Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «добрый день»
Шукати «добрый день» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

День – день (р. дня), (ум. деньо́к, деньо́чок: ув. дни́ще), дни́на (ум. дни́нка, дни́нонька; почти без мн. ч.). [Не все деньо́к, бува́є і дни́ще. Їв разі́в із п’ять на дни́ну. У субо́ту на годи́нку, у неді́лю на всю дни́нку. Дни́нонька пого́жа (Крим.)].
Присутственный, неприсутственный день – урядо́ва, неурядо́ва дни́на.
Белый день – бі́лий день, (реже) стари́й день. [Співа́ють, а надво́рі вже стари́й день (Свидн.)].
День наступает – дні́є.
День-денской – увесьде́нечки, день-де́нечки, день-де́нно, уве́сь день, цілі́сінький день.
Днём – уде́нь.
В тот день – того́ дня.
На тех днях – ти́ми дня́ми. [Ста́лося ти́ми дня́ми].
На днях – ци́ми дня́ми.
На следующий день – навза́втра, дру́гого дня. [Навза́втра, як розви́дніло, пішо́в до мо́ря].
Третьего дня – позавчо́ра, завчо́ра, передучо́ра.
В один из дней – одно́го дня. [Сиді́в я, одно́го лі́тнього дня, в свої́й кімна́тці (Крим.)].
В день, в течение дня – де́нно, за день. [Яка́ я́ма дава́ла дві, а яка й по п’ять бо́чок де́нно (Франко)].
В продолжение целого дня – че́рез цілі́сінький день, про́тягом ці́лої дни́ни. [Окро́ме сухо́го хлі́ба через цілі́сінький день нічо́го не поба́чить (Квітка)].
День идёт за днём – день по дню мина́є.
В течение одного и того же дня – тіє́ї са́мої дни́ни, оби́день, обиде́нкою, обі́ддень. [Я обиде́нкою спра́влюсь: ура́нці пої́ду, а на ніч і додо́му. Як обі́ддень хо́четься із’ї́здить у Борзну́, дак устаю́ удо́світа. Мені́ тра́пилося ба́чити, як оби́день хова́ли дочку́ й ма́тку].
Сделанный в один день – обиде́нний. [Щоб злови́ти ві́дьму, тре́ба зроби́ти обиде́нну бо́рону].
Продолжающийся целый день – цілоде́нний.
Несколько дней – скі́лькись день.
На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) – кількаде́нний.
В течение первых дней – у пе́рших днях.
Изо-дня-в-день – день крізь день, день-у-де́нь, день при дне́ві.
Со дня на́ день – день одо́ дня, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу).
День за днём – день по-за день, день за день. [День по-за день – так і пропа́ла спра́ва].
Каждый день – що-дня́, що-де́нь, день-у-де́нь.
С каждым днём – з ко́жною дни́ною, від дня до дня. [А тимча́сом від дня до дня Соломо́н мудри́вся (Рудан.)].
Каждые два, каждые три дня – що-два дні, що-три дні.
Спустя два-три дня – за два дні, за три дні, по двох, по трьох днях.
По сей день – по сю́ю дни́ну, пони́ні, аж до́сі, дотепе́р.
Проводить, провести день – днюва́ти, переднюва́ти, день з(о)днюва́ти.
Рабочий день – робо́чий день.
Четверть рабочего дня – опру́г. [З ра́нку до сні́дання – опру́г, до обі́д – дру́гий, до по́лудня – тре́тій, до ве́чора – четве́ртий].
Чорный день – чо́рний день, скрутни́й (суту́жний) час. [Про гро́ші про чо́рний день вона́ ніко́ли не дба́ла (Мирн.)].
Красные дни – я́сні (га́рні) дні, (только перен.) розко́ші.
День без росы – сухове́нь (р. -вня́).
Добрый день (приветствие) – добри́день. [На добри́день вам!].
Желать доброго дня – на день до́брий (на добри́день) дава́ти, на добри́день поклони́тися.
До́брый
1) до́брий (
к кому, – для ко́го или до ко́го), ласка́вий, (добряк) – благи́й. [До́брим сло́вом не згада́ють. Він для ме́не (до ме́не) до́брий. Кость – бла́жчий за Григо́ра].
До́бренький – ласкаве́нький.
