Форматування:
Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «до сих пор»

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Весь, вся, всё – уве́сь (весь, усе́й), уся́, усе́, усе́нький, -ка, -ке, ці́лий, -ла, -ле. [Уве́сь день. Усю́ (ці́лу) ніч. Усе́ньку во́ду попили́. Уве́сь світ. Ці́лий все́світ. Застогна́ла, зарида́ла ці́ла Украї́на (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через – ці́лий. [Крича́в на ці́лу ха́ту. По ці́лій землі́ ру́ській. Ля́мпи залива́ли ці́лу руї́ну сві́тлом (Л. Укр.). Перед ці́лим лю́дом. Ці́ла лю́дськість. Огляді́в мене́ ці́лого = с головы до ног. Ці́ле його́ безтала́ння стає́ йому́ перед о́чі (Коцюб.). На ці́лий зріст – во весь рост].
Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения – геть уве́сь, чи́сто ввесь, уве́сь до́чиста, уве́сь одни́м лице́м, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) уве́сь наголо́. [Жінки́ наголо́ всі цокоту́хи].
Все до одного, до последнего – всі до жо́дного. [Ми до жо́дного повста́ли на во́рога].
Все вместе (без разбору) – усі́ поспо́лу.
При всех – привселю́дно.
Со всего́ плеча – чим дуж, що си́ли.
Изо всех сил, во всю мочь – з усіє́ї снаги́ (си́ли), що си́ли, скі́льки си́ла (-ли) змага́є (-а́ють), змага́ла (-ли).
Со всех ног – про́жо́гом, що ду́ху.
Во всю прыть, во весь дух – що ду́ху, чим ду́ж.
Во всю, во всю Ивановскую – на всі за́ставки́, що си́ли, що ду́ху (є).
Всё, всего́ ср. – усе́, усьо́го. [Круго́м як в у́сі, все мовчи́ть (Шевчен.). Усе́ гара́зд, усе́ до́бре].
При всём том – по-при все те, проте́.
Всё равно – все одно́, одна́ково (см. Безразли́чно).
Всё на́ всё – усе́ чи́сто, усе́ до́чиста, геть усе́.
Всего́ на́ всё – усього́-но, гурт на гурт усього́ (усі́х).
Всё, нар.
1) (
всегда, беспрестанно) – усе́, одно́. [Усе́ я, да я, а чому́-ж не ви? Ле́дві додо́му верну́всь та одно́ сто́гне (Грінч.)].
Всё более и более – все геть та й геть. [Козаки́ все геть та й геть, убива́лися у військо́ве ді́ло (Куліш)];
2) (
до сих пор) до́сі;
3)
всё, всё же, всё таки – проте́.
Ме́сто
1) (
известное пространство) мі́сце (-ця, им. мн. місця́, р. місць и місці́в), (редко мі́сто), місци́на, місти́на; срв. I. Месте́чко. [Сіда́й, – мі́сця ста́не (Кониськ.). Із яки́х то місць на той я́рмарок не понаво́зили уся́кого хлі́ба! (Квітка). Поро́жніх місці́в за стола́ми не знайшла́ я (Н.-Лев.). У тих міста́х, де тече́ рі́чка Сама́ра (Стор.). Нема́є місци́ни в моє́му дворі́, щоб не скуштува́ла мої́х сліз гірки́х (Мирний)].
Каждое тело занимает определённое -то – ко́жне ті́ло займа́є (бере́, забира́є) пе́вне мі́сце.
Это не ваше -то – це не ва́ше мі́сце.
Здесь мало -та для двоих – тут ма́ло мі́сця для (на) двох.
Прошу занять -та́ – проха́ю сі́сти на свої́ місця́; срв. Занима́ть 1.
Нет -та – нема́(є) мі́сця.
На -то – на мі́сце. [Поста́в кни́жку на мі́сце (Київщ.)].
На -те, не на -те – на (своє́му) мі́сці, не на (своє́му) мі́сці. [Усе́ в те́бе не на мі́сці стої́ть (Київщ.)].
Всё хорошо на своём -те – все на своє́му мі́сці га́рне (до́бре).
В другое, в иное -то – в и́нше мі́сце, (куда-либо) куди́-и́нде, куди́-и́нше. [Пішо́в на я́рмарок, а мо́же куди́-и́нше (Рудч.)].
В другом, в ином -те – в и́ншому мі́сці, и́нде, (где-либо) де(сь)-и́нде. [«Ході́м до ме́не вече́ряти!» – «Ні, я вже обіця́вся и́нде» (Куліш). Тре́ба пошука́ти по́мочі де-и́нде (Грінч.). Десь-и́нде живе́ (Сим.)].
Во всяком другом -те – в уся́кому и́ншому мі́сці, скрізь-деи́нде.
Ни в каком, ни в одном -те – в жа́дному мі́сці, ніде́.
В разных -та́х – у рі́зних місця́х; (отдельно) рі́зно. [Ми живемо́ не вку́пі, а рі́зно (Звин.)].
