Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «задним умом»
Шукати «задним умом» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кре́пкий – (прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й. [Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (Київщ.). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (Єфр.). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Шевч.). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (Куліш). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю (Канівщ.). Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй (Київщ.)].
-кое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го. [Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (Н.-Лев.)].
Человек -кого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
-кий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́). [Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Грінч.). Іще́ кріпки́й чума́к був (М. Вовч.). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (Коцюб.). Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить (Бердянщ.)].
-кая фигура, -кие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі. [Кру́гла, заживна́ по́стать (Л. Укр.)].
Он ещё -пок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги.
-кое здоровье – міцне́ здоро́в’я.
-кий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум.
-пок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, туги́й на слу́хи хто.
-кий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н (-на́).
-кий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші.
-кий в слове – держки́й на сло́во.
-кий сон – міцни́й (сильни́й, (провинц.) товсти́й) сон. [Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М. Левиц.). Спить товсти́м сном (Рудч.)].
-кий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний) моро́з, холо́д. [Хо́лодом пові́яло цупки́м (Грінч.)].
-кий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід.
-кий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь.
-кий (о фруктах, плодах) – яде́рни́й. [Яде́рний огіро́к. Яде́рні я́блука – до́вго проле́жать (М. Грінч.)].
-кая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай.
-кие напитки – міцні́ (п’я́ні) тру́нки.
-кий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н.
-кая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа. [Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М. Грінч.)].
-кое словцо – круте́ слівце́, (похабность) гниле́ сло́во.
-пок задним умом кто – по шко́ді му́дрий хто. [Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Приказка)].
Думать -кую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися про що, сильну́ ду́му ду́мати про що.
Довольно -кий – міцне́нький, кріп(к)е́нький, дебеле́нький. [П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Ко́ник він кріпке́нький (Греб.)].
Более -кий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший. [Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Март.)].
Очень -кий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний.
Становиться, стать кре́пче – ду́жчати, поду́жчати, міцні́(ша)ти, по[з]міцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися. [Мед (напиток) як до́вго посто́їть, то вмоцю́ється (Борзен.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Задний – за́дній, поза́дній, зати́льний:
без задних ног – не чуючи ніг; без задніх ніг, як після маківки;
задние двери – зати́льні, задвірко́ві две́рі;
выходящий на задний двор – задві́рковий, зати́льний;
дать задний ход – зрушити назад, дати задній хід, (попятиться) позадкувати;
заднее число – за́дня (попере́дня), мину́ла да́та;
задние колёса – за́дні коле́са;
задние комнаты (окнами во двор) – зати́льні кімна́ти, хати́ очи́ма в двір;
задний двор – задві́рок (-рку);
задний мост – (техн.) задній міст;
задний план – задній план;
задний проход – відхі́дник (-ка), калю́х (-ха́), гу́зно, (опис.) дупе́льце, вікно́, кагла́;
задний ход – за́дній хід (хо́ду), хід наза́д;
задним умом крепок – мудрий по шкоді; пізно до розуму дійшов; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); підіткалась тоді, як задрипалась (Пр.);
задним числом – мину́лою да́тою, мину́лим число́м;
задняя мысль – потайна́ (за́дня) ду́мка;
задняя сторона, часть (строения, двора) – зати́льна сторона́, тил, зати́лок (-лка), зати́лля;
задняя часть головы – поза́дня части́на голови́, зати́лля голови́;
задняя часть тела, туши – зад (-ду), оза́ддя, оза́док (-дка).
[Доктрина — се формула, супроти якої уступають на задній план живі люди й живі інтереси… Доктрина — се зроду централіст, що задля абстрактних понять не пощадить конкретних людей і їх конкретного добробуту. Ми, українці, бачили досі мільйони прикладів, як знущався над живими людьми й націями абсолютизм, узброєний трьома доктринами: православіє, самодержавіє й обрусеніє (І.Франко). Затильні подвір’я — це кам’яні мішки будинків серійного виробництва (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].
