Знайдено 43 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Го́лый –
1) го́лий, на́ги́й. [Го́ле (на́ге́) ті́ло. Го́ла шаблю́ка]. • Го́лый птенец – голеня́ (р. -ня́ти). • Го́лая вершина – лисого́ра. • С го́лым стволом (о деревьях) – голіна́тий. • Го́лая зима – безсні́жна зима́. • Совершенно го́лый – гольце́м го́лий; 2) (бедный, нищий) го́лий. [Не бої́ться го́лий розбо́ю]. • Гол, как соко́л – гольце́м го́лий, го́лий, як бізу́н (нагайка), го́лий, як лопу́цьок; го́лий, як бу́бон, як туре́цький святи́й; 3) (без примеси, без приправы) го́лий; щи́рий, нестеме́нний. • Го́лый борщ, суп – го́ла ю́шка. • Го́лая правда – щи́ра пра́вда, нестеме́нна пра́вда. • Го́лые слова, факты, предположения – самі́сінькі (самі́ ті́льки) слова́, фа́кти, здо́гади. • Го́лыми руками – голіру́ч. • С го́лыми руками – голіру́ч, з го́лими (поро́жніми) рука́ми; без збро́ї. |
За́дница – зад (-ду), оза́ддя, гу́зно, гуз(н)и́ця, (благоприст.) па́ні-ста́ра, ге́па, го́ла, (зап.) ду́па. |
Игла́, Иго́лка, Иго́лочка –
1) (швейная) го́лка, ум. го́лочка, (гал.) ігла́. [Мі́сячно, хоч голки́ збира́й (Номис)]. • -ла́ без ушка – про́торг и про́тір (-торга), про́дір (-дора), проте́рта го́лка, без(в)у́ха го́лка. [Моска́ль і про́торг проковтне́, та не вда́виться (Комар). Дала́ проте́рту го́лку ще й без жальця́ (Поділля)]. • -ла курносая, безносая – безно́са, кирпа́та го́лка, кирпаті́йка, го́лка без жала́, без жальця́, (диал. без жельця́), (насмешл.) безри́ла го́лка. [Ду́мав, що го́лку купи́в, а воно́ – кирпаті́йка. Це на база́рі так звуть го́лку безно́су (Київ)]. • -ла без нитки – го́ла го́лка. • -ла́ рогожная или кулевая – цига́нська го́лка, цига́нка. • Деревянная -ла́ для вязания сетей и т. п. – гли́ця, ум. гли́чка. [Як узя́в хло́пець гли́чку; по́ки ота́ман ді́рку залата́, то хло́пець три (Март.)]. • -ла вязальная чулочная (спица) – пруто́к, дро[і]то́к (-тка́). • Ушко -лы́ – (в)у́шко го́лки. • Вдеть нитку в -лку – втягти́, затягти́, заси́лити ни́тку в го́лку. • Платье с -чки – нові́сіньке убра́ння́; мов допі́ро від кравця́ прине́сене. • Одет как с -чки – вбра́ний як на весі́лля. • Сидеть как на -лках – як на те́рню сиді́ти, як на голка́х, як на шпичка́х, як на гра́ні, як на жару́ сиді́ти. • Вино пускает -лки – у вині́ ска́лки ска́чуть, бри́жі гра́ють, вино́ гра́є, і́скриться. • Острие -лы́ – жало́, жальце́, (диал. жело́, жельце́) го́лки; 2) (у животных) го́лка, ко́лька, колю́чка; 3) (на растениях) го́лка, колю́чка, шпи́чка, шпи́лька, шпича́к (-ка́), (шипы) те́рня (ср. р.) (на хвойных) шпи́лька, гли́ця, хвої́на, хвої́нка, (гал.) чати́на, (собир.) хво́я, (гал.) фо́я, голи́ння, (гал.) чати́ння. [Гори́ть моя́ доса́донька мов суха́я гли́ця (Л. Укр.)]; 4) -ла́ на здании – шпиль (-ля́), шпинь (-ня). • -ла горы – шпиль (-ля́); 5) Игла́-рыба – морська́ ігли́ця, зво́рлуч, си́кавка. |
Коса́ –
1) (женская) коса́, (вин. п. ко́су, мн. ко́си, кіс, ко́сами и кі́с(ь)ми), ум. кі́ска, кі́сонька, кі́сочка, коси́ця. [Ді́вка ко́су че́ше (Пісня). Дівки́ гуля́ють, кі́сками ма́ють (Грінч. III). Що-субо́ти ізмива́ла і кі́соньку запліта́ла (Пісня)]. • У девушки нрав -со́ю закрыт – у ді́вки коса́ до по́яса, а ду́мкою й коло мізи́нця не обведе́ш. • Мелко заплетённая -са́ – коса́ в дрібу́шки (дрібни́ці). • -са́ венком – джереґе́ля, мн. джереґе́лі, джеґере́лі (-лів). • -сы положенные над ушами – кітки́ (-то́к). • С большой -со́й – коса́тий. • С чёрной, светлой, толстой -со́й – чорноко́сий, ясноко́сий, товстоко́сий. • Без -сы – безко́сий. • -са́ китайца неприкосновенна – коса́ в кита́йця недоторка́нна; 2) (конец, уголок) ріг (р. ро́гу), ріжо́к (-жка́), хвіст (-оста́), кіне́ць (-нця́). [Взяла́ ху́стку, зав’яза́ла в три ріжки́ по камі́нчику (Чуб.)]