Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «небо»
Шукати «небо» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Не́бо
1) (
мн. небеса́) не́бо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небе́с и т. д.). [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). Те не́бо (невиди́ме) зве́ться небеса́ми (Рудан.)].
Горнее -бо – ви́шнє не́бо.
Мрачное -бо, см. Мра́чный 1.
Облачное -бо – хма́рне (захма́рене) не́бо.
Отверстое -бо, церк. – відкри́те не́бо.
Открытое (вольное) -бо – го́ле не́бо, чи́сте не́бо.
Под открытым -бом (При вольном -бе), см. Откры́тый 2.
Родное, чужое -бо – рі́дне, чуже́ не́бо.
Чистое, ясное -бо – чи́сте, я́сне́ не́бо.
В -бе (В -са́х), на́ не́бе (на -са́х) – в не́бі, на не́бі (поэтич. ещё) на небеса́х. [Не перезо́рять в не́бі зо́рі (Філян.). В дале́кому не́бі вибли́скують зо́рі (Черняв.). А зірочо́к, зірочо́к блискоті́ло-горі́ло на не́бі! (М. Вовч.)].
На́ небо (на -са́) – на не́бо.
По́ не́бу (по -са́м) – не́бом, по не́бі, (в поэзии ещё) небеса́ми, по небеса́х. [Не́бом блаки́тним хмари́нки леге́сенькі ли́нуть (Грінч.). Хма́ра наступи́ла і по не́бі розвину́ла свої́ чо́рні кри́ла (Рудан.). Хмарки́ на пі́вдень небеса́ми летя́ть (Грінч.). У всіх ко́льорах весе́лки ко́тяться по небеса́х (Франко)].
На краю -ба – край (по́кра́й) не́ба, на крайне́бі.
Зерк[ц]ало -ба (-бе́с) (перен.) – зерца́ло не́ба.
Лазурь -ба (-бе́с) – небе́сна блаки́ть.
Свод -ба (-бе́с) – небе́сне склепі́ння, небозві́д (-во́ду), небосхи́л (-лу), (купол) небе́сна ба́ня; срв. Небосво́д 1.
-бо и земля – не́бо і земля́.
Как -бо от земли (Как земля от -ба) – як не́бо від землі́, як від землі́ до не́ба.
Далеко до этого, как -бо от земли – дале́ко до цьо́го, як від землі́ до не́ба (як до зір небе́сних).
Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бе́с (до седьмого -ба) – підно́сити (вихваля́ти, сла́вити), підне́сти́ (ви́хвалити) до не́ба (аж понад зо́рі), вихваля́ти над со́нце й мі́сяць.
Жить между -бом и землёй (меж землёй -са́ми) – жи́ти між не́бом і земле́ю, жи́ти в пові́трі.
Коптить -бо – копти́ти не́бо; см. ещё Копти́ть.
С -ба пасть (упасть, свалиться) – з не́ба впа́сти (спа́сти).
Попасть пальцем в -бо – попа́сти па́льцем у не́бо.
Призывать -бо в свидетели, клясться -бом – не́бом сві́дчитися, присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, кля́сти́ся) не́бом.
Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего – бу́ти, почува́ти себе́ щасли́вим аж до не́ба з чо́го. [Ба́тько, щасли́вий аж до не́ба, перека́зує своє́му Петрусе́ві вчи́тельські компліме́нти (Крим.)].
Хватать звёзды с -ба, см. Звезда́ 1.
-бо видно (видать) (о худой крыше) – не́бо сві́тить (висві́чує, ви́дно).
-бу жарко будет, стало и т. п. – аж не́бо заже́вріє, заже́вріло и т. п. -бо с овчинку показалось – аж не́бо за ма́кове зе́рнятко здало́ся.
Против -ба на земле – про́сто не́ба на землі́.
Под -бо (перен.) – під не́бо. [Хо лі́зе по сту́панці ви́соко аж «під не́бо» (Коцюб.)].
