Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Шукати «чеканит*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моне́та – (с единичн. и собир. значением) моне́та; (одна) гроши́ма. [Му́сить ви́кинути на тарі́лочку дружко́ві гроши́ну (Мат. укр. Етн. I)].
• Золотая -та – золота́ моне́та, золоті́ гро́ші (-шей и -шів), черві́нці, дука́ти, дукачі́; (одна) золота́ моне́та (гроши́на), черві́нець (-нця), дука́т, дука́ч (-ча́).
• Серебряная -та – срі́бна моне́та, срі́бні гроші́, срібняки́ (-кі́в); (одна) срі́бна моне́та (гроши́на), срібня́к (-ка́), ум. срібнячо́к (-чка́). [Полі́з у кише́ню і вже ви́добув яко́гось срібняка́ (Крим.). Розміня́в мені́ карбо́ванця на самі́ срібнячки́ (Звин.)].
• Медная -та – мі́дна моне́та, мі́дні гро́ші, мідяки́ (-кі́в); (одна) мі́дна моне́та (гроши́на), мідя́к (-ка́).
• Звонкая -та – дзвінка́ моне́та, (шутл.) брязка́ч, бренька́ч (-ча́), побря́зкач, побре́нькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі́, бренькачі́, побря́зкачі́, побре́нькачі́ (-чі́в). [Аби́ були́ побренькачі́ (побрязкачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Номис)].
• Мелкая -та – дрібна́ моне́та, дрібні́ гро́ші, дрібняки́ (-кі́в); (одна монета) дрібна́ моне́та, дрібня́к (-ка́), ум. дрібнячо́к (-чка́).
• Разменная -та – розмі́нна моне́та, розмі́нні гро́ші.
• Ходячая -та – ходя́ча моне́та, ходя́чі гро́ші.
• Фальшивая -та – фальши́ва (фальшо́вана) моне́та, фальши́ві (фальшо́вані) гро́ші; (одна) фальши́ва (фальшо́вана) моне́та (гроши́на).
• Лицевая сторона -ты, см. Лицево́й 2.
• Чеканить -ту – би́ти (кува́ти) моне́ту. [Щоб на запла́ту коза́цькому ві́йську кува́ти на Вкраї́ні коза́цьку моне́ту (Куліш)].
• Принимать за чистую -ту – бра́ти що за щи́ру пра́вду (за щи́ре зо́лото).
• Платить тою же -тою – плати́ти тіє́ю са́мою моне́тою; віддя́чувати тим са́мим.
Начека́нивать, начека́нить –
1) чего – накарбо́вувати, накарбува́ти, (о монете ещё) набива́ти, наби́ти чого́, вибива́ти, ви́бити (бага́то) чого́, (о мног.) понакарбо́вувати, понабива́ти, повибива́ти;
2) что на чём – викарбо́вувати, ви́карбувати, вибива́ти, ви́бити, (о мног.) повикарбо́вувати, повибива́ти що на чо́му.
Начека́ненный –
1) накарбо́ваний, наби́тий, ви́битий, понакарбо́вуваний, понаби́ваний, повиби́ваний;
2) ви́карбуваний, ви́битий, повикарбо́вуваний, повиби́ваний.
-ться –
1) накарбо́вуватися, накарбува́тися, понакарбо́вуватися; бу́ти накарбо́вуваним, накарбо́ваним, понакарбо́вуваним и т. п.;
2) (вдоволь, сов.) накарбува́тися, попокарбува́ти (досхочу́), (о мног.) понакарбо́вуватися и т. п.; срв. Чека́нить.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧЕКА́НИТЬ (крок) ще руба́ти;
чеканящий що /мн. хто/ карбу́є тощо, зви́клий руба́ти, ра́ди́й ви́карбувати, для карбува́ння, за́йня́тий карбува́нням, карбува́льник, коротк. карбівни́к, прикм. карбівни́й, карбува́льний, стил. перероб. карбу́ючи;
чеканящийся карбо́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чеканить –
1) (монету) карбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, би́ти (б’ю, б’єш), вибива́ти, -ва́ю, -ва́єш;
2) (слова) вира́зно вимовля́ти, -ля́ю, -ля́єш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Чеканить – карбува́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Шаг
• Большой шаг вперёд (перен.) – великий крок уперед; великий (значний, чималий) поступ.
• В двух (в трёх, в нескольких) шагах от кого, от чего – за два (за три, за кілька) кроків (ступнів) від кого, від чого; близісінько від кого, від чого.