. • Шапка с -сами – ріжка́та ша́пка. • -са́ кометы – хвіст, віха́ (в коме́ти); 3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце́, пі́рко, (тёжка) пузце́; 4) (гряда от берега) ріг (р. ро́гу), (узкая) стрі́лка, (отмель) коса́, (гряда и отмель вместе) коса́. [На Кі́нбурнській косі́ ло́влять ри́бу риба́льські та́фи (артели) (Херс.)]; 5) (хвост петуха) коси́ця, коси́ці. [Сиди́ть пі́вень на крини́ці, спусти́в кри́льця ще й коси́ці (Грінч. III)]; 6) (орудие) коса́ (вин. п. ко́су́), ум. кі́ска, коси́ця, ув. коси́ще; (короткая) різа́к, терпа́н. • Клинок -сы́ – полотно́, полоте́нце, (обух) прут, (носок) пи́сок (-ска), нісо́к (-ска́), (лезвие) жа́ло, (кольцо в стыке древка с клинком) пе́рстень (-сня), напе́рсток (-стка), серга́; (задняя часть клина) п’я́тка; (клин деревян.) па́склинь (-ня), па́склин (-на), (железн.) глобо́к (-бка́). • Древко -сы – кісся́ (-ся́), кіся́ (-ся́ти). • Источенная -са́ – скі́сок (-ска). • -са́ по руке – коса́ по руці́, підтра́вна коса́. • -са́ без крюка – го́ла коса́. • Отбивать -су́ – клепа́ти косу. • Направлять -су́ – манта́чити ко́су. • Точить -су́ – гостри́ти ко́су. • Нашла -са́ на камень – тра́пила коса́ на ка́мінь (Приказка); 7) (резец) різа́к, сіка́ч (-ча́). |
Лоску́тник, -ница –
1) (одетый в лохмотья) – халами́дник, -ниця, обі́дранець, -нка, обі́рванець, -нка, обша́рпанець, -нка, голодра́нець (-нця), -нка, ла́таник, -ниця, го́ла спи́на; 2) (торгующий лоскутьем) танди́тник, -ниця, лахмі́тник, -ниця, лахма́нник, -ниця, лахманя́р (-ра́), -ня́рка, онучка́р (-ря́), -ка́рка, (полон.) староже́чник, -ниця; 3) -ку́тница, бот. Centaurea L. – воло́шка. |
Наго́й – го́лий. [Го́лому й на сі́ні му́лко (Комар.). Хоч го́лий, та в підв’я́зках (Приказка)]. • -гая истина – го́ла (щи́ра) пра́вда. • -го́й золота не копит – роди́вся без соро́чки, так і вмре без штані́в (Комар)]. |
Нескро́мно, нрч. – нескро́мно, (зап.) недискре́тно; (неучтиво) незвича́йно; (нестыдливо) несоромли́во. [З-під коро́ткої спідни́ці несоромли́во визира́ла го́ла нога́ (Крим.)]. |
Пусты́шка –
1) см. Пустельга́ 3. • Человек -шка – пустоб’я́ха. • Похлёбка -шка – нізчи́мна (го́ла) ю́шка. • Играть в карты в -шки – гра́ти (в ка́рти) без гро́шей; 2) дурни́ця; см. Пустя́к. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Труба – труба́; • т. аммиачная – т. амоніяко́ва; • т. астрономическая – т. астрономі́чна, люне́та; • т. асфальтированная – т. асфальто́вана; • т. аэродинамическая – т. аеродинамі́чна; • т. барометрическая – т. барометри́чна; • т. бензиномоторная – мотосмо́к (-ка); • т. буровая – т. свердлова́; • т. вальцованная – т. вальцьо́вана; • т. вдавленная – т. вгну́та; • т. велосипедная – т. велосипе́дна; • т. вентиляционная – т. прові́трювальна; • т. вертикальная – т. прямови́сна; • т. вилкообразная – т. розвилко́ва; • т. винтообразная – т. ґвинтува́та; • т. водонапорная – т. водонагнітна́; • т. водоотводная – т. водопідвідна́; • т. водоотливная – т. водовідливна́; • т. водопод’емная – т. водотя́жна; • т. водоприемная – т. водоприйма́льна; • т. водопроводная – т. водопровідна́; • т. водораспределительная – т. водорозподі́льча; • т. водосливная – т. водозливна́; • т. водосточная – ри́нва; • т. в. горизонтальная – ришта́к (-ка́); • т. водочерпательная – т. водоче́рпна; • т. возвратная – т. зворо́тна; • т. воздуховпускная – т. повітровпускна́; • т. воздуховыпускная – т. повітровипускна́; • т. воздуходувная – т. повітроду́вна; • т. воздухопроводная, с.-х. – проду́шник (-ка); • т. воздушная – т. повітряна́; • т. волнистая – т. хвиля́ста; • т. восходящая – т. догі́рна; • т. впускная – т. впускна́; • т. всасывающая – т. всисна́; • т. вспрыскивающая – т. впо́рскувальна; • т. выводная – т. вивідна́; • т. выгнутая – т. ви́гнута; • т. выдвижная – т. висувна́; • т. выпускная – т. випускна́; • т. вытяжная – т. витяжна́; • т. выхлопная – т. вихлипна́; • т. газовая – т. газо́ва; • т. газоотводная – т. газовідвідна́; • т. газоподводная – т. газопідвідна́; • т. газопроводная – т. газопровідна́; • т. гибкая – т. ґнучка́; • т. гладкая – т. гла́дка; • т. глазурированная – т. поли́в’яна; • т. голая – т. го́ла; • т. гончарная – т. череп’я́на; • т. горизонтальная – т. позе́ма; • т. гравитационная – т. самостоко́ва; • т. грязевая – т. шлямова́; • т. дождевая – т. дощова́; • т. дренажная – т. дрена́жна; • т. дымовая – дима́р (-ря́); • т. дымогарная – т. вогнева́; • т. дымоотводная – т. димовідвідна́; • т. жаровая (в котле) – жарни́ця; • т. железная – т. бляша́на; • т. жесткая – т. цупка́; • т. забивная – т. забивна́; • т. заборная – т. забірна́; • т. заварная – т. заварна́; • т. закрепительная – т. закріпна́; • т. затрамбованная – т. забутино́вана; • т. земная – т. земна́; • т. змеевидная – т. зміюва́та; • т. зрительная – люне́та; • т. изогнутая – т. зі́гнена; • т. инжекционная – т. впо́рскувальна, інжекці́йна; • т. испарительная – т. випарна́; • т. кабельная – т. жильнико́ва, кабле́ва; • т. канализационная – т. каналізаці́йна; • т. керамиковая – т. череп’я́на; • т. кипятильная – т. окрі́пна; • т. клепаная – т. нюто́вана; • т. кованая – т. ко́вана; • т. коленчатая – т. колінча́ста; • т. коллекторная – т. збірнико́ва, коле́кторна; • т. колодезная – т. коло́дязна; • т. кольцевая – т. кільце́ва; • т. комбинированная – т. комбіно́вана; • т. коническая – т. коні́чна; • т. коренная (дымовая) – дима́р головни́й; • т. котельная – т. казано́ва; • т. манесмановская – т. манесма́нівська; • т. металлическая – т. метале́ва; • т. мусорная – т. сміттьова́; • т. набивная – т. набивна́; • т. набойная, с.-х. – т. набивна́; • т. нагнетательная – т. нагнітна́; • т. нагревательная – т. нагрівна́; • т. напорная – т. напірна́; • т. направляющая – т. напрямна́; • т. наружная – т. надві́рня; • т. неповорачиваемая – т. неповорітна́; • т. нефтепроводная – т. нафтопровідна́; • т. нисходящая – т. доді́льна; • т. нормальная – т. норма́льна; • т. нейзильберовая – т. найзи́льберна; • т. неплотная – т. нещі́льна; • т. обсадная – т. цямрова́; • т. огневая – т. вогнева́; • т. окрашенная – т. пофарбо́вана; • т. опускная – т. опускна́; • т. орошающая – т. обво́днювальна; • т. освинцованная – т. пооливо́вана; • т. отбортованная – т. відборто́вана; • т. отводная – т. відвідна́; • т. охлаждающая – т. охоло́дна; • т. оцинкованная – т. поцинко́вана; • т. параллельная – т. рівнобі́жна; • т. паровая – т. парова́; • т. паровпускная – т. паровпускна́; • т. паровыпускная – т. паровипускна́; • т. пароприводная – т. паропідвідна́; • т. пароприемная – т. пароприйма́льна; • т. паропроводная – т. паропровідна́; • т. парособирательная – т. парозбірна́; • т. пароходная – дима́р паропла́вний; • т. паянная – т. люто́вана; • т. перекладная – т. перекладна́; • т. переливная – т. переливна́; • т. перемывная – т. перемивна́; • т. перепускная – т. перепускна́; • т. переходная – т. перехідна́; • т. печная – дима́р (-ря́); • т. питательная – т. живи́льна; • т. пламенная – т. полум’яна; • т. пневматическая – т. пневмати́чна; • т. поверительная – т. переві́рна; • т. поворотная – т. поворітна́; • т. погруженная – т. загли́блена; • т. п. (в жидкость) – т. зану́рена; • т. подающая – т. подава́льна; • т. подводящая – т. підвідна́; • т. под’емная – т. підійма́льна; • т. пожарная – т. поже́жна; • т. поршневая – т. толоко́ва; • т. прогарная – т. вогнева́; • т. продыравленная – т. дірко́вана; • т. промежуточная – т. проміжна́; • т. прокатная – т. вальцьо́вана; • т. пылесосная – т. пилосмоко́ва; • т. разбрызгивающая – т. розбризна́; • т. разводящая – т. розвідна́; • т. разговорная, рупор – т. розмо́вна, говірна́; • т. рассолоотводящая – т. роповідвідна́; • т. рассолоприводящая – т. ропопідвідна́; • т. рассолораспределительная – т. ропорозподі́льча; • т. распределительная – т. розподі́льча; • т. раструбная – т. горлови́нна; • т. ребристая – т. ребро́вана; • т. регуляторная – т. регуля́торна; • т. ресиверная – т. реси́верна; • т. сваренная – т. зва́рена; • т. сварная – т. зварна́; • т. сводчатая – т. склепі́нна; • т. сдвоенная – т. подво́єна; • т. сигнальная – су́рма гаслівна́; • т. сливная – т. зливна́; • т. сменная – т. замі́нна; • т. смесительная – т. змі́шувальна; • т. смывная – т. змивна́; • т. соединительная – т. злучна́; • т. спускная – т. спускна́; • т. сточная – ри́нва; • т. ступенчатая – т. східча́ста; • т. суженная – т. зву́жена; • т. Т-образная, тавровая – т. Т-поді́бна, тетува́та; • т. телескопическая – т. телескопі́чна; • т. тонкостенная – т. тонкості́нна; • т. топочная – т. паливне́ва; • т. тормозная – т. гальмівна́; • т. трехходовая – т. триходо́ва; • т. тупиковая – т. зазубне́ва; • т. тянутая – т. тя́гнена; • т. U-образная – т. U-поді́бна; • т. упругая – т. пружна́; • т. уравнительная – т. вирівня́льна; • т. фасонная – т. обрисо́ва; • т. флянцованная – т. крисо́вана; • т. холодильная – т. холоди́льна; • т. холостая – т. я́лова; • т. цельнотянутая – т. суцільнотя́гнена; • т. цилиндрическая – т. циліндри́чна; • т. циркуляционная – т. обіго́ва, циркуляці́йна; • т. четырехходовая – т. чотириходо́ва; • т. чистильная – т. очисна́; • т. шарнирная – т. суста́вна; • т. шахтная – т. шахтова́; • т. эластичная – т. еласти́чна; • т. яйцеобразная – т. яйцюва́та. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Голый
• Голая истина, правда – щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда. • Голенький ох, а за голеньким Бог – якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр. • Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол – голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр. • Гол, как сокол, а остёр, как бритва – хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр. • Голой рукой не тронь (нар.) – голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись). • Голому разбой не страшен – мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр. • Голые слова, факты – самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти. • Голыми руками брать, взять что (перен.) – голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї. • На голом, что на святом: нечего взять – з голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр. • С миру по нитке — голому рубаха – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр. • Совершенно голый – зовсім голий; (голий-)голісінький; гольцем-голий. |
Игла
• Игла без нитки – голка без нитки; гола голка. |
Обнаженный
• Обнажённая голова – непокрита голова. • Обнажённая гора – лиса гора (лисогора). [Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавались зубцями застиглих хмар. Коцюбинський.] • Обнажённая сабля, шпага – вийнята (гола, добута, видобута) шабля, шпага. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Го́лий, -а, -е.
1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. Го́лий як бу́бон, як туре́цький святи́й. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном. № 1522, 1523. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Ном. № 11098. Голе дерево. Ном. Положив снопа на голому току. Рудч. Ск. І. 55. Положили Савку на голую лавку. Ном. № 11918. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. ЗОЮР. I. 201. В другій руці голий меч. Гол. ІІІ. 44. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Ном. Нема голій школі волі, а то б догодила. Шевч. 369. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. О. 1861. IX. 192. 5) Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном. 6) Го́лий борщ, го́ла ю́шка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. Г. Барв. 501. 7) Го́ла піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хлѣбъ. Грин. ІІ. 18. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. КС. 1887. VI. 475. Ум. Голе́нький, голе́сенький. |
Го́лка, -ки, ж.
1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном. 2) Голки́ заганя́ти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. І. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. І. 119. |
Дрови́на, -ни, ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50. |
Ляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. лягти́, -жу, -жеш, гл.
1) Ложиться, лечь. Так мені жилося: устаю — плачу і лягаю плачу. МВ. II. 15. Лучче мені та гіроньки копати, аніж мені з нелюбом та спати лягати. Мет. 260. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло. Шевч. 48. Курява лягає. Шевч. 89. Субота — не робота: помий, помаж та і спати ляж. Ном. № 542. Еней на піч забрався спати, зарився в просо, там і ліг. Котл. Ен. 2) Только сов. в. Умереть. Робила цілий вік панам, та мабіть ляжу як кістка гола. Ном. № 1520. 3) Заходить, зайти (о солнцѣ). Лягло сонце за горою, зорі засіяли. Шевч. 53. |
Позві́ювати, -ві́юю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля. Славяносерб. у. |
Ше́рсть, -ти, ж.