В отдалённых -та́х – по дале́ких світа́х. [Ки́нувся по дале́ких світа́х сі́на добува́ти (Грінч. II)].
Из другого -та – з и́ншого мі́сця.
С -та на -то – з мі́сця на мі́сце.
До этого -та – до цього́ мі́сця, (до сих пор) до́сі, до́сіль, до-сю́ди, по́ти; срв. Пора́. [До-сю́ди тре́ба ви́вчити (Київщ.). От по́ти твій горо́д, а да́лі вже мій (Грінч.)].
До какого -та – до яко́го мі́сця, (до каких пор) доку́ди, подо́ки; срв. Пора́.
Всякие -та́ – вся́кі місця́, всі усю́ди (-дів).
По всяким, по всем -та́м – по всіх усю́дах, скрізь.
Со всех мест – з усі́х місць, звідусі́ль, звідусю́ди.
-та́ми, в некоторых -та́х – місця́ми, (реже місцем), поде́куди, де-не-де́, де́-де, де́-куди, и́нде. [Місця́ми і женці́ білі́ли, і ко́пи вже стоя́ли (Свидниц.). Мі́сцем такі́ були́ здорове́нні байра́ки, що бо́же сві́те! (Грінч. II). Сивина́ поде́куди із чо́рним воло́ссям (Куліш). Ти́хо навкруги́… Лиш де-не-де́ проки́неться пта́шка (Коцюб.). Де́-куди ви́дно немо́в ряди́ вели́ких бі́лих кома́х, – то косарі́ (Франко). И́нде протру́хли дошки́ (Кониськ.)].
К -ту сказать – до ре́чи, до ді́ла сказа́ти. [Гово́рить зо́всім не до ре́чи (Київщ.)]. Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)].
Ваши слова здесь совсем не у -та – ва́ші слова́ тут зо́всі́м не до ре́чи (не до ді́ла, не до ладу́).
Здесь хорошее -то для сада – тут га́рне (до́бре) мі́сце під сад, тут га́рна (до́бра) місци́на для са́ду (під сад).
Долго ли проживёте в наших -та́х? – чи до́вго проживете́ в на́ших місця́х?
Есть хорошие -та в книге – є га́рні місця́ (у́ступи) в кни́жці.
По -та́м! – на мі́сце! на місця́!
Ни с -та(!) – ані ру́ш(!), ані з мі́сця. [Стій, кажу́ тобі́, ані ру́ш! (Київщ.). Як уско́чила в баю́ру – ко́ні, ані ру́ш (Липовеч.). І вся ва́рта ані з мі́сця (Рудан.)].
Не трогайтесь с -та – не руша́йтеся з мі́сця.
С -та не двинусь – з мі́сця не зру́шуся.
С -та в карьер, см. I. Карье́р.
Нигде -та себе не найду – ніде́ мі́сця собі́ не знайду́; не зна́ю, де приткну́тися, де приткну́ти себе́.
Он и -та не пригреет – він і мі́сця не нагрі́є.
Только -то тепло (бежал) – (уті́к) і мі́сце холо́дне; см. И след просты́л (под Простыва́ть).
Пора костям на -то – кістки́ давно́ про́сяться на спочи́нок.
Бойкое -то – ро́зигри (-рів), лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́ (Сл. Гр.)].
Больное, слабое -то – болю́че, дошку́льне мі́сце, боля́чка, слаба́ сторона́. [Найпеку́чіші потре́би та болячки́ свого́ ча́су (Єфр.). Він зна́є, що раху́нки – моя́ слаба́ сторона́ (Франко)].
Попал на его больное -то – тра́пив йому́ са́ме на болю́че.
Верное, надёжное -то – пе́вне мі́сце.
Возвышенное -то – висо́ке мі́сце, підви́щення (-ння), висо́кість (-кости).
Глухое пустынное -то – глухе́, безлю́дне, пусте́льне мі́сце, за́куток (-тку), за́кутень (-тня), за́стум (-му). [Село́ на́ше у за́кутні тако́му, що ніхто́ туди́ не за́йде (Кам’янеч.). І засвіти́вся світ по за́стумах моско́вських (Куліш)].
Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) – мі́сце тверде́, м’яке́.
Купе на два -та – купе́ на дві осо́бі, двоособо́ве купе́.
Живописные -та́ – мальовни́чі місця́, -ча місце́вість (-вости).
Защищённое -то, см. Защищё́нный.
Лобное -то, см. Ло́бный.
Неведомое -то, -мые та – бе́звість (-ти), (реже) бе́звісті (-тей и -тів). [Пливе́ у сі́рі бе́звісті нудьга́ (Коцюб.)].
Новозаселённое -то – новозалю́днене мі́сце, новосе́лиця.
Общее -то – зага́льне мі́сце, зага́льник, трюї́зм (-му).
-та́ отдалённые, не столь отдалённые – місця́ дале́кі, не такі́ дале́кі, неблизькі́ світи́ (-ті́в).
Открытое, видное -то – відкри́те мі́сце.
