Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «добавлять»
Шукати «добавлять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Добавля́ть, доба́вить – додава́ти, дода́ти, (реже) добавля́ти, доба́вити, докида́ти, доки́нути, прикида́ти, прики́нути, набавля́ти, наба́вити. [До всьо́го ска́заного дода́ймо, що… Туди́ ще доба́вити тре́ба, а ви одбавля́єте! Доки́ну й я дві-три ува́ги. Карпо́ прики́нув таке́ слівце́, що ба́тько переста́в струга́ти (Неч.-Лев.)].
• Доба́вить сладкого во что – досолоди́ти що, дода́ти підсоло́ди до чо́го.
Восполня́ть, воспо́лнить –
1) (возмещать недостаток чего-л.) надолужа́ти, надолу́жувати, сов. надолу́жити. [До булави́ тре́ба голови́: безголо́в’я нія́кими булава́ми не надолу́жиш (Н. Рада)];
2) (добавлять) поповня́ти, попо́внювати, попо́вни́ти, доповня́ти, допо́внювати, доповни́ти. [До́щик накрапа́є та си́нього мо́ря доповня́є].
Доба́вить, см. Добавля́ть.
Подпуска́ть, подпуща́ть, подпусти́ть –
1) кого куда, к чему – підпуска́ти, підпусти́ти, припуска́ти, припусти́ти, (о мног.) попід[попри]пуска́ти кого́ куди́, до чо́го, до ко́го. [Ніко́го і бли́зько не підпуска́в до ха́ти. Припусти́ла теля́ до коро́ви].
• -ка́ть шпильки кому – підшпи́гувати кого́;
2) чего во что (добавлять жидкости) – впуска́ти, впусти́ти чого́ в що, підбавля́ти, підба́вити чого́ в що. [Підба́вив ма́сла у віск].
• Подпу́щенный – під[при]пу́щений, (о мног.) попід[попри]пу́сканий.
Прибавля́ть, приба́вить – додава́ти, дода́ти, придава́ти, прида́ти чого́ или що до чо́го, прибавля́ти, приба́вити, докида́ти, доки́нути, прикида́ти, прики́нути, (набавить сверх чего) накида́ти, наки́нути, наддава́ти, надда́ти, (подбрасывать) підкида́ти, підки́нути чого́ (и що) до чо́го, (подбавлять) піддава́ти, підда́ти чого́ до чо́го, (приложить) доклада́ти, докла́сти, доложи́ти, (присоединить) дото́чувати, доточи́ти, прито́чувати, приточи́ти, надто́чувати, надточи́ти, долуча́ти, долучи́ти, (увеличивать), прибі́льшувати и прибільша́ти, прибі́льши́ти, прибичо́вувати, прибичува́ти чого́ и що до чо́го, (о мн.) пододава́ти, попридава́ти и т. д. Срв. Добавля́ть, Набавля́ть, Подбавля́ть. [До цьо́го кожу́ха він мені́ додає́ п’ять карбо́ванців (Гр.). Ти мені́ ще печа́ли прида́в (Бердич. п.). Із своє́ї кеше́ні яку́ со́тню доки́ну (Кониськ.). До уся́кого мі́сяця тре́ба-б було́ прики́нути по скі́льки днів, щоб ви́йшло 12 мі́сяців за ввесь рік (Комар.). Коли́ накида́ти пла́ту, то тре́ба накида́ти всім та ще й одна́ково (Н.-Лев.). Варва́ра но́чи увірва́ла, а дня приточи́ла (Номис). Реда́кція приточи́ла до статті́ ціка́ву при́мітку (Єфр.). До книжо́к доклада́в своє́ розу́мне сло́во (Гр.). Тре́ба ро́зуму надточи́ти, де си́ла не ві́зьме (Номис). Сами́ прибі́льшують неві́рі пла́ти (Куліш). Коли́-б ті́льки Госпо́дь мені́ ві́ку прибі́льшив (Ум.). Ще наддало́ сві́ту, ще раз ки́нуло з-за гори́ роже́вим огне́м (Мирн.). На́що прибичо́вуєш, чого́ й не було́] (Звяг.)].
• -вить к весу – дода́ти до ваги́, прива́жити.
• -вля́ть жалованья кому – збі́льшувати (прибі́льшувати) платні́ кому́, підви́щувати платню́ кому́.
• -вить шагу – прида́ти (нада́ти) ходи́ (в но́ги), підда́ти хо́ду, приско́ри́ти ходу́, приспіши́ти. [Чим дуж прида́в ходи́ в но́ги (Мир.)].
• -ба́вь лошадям овса – підки́нь ко́ням вівса́.
• -бавь пару – підда́й па́ри.
• -ба́вьте рубль – наки́ньте (прики́ньте) карбо́ванця.
• -бавьте к этому ещё то, что… – дода́йте до цьо́го ще те, що…
• Вы -вля́ете – ви прибі́льшуєте.