1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Го́лий, -а, -е. *5) Один только, один лишь, простой. Кравець за голу роботу бере півтора карбованця. А ще ж тра докладу до кожуха. Крим. *10) Го́ла (го́лої). Задница. Закатав йому десять різок на голу. Крим. |
Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів)
Cruciata glabra (L.) Ehrend. ** (Galium vernum Scop.) — хрестоли́ст го́лий; діву́нка весняна́ (Вх1, Вх6, Мл), круціата гола (Оп), підмаре́нник весня́ни́й (Сл, Ру); кашка (Mk — ПД), меду́нка (Мл — ДС), подмаренник (Ср — СТ), поносниця (Ос — ВЛ), простудник (Ос — ВЛ), само́ра (Мл — ВЛ), тирлич (Сл, Mk), цмин лісови́й (Коб — БО), чистець (Ос — ПД), чистик (Ос — ПЦ). |
Glycyrrhiza glabra L. — соло́дкий ко́рінь го́лий; люкре́ція гладка (Вх1, Вх6), солоде́ць го́лий (Сл), солоди́ця гладка́ (Мл), соло́дка го́ла (Ру, Оп); ака́ція (Мс — СТ), лакриця (Ln, Шс — СТ), лакричник (Чн — СЛ), локри́ця (Ср, Ум, Ян4, Ів, Ук — СТ), люкре́ція (Жл, Мл — ГЛ), солоде́ць (Ду), солоди́на (Ду), солодка (Ln, Шс, Сл — СТ), соло́дкий ко́рінь (Чн, Ср, Ів, Ос — СТ, СЛ), солодник (Чн — СЛ). |
Lamium glaberrimum Taliev — глуха́ кропива́ го́ла (Ру, Оп). |
Lythrum salicaria L. — плаку́н верболи́стий (Ру, Оп); керва́нь вербля́нка (Вх6, Мл), ке́рвань звичайна (Вх1, Вх3; Жл), плакун-трава́ (Сл; Ср, Ln, Шс, Ос, Ук — СТ, ПД); Богородицька трава (Ан — СЛ), борячок болотний (Ан, Кр — СД), васильки (Ос — СД), васильки берегові (Ос — СД), васильки дикі (Ан — СТ), васильки красні (Ос — СД), васильки лугові (Ср, Ан, Ян4 — СТ), васильки плавньові (Ян3 — СТ), васи́льки польові́ (Ан, Ів, Ос — СД, СТ), васильки червоні (Ос — СД), верба́-трава́ (Ан, Ів — СЛ), вербитник (Mk), вербова трава (Ан), вербовник (Mk), верболіз (Ос — ПД), водогля́д (Rs — ВЛ), горчак (Ан — СТ), дербенник (Ан, Сл — СЛ), железняк (Сл — ВЛ), жерстель (Ан — ПС), залізня́к (Жл, Ян2, Сл, Ос — СД, ПД, ВЛ), залізняк плавний (Ан — СТ), залізня́к черво́ний (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів), залізня́к чо́рний (Ан, Мн, Mj, Ів), зелезняк плавний (Шс — СТ), золотниця (Hl — БУ), зюзник (Ос — ПД), кровавниця (Ан — СТ), кудрик (Ос — ПД), махорка (Ан — ПЛ), м’я́та ди́ка (Коб — БО), откасник (Сл — СД), підбере́жник (Ан, Ів, Сл), плаку́н (Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Мн, Ів, Сл, Mk — СД, ПД, СЛ), повнячки польові (Ос — ВЛ), різак (Ос — ВЛ), скрипій водяний (Ан), снитик хлопчачий (Ос — ВЛ), стягач (Ос — СД), султанчики сині (Ан — СЛ), тверде зілля (Ос — ПЦ), твердя́к (Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Ян2, Ду, Ів — СД), тройча́к (Рг1, Ан, Пс, Мн, Ду — ПС), утробник (Ан), хвостач красно-синій (Ан — СЛ), хвостачі (Ос — ПД), червонохвіст (Ос — ВЛ), яга гола (Гв — ВЛ). |
