Знайдено 26 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Зака́з –
1) замо́влення, за́гад (-ду). • На -ка́з, по -ка́зу – на замо́влення, на за́гад. • Принимать -ка́зы на что – бра́ти роби́ти що, прийма́ти замо́влення на що. [Беру́ ши́ти чо́боти. Прийма́ю замо́влення на постача́ння дров]; 2) (запрет) зака́з (-зу), заборо́на; см. Запре́т. [Ви́йшов зака́з на ліс – щоб не руба́ти. Заборо́на на горі́лку]. |
Возбране́ние – заборо́на, зака́зування, зака́з (р. -зу). |
Воспреще́ние – заборо́на, зака́з. [Заборо́на Шевче́нкового свя́та]. |
Запре́т, Запре́та – заборо́на, зака́з (-зу), зарі́к (-ро́ку), (диал.) спрет (-ту). [Мохаме́дова заборо́на пи́ти вино́ (Крим.). Уся́кі репре́сії та цензу́рні заборо́ни (Єфр.). Ви́йшов зака́з, щоб не руба́ли лі́су (Прил. п.). Якби́ спрет ви́йшов ліси́ руба́ти (Лип. п.). Та зарі́к я положу́ тверди́й на всі ва́ші здобу́тки (Франко)]. • Накладывать, наложить -пре́т на имущество – наклада́ти, накла́сти заборо́ну на добро́ (майно́). • Наложение -та на имущество – наклада́ння заборо́ни на майно́. • Этот -пре́т уничтожен (отменён) – цю заборо́ну скасо́вано. • Священник под -том – свяще́ник під заборо́ною. |
Запреще́ние –
1) (действ.) боро́нення, заборо́нювання, заборо́нення, зака́зування чого́ кому́; 2) (действие или самый запрет) заборо́на, зака́з (-зу), (диал.) спрет, зарі́к (-ро́ку); юрид. заборо́на; см. Запре́т. • -ние печатного слова, произведения – заборо́на друко́ваного сло́ва, тво́ру. • На книгу было наложено -ние – на кни́гу бу́ло накла́дено заборо́ну или кни́гу бу́ло заборо́нено. • Снять -ние – зня́ти заборо́ну. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ЗАКА́З, как по зака́зу, укр. як на те. |
ДЕ́ЛАТЬ делать без ума́ пха́ти коло́ду, коти́ти брус; делать больши́е глаза́ о́чі на лоб виверта́ти; делать больши́е шаги́ ши́роко ступа́ти; делать весёлую ми́ну при плохо́й игре́ роби́ти весе́лу мі́ну в пога́ній грі; делать вид ще става́ти в по́зу; делать внуше́ние вичи́тувати кому; делать возмо́жным /делать досту́пным, делать нагля́дным, делать невозмо́жным, делать прия́тным тощо/ уможли́влювати, /удосту́пнювати, унао́чнювати, унеможли́влювати, уприє́мнювати тощо/; делать вырази́тельным увира́знювати, виопу́клювати; делать в отме́стку відпла́чуватися; делать вред шко́дити; делать вы́вод /делать заключе́ние/ висно́вувати, роби́ти ви́сновок; делать гимнасти́ческие упражне́ния коротк. вправля́ти гімна́стику, вправля́ти ру́ханку; делать гла́зки ще стріля́ти очи́ма; делать два де́ла кува́ти на два міхи́, торгува́ти на два база́ри; делать докла́д /делать объявле́ние тощо/, доповіда́ти /оголо́шувати тощо/; делать га́дости ка́постити; делать зака́з замовля́ти; делать заявле́ние заявля́ти, склада́ти зая́ву; делать зигза́ги кривуля́ти (док. накривуляти); делать из дерьма́ котле́тку роби́ти з ву́ха сови́ шовко́ву торби́нку; делать из ме́лочей собы́тие роби́ти з му́хи слона́, роздува́ти кади́ло; делать киносъёмку фільмува́ти; делать круг (в русі) роби́ти гак; делать не с того́ конца́ роби́ти че́рез го́лову; делать не́чего вст ??? нема́ ра́ди; делать обтека́емым зали́зувати, обшаро́вувати, вигла́джувати, закру́глювати, заокру́глювати, знего́стрювати; делать одолже́ние роби́ти до́брість; делать отво́д кому відво́дити кого; делать отступле́ние ухиля́тися; делать оце́нку цінува́ти; делать о́чную ста́вку зво́дити віч-на́-віч, галиц. конфронтува́ти (док. сконфронтувати); делать па́кости ще чини́ти