На открытом, на видном -те – на видно́ті́, (пров.) на видноці́. [Поклади́ щось на видноті́, щоб було́ напо́хваті (Н.-Лев.). Пусти́ в сі́ни, не хо́чу стоя́ти на видноці́ (Гнід.)].
Отхожее -то, см. Отхо́жий.
Почётное -то – поче́сне мі́сце; (красный угол) поку́ття (-ття), по́куть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) поса́д (-ду). [Они́сю посади́ли на поса́ді (Н.-Лев.)].
Пустое -то – поро́жнє мі́сце.
Сборное -то – збірне́ мі́сце, збірни́й пункт (-ту), збо́рище.
Свалочное -то – смі́тник (-ка), смі́тнище.
Святые -та – святі́, пра́ведні місця́, (куда ходят на отпуст) відпусто́ві місця́. [І де ходи́ла, в яки́х-то пра́ведних міста́х, а в нас, серде́чна, опочи́ла (Шевч.). Відпусто́ве мі́сто Люрд (Калит.)].
Складочное -то, -то складки – складо́вище.
Сохранное -то – схо́ванка, схо́вище, схо́ва, криї́вка, (пров.) пі́дра (-ри) и пі́дря (-рі). [Тре́ба десь схова́ти, та схо́ванки нія́кої не знайду́ (Звин.)].
Спальное -то – спа́льне мі́сце.
Укромное -то – за́ти́шок (-шку), за́хист (-ту), за́хисток (-тку). [Край бе́рега, у за́тишку, прив’я́зані човни́ (Глібів)].
Укрытое -то – скри́те мі́сце, скри́ток (-тку).
Усадебное -то – сади́ба, ґрунт (-ту).
Якорное -то – я́кірна сто́янка.
-то битвы, сражения, см. Побо́ище 2.
-то водворения – мі́сце (для) осе́лення.
-то встречи – мі́сце (для) зу́стрічи, (свидания) мі́сце схо́дин.
Назначено -то встречи – ви́значено мі́сце (для) зу́стрічи; ви́[при]зна́чено мі́сце, де зустрі́тися (зійти́ся, з’ї́хатися).
-то действия – мі́сце ді́ї, дійове́ мі́сце.
-то (постоянного) жительства – мі́сце (пості́йного) перебува́ння (пробува́ння, прожива́ння).
Зарегистрироваться по -ту жительства – зареєструва́тися при (на) мі́сці перебува́ння.
-то заключения – мі́сце ув’я́знення, арешта́нтська (-кої), в’язни́ця, тюрма́.
-то исполнения – мі́сце ви́конання.
-то для лежания, для сидения (в вагоне) – мі́сце лежа́че, сидя́че.
-то ловли – ло́ви (-вів), ло́вище.
-то назначения – мі́сце призна́чення.
-то нахождения – мі́сце перебува́ння, мі́сце, де перебува́є.
По -ту назначения – до призна́ченого мі́сця.
-то охоты – мі́сце полюва́ння, ло́вище, (стар.) го́ни (-нів).
-то платежа – мі́сце випла́ти.
-то преступления – мі́сце, де вчи́нено зло́чин, мі́сце зло́чину.
На -те преступления – на мі́сці зло́чину; на гаря́чому (вчи́нку).
-то проезда – мі́сце для прої́зду, прої́зд (-ду). [Прої́зду не дав і на ступі́нь (Звягельщ.)].
-то рождения – мі́сце наро́дження; (геолог.) родо́вище.
-то сбора, собрания – мі́сце збо́ру, збо́рище.
-то службы – мі́сце слу́жби (урядува́ння).
По -ту службы – (на вопр.: куда) на мі́сце слу́жби; (где) на (при) мі́сці слу́жби, на слу́жбі; см. По 1.
-то в театре – мі́сце в теа́трі.
-то у(с)покоения – мі́сце спочи́нку (спочи́ву), спочи́нок (-нку). [Чия́ домови́на? – Анакрео́нтів спочи́нок (Грінч.)].
Быть на первом, на главном -те – бу́ти на пе́ршому мі́сці, пе́ред води́ти.
Быть убитым на -те – бу́ти вби́тому, де стоя́в (-я́ла, -я́ло) или на мі́сці.
Взять -то (напр., для проезда) – взя́ти (купи́ти) мі́сце.
Дать -то кому – да́ти мі́сце кому́.
Занимать первое -то между кем – займа́ти пере́днє (чі́льне) мі́сце серед ко́го.
Занимать, занять -то кого, чего – заступа́ти, заступи́ти кого́, що.
Иметь -то где, когда – відбува́тися, ді́ятися, трапля́тися, сов. відбу́тися, ста́тися, тра́питися, несов. и сов. ма́ти мі́сце де, коли́. [В поліклі́ніці не раз трапля́лися при́крі ви́падки (Пр. Правда). Ціка́во навести́ кі́лька фа́ктів, що ма́ли мі́сце під час пере́вірки в рі́зних устано́вах (Пр. Правда)].