Malva sylvestris L. — кала́чики лісові́ (Сл, Ру, Оп), дзіндзі́вер (Сл; Ср, Вл, Ан, Ln, Жл, Мн2, Шм, Mj, Шс2, Ду, Ів, Mk, Ос, См, Мг — ЗАГ); зензівер (Оп; Ан, Сл), слиз горо́дний (Мл), слиз лісови́й (Вх1, Вх6, Мл); дзендзівер (Км), дзи́зівер (Пс), дзіндзевер (Рг1), дзіндзілі́я (Мг — ЗК), дзю́ндзя (Сал — СД), дю́ндзя (Рг1), жинзівер (Гр), зензіверова трава (Ан), зинзивей (Пс), зінзіве(і)р (Чн, Ан, Ln, Ів, Сл — СТ, СЛ), зінзівір городній (Ан — СД), кала́чики (Сл, Лс2, Ос, Мг — ПД, ПЦ, ГЦ, ЗК), когу́тики (Мг — ЗК), кола́чики (Гб, Мг — ГЦ, ЗК, ЛМ), колачник (Км), лопу́х (Мг — ГЦ), мальва дика (Км), мальва лісна (Сл), ма́льва лісова́ (Мг — ЗК), мушка́тлики (Мг — ЗК), нами́стянка (Мг — ЗК), панночка гола (Ан), паце(ьо)рки́ (Мг — ЗК), паці́(ьо́)рник (Км, См — ГЦ), паці́рник ди́кий (Вх7 — ЛМ), просвирник (Км), проскурень (Км), проскурки (Сл), проску́рник (Гт — ЗК), п’ятику́тниця (Гт — ЗК), рожа свиняча (Ан, Км — ВЛ), ро́жа соба́ча (Сл, Гб — СД, СТ), ружа лісна (Tl), ру́жа лісова́ (Мг — ЗК), слез (Нв, Ан, Он — ВЛ, БО), слиз (Вх, Вх7, Ду, Гб, Мг — ДС, БО, ГЦ, ЗК), слиз дикий (Во), сли́зник (Мг — ЗК), слизо́вий лист (Он — БО), слизт (Вх7 — ЗК), слюз (Вх, Вх7, Мл, Гб, Коб — ВЛ, ДС), сльоз (Рг1), сльоз туре́(о)цький (Вх, Жл, Ду — ДС), танце́рник (Ан, Жл, Ду — ВЛ), танцюрни́к (Мг — ЗК), фартушки́ (Мг — ЗК), хлі́бці (Мг — ЗК), хлі́бчики (Мг — ЗК), чепачки́ (Мг — ЗК), шляз (Мл — ВЛ), шльоз (Мл — ДС). |
Nepeta nuda L. ** (Nepeta pannonica L.) — котя́ча м’я́та го́ла (Мл, Сл); котя́ча м’я́та панно́нська (Ру, Оп); вихляник (Ан — СТ), гадюк (Ан — СЛ), дзіндзер (Ан — ПД), дівина (Ан — СТ), жаб’яче зілля (Ос — ПД), живокость (Ан — СТ), кошачник (Ан — СЛ), материнка (Сл — СТ), ма́точник (Рг1, Ан, Пс, Жл, Гр, Ду, Ос, См — ПД, ДС), ма́тошник (Вл, Ум, Ів), мать-мачуха (Сл — СЛ), мачух(а) (Сл — СЛ), м’ята кошача (Шс2 — СТ), м’ята повзуча (Ан — СЛ), синецві́т (Рг1, Ан, Пс, Шс2, Ян2 — СД), син(ь)оцвіт (Чн, Ln, Сл — СД, СТ), сідаш (Ан — СЛ), череви́ш(ч)ник (Вл, Ан, Пс, Сл, См — ПД), шалвей лісовий (Сл — СЛ), ша́ндра (Ан, Ів, Сл — СД, СЛ), шанта (Ан — ПД). |
Pyrus communis L. — гру́ша звича́йна (Во, Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Ру, Оп); гру́ша (Сл; Чн, Вх, Ср, Ан, Ln, Hl, Rs, Шс, Гр, Ян4, Ів, Гд, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг2 — ЗАГ); верба́ (Мс — СТ), гру́ша ди́ка (Гр, Сл, Mk, Ос, Гб — ЗАГ), груша лісова (Пс, Мн2, Сл, Mk — СД), гру́шка (Гв, Во, Вх, Mj, Гр, Ів, Сл, Mk, Ук, Гб, Мг2 — ЗАГ), дулі́на (Мс — СТ), ручня (Го2 — СД). \ Сорти: ба́ба(и) (Вх, Ан, Гр, Mk, Бк — ПД, БУ), бабки́ (Бк — БУ), бабо́виця (Гу — ГЦ), банкро́(е́)т (Бк — БУ), барани́ (Вх7 — ВЛ), безсім’янка (Го1, Сл — СЛ), бе́ра(и) (Шк, Mj, Сл, Mk, Гб, Коб — ПД, ПЗ, ДС), бергамо́та (Шк, Гр, Сл — СТ), бета́рня (Вх7 — СЯ), блашни́ця (Бк — БУ), блоха́ (Гб — ДС), блощиці (Вх), боклуїз (Сл), вербі́вка (Гб — ПЗ), водянка (Mk — ПД), воскові (Вх), вощанка (Го1 — СЛ), гарбузинка (Сл), гарбузівка (Сл), гирчічка (Он — ГЦ), глек (Сл, Mk — ПД), гли́ва (Вх, Рг1, Ан, Пс, Сл, Лс1, Лс2, Ук — СД, ПЦ), гнилиці (Вх, Mj — ПД, ДС), гнилки́ (Вх7 — ВЛ), гнилюшки (Вх — ДС), гранушки́ (Вх — ЛМ), ґду́лі (Вх, Гб — ДС), дав’є́нка (Бк — БУ), давидуха (Mk — ВЛ), дегтярки́ (Вх7 — ВЛ), диканька (Сл), ди́чка (Вх, Mk, Рм, Гб, Мг2 — ПД, ВЛ, ПЦ, ДС, БУ, ЗК), довгу́лі (Гб — ВЛ), дрібничка (Ощ — ГЦ), дубі́вка (Ва — СД), ду́ля(і) (Вх, Рг1, Го1, Mj, Ощ, Сл, Mk, Гб — СД, СТ, ПД, ДС, ГЦ), дюшес (Сл), житні́вка (Бк — БУ), збано́чки (Бк — БУ), зимівка (Вх7 — ДС), зоринка (Mk — БУ), ільїнка (Сл), ка́йзирка (Бк — БУ), кам’я́нки (Вх — ДС), карма́нка (Бк — БУ), кипари́ска (Ук), кля́пса (Коб — ПЗ), кольки́ (Вх), ко́ник (Гб — ДС), коперечка (Сл), коханка (Сл), красуня лісова (Сл), кругли́ця (Вх7 — БО), кругляк (Сл), куре́нти (Бк — БУ), куцохвостка (Сл), лебеди́нка (Жл), лежанки́ (Вх7 — БО), лестю́ха (Вх7 — БО), лимон(ів)ка (Сл, Ук), лісниці (Вх, Сл), лю́ці (Гб — ВЛ), мазярки (Вх7 — ВЛ), маковінки́ (Вх7 — СЯ), малинівки (Вх), маслівка (Mk — БУ), масля́нки (Гб — ВЛ), меді́вка (Бк — БУ), меду́ля (Вх7 — ЛМ), меду́нка (Mk, Гб — ДС), михалівки (Вх7 — ЛМ), муравки (Вх), мучанки (Вх7 — ЛМ), мучени́ця (Лс2 — ПЦ), мушкате́лька (Mk — ПД), округлянка (Гб — ЛМ), оли́вка (Гб — ПЗ), осінки (Вх7 — ЛМ), па́дальнички (Вх — БУ), панє́нка (Гб — ДС), панна гола (Сл), панни (Вх), парґаму́та (Гб — ДС), паршиві (Вх — ДС), паршівки́ (Вх), пахня́чка (Вх7, Гб — ЗК, ЛМ), піддулень (Сл), підду́льки (Вх, Рг1, Пс, Сл), попа́ді (Гб — ВЛ), проскурки (Вх — ДС), пстругівка (Mk), пукавки (Вх — ДС), райка (Го1 — СЛ), раківки (Вх), сафіжанка (Mk — ПД), семенівки́ (Вх7 — ВЛ), спа́сівка(и́) (Вх, Гр, Mk, Гб — ВЛ, ДС), фоста́чка (Гб — ДС), фостуля (Mk — ВЛ), фунтівки (Вх), хра́па (Лс2 — ПЦ, ПС), хунтівка (Сл), цитрині́вка (Ук, Гб — ПЗ), цицаня (Вх7 — ЛМ), цицу́ля (Вх7 — ЛМ), цмічки (Вх7 — ЛМ), цукрівки́ (Вх, Mk, Гб — ПД, ДС), червінки (Вх7 — ЛМ), черленобокі (Вх), шарі́вка (Гб — ДС), якубі́вка (Гб — ПЗ, ДС). |
Triticum aestivum L. — пшени́ця звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Сл); пшени́ця лі́тня (Ру, Оп), пшени́ця м’яка́ (Ру, Оп); зерно́ (Мс — СТ), пшани́ця (Жл, Он — БО), пшени́ця (Гв, Во, Чн, Ln, Жл, Мн2, Hl, Mj, Ум, Rs, Сл, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), пшениця м’ягка (Сл), пшениця проста (Сл), хліб (Мс — СТ). \ Форми, сорти: бана́тка (Вх7, Сл, Mk, Гб — ПД, ВЛ, ДС), білоколоска (Сл), волоха́чка (Вх7 — ВЛ), востю́чка (Гб — ДС), вуса́чка (Вх, Жл, Гб — ДС), ги́рка (Рг1, Ан, Пс, Сл, Дз, Мо, Гб — СТ, ПД), голка (Гр — ПД), голокірка (Mk — ПД), го́лька (Вх, Вх7, Гб — СТ, ЛМ), гу́лька (Сл, Мч — ПД), донка (Мл), кримка (Сл), манатка (Вх7 — ВЛ), мариянка (Вх), озимина (Вх, Ум), олена (Mk), остючка (Мн2), пере́відка вусата (Вх), передівка (Вх — ВЛ), полта́вка (Мл, Сл), простуха (Mj), пшени́ця безо́ста (Вх2, Вх6), п.~ві́сна (Гб2 — ГЦ), п.~(в)усата (Вх6, Сл), п.~гладка́ (Вх7 — ВЛ), п.~го́ла (Гб — СТ), п.~жовта (Mk), п.~ози́ма (Вх6, Мн2, Mk, Гб2 — ГЦ), п.~остиста (Мн2), п.~я́ра (Вх6, Мн2, Сл, Mk, Гб2 — ГЦ), санопша (Вх7 — ЛМ), стрижа́чка (Вх), угорка (Ан), у́лька (Сл, Гб — СТ), уса́ня (Он — БО), чорноколо́ска (Жл), ярапшинойка (Он — БО), ярина́ (Вх, Ум), яриця (Вх, Сл, Mk), я́рка (Ум, Mk), я́руна (Он — БО). |
Viola rupestris F.W.Schmidt ** (Viola arenaria DC.) — фія́лка каменелю́бна, фія́лка піскова́ (Мл, Сл); фіалка гола (Оп), фіалка піскова (Оп) фіа́лка піща́на (Ру); драб (Рг1, Пс, Жл, Ду, Он — БО), піднімок (Рг, Ан), про́ліски (Вл, Пс). |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