Очень до́брый – добре́нний, добря́ч[щ]ий. [Добре́нна душа́ з йо́го. Добря́чі були́ лю́ди, покі́йнички (М. Вовч.)].
Становиться, стать до́брым – добрі́ти, добрі́шати, ласкаві́шати, подобрі́шати; поласкаві́шати. [Ба́ба на́че тро́хи подобрі́шала до Мико́ли].
Сделать кого до́брым – роздо́брити, (провинц.) – роздобру́хати.
Доброе дело сделать – до́бре (добро́) вчини́ти.
Будь добр, будьте до́бры (пожалуйста) – будь ла́ска, будь ла́скав, бу́дьте ласка́ві, зроби́ (зробі́ть) ла́ску, спаси́бі тобі́ (вам). [Скажі́ть, будь ла́ска, й мені́. Скажі́ть, спаси́бі вам, з яки́х ви є: чи ви з пані́в, чи ви із мужикі́в (Грінч.)];
2) (
хороший) – до́брий, га́рний, хоро́ший. [Ду́же се до́бре ді́ло. До́брого го́лоса ма́єш. Хоро́ший (га́рний) робітни́к з ньо́го].
В до́брый час – час до́брий вам, на до́брий час.
В до́бром ли вы здоровьи? – чи до́бре ся ма́єте?].
Чего до́брого – бува́, бува́є, ча́сом, хто зна. [Чи ти, бува́, не здурі́в? Не диви́сь на ньо́го, щоб ча́сом не підійшо́в].
До́брое утро, до́брый день, до́брый вечер, до́брой ночи – добри́день, (только у интеллигентов) – до́брого ра́нку; добри́вечір; добра́ніч; на добра́ніч.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

День – день; днина. Присутственный день – урядовий, службовий день, днина. Неприсутственный день – неурядовий, неслужбовий день, днина. День-деньской – увесь день; цілісінький день. Два дня назад – перед двома днями; за два дні перед цим; два дні тому. Днем – удень. В тот день – того дня. На тех днях – тими днями. На днях – цими днями. На следующий день – назавтра, другого дня. Любой (какой угодно) день – перший ліпший день. На другой (второй) день – другого дня. На другой день утром – на ранок. В один из дней – одного дня. Третьего дня – позавчора; передучора. В течение дня – за день. В продолжение целого дня – через цілісінький день; протягом цілого дня, цілої днини. День за днем идет – день по дню минає. Несколько дней (подряд) – кілька день (поспіль). В течение первых дней – у первих днях. Изо дня в день – день у день; день крізь день; день при дневі. Днем за днем – день за день. Со дня на день – день від дня. Каждый день – щодня; щодень; день у день. С каждым днем – щодня; від дня до дня. Каждые два-три дня – за два-три дні; по двох-трьох днях. По сей день – по цей день; понині; аж досі. Рабочий день – робітний, робочий день. Добрый день (приветствие) – добридень. Желать доброго дня – на день добрий (на добридень) давати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

День
• Белый день
– білий (старий) день.
• В ближайшие дни
– найближчими днями.
• В будний день
– буднього (буденного) дня; будньої днини; у будень; на будні. [А ви приходьте не в неділю, а на будні — ну, в вівторок. Кримський.]
• В былые дни
– (за) минулих (колишніх) днів; колись.
• В выходной день
– вихідного (вільного) дня, вільної (вихідної) днини.
• В день
– на день; денно. [До нас двічі на день ходить автобус. З нар. уст.]
• В дни войны
– (у) війну; за війни.
• Весь день напролёт
– цілісінький день (іноді через цілісінький день); з ранку [аж] до вечора.
• В наши дни
– за наших днів; за нашого часу.
• В один из дней
– одного дня (одної днини).
• В один прекрасный день
– одної красної (гарної) днини; одного прекрасного (прегарного) дня.
• Во дни оны
(библ.) – во дні они; за днів оних; колись; давніш(е).
• В продолжение целого дня
– протягом цілого дня (цілої днини); (іноді) через цілісінький день.
• В течение дня
– за день; протягом дня.
• В течение одного и того же дня, в один [и тот же] день
– того самого дня (тієї самої днини); (іноді застар.) обидень. [Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. Сл. Гр.]