Обговорення статті
Крепкий – (прочный) міцни́й, тривки́й, дебе́лий, креме́зни́й, крем’язни́й, (диал.) моцний, крі́пки́й, (сильный, выносливый) міцни́й, крі́пки́й, тривки́й, дужий, сильний, цупкий, міцносилий, витривалий (о состоянии, ещё) непохитний, несхитний, незламний; (о фруктах, плодах) яде́рни́й; (о голосе, ещё) лункий; (о растворе, ещё) насичений, концентрований; (о запахе) різкий, терпкий; (о хазяине, ещё) заможний:
более крепкий – міцні́ший, крі́пший, дебелі́ший, покрі́пший;
довольно крепкий – міцне́нький, кріпе́нький (кріпке́нький), дебеле́нький;
думать крепкую думу – ду́же (тя́жко, гли́боко) зами́слюватися (загадуватися) про що, сильну́ (тяжку) ду́му ду́мати про що;
задним умом крепок кто, крепок задним умом кто – мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто; якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав (Пр.); привів коня кувати, як кузня згоріла (Пр.); як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав (Пр.); (груб., фам.) підтикалась, як задрипалась (Пр.);
крепкая водка, вино, чай – міцна́ горі́лка, міцне́ вино́, міцни́й (густи́й) чай;
крепкая дисциплина – міцна дисципліна;
крепкая стража – пи́льна (го́стра, сильна́) ва́рта, сторо́жа;
крепкая фигура, крепкие руки, ноги, плечи – міцна́ (кремезна́, дебе́ла, ду́жа, заживна́) по́стать, міцні́ (кремезні́, дебе́лі, ду́жі) ру́ки, но́ги, пле́чі;
крепкие напитки – міцні́ (п’я́ні) напої (тру́нки);
крепкий в слове – держки́й на сло́во;
крепкий камень – тверди́й (міцни́й) ка́мінь;
крепкий мороз, холод – цупки́й (лю́тий, си́льний, дошкульний) моро́з холо́д;
крепкий на деньги – скупи́й, тверди́й на гро́ші;
крепкий на язык – цупки́й на язи́к, мовчазни́й, мовчу́н;
крепкий орешек – твердий (міцний) горішок;
крепкий снег, лёд – тверди́й (держки́й) сніг, лід;
крепкий сон – міцни́й (сильни́й, твердий, глибокий, непробудний, (диал.) товсти́й) сон;
крепкий табак – міцни́й (лю́тий, сильни́й) тютю́н;
крепкий ум – міцни́й (ду́жий) ро́зум;
крепкий человек – люди́на при здоро́в’ї, люди́на креме́зна́ (міцна́, крі́пка́, ду́жа, дебе́ла, міцноси́ла, заживна́), (образн.) кремінь, залізняк, моцак, дужак;
крепкое здоровье – міцне́ здоро́в’я;
крепкое слово, словцо (разг.) – круте́ (міцне, гостре) слово, слівце́, (похабность) гниле́ сло́во;
крепкое телосложение – міцна́ (ду́жа, креме́зна́) будо́ва ті́ла, міцна́ (ду́жа, креме́зна́) стату́ра в ко́го;
крепок на ухо кто – недочува́є хто, глухе́нький, приглу́хуватий, підглухий, глухуватий хто; туги́й на слу́хи хто;
он ещё крепок на ногах – він ще міцни́й (тверди́й) на но́ги;
очень крепкий – міцне́нний, кріпе́нний, дебеле́нний;
становиться, стать кре́пче – ду́жчати (дужати), поду́жчати (подужати), міцні́ти (міцні́шати), поміцні́ти, зміцні́ти, поміцні́шати, дебелі́шати, подебелі́шати, умоцьо́вуватися, умоцюва́тися, замоцюва́тися;
человек крепкого сложения – люди́на міцно́ї (ду́жої, креме́зної) будо́ви (стату́ри), міцно́го (дебе́лого) скла́ду.