• К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один – до моти́вів, що вже наво́дилися, мо́жемо дода́ти ще оди́н (Н. Рада).
• -вля́ть (-вить) к сказанному, -вить словцо – додава́ти (дода́ти), доповіда́ти (доповісти́) до ска́заного, додава́ти (дода́ти), докида́ти (доки́нути), прикида́ти (прики́нути) слівце́. [«Так са́мо, як і ви́!» – додала́ вона́ ра́птом (Л. Укр.). Дід До́рош докида́в ча́сом і собі́ слівце́ (Грінч.). «Ой, так, так!» – доки́нула стара́ (Франко). «Пе́вно у вас є ді́ти», – прики́нув Каза́нцев (Н.-Лев.)].
• Приба́вленный – до́даний, при́даний, приба́влений, доки́нутий, прики́нутий, наки́нутий, підки́нутий, дото́чений, прито́чений, надто́чений, прибі́льшений и т. д.
Прика́чивать, прикача́ть воды (добавлять качкою) – наганя́ти, нагна́ти ще води́.
Прикла́дывать, приложи́ть (и прикла́сть) –
1) что к чему – приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти, (прижимать) притуля́ти, тули́ти, притули́ти що до чо́го. [Приклада́й щільні́ше одне́ до о́дного. Приклада́ла ча́сом до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала Коцюб.). Приложи́в ру́ку до се́рця, Терно́ве ві́ття до се́рця коза́цького приклада́є. Дай мені́ смоли́, приложи́ти до бо́ку (Рудч.). Прикла́ла (приложи́ла) ма́сти до боля́чки. Притуля́ла (тули́ла) попе́чену ру́ку до холо́дної ши́бки].
• -вать печать – притиска́ти (прити́снути) печа́тку, печа́ть до чо́го. [Моя́ рука́ до діл твої́х нови́х не зду́жає печа́ті притиска́ти (Грінч.)].
• -вать, -жи́ть руку к чему (подписаться) – підпи́сувати, підписа́ти що, підпи́суватися, підписа́тися на чо́му.
• -жи́ть руки, работу, старание к чему – прикла́сти, докла́сти, доложи́ти рук, пра́ці, дбання́ до чо́го.
• -жи́ть свои знания к делу – прикла́сти свої́х знанні́в (свого́ знання́) до ді́ла.
• -жи́ть науку к производству – прикла́сти нау́ку до виробни́цтва.
• Ума не -ложу́ – ра́ди не дам (собі́). [Ра́ди не дам, що мені́ роби́ти].
• -дывать, -ложи́ть к губам что, губы к чему (отведать) – при[до]туля́ти, при[до]тули́ти що до губі́в, гу́би до чо́го, (пригубить) пригу́блювати, пригуби́ти що;
2) -дывать, -ложи́ть что к чему – додава́ти, дода́ти, долуча́ти, долучи́ти, прито́чувати, приточи́ти що до чо́го; см. Прилага́ть, Приложи́ть, Присоединя́ть. [Цьо́го докуме́нта тре́ба долучи́ти до спра́ви. Пи́шучи-ж постанови́в я собі́ не то що джерело́ вка́зувати, та тут-же з йо́го ви́писку приточи́ти (Куліш)];
3) (добавлять) доклада́ти, докла́сти, доложи́ти чого́, що. [Гро́шей тих не ви́стачило – довело́ся свої́х доклада́ти];
4) (примерять, применять) приклада́ти, прикла́сти що до ко́го, до чо́го. [Чуже́ ли́хо до се́бе приклада́й].
• -ть прозвище – доклада́ти, докла́сти, приклада́ти, прикла́сти, приложи́ти прі́звище, (насмешл.) до́кладку (при́кладку) кому́. [Вона́ мене́ злоді́йкою узива́ і вся́кі до́кладки доклада́ (Квітка). Хто-ж це тобі́ таке́ прі́звище приложи́в? (Стор.)];
5) -вать – вига́дувати, бреха́ти; см. Выду́мывать, Врать;
6) -дывать, -кла́сть (пристраивать камен. кладкой) – примуро́вувати, примурува́ти що до чо́го.
• -кла́сть крыльцо – примурува́ти ґа́нок.
• Прикла́дываемый – прикла́даний, докла́даний, (прилагаемый) дода́ваний, долу́чуваний.
• Прило́женный и прикла́денный – прикла́дений, докла́дений; до́даний, долу́чений.
Прини́зывать, приниза́ть – (добавлять низкою, низать одно к одному) прини́зувати, приниза́ти що, що до чо́го, (дополнить низкою) дони́зувати, дониза́ти, (о мн.) попри[подо]ни́зувати що. [Візьми́ ще нами́ста, донижи́, щоб до́вгий разо́к був (М. Грінч.)].
• Приниза́нный – прини́заний, дони́заний.