• В течение первых дней
– протягом перших днів; у перші дні (у перших днях).
• В тот день, в те дни
– того дня (тієї днини), тими днями.
• В этот день, в эти дни
– цього дня (цієї днини), цими днями.
• Два дня назад
– два дні тому; два дні перед цим; (зрідка) перед двома днями.
• День без росы
– суховень.
• День в день
– день у день; день крізь день; щодня (щодень).
• День да ночь — и сутки прочь
– день і ніч — доба пріч. Пр. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Пр. Аби день до вечора. Пр. Час за час, а ближче до вечора. Пр.
• День-деньской
(разг.) – увесь (усенький) день; цілий (цілісінький) день; (розм.) увесьденечки.
• День за днём идёт
– день по дню (день за днем) минає (збігає).
• День к вечеру, ко смерти ближе
– день за день, а ближче до смерті. Пр. День за днем іде, а все ближче до смерті. Пр. Сюди тень, туди тень — та й до смерті тільки день. Пр.
• День клонится к вечеру
– хилилося (схилялося, клалося) на вечір; уже день вечорів (сонце вечоріло); було вже надвечір (надвечори); (давн.) сонце стояло (було) на вечірньому прузі. [Вже сонце стояло на вечірнім прузі, як вона приїхала до Стеблева. Н.-Левицький.]
• День наступает
– день настає (надходить, заходить, починається); на день заноситься; дніє.
• День ото дня, с каждым днём
– день (від(о)) дня; від дня до дня; з дня на день (з днини на днину); з кожним днем (з кожною дниною); що не день; щодень.
• День приёма гостей
– гостьовий (вітальний) день.
• Днём
– удень; за дня.
• Днём с огнём не сыщешь
– в світі [білому] не знайдеш. Пр. Удень з каганцем не відшукаєш. Пр. Того і вдень зі свічкою не найдеш. Пр. Ні слуху, ні прослуху. Пр. Шукай вітра в полі. Пр. Пропав, як Сірко на базарі. Пр.
Добрый день!
– добридень!; добрий день!
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю
– їдеш на один день, а хліба бери на тиждень. Пр. Хоч їду в гостину, та беру хліба в торбину. Пр.
• Желать, пожелать доброго дня
– надень добрий ([на] добридень) давати, дати; поклонитися, поклонятися на добридень; доброго дня бажати, побажати (зичити).
• Жить день за день
– жити одноманітно; жити аби день.
• За день
– за день; обидень. [Ніяк не схоже на те, що чоловік обидень і повернеться. Головко.]
• За день перед этим
– день тому; день перед цим.
• Изо дня в день, день за днём
– день (від(о)) дня; день крізь день; день при дні; щодня (щодень); день у день.
• Ищешь вчерашний день, а он уже прошёл
– вчорашнього дня стома кіньми не доженеш. Пр.
• Каждые два, три дня
– що два, що три дні.
• Каждый Божий день
– що дня Божого (що Божої днини); що день Божий; що в Бога день. [Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра й серце розбиває. Шевченко.]
• Лишь бы день прошёл
– аби день до вечора; аби день переднювати.
• На другой, на следующий день
– другого (наступного) дня; на завтра.
• На несколько дней
– на (де)кілька днів; (як прикм.) кількаденний (напр., кількаденне відрядження).
• На чёрный день
(разг.) – про (на) чорний день.
• На [этих] днях
– цими днями.
• По сей день
– по сей день (по сю днину); понині (донині); [аж] досі; дотепер.
• По целым дням
– цілими днями; цілі дні.
• Почти весь день
– мало не ввесь день.
• Проводить, провести день
– днювати, переднювати [день]; день (і)зднювати.
• Продолжающийся целый день
– цілоденний. [У Підпари Гафійку ждала цілоденна робота. Коцюбинський.]
• Проспал до белого дня
– до світу проспав.
• Решительно каждый день
– кожнісінький день (кожнісінької днини); (іноді) день-денно (день-де-нечки).
• Сегодняшний день не без завтрашнего
– ще й завтра день буде. Пр.
• Со дня на день
– з дня на день (з днини на днину); день від(о) дня; від дня до дня; щодня (щодень, щоднини); кожного дня. [Чекаю на тебе кожного дня. З нар. уст.]