• Делать большие шаги – широко ступати; робити великі (стягнисті) кроки.
• Делающий большие шаги – той, що робить великі (стягнисті) кроки; (також) сягнистий.
• Ехать шагом (верхом, на лошадях…) – їхати ступою. [Їде собі ступою. Сл. Гр.]
• Замедлить шаг – притишити ходу; сповільнити крок (ходу).
• Идти скорым шагом – іти швидкою ходою (ступою).
• Идти тихим шагом – іти тихою ходою; (переважно про коней) іти (ступати) тихою ступою. [Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною, Неначе дива виринають… Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.]
• На каждом шагу – на кожному кроці (ступ(е)ні); що [не] ступінь (що не крок); (іноді) де ступну, де ступиш (що ступиш).
• Ни на шаг не продвинуться – (а)ні на крок (на ступінь) не посунутися [уперед]; і на крок (і на ступінь) не посунутися [уперед], не поступити(ся) наперед.
• От великого до смешного один шаг – від великого до смішного (між великим і смішним) один крок (один ступінь).
• Предпринимать, предпринять [дальнейшие] шаги к чему – уживати, ужити [дальших] заходів до чого.
• Прибавить шагу – наддати (піддати) ходи [в ноги]; збільшити (прискорити) крок; (іноді) на ноги налягти.
• Сбиться с шага – ступити не в ногу; не тією ногою ступити; збитися з ноги.
• Семимильными (гигантскими) шагами – семимильними (гігантськими, широкосягнистими) кроками.
• С первых шагов (с первого шага) (перен.) – з самого початку (від первопочатку); з перших кроків (з першого кроку).
• Чеканить, печатать, отбивать шаг (воен. разг.) – карбувати (чітко відбивати) кроки (крок).
• Шаг вперёд, два шага назад – крок уперед, два кроки назад.
• Шаг за шагом – ступінь по ступеню, ступінь за ступ(е)нем; крок за кроком; (розм. іноді) нога за ногою.
• Шагом марш! (воен.) – ходом (кроком) руш!
• Шагу не ступить, не сделать для кого, для чего – і кроку не зробити (і ступня не ступити) для кого, для чого.
• Шагу ступить не может кто – кроку не може зробити (і ступнути) хто.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

чека́нить карбува́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Би́ти –
1) бить;
2) (о деньгах) чеканить.
• Ба́йдики би́ти – бить баклуши.
• Би́ти на ко́го – нападать на кого.
• Би́ти на забій – бить на смерть.
• Би́ти олі́ю – бить масло.
• Би́ти телегра́му – посыпать телеграмму.
• Би́ти в дріт (галицк. шутл.) – посылать по телеграфу.
Вибива́ти, ви́бити –
1) що з чого – выбивать, выбить, выколачивать, выколотить, вышибать, вышибить;
2) зе́млю – изрывать, изрыть;
3) (о граде) выбивать, выбить, побить;
4) выжимать, выжать, выдавить;
5) вытеснять, вытеснить;
6) (сов. в.) побить, поколотить;
7) избивать, избить;
8) чеканить, оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать;
9) (полотно) выбивать, выбить, набить;
10) чим у що – (только несов. в.) выколачивать, бить, выстукивать;
11) (всех) перебивать, перебить;
12) пробивать, пробить;
13) (оружие) разряжать, разрядить, избить.
• Вибива́ти о́чі – колоть глаза.
• Вибива́тися – выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться.
• Вибива́тися, ви́битися з си́ли – выбиваться (выбиться) из сил.
• Ви́битися з грошей – обезденежеть.
Кува́ти –
1) ковать;
2) подковывать;
3) заковывать (в цепи);
4) чеканить;
5) наковывать (мельничный жернов);
6) куковать.
7) ре́чі недо́брії – злословить.
8) ли́хо – причинять зло, вред.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Чеканить (монету) – бити, вибива́ти, карбува́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатериносл. у.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Кува́ти, кую́, -є́ш, гл.
1) Ковать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. Ном. № 661.
2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548.
3) Заковывать (въ цѣпи).
4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. K. ЧР. 42.
5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481.
6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. Макс.
7) — ре́чі недо́брії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. Шевч.
8) — ли́хо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують. Г. Барв. 291.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Вибива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ви́бити, -б’ю, -єш, гл. *10) Чеканить. Ви́битий. Чеканный. *16)—з гро́шей. Обезденежить. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Чека́нить = вибива́ти, карбува́ти (монету, медалї).

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)