[Лід кріпкий, хоч гармати коти (Пр.). Лях му́дрий по шко́ді: як покра́ли ко́ні, став кінни́цю замика́ти (Пр.). Ко́ник він кріпке́нький (Є.Гребінка). Тесля́р коли́сочку дебе́лу майстру́є в сі́нях (Т.Шевченко). Ви́хор ста́не у крем’язни́х дубі́в колі́на гну́ти (П.Куліш). Того вечора таки недільного з Києва виїхав славний новий віз, запряжений двома міцними волами (М.Вовчок). А зима вже морозами кріпкими укріпила (М.Вовчок). Іще́ кріпки́й чума́к був (М.Вовчок). Натура його не була міцна, завзята (П.Мирний). Будо́ва ті́ла міцна́, кремезна́ (І.Нечуй-Левицький). Натоми́вшися, спав тверди́м, міцни́м сном (М.Левицький). Спить товсти́м сном (І.Рудченко). Дід До́рош був стари́й, але ще кремезни́й чолові́к (Б.Грінченко). Хо́лодом пові́яло цупки́м (Б.Грінченко). Він добре бачив трохи кривий, глибокий і заслинений рот вовка, закрутки шерсті на його грудях і міцні замочені лапи (М.Коцюбинський). Нам дають чаю, гарячого, міцного, що блищить в склянці, як стигла вишня (М.Коцюбинський). Слова були міцні та повні, наче добре зерно (М.Коцюбинський). Гафі́йка стоя́ла міцна́, запа́лена со́нцем (М.Коцюбинський). П’яне́нький, а в нога́х таки́ кріпе́нький (Сніп). Кру́гла, заживна́ по́стать (Л.Українка). Яде́рні я́блука — до́вго проле́жать (М.Грінченкова). Повели́ його́ за го́строю ва́ртою (М.Грінченкова). Потрі́бно насампере́д науко́вого знаря́ддя й тих тривки́х підва́лин, що дає́ позити́вне знаття́ (С.Єфремов). Бу́дем на нево́льників по́кріпші пу́та надіва́ти (Л.Мартович). У ме́не здоро́в’я тривке́: ніко́ли не хворі́ю. Сви́та ще кріпка́, ще о́сінь переходжу́ в їй. Там таки́й ще дебе́лий дід, що ї́сти не проси́тиме: сам собі́ заро́бить. Сукно́ таке́ міцне́, що й зно́су йому́ не бу́де (АС). Міцні, засмальцьовані руки, А м’язи тверді, наче дуб. На білій, як день вишиванці Блищить український тризуб! В очах крижана недовіра, Як глобус блищить голова. Давно не гуляла сокира По вулицях міста Москва! (Ot Vinta). «Яких їм треба президентських указів, цим людям? – косишся на співгромадян. — Чи що їм взагалі потрібно?» Хто б і що не говорив, а зібрати їх-нас у щось притямне і не безсенсове, забезпечити тяглість в історії можуть не прапорці, що колишуться в кабіні водія, і не фізії політиків на білбордах, що миготять обабіч. А що? Так-так, саме вона, скривіться в тисячний раз, мовляв, «сколько можна» і «хіба це главне?» Мова – це і є Україна, і нічого з цим не поробиш, як і з тим, що поки що її не стає більше. Ну, трохи повилася сьогодні біля вуха, долинала десь із переднього майданчика, але вся вийшла на Контрактовій, біля Могилянської академії (П.Вольвач). — Та недалеко вже та пора, коли вашмості будуть мені наказувати, а я вашмостей буду послухати — тоді міцносила правиця моя дасть ознаку мого прагнення служити вам (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Та я ж її добре знаю,— сказав Санчо,- як челядь у селі навкидя грає, то і з найдужчих хлопців ніхто так далеко залізяки не кине, як вона. Там-то голінна дівоха, і вродою, і поставою — всім узяла, і хоч якому мандрованому лицарю перцю дасть, як до неї підсипатись почне! А моцна ж яка, а голос, бісової крові, який! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він і досі дужий міцний та худорлявий, залізняк, словом (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Що слабкіші доводи, то міцніша позиція (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Ум – розум, (реже) ум, глузд, голова:
бедный умом – не багатий на розум;
без ума быть от кого, от чего – до нестями (до краю) бути захопленим ким, чим; до нестями (без міри) кохатися в кому, в чому; [аж] не тямитися (не тямити себе) від кого, з чого (від чого); [аж] розум (голову) втратити через кого; (иногда разг.) [аж] дуріти за ким;
блестящий ум – блискучий розум;
был бы ум – будет и рубль, не будет ума – не будет и рубля – за розумною головою [і] сто голів не бідує, а дурна й себе не прогодує (Пр.); коли б чоловік знав, чого він не знає, то й мав би, чого не має (Пр.);
быть в здравом уме – мати добрий розум; бути при здоровому (при повному) розумі; бути сповна розуму;
быть в своем уме – при розумі бути;
быть на уме – на думці стояти;
быть не в своем уме – не сповна розуму бути;
взбрести на ум – впасти в голову; набрести в голову;
в здравом уме и твёрдой памяти – при здоровому розумі і твердій пам’яті; в добрій пам’яті і при розумі;
взяться за ум – прийти до розуму (до глузду); узятися за розум; порозумнішати; піти до голови по розум; отямитися, стямитися, схаменутися;
в своём ли ты уме? – що ти собі думаєш?;
в своём, не в своём уме кто – при своєму (своїм), не при своєму (своїм) розумі (умі) хто; сповна, не сповна розуму хто; при тямі, не при тямі хто;
в уме ли ты? (фамил.) – чи ти при розумі?; чи [ти] маєш розум?; чи є в тебе розум?; чи ти сповна розуму?; чи ти [часом] не здурів?;
в уме не было – на думці не було;
держать в уме – пам’ятати;
доходить, дойти своим собственным умом – доходити, дійти своїм розумом; осягати (обіймати) своїм розумом (своєю головою);
жить своим умом – жити своїм розумом; покладатися на свій розум;
жить чужим умом – жити чужим розумом; перенестися на чужий розум; не мати своєї голови на в’язах;
задним умом крепок – мудрий по шкоді;
и в уме нет (не было) – і на думці нема (не було); й на думку не спадає (не спадало);
из ума вон – зовсім забув;
из ума не идёт – з голови (думки) не сходить (не йде), з голови не виходить;
иметь ум – мати розум, (образн.) мати олію (смалець) в голові, мати клепку;
и сила уму уступает – і сила перед розумом никне (Пр.);
лишиться ума – з розуму спасти (зійти, спливти, сплисти); розуму рішитися; позбутися (стратитися) розуму; з’їхати (зсунутися) з глузду; здуріти; збожеволіти;
лучшие умы – найкращі голови;
любить без ума – кохати (любити) до нестями (безтями);
мало ли что на ум приходит – чого на думку не спадає;
набираться ума – доходити розуму; розуму набиратися;
навести на ум – на розум навести;
на (в) уме у кого – на думці (на умі, у голові) в кого;
напрягать ум – напружувати думку;
на уме вертится – на думці крутиться;
недюжинный ум – семирозум;
не в своём уме – не при розумі, не при умі;
не в полном уме кто – не сповна розуму хто;
не идёт на ум кому – на думку не йде кому;
от (с) большого ума (сделать что) (ирон.) – здуру, з великого (з дурного) розуму, з дурної голови, через дурість (безглуздя, недоумство, нерозум);
не твоего (моего, нашего, вашего, их) ума это дело – не з твоїм (моїм, нашим, вашим, їхнім) розумом братися до чого (міркувати про що);