Оставлять, оставить -то кому, чему – лиша́ти, лиши́ти, (редко) ки́дати, поки́нути мі́сце кому́, чому́, для ко́го, для чо́го. [Валу́євський циркуля́р не ки́дав мі́сця для путя́щої наро́дньої кни́жки (Єфр.)].
Освобождать, освободить, очищать, очистить -то – звільня́ти, звільни́ти, пробира́ти, пробра́ти мі́сце; прийма́тися, прийня́тися; см. Очища́ть 3. [Пообі́дали і встава́йте, звільня́йте місця́ для и́нших (Київщ.)].
Подхватить с -та (о лошадях) – взя́ти з копи́та́. [Ко́ні зра́зу стрепену́лися, взяли́ з копи́та́, і ми помча́ли з гори́ (Короленко)].
Производить, произвести дознание на -те – виві́дувати на мі́сці, перево́дити, переве́сти́ дізна́ння на мі́сці.
Сойтись, собраться, сложить в одно -то – зійти́ся, зібра́тися, скла́сти до-гу́рту, у-гу́рт, до-мі́сця, до ку́пи, ум. до-ку́пки, до-ку́почки, до-ку́поньки. [Вовк, медві́дь і каба́н зібра́лись у-гу́рт (Рудч.). Су́дна на́ші, розси́павшись, знов зійшли́сь доку́пи (Куліш)].
Считаться -та́ми – рахува́тися місця́ми.
Устоять, не устоять на -те – всто́яти, не всто́яти на мі́сці.
Уступать, уступить -то кому, чему – поступа́тися, поступи́тися мі́сцем кому́, (редко) попуска́ти, попусти́ти мі́сця (мі́сце) кому́, чому́. [Всі (що сиді́ли на коло́ді) посу́нулися, поступа́ючась мі́сцем (мені́) (Коцюб.). Кра́плі коти́лися і зника́ли, щоб попусти́ти мі́сце нови́м (Грінч.)].
Наше -то свято! – ду́х свят при нас (при на́шій ха́ті)! си́ла бо́жа-хресто́ва з на́ми!
С -та не встать, света белого не видать! – бода́й я з цього́ мі́сця не зійшо́в (не зійшла́), бода́й я сві́ту не поба́чив (не поба́чила)!
Не человек -том красится, а -то человеком – не мі́сце скра́сить люди́ну, а люди́на мі́сце.
Невеста без -та, жених без ума – молода́ – грошови́та: вся в дірка́х сви́та; молоди́й – тяму́ха: в голо́ві маку́ха; молода́ без скри́ні, без кали́тки, молоди́й без кле́пки (Гуманщ.);
2)
места́ (по отнош. к админ. центру) – місця́. [Як запрова́джують на місця́х ле́нінську націона́льну полі́тику (Пр. Правда)];
3) (
должность) поса́да, мі́сце, (редко) помі́стя (-стя). [Дамо́ поса́ду в конто́рі на 1200 рі́чних (Кониськ.). По вака́ціях тре́ба в Ка́м’янець за мі́сцем (Свидниц.). Чи не зна́єте, де́-б тут помі́стя мо́жна знайти́? (М. Вовч.)].
-то конторщика – мі́сце конто́рника.
Доходное -то – пожи́вна поса́да, тепле́ньке мі́сце; срв. I. Месте́чко 2.
Насиженное -то – наси́джене (те́пле) мі́сце.
Быть при -те – ма́ти поса́ду, бу́ти на поса́ді.
Быть без -та – бу́ти без поса́ди, (шутл.) сиді́ти на бурку́, ганя́ти соба́к.
Он без -та, не у -та – він без поса́ди, він не ма́є поса́ди.
Занимать, занять -то – обійма́ти, обня́ти, (о)посіда́ти, (о)посі́сти поса́ду.
Лишить -та – ски́нути з поса́ди.
Лишиться -та – (по)збу́тися поса́ди, втра́тити поса́ду.
Определять, определить к -ту, см. Определя́ть 3.
Поступить на -то – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ду.
Он вполне на своём -те – він цілком на своєму місці;
4) (
учреждение) установа, уряд (-ду).
Оффициальное -то – урядо́ве мі́сце.
Присутственное -то, см. Прису́тственный.
Судебное -то – судо́ва́ устано́ва;
5) (
о клади, грузе) паку́нок (-нка), па́ка.
У меня три -та багажа – у ме́не три паку́нки;
6)
анат. placenta – послі́д (-ду), по́слідень (-дня), ложи́сько; см. После́д 2.
Опла́кивать, опла́кать – опла́кувати, опла́кати кого́; (с причитаниями) обту́жувати, обтужи́ти.
Она и до сих пор -вает смерть дочери – вона́ й до́сі пла́че по дочці́.
Опла́киваемый – опла́куваний.
Опла́канный – опла́каний, обту́жений.
Пора́
1) час, годи́на, пора́, доба́.

Не такая -ра́ теперь настала – не таки́й час тепе́р наста́в, не така́ годи́на (пора́) тепе́р наста́ла.
