Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «нищие»
Шукати «нищие» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Ни́щий, прлг. – убо́гий, бі́дний, злиде́нний, нужде́нний, (ц.-слав.) ни́щий; см. ещё II. Ни́щий. [Все злоді́ї забра́ли, – тепе́р я го́лий і вбо́гий (Брацл.). Хто вро́диться того́ дня, вмре ни́щим (Куліш)].
-щий студент – бі́дний (злиде́нний) студе́нт, студе́нт-злида́р (нужда́р) (-ря́).
-щая братия – жебру́щ[ч]і бра́тчики (лю́ди), жебру́ща братва́, жебру́щ[ч]е бра́ття, соб. старе́цтво, старчо́та, жебра́цтво, жебро́та, дідова́; см. ещё II.
Ни́щий (Ни́щие). [Жебру́щі лю́ди (Рудан.). Найзлиде́нніша старчо́та (Куліш). То ще жебро́та з-під пло́та (Приказка)].
-щий духом – убо́гий ду́хом, убогоду́хий, душев[у]бо́гий, ни́щий душе́ю. [Блаже́нні вбо́гі ду́хом (Куліш). Ра́дуйтеся, вбогоду́хі! (Шевч.). Ученики́ нетверді́ї, душеубо́гі (Шевч.). Не вас мені́, серде́чних, жаль, сліпці́ ви, ни́щії душе́ю (Шевч.)].
-щий умом – бі́дний (убо́гий) на ро́зум.
Делать, сделать -щим кого – убо́жити, зубо́жити, збідни́ти, зголи́ти, пусти́ти на же́бри кого́.
-щая трава, бот. Clematis vitalba L. – ломи́ніс (-носу) (звича́йний).
II. Ни́щий, сщ. – ста́рець (р. ста́рця), жебра́к (-ка́), (реже) жебра́н (-на́) и (редко) жебра́нник (-ка), проша́к (-ка́) и (реже) проха́ч (-ча), дід (р. ді́да), дідови́н (-на), торба́нь (-ня́), торбі́й (-бія́), нищу́н (-на́) (Куліш), (диал.) рахма́н (-на), ли́гир (-ря), ли́бець (-бця), ум.-ласк. ста́рчик, ув.-презр. старцю́га, (ребёнок -щий) старча́ (-ча́ти), старченя́ (-ня́ти); (перен.: бедняк) бідня́к, (пренебр.) злидня́к (-ка), злида́р, нужда́р (-ря́), зли́день (-дня), харпа́к, голя́к (-ка́), голодра́б, голоколі́нок (-нка). [«Гей, старченя́! Стрива́й лише́нь!» – «Я не ста́рець, па́не!» (Шевч.). Він ста́рця пере́браний тихце́м прийшо́в до ме́не (Франко). Отсе́ вам дар, старцю́ги! (Млака). Простя́гнута рука́ жебрака́ (Рада). Жебра́н хо́дить, хлі́ба про́сить (Чуб. V). Назива́ється жебра́нник: хо́де він собі́, же́брає (Мартин.). «Чого́ так соба́ки га́вкають?» – «Та там проша́к прийшо́в» (Липовеч.). Ки́ївські прохачі́ (Н.-Лев.). Набра́в, як дід у то́рбу (Приказка). Захті́в у ді́да ви́просить хлі́ба (Приказка). За дідови́ном, за його́ си́ном, тра ра́но встава́ти, торби́ лата́ти (Гол. II). Да́йте цьому́ голоколі́нку хоч із хлі́ба скори́нку (Чуб. V). По́ти рахма́н (ста́рець) пло́хий, по́ки соба́ки не обсту́плять (Номис). А, сяки́й-таки́й, землі́ хоті́в харпака́м, слобо́ди! (Тесл.)].
Ни́щая, сщ. – старчи́ха, жебра́чка, прош[х]а́чка, ба́ба, ум.-ласк. старчи́шка; (перен.: беднячка) бідня́чка, (пренебр.) злидня́чка, харпа́чка. [Прийшла́ яка́сь старчи́ха, одрі́жте ски́бку хлі́ба (Звин.). Нам сами́м хлі́ба не ста́не, як ко́жній жебра́чці дава́ти (Брацл.). Ти нас хо́чеш пороби́ти черни́цями, прохачка́ми! (Н.-Лев.). Ба́ба в то́рбу ві́зьме (так пугают детей) (Номис). Ач яки́й! йому́ харпа́чки жа́лко! (Грінч.)].
Ни́щие, сщ. – старці́ (-ці́в) и (соб.) старе́цтво, жебраки́ (-кі́в) и (соб.) жебра́цтво и т. п., (ц.-слав.) ни́щі (-щих), нищуни́ (-ні́в); см. ещё I. Ни́щий (-щая братия). [Слу́хали, як старці́ співа́ють (Шевч.). Старці́ для усі́х одчиня́ють пофарбо́вані две́рі «ларка́» (Сосюра). Голо́дні жебраки́ (Самійл.). Одда́й ни́щим, а собі ні́ з чим (Номис)].

Запропонуйте свій переклад