не то на уме у кого – не те в голові кому;
ограниченный ум – тісний розум;
от (с) большого ума – з великого розуму;
потерять к старости (износить) ум – втратити на старість розум; (також) вистаріти розум;
приходить на ум – спадати на розум, на думку;
раскинуть умом – повернути розумом, поміркувати;
светлый ум – ясний (світлий) розум; ясна (світла) голова;
сводить с ума – зводити з розуму (з ума); спантеличувати;
себе на уме кто (разг.) – собі на умі хто; хитрий (хитренький) хто; хитра пташка хто; уманський дурень хто; (образн.) з чужого воза бере та на свій кладе (Пр.);
склад ума – склад розуму;
сойти, спятить, свихнуть, свихнуться с ума – зійти з ума (з розуму); спасти (сплисти, спливти) з розуму; з глузду з’їхати (зсунутися, скрутитися, спасти); за розум (у голову) зайти; збожеволіти (збезглуздіти, одуріти, здуріти, ошаліти, знавіснити);
с ума (из ума) не идёт кто, что (разг.) – з думки (з голови) не йде (не сходить, не виходить) хто, що, усе на думці стоїть хто, що;
с ума сойти! – здуріти можна!;
с умом – з розумом, (как) розумно, (кто) розумний;
считать в уме – лічити (рахувати) в думці (у пам’яті, про себе);
угловатый ум – дута голова;
ума на деньги не купишь – розуму і за гроші не купиш (Пр.); не купити ума, як нема (Пр.); як нема розуму, то й коваль не вкує (Пр.); як нема розуму від роду, то не буде й до гробу (Пр.);
ума палата – розуму сила (палата);
ума палата у кого – всі розуми поїв хто; великорозумний;
ума не приложу – ради не дам [собі], розуму не доберу (не приберу), не зберу думки; не збагну;
ум за морем, а смерть за воротом – думка за морем, а смерть за плечима. (Пр.); гадка за морем, а смерть перед носом (Пр.); думка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає (Пр.);
ум за морем не купишь, коли своего нет – розуму й за морем не купиш, як його дома нема (Пр.);
ум за разум заходит, зашёл у кого – глузд за розум завертає, завернув у кого, ум за розум заходить, зайшов (завертає, завернув) у кого; з великого розуму у дур заходить, зайшов хто; помішалося в голові кому;
ум на ум не приходится – усяк розумний по-своєму (Пр.); кожна голова свій розум має. (Пр.); кожна (кожне) має свою голову (Пр.);
умом дойти – розумом добрати;
умом не зрел[ый] – розумом не дійшлий;
ум хорошо, а два лучше – один розум добре, а два – ще краще (Пр.);
що голова – то розум, а як дві – то й ще краще (Пр.); що два, то не один (Пр.); більше голів – більше розуму (Пр.);
уму непостижимо что – незбагненне що; [геть] незрозуміле що; не міститься (не вміщається, не вкладається) в голові що; понад усяке людське розуміння що;
уму непостижимые вещи – несосвітенні речі;
уму-разуму учить – навчати (учити) уму (ума-розуму), наставляти на добрий розум, навчати розуму (на добрий розум, добру і розуму);
ум хорошо, а два лучше – [один] розум добре, а два — ще краще; [що] одна голова добре, а дві краще; що голова — то розум, а як дві — то й ще краще; що два, то не один;
у него не то (у него другое) на уме (разг.) – у нього не те (інше) на думці; він не те (інше) має на думці;
учить уму-разуму кого – розуму (ума-розуму) навчати (учити) кого; на [добрий] розум навчати (наставляти) кого; добра і розуму навчати кого;
что на ум взбредет – що в голову влізе; що навернеться на язик.
[Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого (Пр.). Багато ума, та в кишені катма (Пр.). «Хай пограється в патріотку, доки не вийшла заміж. А там загубить усе між пелюшками й горшками. Вона тим і хороша, що має в голові смалець», — думав професор (Л.Пономаренко). Звичайно ж, нинішній режим навіть і такої зміни всіма силами не допускатиме. А сил у нього, як ми знаємо, предостатньо. У будь-якому разі їх значно більше, ніж розуму (Ю.Андрухович). Нам здається, що це влада божевільна. Але насправді це вона зводить з розуму суспільство. Мова влади — цинічна отрута протилежностей під мелясою риторики. Вчора ми переконано інтеґруємося в ЄС, а сьогодні не менш переконано — в Митний союз. То ГТС — національна цінність, то купа заліза. Спікер Кримського парламенту виступив проти української мови — міністр юстиції (!) звинуватив у «деградації» журналістів, що озвучили його хамські слова, а президент кримського спікеру ще й нагороду дав (О.Пахльовська). Мудрий по шкоді господар метнувся боржій по книгу, де записував сіно та ячмінь, що на мулів видавав, і знов вернув до Дон Кіхота в супроводі тих двох молодиць та хлопчика, який тримав недогарок свічки; велівши нашому гідальгові стати навколішки, захарамаркав щось, мов читав із видаткової книги якусь урочисту молитву, і серед того молитвування вліпив рицареві доброго потилишника, а потім узяв у нього меча і плазом по спині вдарив та все мимрив щось собі під ніс (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — В нього є смалець в голові (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Кажуть: «не тямиться з радощів». Мають казати й таке: «мудрішає з горя» (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Я захоплююсь світлими умами. Але чого варта людина, якщо в неї нема суті? Якщо вона — тільки видимість, а не буття? (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). І порівнюючи себе з цим пихатим балакуном, він думав: «Сто чортів, та коли б я мав хоч сотню тисяч франків готівкою, щоб виставити свою кандидатуру в моїй чудовій Руанській окрузі та влестити моїх славних нормандців, цих лукавих, собі на умі, одоробал та важкодумів, я б показав усім цим короткозорим пройдисвітам, які бувають на світі політичні діячі!» (В. Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Розум завжди дурніший, ніж серце (Ф. де Лярошфуко). Розум не може довго грати роль серця (Ф. де Лярошфуко). Деколи має сенс жити чужим розумом, але покладатися можна тільки на свій (Дж.Свіфт). Великі уми обговорюють ідеї, середні уми обговорюють події, дрібні — людей (Елеонора Рузвелт). У всіх жінок на думці тільки одне — що у всіх чоловіків тільки одне на думці].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗА́ДНИЙ, (двері) зати́льний;
за́дний прохо́д, прав. наголос відхідни́к;
за́дний ум, му́дрість по шко́ді;
за́дним умо́м кре́пок, розу́мний по шко́ді;
за́дним число́м, постфа́ктум.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Ум – розум. В уме ли ты – чи при розумі ти. С ума не идет – з думки не сходить. Светлый ум – ясний розум. Ограниченный ум – тісний розум. Угловатый ум – дута голова. Взяться за ум – за розум узятися; схаменутися; стямитися. Навести на ум – на розум навести. Мало ли что на ум приходит – чого на думку не спадає. Быть на уме – на думці стояти. Напрягать ум – напружувати думку. Быть в своем уме – при розумі бути. Быть не в своем уме – не сповна розуму бути. Лишиться ума – з розуму спасти; розуму рішитися. Себе на уме – хитрий. Из ума вон – зовсім забув. Приходить на ум – спадати на розум, на думку. Сходить с ума – божеволіти; (ирон.) – з глузду з’їздити. Умом дойти – розумом добрати. Умом не зрелый – розумом не дійшлий. Задним умом крепок – мудрий по шкоді. У него не то на уме – у нього не те на думці. Взбрести на ум – впасти в голову; набрести в голову. Что на ум взбредет – що в голову влізе. Ума не приложу – не зберу думки; розуму не приберу; ради не дам. Ума набираться – розуму набиратися. На уме вертится – на думці крутиться. И на уме не было – й на думку не спадало.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Задний
Задним умом крепок
– мудрий по шкоді; пізно до розуму дійшов. Якби той розум спереду, що тепер іззаду. Пр. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав. Пр. Привів коня кувати, як кузня згоріла. Пр. Як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав. Пр. Підіткалась тоді, як задрипалась. Пр.
Крепкий
• Более крепкий
– міцніший (кріпкий, дебеліший).
• Думать крепкую думу
(разг.) – дуже (тяжко, глибоко) замислюватися (загадуватися); (іноді) тяжку думу думати.
