Знайдено 18 статей

Запропонувати свій переклад для «обслуга»

Шукати «обслуга» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Беспородный – безпорідний, (непородистый) непородистий, (несортовой) несортовий: • беспородное зерно – несортове зерно. [Але звільнення прийшло не відразу. Певний час ти маєш цього безпорідного лошака поряд у стійлі (Євгенія Кононенко). На гвалт собак вигулькнув господар, кремезний, зарослий як гайовик-щезник, борода до грудей. Викотилися чотири собаки — білявий, на високих лапках песик, його побратим — чорнющий, кудлатий, і дві собачі молодиці — вишукана пінчерка з крислатими вухами і безпорідна, руда, підсліпувата, зі сточеними вже зубами і величезною грижою під черевом, аж до землі (Марина Меднікова). Китайська обслуга — у білих нейлонових сорочках і чорних камізельках. Усі вони — прудкі, низенькі та несортові. Видно, що втікачі не з Гонконгу чи Тайваню, а з глибин материка (Володимир Діброва). У ветеринара: — Кличка? — Олігарх. — І як він? — Справжній оліхарх. Безпорідний, нахабний і весь дім обжер].

Расчёт – 1) (несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба; 2) (расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння; 3) (увольнение) зві́льнення; 4) (надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск; 5) (намерение) намір; 6) (корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація; 7) (бережливость) ощадливість; 8) (воен.) обслуга; 9) (техн.) розрахунок: • брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди; • взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі; • взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи; • в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на; • в окончательный расчёт – на поквитування; • дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого; • до расчёта – до розрахунку (порахунку); • жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо); • за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші; • из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що; • из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що; • иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити; • какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?; • мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити); • находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому; • на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку; • нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́; • нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це; • обмануться в расчете – пролічити; прорахувати; • окончательный расчёт – поквитування; • орудийный расчёт – гарматна обслуга; • ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати; • ошибка в расчете – помилка в розрахунку; • плохой расчёт! – погана рахуба!; • покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися; • получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок; • по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм); • по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку; • потребовать расчёта – зажадати розрахунку; • принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що; • расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг; • расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин); • расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану; • расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок; • расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний; • расчёт проверочный – розрахунок перевірчий; • расчёт проверяемый – розрахунок перевірний; • расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний; • расчёт прочности – розрахунок міцности; • расчёт устойчивости – розрахунок стійкости; • расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися; • сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром; • сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку); • с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб; • у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся; • холодный расчёт – холодний розсуд; • это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці. [То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись].

Сервис – обслуго́вування, обслу́га, (англ.) се́рвіс. [«Дівчата, знаєте, хто це?» — запитав Павлюк-паша, піднявши чарку. Пальцем вільної руки він вказував на Олеся. «Ні», — одразу перейшли на українську дівчата. Що воно — сервіс, усе для клієнта, хоч мова, хоч язик! (брати Капранови)]

Пожатие – стиска́ння, стиск, по́тиск (руки́), ру́чка́ння. [Невже моя пісня не хвиля? Ой леле! Даремні питання… Німі мої думи, а руки дають лиш німії стискання… (Л.Українка). Поволі він набував знайомства. Від товаришів у праці його ручкання непомітно поширювалось на їхніх родичів та друзів і далі, в глиб міста, до найрізноманітніших представників людського роду, професій та думок, його капелюх щораз частіше здіймався на вулиці, відповідаючи на привітання молодих учених, партійців, профспілчанських діячів і просто осіб обох статей, непомітних співробітників установ, де їм платили гроші (В.Підмогильний). І враз все зайве позникало — Обслуга, авто, літники,  І гори гримнули хоралом,  І був короткий стиск руки, І серце чимось захлинулось, І вмерло, й полетіло в синь (Є.Маланюк). Коли людину самота пече, її від суму не рятує праця. Тоді і тихолетний сміх очей, І жінки випадкової плече, Чи теплий потиск прохолодних пальців, Людині світять, наче цвіт акацій (Т.Мельничук). Мені сподобалось, як вона подає руку — потиск був сильніший, ніж можна було сподіватися. Я терпіти не міг людей, що подають руку розслаблено, наче дохлу рибину (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)