Присовокупля́ть, -пи́ть – (добавлять) додава́ти, дода́ти, (приобщать) долуча́ти, долучи́ти, (присоединять) прилуча́ти, прилучи́ти, прито́чувати, приточи́ти що до чо́го; (на словах) докида́ти, доки́нути, доповіда́ти, допові́сти.
• К этому он -пи́л, что… – до цьо́го він дода́в (допові́в, доки́нув) що…; срв. Прибавля́ть.
• Присовокуплё́нный – до́даний, долу́чений, прилу́чений, прито́чений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тормозок –
1) (рус., разг.) тормозок;
2) (техн.) гальмо.
[Подаруємо на пам’ять колгоспові свій заступ, тормозки, ще й облігації і трудодні — на пам’ять, і ще на пам’ять — трирічні борги, і хай добавлять чи нехай відбавлять — не буде тут моєї і ноги (В.Стус). …згадав шахту: з покинутого забою витягували транспортер, задушне повітря сіріло крутою пилюкою, бригадники по одному рачкували вниз і вниз, обмотували зашморгом зламки, сигналили коногонкою і, пийнувши з фляги води, поправивши на поясі саморятувальника, плазували на ліктях під гору, ближче до вентиляції; здавалось, що сил бракує дождати свіжого вдиху, мить, хвилина і мозок спалахує спиртовим полум’ям, випалює з крові запах копченого сала, помідорів, часничини в тормозку під арочним кріпленням, сирий дух обаполів у вагонетці, бузковінь інею на стволі, коли кліть виривається на поверхню і протяг шарпає робу на грудях (Є.Пашковський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОБАВЛЯ́ТЬ, ще докида́ти, долуча́ти, долу́чувати, доплюсо́вувати;
добавля́ющий, що додає́ тощо, ра́ди́й /гото́вий/ дода́ти, зви́клий /ста́вши/ додава́ти, прикм. додавальний, доплюсовувальний, долучальний, докидальний, докладувальний;
добавля́ющийся/добавля́емый, дода́ваний, доплюсо́вуваний, долу́чуваний, долу́чаний, доки́даний, докла́дуваний, (до слів) дото́чуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Добавлять, добавить – додава́ти (додаю́, додає́ш), добавля́ти, -ля́ю, -ля́єш.
Примерять, примерить –
1) (добавлять) прирі́зувати, -зую, -зуєш, -прирі́зати, -рі́жу, -рі́жеш;
2) (делать примерку) приміря́ти, -ря́ю, -ря́єш, примі́рити, -рю, -риш.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

добавля́ть, доба́вить додава́ти, дода́ти; доклада́ти, докла́сти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Добавля́ти, доба́вити – добавлять, добавить, прибавлять.
Додава́ти, дода́ти –
1) добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
• Додава́ти рук – прилагать старания.
2) (арифм.) слагать, сложить.
Докида́ти, доки́нути –
1) добрасывать, добросить, докидывать, докинуть;
2) добавлять, добавить (слово).
Досоло́джувати, досолоди́ти – добавлять сладкого (в пищу).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Восполнять, восполнить, -ся –
1) (возмещать недостаток чего-либо, возмещаться) – надолу́жувати, надолу́жити, -ся;
2) (добавлять, -ся) – попо́внити, попо́внювати, попо́внити, доповняти, допо́внювати, допо́внити, випо́внювати, виповняти, виповнити, -ся.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Добавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доба́вити, -влю, -виш, гл. Добавлять, добавить, прибавлять, прибавить.
Додава́ти, додаю́, -є́ш, сов. в. дода́ти, -да́м, -даси́, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п’ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85. Додава́ти ра́ди. Совѣтоваться. Стали ради додавати, відкіль Варни доставати. Гол. І. 3. — ре́шту. Доконать. Піп йому додав решту: аж у Сібір завдано. Лебедин. у. — рук. Употребить усиліе, приложить стараніе. Додай рук, то вимиєш до-діла. Полт. у. — слова́ми. Донимать рѣчами. Нажене Немерівну, то й не б’є, та все її словечками додає: чи ти в мене служаночки не маєш? Чуб. V. 894.
Досоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. досолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкаго куда нибудь.
Набавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наба́вити, -влю, -виш, гл.
1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Їднак я горілки набавлю, як вип’ю, зараз поставлю. Чуб. V. 1088.
2) Наводить, навести, навлекать, навлечь, причинять, причинить. Сусіди, що нас набавили нужди і біди. Гол. І. 127. Набавити лиха, страху, хороби..
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843.
2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Докида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. *2) Добавлять, додавать (слово). Аби... ніжок не давили—докидали паничі. Черемш.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Добавлять, добавить — додава́ти, дода́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доба́вить, добавля́ть, ся = доба́вити, дода́ти; долучи́ти, доточи́ти, докла́сти, прики́нути, добавля́ти, ся, додава́ти і т. д. — А до сього ще додав, нїби-то... — Коли б хоч трохи прикинув, я б продав.

Запропонуйте свій переклад