Задним умом крепок кто
– мудрий по шкоді хто; пізно до розуму дійшов хто. Якби той розум спереду, що тепер іззаду. Пр. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав. Пр. Привів коня кувати, як кузня згоріла. Пр. Як загнав на слизьке, то за (про) підкови згадав. Пр. (згруб. фам.) Підтикалась, як задрипалась. Пр.
• Крепкое слово, словцо
(разг.) – круте слово, слівце; гниле слово.
• Крепок на ухо кто
– приглухуватий (підглухий, глухенький, глухуватий) хто; недочуває хто.
• Становиться, стать крепче
– дужати, подужати (міцнішати, поміцнішати, дебелішати, подебелішати).

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Задним умом крепок.
1. Мудрий лях по шкоді.
2. Якби той розум спереду ,що тепер ззаду.
3. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

За́дній = за́днїй. — За́днимъ умо́мъ крѣ́покъ = му́дрий по шко́дї. — Мудрий лях по шкодї: як конї покрали, то він тодї станю замикає. н. пр.
Умъ = ум (С. Ш.), ро́зум (С. Л.), глузд (С. Л.), тям. — Не сьмій ся, куме, що дурень Хома, бо всї кажуть, що й ти без ума. н. пр. — Хто тихо ходить, той на ум наводить. н. пр. — Людей питай, свій розум май. н. пр. — Без розуму в сьвітї люди живуть гарно, а з розумом та в недолї вік проходить марно. Кот. — Безъ ума́ отъ нея́ = дурі́є за не́ю. — Быть не въ своёмъ умѣ́ = не сповна́ ро́зуму бу́ти. — Въ умѣ́ ли ты? — чи ти не здурі́в? — Взя́ться за умъ = за ро́зум взя́тись, схамену́ти ся, отя́мити ся. — За́днимъ умо́мъ крѣ́покъ = му́дрий по шкодї. — Му́дрий Лях по шкодї: як коня вкрали, то він станю замикає. н. пр. — Изъ ума́ вонъ = зовсїм забу́в, і на ду́мцї не клав. — Лиши́ться ума́ = з ро́зуму спа́сти. — Своди́ть, свести́ съ ума́ = зво́дити, звести́ з ро́зуму, з ума́. — Горілочка — тума, хоч кого зведе з ума. н. пр. — Вони тебе з розуму зведуть, молодую. н. п. — Славний хлопець Кармелюк, він по сьвіту ходить, та не одну чорнявую з розуму ізводигь. н. п. — Себѣ́ на умѣ́ = хи́трий, не пе́вний. — Ско́лько голо́въ, сто́лько умо́въ. н. пр. = що голова́, то й розу́м. н. пр. — Сходи́ть, сойти́ съ ума́ = з ро́зуму зступа́ти, зступи́ти (С. З.), з ро́зуму ізійти́, спа́сти, з глу́зду зсу́нутись (С. Аф.), обезглу́здїти (С. З.), одурі́ти, ошалїти. — Ой ти, багачу, з розуму зступаєш, ой щож ти мене за присївки питаєш. н. п. — Хіба ж би я з розуму ізійшла, щоб я собі иньшого не найшла. н. п. — Я ж таки чоловік не аби-який, з глузду, бачця, ще не зсунув ся. К. X. — Съ ума́ не йдётъ = з ду́мки не вихо́дить. — Ума́ не приложу́ = не зберу́ ду́мки, ра́ди не дам. — Умъ напряга́ть = розумува́ти. — Умо́мъ дойти́ = ро́зуму добра́ти. — Москалики розумниї розуму добрали, ой наперед Швачку з осаулом звъязали. н. п. — Ума набира́ться = ума́ набіра́ти ся, розумнїти, розумнїшати. — Як віз ламаєть ся, чумак ума набіраєть ся, а як віл пристає, то й ума не стає. н. пр. Май. — У него́ не то́ на умѣ́ = не те́ у йо́го на ду́мцї. — Что на умъ взбредётъ = що в го́лову влїзе.

Запропонуйте свій переклад