченко, безба́тько.
[Борис Харчук не лише вдало будує монологи-оповіді. Він уміє одним словом, ніби лазером, освітити цілі явища, знову-таки одну із важливих соціальних проблем. Мова йде про безбатьківство. У загальновживаній мові маємо слово безбатченко, а письменник, створюючи свою «безсирітську казку» «Світова верба» (мати має трьох дітей від різних чоловіків, стає п’яницею, дітей забирають у дитбудинок), знаходить для соціально значущих понять нові лексичні форми: сусіди називають хлопця-сироту безбатько. Ларисовичі — таку назву (за ім’ям матері) дають дітям-сиротам у дворі. Вони й кролики, і Дажбогові внуки. Безбатьківство — такого слова-поняття немає в словнику, а саме воно своїм збірним, узагальненим змістом здатне передати соціально-моральну біду нашого суспільства, наголосити на тому, що безбатьківство — не поодинокий факт, а поширене явище (С.Єрмоленко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНЕБРА́ЧНЫЙ безпідставно забуте безкорова́йний, нажиро́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Внебрачный – позашлю́бний, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внебрачный
• Внебрачный ребёнок – нешлюбна (позашлюбна, позаподружня, давн. образн. безкоровайна) дитина; (вульг.) нажита (саморідна, самосійна, падалична, жирова) дитина; (тільки про сина) безбатченко; (зневажл.) байстрюк, байстрючка (байстря). [Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина. Франко. Андрій з падаличних. Сл. Гр. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. Сл. Гр. То покритка попідтинню з байстрям шкандибає. Шевченко.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Байстрю́к, -ка, ба́йстер,-стра – пригульный, внебрачный, побочный ребенок, сын.
Ба́хур –
1) развратник, распутник;
2) внебрачный ребенок;
3) мальчуган, ребенок;
4) (бранно) выплодок.
Набі́жни́й – внебрачный.
Нажи́тний –
1) приобретенный;
2) наживной.
• Нажитна́ дити́на – внебрачный ребенок.
Нешлю́бний –
1) внебрачный (о ребенке);
2) невенчанный (о супруге).
Па́даличний –
1) (о раст.) самосейный;
2) (о детях) внебрачный.
Саморі́дний – самородный, естественный, натуральный.
• Саморі́дна дити́на – внебрачный ребенок.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Внебрачный (о состоянии) – нешлюбний, позашлюбний.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Байстрю́к, -ка́, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючи́ще.
Безба́тченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Нешлю́бний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нажиро́ваний, -а, -е. Внебрачный, незаконнорожденный. Не поповчив жінки за нажировану дитину. Дн. Чайка, II. 104.

Запропонуйте свій переклад