ка́верзи; делать переме́ны міня́ти декора́ції; делать по приме́ру кого іти́ за чиїм при́кладом; делать по образцу́ чего галиц. взорува́ти на що; делать попы́тки про́бувати; делать послабле́ние дава́ти по́пуск, попуска́ти ві́жки́; делать предупрежде́ние попереджа́ти; делать снисхожде́ние роби́ти поле́гкість, роби́ти побла́жку; делать ста́вку на кого ва́жити /числи́ти/ на; делать сто́йку става́ти на рука́х, става́ти на ру́ки; делать стро́гое внуше́ние ще накру́чувати хвоста́; делать ударе́ние наголо́шувати, живомовн. вдаря́ти, кла́сти на́голос; делать упо́р на что ще підкре́слювати що; делать уси́лия ще напру́жуватися; делать честь додава́ти че́сти кому; делать ши́ворот-навы́ворот ста́вити віз попере́д коня́; что ни делай образ. хоч скач хоч плач; с э́тим ну́жно что́-то делать на це тре́ба яку́сь ра́ду; делающий що /мн. хто/ ро́бить тощо, покли́каний /зда́тний, зму́шений/ зроби́ти, викона́вець, стил. перероб. роби́вши, фраз. позна́чений [делающий успе́хи позначений успі́хами], де ро́блять [цех, делающий та́ру цех, де роблять та́ру]; делающий больши́е глаза́ /делающий кру́глые глаза́/ з очи́ма ма́ло не на ло́бі; делающий весёлую ми́ну при плохо́й игре́ з весе́лою мі́ною в пога́ній грі; делающий всё возмо́жное гото́вий зроби́ти все; делающий га́дости ка́посник; делающий глу́пости зви́клий роби́ти дурни́ці; делающий два де́ла кова́ль на два міхи́; делающий измере́ния /делающий огово́рку тощо/ = измеряющий /оговаривающий тощо/; делающий из му́хи слона́ паніке́р, ра́ди́й розду́ти кади́ло; делающий круг зму́шений зроби́ти гак; делающий надсе́чки карбівни́к, за́йня́тий карбува́нням; делающий наоборо́т зви́клий роби́ти навпаки́; делающий не с того́ конца́ стил. перероб. роби́вши че́рез го́лову; делающий обтека́емым покли́каний зализа́ти, зали́зувач, знего́стрювач, прикм. зали́зувальний; делающий одолже́ние ра́ди́й прислужи́тися, ірон. до́брий ву́йко; делающий отступле́ние що ро́бить у́хил; делающий па́кости ка́посник, ка́верзник, прикм. ка́посний; делающий пого́ду заспі́вувач, головна́ фігу́ра; делающий сто́йку що стає́ на ру́ки; делающий ударе́ние що наголо́шує тощо, зви́клий наголо́шувати, ра́ди́й наголоси́ти; делающий уси́лие стил. перероб. напру́жуючись; делающий уси́лия гото́вий докла́сти сил; делающий честь кому що ро́бить честь; ничего́ не делающий не обтя́жений пра́цею, неро́ба; не делающий секре́та из чего стил. перероб. не ма́вши на́міру таї́ти що; НАДЕ́ЛАТЬ (дурниць) нако́їти; наделать дело́в /наделать беды́/ нароби́ти ха́ле́пи /ли́ха/, нако́їти ли́ха; наделать зигза́гов накривуля́ти; наделать зла негара́зд вчини́ти; наделавший ОКРЕМА УВАГА; наделавший мно́го зла ОКРЕМА УВАГА; ПОДЕ́ЛАТЬ ничего́ не поделаешь укр. нема́ ра́ди, нічо́го не попи́шеш; но что поделаешь та що поді́єш; СДЕ́ЛАТЬ (діло) ще ви́конати, (річ) ви́готовити, створи́ти, змайструва́ти; сделать бо́льно кому завда́ти бо́лю; сделать больши́е глаза́ поста́вити ро́гом о́чі; сделать в благода́рность за что віддя́чити за; сделать возмо́жным уможли́вити, фраз. да́ти наго́ду; сделать всё возмо́жное зроби́ти все, що мо́жна; сделать всё для кого не́бо прихили́ти кому; сделать вы́говор фаміл. накрути́ти хвоста́; сделать вы́чет відрахува́ти; сделать грима́су скриви́тися; сделать до́брое де́ло добро́ вчини́ти; сделать досту́пным кому удосту́пнити; сделать ки́слую ми́ну сква́сити гу́би; сделать круг да́ти га́ку, зроби́ти гак, (в повітрі) кружельну́ти; сделать