• Спустя (через) два-три дня
– за два, за три дні; по двох, по трьох днях; через два-три дні.
• Среди, средь бела дня
– за [білого] дня; серед білого дня; середодня.
• Третьего дня
– позавчора (рідше передучора).
• Три дня подряд
– три дні поспіль (вряд).
• Целый, весь день
– цілий (цілісінький) день; увесь день; (розм.) увесьденечки.
• Целыми днями
– цілими (цілісінькими) днями.
• Через день
– за (через) день; через день; що другого дня (що другий день). [У нашому селі що другий день кіно. З нар. уст.]
• Через каждые два, три дня
– що другого, третього дня; через кожні два, три дні.
• Через несколько дней
– за (у, через) кілька днів.
• Чёрный день
(разг.) – чорний день; скрутний (сутужний) час.
Добрый
• Будь добр, добра
– будь ласка; будь ласкав, ласкава; коли ласка [твоя]; (іноді) зроби ласку; (розм.) спасибі тобі.
• Будьте добры
– будьте ласкаві (будь ласка); коли ласка [ваша]; (іноді) зробіть ласку; (розм.) спасибі вам. [Піди, спасибі тобі, принеси водички. З нар. уст.]
• Будьте так добры
– будьте такі ласкаві.
• В добром ли вы здоровье?
– чи здоровенькі?; як здоров’я ваше?; (іноді давн.) чи добре ся маєте?
• В добрый час
– час добрий [вам]!; на (у) добрий час!
• Всего доброго!
(разг.) – на все добре!; усього доброго [бажаю]!
• Доброго здоровья!
– доброго здоров’я!; здоров був!; здорові були!; здоровенькі були!
• Доброго утра желать кому
– казати добридень кому; давати на добридень кому; доброго ранку бажати кому.
• Доброе дело сделать
– добре діло зробити; (іноді) добро (добре) вчинити.
• Доброе начало — половина дела
– добрий початок — половина діла. Пр. За початком діло становиться. Пр. Як добре почнеш, то і діло добре піде. Пр.
• Доброе старое время
(ирон.) – добрі старі часи; давні (старі) часи; золоті часи; золота давнина (минулість, іноді минувшина).
• Доброе утро!
– добридень (добрий день)!; доброго ранку!; (іноді про ранній досвітній час) добрисвіток!
• Доброй ночи!
– добраніч!; на добраніч!
• Добрые вести не лежат на месте
– добрі вісті не лежать на місці. Пр.
• Добрый вечер!
– добривечір (добрий вечір)!
Добрый день!
– добридень (добрий день)!
• Добрый добру научает, а злой на зло наставляет
– з ледачим спізнався, з розуму спався. Пр. Лихе (зле) товариство (лиха компанія) і доброго чоловіка зіпсує. Пр.
• Добрый малый
(разг. фам.) – добрий хлопець (хлопчина, хлоп’яга).
• Добрый молодец
(нар. поэт.) – добрий (славний) молодець (діал. давн. левенець); славний козак (юнак); (кличн. форма) добрий (славний) молодче!; славний козаче (юначе)!; хлопче-молодче!; козаче-молодче!; (діал. давн.) козаче-левенче!
• Добрый пёс на ветер не лает
– добрий собака на вітер не гавка. Пр.
• Добрый час просидел
– чималу годину просидів (пересидів).
• Добрыми намерениями ад вымощен
– добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився).
• Люди добрые!
(нар. поэт.) – люди добрі!; людочки!; людоньки!
• Он [был] так добр, что…
(разг.) – він [був] такий добрий, що…
• По доброй воле
– з доброї (з своєї, з власної) волі; своєю волею (охотою); охотою; доброхіть (самохіть, самохіттю); добровільно.
• Прикидываться добрым
– прикидатися добрим; добрим себе становити; удавати [з себе] доброго; (іноді образн.) листом стелитися.
• Становиться, стать добрым
– добріти, подобріти (іноді здобріти).
• Уходи, убирайся подобру-поздорову!
(фам.) – іди, забирайся, поки цілий (поки живий та цілий, поки цілий та здоровий)!; іди, забирайся, поки не пізно!
• Чего доброго
(разг.) – бува(є); часом; дивись; наді(й)сь; може статися; чого доброго.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Добри́день!добрый день!

Запропонуйте свій переклад