жреки́ня, жреки́нь; ч. жре́ць жінка, яка здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичницьких релігіях. [Аріядна – жрекиня (Емма Андієвська «Роман про добру людину, 2018). <…> заклопотано на всі боки оберталася маленька тітка Ен у своїй жовто-бронзовій вовняній суконці з великою низкою дерев’яного індіянського намиста, подібна до жрекині ацтеків (Улас Самчук «На твердій землі», 1966). Жрекиня мріяла засвятити себе ворожбитству. (Наталена Королева «Легенди старокиївські», 1941-1943). Коротко так відповіла жрекиня йому довголітня (Вергілій «Енеїда», пер. Микола Зеров, 1990). Хотяй поняття та почитания богинь всіляко перехрещувалися та лупилися зі собою, проте кожда мала своїх жреців і жрекинь <…>. (Юліан Опільський «Танечниця з Пібасту», 1921). Ішла до него гола, ширша в плечах, ніж в бедрах, з маскою усміхненого черепа на лиці, з кровопийними устами, розхилювала рамена, як вампір крила, й обіймала ними весь світ, як жрекиня полового розпусту. (Михайло Яцків «Блискавиці», 1913).] // жреки́ня мисте́цтва — та, хто присвячує себе служінню мистецтву. [Вона [Віра Вовк] — «жрекиня мистецтва», притому самовіддана <…>. (meest-online.com, 17.05.2012). Виплачувалися на рожевий, пахучий папір і замість домашніх завдань писали сентиментальні листи до найдорожчих своєму серцю німф та жрекинь рідного мистецтва. (Богдан Лепкий «Казка мого життя. Бережани», 1941).] див.: жри́ця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
піра́тка, піра́ток; ч. піра́т морська грабіжниця, розбійниця. [Українською перекладені «Міла, маленька повітряна піратка» Штефані Далє, «Принцеса-піратка» Сільвії Ронкальї та багатотомна «Банда піратів» Жюльєтт Параши́н-Дені. (ЛітАкцент, 13.12.2018). – Я обіцяю у всьому слухатися капітана, – викрутилась юна піратка. (Наталія Дев’ятко «Скарби Примарних островів. Карта і компас», 2011). Гей, пішла, піратко! (Антон Санченко «Весілля з Європою», 2008). Піратка відповіла, що за тієї несправедливості, яка панує в країні, про спокій годі й казати. (Павло Стороженко «Розбійники з лебединого шляху», 1995). Губи її трохи розтулені. Обличчя – осмагле морським вітром. Гола рука закладена за голову. Рум’янець од сну. Піратка! (Олексій Толстой «Гіперболоїд інженера Гаріна», пер. Богдан Чайковський, 1971).] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Коса́ = 1. коса́, здр. кі́ска, кіс́онька, поб. — коси́ще, кінець коси — чу́брик, миршавенька кіска — коси́ця, коси дрібненько заплетені — дрібу́шки, дрібу́шечки, зложені вінком — джеґере́лі. (С. З.). — Тай заплела кісоньку в дрібушки, щоб розплїтали всї дружки. н. п. — Тут заплїтали джеґерелї, дрібушечки на головах. Кот. 2. (у косарів) — коса́, (з граблями) — грабки́, коса́ з грабка́ми, (без грабель, зоветь ся ще) — го́ла коса́. Частини коси: держак — кісся́, задня частина самої коси коло держака — пъя́тка, кільце — напе́рсток, клин — па́склин. — Нашла́ коса́ на ка́мень = наткну́ла ся коса́ на ка́мінь, тра́пила коса́ на ка́мінь н. пр. 3. коса́, стрі́лка, ріг. — Недалеко й одъїхали від берега, як наткнули ся на ко́су. н. о. — Коса вигналась трохи аж не на середину Днїпра. н. о. 4. хвіст ри́би. |
Ступе́нь, ка = сту́пінь, щабе́ль, ступни́ця, в екіпажі — підні́жжя, ступі́йка. — Трохи не долїз по драбинї, як щабель уломив ся. — Із ступницї на ступницю спускалась до долу, напослїдок опинилась і боса і гола. Мова. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)