Под -бом (в прямом и перен. знач.) – під не́бом. [Мале́нька кімна́та «під не́бом» (Коцюб.)].
Все мы под -бом ходим – усі́ ми під не́бом хо́димо; усі́ ми ряст то́пчемо.
За волоса, да под -са – за чу́ба (о женщ.: за ко́си), та надві́р; за чу́ба, та й до ду́ба; (шутл.) за волосне́ правлі́ння, та в зе́мський суд (Квітка);
2)
-бо и -са́ (перен.: бог, боги) не́бо, небеса́, бог (-га), боги́ (-гі́в).
Слава -са́м – сла́ва бо́гу (бо́гові). О -бо! – о, не́бо! о, бо́же (з не́ба)! бо́же сві́те!;
3) (
потолок) сте́ля;
4) (
в берлоге) верх (-ху);
5)
стар. (балдахин) – наме́т (-та).
Нё́бо
1) піднебі́ння (-ння). [Ви́пила гаря́чого молока́, спекла́ собі́ піднебі́ння (Звин.)].

Мягкое -бо, анат. palatum molle (velum palati) – м’яке́ піднебі́ння.
Твёрдое -бо, анат. palaturum durum – тверде́ піднебі́ння.
Переднее, среднее -бо, лингв. – пере́днє, сере́днє піднебі́ння;
2) (
в печи) піднебі́ння.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕ́БО, попа́сть па́льцем в небо попа́сти па́льцем у сте́лю;
аж не́бу жа́рко аж пе́кло сміє́ться.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Небо, анат. – підне́біння, -ння.
Небо – не́бо, -ба.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Небо (печки) – піднебі́ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Небо
• Быть (жить, находиться) между небом и землёй
– бути (жити) між небом і землею (у повітрі).
• Витать между небом и землёй
– між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах.
• Вопиять к небу
(книжн. устар.) – волати (кричати) до неба (до небес).
• Все мы под небом ходим
– усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо.
• До небес возносить, превозносить кого
– підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого.
• Достигающий неба, возносящийся до неба
– небосяжний.
• Звёзды с неба хватать
– Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр.
• Как (как будто, точно…) с неба упал (свалился)
– як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши.
• Как небо от земли; небо и земля; земля и небо
– як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо.
• На седьмом небе быть (чувствовать себя)
– бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба.
• Небеса разверзлись
– безодні небесні розкрилися (розступилися).
• Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами
– небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособове) хмарить; хмариться.
• Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому
(разг.) – [Аж] небо за макове зернятко здалося кому.
• Небу жарко будет, станет
(разг.) – аж небо зажевріє (загориться).
• Под открытым небом
– просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями.
• Попал пальцем в небо
– попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр.
• Призывать небо в свидетели; клясться небом
(устар.) – небом свідчитися; присягати(ся) (заприсягати(ся), клястися) небом.
• Против неба на земле
– просто неба на землі.
• Упасть (сойти) с неба на землю
– упасти (спасти, зійти) з неба на землю.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Попал пальцем в небо (и прибавка: да в самую средину).
1. Попав пальцем у небо, стромляй дальше.
2. Лучив корову, а попав ворону.
3. Попав, як сліпий стежку.
4. Замкнув вовка межи вівці.
5. Вискочив, як голий з маку.
6. Поживився, як пес макогоном.
7. Поживився, як собака мухою.
8. Зловив куцого за хвіст.
Похож, как свинья на пятиалтынный. Далеко, как небо от земли.
1. Прирівняв кішку до собаки.
2. Походила свиня на коня, тільки шерсть не така.
3. Похожий, як свиня на яструба.
4. Далеко, як небо від землі.
5. Та рожа, та не та кожа.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Не́бо = не́бо. — Небо облягло хмарами. — Нёбо, palatum durum = піднебе́ння (С. Л.), піднебі́ння (С. Жел.), підлоґо́ня (С. Л.). Мя́гкое нёбо, palatum mole = ви́лочки. — Язик йому до піднебення прилип. Кн.

Запропонуйте свій переклад