В обеденную -ру – в обі́дню годи́ну (до́бу), обі́дньої годи́ни, в обі́д; срв. Обе́д, Обе́денный. [Ой у неді́лю, в обі́дню годи́ну сам в нево́леньку попа́вся (Пісня)].
Подвечерняя -ра́ – підвечі́рок (-рка). [Це так: от вам пі́вдня, тоді́ підвечі́рок, а тоді́ – ве́чір (Звин.)].
Предрассветная -ра́ – досві́тня годи́на.
Послеобеденная -ра́ – пообі́дня, післяобі́дня годи́на, попо́лудень (-дня).
Глухая -ра – (поздняя) глу́па доба́; (мёртвый сезон) ме́ртва доба́.
Ночная, вечерняя -ра́ – нічна́, вечі́рня доба́ (діб), вечі́рній час, вечі́рня годи́на. [Тепе́р нічна́ діб,— не до́рого зби́ться з шля́ху (Київ.)].
Ночною, вечернею -ро́ю – нічно́ї, вечі́рньої доби́. [Нічно́ї доби́ з нево́лі утіка́ли (Дума)].
Осенняя -ра́ – осі́ння доба́.
Зимняя -ра́ – зи́мня (зимо́ва́) доба́. [Ну, а куди́-ж нам тепе́р, зимово́ї доби́, поді́тися? (М. Лев.)].
Рабочая -ра́ – робі́тній (робо́чий) час, робі́тня (робо́ча) доба́. [Вже наста́в гаря́чий робі́тній час (Н.-Лев.). А робо́чої доби́, що люде́й ніко́го в селі́ нема́є… (М. Вовч.)].
В какую (в такую, в эту) -ру – в яки́й (в таки́й, в цей) час, в яку́ (в таку́, в цю) добу́ (діб, по́ру, годи́ну). [А молоди́ця на́ша са́ме у цю діб постерегла́ зло́дія (Київ.)].
В раннюю, в позднюю -ру – в ра́нню, в пі́зню до́бу. [Оди́н до́щик об Мико́лі ви́пав в ра́нню до́бу (Манж.)].
До поздней -ры – допі́зна, до пі́знього ча́су, до пі́зньої годи́ни (доби́). Він сиді́в допі́зна (Гр.)].
С давних пор – зда́вна, відда́вна, з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в.
До недавних пор – донеда́вна, до неда́внього ча́су́.
На ту -ру – на той час, на ту по́ру. [І бліди́й мі́сяць на ту по́ру із хма́ри де-де вигляда́в (Шевч.)].
По -ре́ глядя – як до ча́су, як коли́.
Быть в самой лучшей -ре́ – бу́ти в цві́ті (в ро́зцвіті) ві́ку свого́.
Девица на -ре́ – ді́вчина на відда́нні, на відда́чі. [У ме́не-ж дочка́ на відда́нні (Г. Барв.)].
В одну -ру – в одни́х (в їдни́х) часа́х; см. Одновремё́нно.
На первых -ра́х – поперва́х, на пе́ршій порі́; срв. Сперва́. [Тепе́р вони́ пони́жчали, а поперва́х жа́рко бра́лись (Борз.)].
В кои -ры раз зайдёт – коли́ не коли́ (вряди́-годи) раз за́йде;
2) час, пора́. [Усьому́ під не́бом свій час і вся́кому ді́лу своя́ пора́: час роди́тись і час умира́ти, час наса́джувати і час вирива́ти наса́джене (Еккл.)].

На всё своя -ра́ – на все свій час (своя́ пора́).
До -ры́, до времени – до ча́су, до слу́шного ча́су; (покамест) по́ки що, до́ки що. [До ча́су дзба́нок во́ду но́сить (Приказка). Одбува́ючи до слу́шного ча́су сяки́й-таки́й одбу́ток… (Куліш). Неха́й до́ки що так бу́де, як і до́сі було́, а так яко́сь поба́чимо (Кониськ.)].
Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра́ – прихо́дить, надхо́дить, настає́ час, пора́, прийшо́в, наста́в час, прийшла́, наста́ла пора́ (що роби́ти). [Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Пісня)].
С которых, с каких пор – відко́ли (диал. звідко́ли, звідукі́ль), з яко́го ча́су. [Відко́ли пішо́в, та й нема́ (Рудч.) Не пам’ята́є, коли́ са́ме змерз, відко́ли трясе́ться (Свидн.)].
С этой -ры́, с этих пор – з цьо́го ча́су, відтепе́р, (отныне) відни́ні. [Відтепе́р уве́сь час він оберта́в на лекту́ру (Франко)].
Существующий с этих пор, с тех пор – відтепе́рішній, відтоді́шній.
С тех пор, с той -ры́ – з то́го ча́су, відто́ді. [З то́го ча́су ставо́к чи́стий зарі́с осоко́ю (Шевч.). Відто́ді ду́мка про ві́рну ти́ху дружи́ну скраша́ла його́ безтала́ння (Коцюб.)].
До которых, до каких пор – до́ки, до́кіль (реже доко́ли), (до какого места) доку́ди, подо́ки. [До́ки бу́ду му́чить ду́шу і се́рцем болі́ти? (Шевч.). І до́кіль так ще бу́де? (Гліб.). Ви́значив кре́йдою подо́ки обрі́зувати (Звин.)].