намётку намі́тити (пункти́ром); сделать неподви́жным знерухо́мити; сделать нечувстви́тельным (етером) замори́ти; сделать нововведе́ние перен. сказа́ти нове́ сло́во; сделать одолже́ние прислужи́тися, зроби́ти ми́лість, зроби́ти до́брість; сделать от воро́т поворо́т діста́ти о́близня, спійма́ти о́близня, вхопи́ти о́близня, з’ї́сти о́близня, скуштува́ти гарбуза́, узя́ти гарбуза́, з’ї́сти гарбуза́, діста́ти гарбуза́; сделать пе́рвый шаг тру́дного пути́ зру́шити ка́мінь з мі́сця; сделать поку́пки обкупи́тися; сделать поползнове́ние /сделать попы́тку/ спро́бувати; сделать нагля́дным /сделать невозмо́жным, сделать недействи́тельным, сделать однообра́зным, сделать самостоятельным, сделать незави́симым тощо/ унао́чнити /унеможли́вити, унева́жнити, уодномані́тнити, усамості́йнити, унезале́жнити тощо/; сделать свои́м пра́вилом покла́сти собі́ за пра́вило; сделать справедли́вым усправедли́вити; сделать стра́шные глаза́ ви́звірити бу́ркала, ви́звірити о́чі; сделать шаг ступи́ти крок [шагу не сделает кроку не ступить]; не сделать и мале́йшего уси́лия па́льцем не кивну́ти; сделавший ОКРЕМА УВАГА; СДЕ́ЛАННЫЙ зро́блений /пороблений/, упо́раний, вчи́нений, ви́конаний, ви́готовлений, змайстро́ваний; СДЕ́ЛАННОЕ до́ро́бок. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Заказ – замо́влення, -ння. |
Воспрещение – заборо́на, -ни, зака́з, -зу. |
Запрет – заборо́на, -ни, зака́з, -зу. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Заказ – замовлення. По заказу – на замовлення. Заказы поступают – замовлення надходять. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Заказ
• Как но заказу – як на загад. • На заказ (разг.) – на замовлення. • По заказу – на замовлення; на загад. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
зака́з замовля́ння; замо́влення з. сро́чный замо́влення терміно́ве |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
За́гад, -ду –
1) затея; 2) заказ; 3) приказание, распоряжение. |
Зака́з, -зу –
1) приказ, распоряжение; 2) запрещение. |
Замо́влення – заказ. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Заказ –
1) замо́влення, замова, за́гад (-ду); делать заказ – дава́ти, да́ти (робити, зробити) замо́влення, замовляти, замо́вити; -зы на немедленную присылку – замо́влення, (щоб) нега́йно присла́ти; по -зу (исполнять работу) – на замо́влення; получать заказ – дістава́ти замо́влення; при -зах – замовляючи, коли замовляють; принимаются -зы (изготовляются) – ро́бимо на замо́влення що; 2) (запрет) – заборо́на, зака́з (-зу) (Г). |
Запрет – заборо́на, зака́з (-зу). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
За́гад, -ду, м.
1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г. |
Зака́з, -зу, м.
1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Замо́влення, -ня, с. Заказ. Киев. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Зака́зъ = 1. заборо́на (С. Аф.). 2. зака́з (на яку роботу). |
Воспреще́ніе = заборо́на, за́каз, запре́т. |
Запре́тъ = заборо́на, зака́з (С. Ж.), запре́т. — От він і положив на їх запрет, що не будуть вже пакостї людам робити. н. к. |
Мастери́ца = майстри́ха (С. З.), майстри́ня (Фр.), тїма́ха (С. Ш.). — Шве́йная мастери́ца = шва́чка. — Ковёрная мастери́ца = кили́мниця, коца́рка. С. З. — Ну!... уміли готувати і на стіл давати! Знать тїмахи коло печі і дочка і мати. — І співать і танцювати на заказ тїмаха. Макар. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)