До сих пор – до́сі, до́сіль, дотепе́р, до ц[с]ьо́го ча́су, по цей (сей) час. [Чужі́ лю́ди полу́днують, ми й до́сі не ї́ли (Метл.). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’ян.)].
Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) – о(т) по́ки, от по́сі, от по́ти, от подо́ки, от подо́ти. [Мені́ в ставку́ о по́ки (Зміїв.). І повелі́в: бурха́тимеш от по́ти, отту́т межа́ твої́м серди́тим хви́лям (Куліш). От подо́ти закача́й рука́ва (Липовеч.). От по́сі (до этого места) мої́ слова́, а да́льше напи́сано чию́сь ви́думку (Куліш). Ось по́ти моє́ї мо́ви (Ор. Лев.)].
До тех пор – до́ти, до́тіль, по́ти, по́тіль, допо́ти, допо́тіль. [Я до́ти не ве́льми на дівча́т вважа́в і зро́ду ніко́го не коха́в (М. Вовч.)].
Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор – дотепе́рішній, дотоді́шній.
С тех пор, с той -ры, как – (відто́ді) відко́ли. [Мину́в уже четве́ртий рік, відко́ли Дени́с Сиваше́нко відділи́вся від ба́тька (Грінч.). Відко́ли він ожени́вся, і в господа́рстві йому́ не веде́ться (Коцюб.). Відко́ли почала́ся пре́са, відто́ді пови́нно було́ з’яви́тися й чима́ло но́ви́х працьовникі́в на по́лі публіци́стики (Єфр.)].
До тех пор, пока… – до́ти – до́ки, по́ти – по́ки, до́ти – (аж) по́ки, до́тіль – до́кіль, по́тіль – по́кіль; срв. Пока́. [До́ти ходи́в, до́ки не накла́в голово́ю (Номис). До́ти лях мути́в, до́ки не наї́вся (Номис). По́ти пря́ла, по́ки й задріма́ла (Рудч.). По́тіль не переста́ну, по́кіль не доста́ну. По́тіль бить, по́кіль та щу́чина ко́жа облі́зе (Рудч.)].
В -ру, не в -ру, см. Впо́ру.
Вы пришли в самую -ру – ви прийшли́ са́ме в час.
Пора́, нар. – час, пора́.
-ра́ обедать, спать – час, пора́ обі́дати, спа́ти.
-ра́ на боковую – час на бокове́ньку, час ляга́ти.
-ра́ итти, ехать, -ра́ домой – час (пора́) іти́, ї́хати, час (пора́) додо́му. [Час додо́му, час, час і пора́ (Пісня). Час ї́хати (М. Вовч.). Але́ тобі́ спа́ти час, дити́но (Коцюб.). Та тобі́ ще, голу́бонько, не час умира́ти (Рудан.). Та го́ді сиді́ти, да пора́ леті́ти (Метл.). Ой го́ді-ж мені́ з кі́нними брата́ми уганя́ти, час мені́ коза́цьким нога́м пі́льгу да́ти (Дума)].
-ра́ б уже, давно б -ра́ – час-би (пора́-б) уже́, давно́-б час, давно́-б пора́. [Дороста́є літ дити́на, вже пора́-б жени́ти (Рудан.)].
Вам давно -ра́ было это сделать – вам давно́ слід було́ це зроби́ти.
Перейти -ре́, безл. – перепори́тися.
Уже и -ра́ перешла – вже й перепори́лось. [Чи не пора́ нам додо́му? – Уже́ й перепори́лось (Борз.)]. – См. Поро́ю.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Весь, вся, всё – увесь (весь, усей), уся (вся), усе (все); усей; усенький (всенький), усенька (всенька), усеньке (всеньке); цілий, ціла, ціле; повний, повна, повне; (всегда, беспрестанно) усе, одно; (до сих пор) досі; (всё, всё же, всё таки) проте:
бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ногсм. Бежать;
без всего – без нічого; з нічим;
более всего – над усе; перед усім; найбільш (найбільше);
больше всего – найбільш (найбільше); понад (над) усе; більш за все;
вдобавок ко всему – до всього [того];
весь как есть, совершенно весь, весь без исключения, решительно весь – геть увесь, чисто ввесь (весь), увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо;
во весь рост – на цілий зріст;
во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить;
во всём мире – в усьому (в цілому) світі;
во всю прыть, во весь дух – щодуху, чимдуж;
вот и всё, да и всё тут – та й годі; та й край;
во всю, во всю ивановскую – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі взаводи (заводи), на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що [є] духу, скільки духу) кричати (гукати);
всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста;
всё более и более, всё дальше и дальше и т. п. – щораз (чимраз) більше; щораз далі; дедалі (щодалі, чимдалі) [все] більше; все геть та й геть;
всё, всего (ср.) – усе, усього;
всё вместе (взятое) – все разом;
все вместе (без разбору) – усі посполу;
всего (итого) – разом;
всего лишь – лише тільки;
всего доброго, лучшего – всього найкращого;
всего на всё – усього-но, гурт на гурт усього (усіх);
все до одного, до последнего – всі до одного (жодного);
всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш (лише);
всего лучше, дороже и т. п. – найкраще, найдорожче; над усе краще, дорожче і т. ин.;
всё на всё – усе чисто, усе дочиста, геть усе;
всего-навсего – усього-на-всього; всього-на́-все, разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт; тільки, лише, лиш, та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі;
всего не переслушаешь – слухати не переслухати;
всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого!;
всё и вся (разг., устар.) – геть усе (чисто все); усе і вся;
всё или ничего – усе або нічого;
всё нипочем – все дарма;
всё обстоит благополучно – все гаразд;
всё равно – однаково; все одно; байдуже; про мене;
всё-таки, а всё-таки, а всё же – а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж;
идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись;
изо всех сил, во всю мочь – з усієї снаги (сили), щосили, скільки сила (сили) змагає (змагають), змагала (змагали);
лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе, краще за все;
мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; ані (ні) гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (разг.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…);
на всё про всё, за всё про всё – на все про все, за все про все;
после всего – по всьому;
прежде всего – насамперед, передусім, найперше;
при всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю;
при всём том, со всем тем – попри все те, а проте; з усім тим;
при всех – привселюдно;
приналежащий всем – належний усім, усіхній;
растянулся во весь рост – розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж;
решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо), все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до цурочки, до нитки, до ниточки);
со всего плеча – чимдуж, щосили (з усієї сили);
со всех ног – прожогом, щодуху;
стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст;
только и всего, всего-навсего – тільки, лише, лиш, усього-на-всього; та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт;
только всего, всего навсего – разом тільки; усього разом; раптом; раптом тільки;
только и всего (и конец) – та й по всьому;
чаще всего – найчастіш[е];
я весь внимание и слух – я весь [сама] увага.
[Стає царем царювати Петро-недоліток. Стає царем царювати, Але не царює, Сам Міняйло і карає, І життям дарує. Тогді знову наступила Тяжкая година, Застогнала, заридала Ціла Україна (С.Руданський). Шляхтова лежить од Щавниці всього-на-всього за три верстви, але ті три верстви далися нам добре взнаки (І.Нечуй-Левицький). — Куди ти його подінеш? — дивувався Андрій.— Адже у нас усього-на-всього дві грядочки (М.Коцюбинський). Ціле його безталання стає йому перед очі (М.Коцюбинський). Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (П.Куліш). Та вже скількісь, нехай б’ють (П.Гулак-Артемовський). Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Жінки наголо всі цокотухи. Усе гаразд, усе добре (АС). Всього-на-всього — це переклад вульгарного московського «всего на всего»; «на» ніколи в родовому відмінку не вживається, тому треба: всього-на́-все (та і в мові російській літературна форма тільки: всего на все) (І.Огієнко). Не можна замість все одно говорити все рівно (росіянізм) (Микола Сулима). Негр чимдуж забрався на кухню, а Лоле повела мене до своєї кімнати (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Обережно! Там — плита! — вигукнув був я, але вже запізно: Г’ю перечепився і з усього розмаху всівся дупою на розпечене залізо. Несамовито загорлавши від болю, він ураз підскочив і продогом кинуся до своєї кімнати (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Люди часто бувають нерозумні й уперті, егоцентричні й нелогічні. Однаково прощай їх. Якщо ти добрий, люди винитимуть тебе в тому, що під маскою доброти ти прикриватимеш користь. Однаково залишайся добрим. Якщо ти добився успіху, тебе оточуватимуть удавані друзі й справжні вороги. Однаково добивайся успіху. Якщо ти чесний і прямий, люди обманюватимуь тебе. Однаково будь чесним і прямим. Те, що ти будуєш роками, хтось зрунує за одну ніч. Однаково будуй. Якщо ти спокійний і чесний, тобі заздритимуть. Однаково залишайся щасливим. Те добро, яке ти робиш сьогодні, завтра люди забудуть. Однаково роби добро. Віддай світові найкраще з того, що маєш, і світ попросить ще. Однаково віддай найкраще. Друже мій, кінець кінцем, те, що ти робиш, однаково потрібно не людям. Це потрібно тільки тобі і Богові (мати Тереза)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пора
1) (
имя сущ.) пора́, -ри́, час, -су;
2) (
нареч.) пора́, час. [Пора́ (час) іти́ додо́му]. До сих пор – до́сі, до цьо́го ча́су. С тех пор – відко́ли. С давних пор – зда́вна. Порою – і́нколи, і́ноді, ча́сом.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Пора – час; пора. На первых порах – попервах. С тех пор, как – відтоді, як; з того часу, як. С тех пор – з того часу. С которых, каких пор – з якого часу; відколи. Об эту пору – під цю пору; на цей час. До сих пор – досі. Теперь настоящая пора – тепер саме час. Пора домой – час додому. До тех пор, пока – доти, поки; аж доти, поки. Порой – часом. До поры, до времени – до якогось часу; тим часом; поки що.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пора
• Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор
– дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний).
• В кои поры зайдёт
– коли-не-коли (вряди-годи) зайде.
• В летнюю пору
– літньої пори (доби); улітку (у літі, літом).
• В обеденную нору
– обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід.
• Вот до каких пор, вот до сих пор
(только в пространственном значении) – от (оце) поки (опоки); оце поти.
• В [самой] поре, во всей поре
(разг.) – [Саме] на порі.
• В самую пору (по мерке)
– саме до міри.
• В [самую] пору
– саме в час (саме впору).
• В ту пору
(лок. в те поры) – на той час (на ту пору); під той час; тоді.
• В эту пору
– на цю пору; на цей (на сей) час; тепер.
• До каких пор?
– до якого часу?; доки (рідше докіль)?
• До недавних пор
– донедавна; до недавнього часу.
• До поздней поры
– до пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна.
• До поры до времени
– до часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що).
До сих пор
– досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час).
• До тех пор
– доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу.
• До тех пор, пока…
– доти, поки…; поти, поки…; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль… (потіль, покіль…); до того часу, поки (аж поки); аж доти.
• На всё своя пора
– на все свій час (своя пора).
• На первых порах
– перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах.
• На ту пору
– в той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі.
• Ночною, вечернею порою
– нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу.
• По поре гладя
(разг.) – як до часу; як коли.
• Пора на боковую
Див. боковой.
• С давних пор
– здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен.
• С каких, с которых пор
(разг.) – відколи (іноді звідколи); з якого часу.
• С некоторых пор
– з якогось (з котрогось, з певного) часу.
• С тех пор, с той поры
– відтоді; з того часу; з тої доби. [Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.]
• С тех пор как; с той поры как
– відколи (відтоді) як; з (від) того часу як.
• Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор
– відтеперішній, відтодішній (відтогочасний).
• С этой поры
– відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу).
• Теперь настоящая пора
– тепер саме час.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Допо́тіль, нар. до сих пор, до этого места.
До́сі, до́сіль, нар.
1)
до сих пор, до этой поры;
2)
до этого места.
По́ти, по́тіль, нар.
1)
до тех пор;
2)
до сих пор.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Допо́тиль, нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
До́сі, нар.
1) До сихъ поръ, до этой поры.
Чужі люде полуднують, ми й досі не їли. Мет. 321.
2) Уже, въ настоящее время.
Та годі сидіти та пора летіти, досі плачуть та маленькії діти. Мет. 257. Я думав, що досі вже й пороблено все.
3) До сего мѣста.
По́ти, нар.
1) До тѣхъ поръ.
Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

До = 1. до, аж до́. — Зранку і до ночі. — До каки́хъ поръ = до́ки, до́кіль, до яко́го ча́су. — Та доки ти питимеш? — До поры́ до вре́мени = до яко́го ча́су, поки́-що. — Та до якого часу Бог милував. — До сихъ по́ръ = до́сї, до сього ча́су, до сїє́ї пори́. — Відколи та й досї не мав. — До тѣ́хъ поръ = до́ти, по́ти, до́тіль. — Доти пив, поки не напив ся. — До того́, что = аж. 2. до, пе́ред. — Се було днїв за десять перед весїллям. — Се було ще до Різдва. 3. ко́ло. — Було там коло двадцяти чоловіка.
Пора́ = 1. пора́, час, годи́на, доба́ і т. д. д. Вре́мя. — Лиха година! — Ой у недїлю в обідню годину сам в неволеньку попав ся. н. п. — Нічної доби з неволї втїкали. н. д. — Йшов Глек Петро уже пізненькою добою. А. Могила. — З тії доби, як перший здодїй Каїн Авеля забив. І. Г. — Съ каки́хъ поръ, съ тѣ́хъ поръ какъ = відко́ли. — Відколи поїхав — і досї нема. Чайч. — Відколи тут живу, — добра не бачу. Чайч. — Съ э’той поры́ = з сього́ ча́су, відтепе́р. — Съ тѣхъ поръ, съ той поры́ = з того ча́су, з тії доби. — З того часу, як женив ся, я нїколи не журив ся. Кот. — Съ да́внихъ поръ = зда́вна, з да́внього ча́су. — До си́хъ поръ = до́сї, ідо́сї, до сьо́го часу. — До тѣ́хъ поръ пока́ = до́ти, по́ки, по́ти. — Поти в руках крутив, поки таки поламав. Чайч. — До кото́рыхъ поръ = до́ки, до яко́го ча́су (д. Доко́лѣ). — До поры́ до вре́мени = до яко́гось ча́су. — Съ кото́рыхъ поръ = відко́ли, з яко́го ча́су. — Відколи се така боязка зробила ся? Чайч. — Поро́ю = и́нколи, и́нодї, ча́сом, часа́ми. 2. пора́, час. — Час до дому, час, час і пора! н. п.

Запропонуйте свій переклад