Знайдено 29 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Вырыва́ться, вы́рваться –
1) вирива́тися, видира́тися и т. д., см. I. Вырыва́ть; 2) вихва́чуватися, ви́хватитися, вимика́тися, ви́мкнутися, вибива́тися, ви́битися, ви́добутися (ви́бутися) на во́лю, ви́приснути з рук; (о ветви – вы́рваться вверх) порсну́ти вго́ру. [Ви́мкнулися з обло́ги. Ро́зум мав він про се́бе, не ду́же з ним вихва́чувався (Клітка)]; 3) (о чувстве, прорваться) ви́бухнути. [Тепе́р та́я му́ка, сльоза́ми ви́бухнула (Грінч.). Ви́бухла глибо́ка ди́кая печа́ль (Крим.)]; 4) (об огне, пламени, дыме) вихва́чуватися, вихо́плюватися, бу́хати, бу́хнути, жаха́ти, жахну́ти, уда́рити, гасну́ти, шага́ти, шагну́ти; бурха́ти, пошиба́ти. |
Жгу́тиковый – джгутко́вий. • -вое движение – джгутко́вий рух. • -вые камеры – джгутко́ві комі́рки. • -вая клетка – джгутко́ва кліти́на (клі́тка). |
Кле́тка –
1) (помещение) клі́тка, кліть, ум. клі́точка, клі́тонька, (большая для дом. птицы) ку́ча, ко́єць (р. ко́йця), (открытая для скворцов) шпакі́вня, (для жаворонков) жа́йворонник. [Душа́, мов та пта́шка із клі́тки геть рве́ться (Самійл.). Се́рце ту́жно б’є́ться, на́че пта́шка в клі́ті (Франко). Тре́ба ку́ри повкида́ти в ку́чу (Полтавщ.)]; 2) (четыреугольник) ґра́та, ґра́тка, кра́та, ка́рта ум. ґра́точка, кра́точка, ка́рточка. [Вона́ почала́ па́льцем рахува́ти краточки́ на пе́рському ки́лимі (Л. Укр.). Карта́та старосві́тська пла́хта з зеле́ними, черво́ними, жо́втими ка́ртами (Грінч.)]; 3) биол. cella – кліти́на. [Жіно́ча, чолові́ча кліти́на. Росли́нна кліти́на]; 4) грудная -ка, анат. thorax – огру́ддя. |
Микроскопи́ческий и -пи́чный – мікроскопі́чний, дрібногля́дний, (гал.) мікроскопі́йний. [Мікроскопі́йна клі́тка (Франко). Дали́ ма́сла дрібногля́дну по́рцію (Крим.)]. |
О́стов – снасть (-сти), кістя́к; (скелет челов., животн.) кістя́к, (реже) снасть. См. Скеле́т. • О́стов корабля – корабе́льна снасть. • О́стов бочки – снасть у бо́чці; (постройки) снасть, клі́тка. [Згорі́в чи́сто вітря́к: сама́ снасть стирчи́ть]. • О́стов ветряной мельницы – дуб (р. ду́ба). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ТЮРЬМА́ ще (у фортеці) казема́т, образ. клі́тка, санато́рія, зневажл. тюря́га, в’язи́лище. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Клетка –
1) клі́тка, -ки; 2) (на ткани) ґра́тка, -ки, клі́тка; 3) (анат.) кліти́на, -ни. |
Маточник –
1) (у пчел) клі́тка, -ки, ма́точник, -ка; 2) (у растений) ма́точник, -ка; 3) (анат.) ура́зник, -ка. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Клетка – кліти́на; • к. (здания, кирпича) – клі́тка; • к. балочная – клі́тка трямова́; • к. лестничная – к. сходо́ва; • к. ромбическая – к. ромбі́чна; • к. сборочная – к. склада́льна; • к. шпальная – к. злежне́ва. |
Клеть, клетка – клі́тка. |
Костер (крепл.), горн. – клі́тка; • к. для выжигания древ. угля – стави́ло, ставе́ць (-вця́). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
кле́тка буд. клі́тка,-ки к. ле́стничная клі́тка сходова́ |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Клі́тка –
1) клетка; 2) участок земли; 3) полоса в рисунке плахты. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
клі́тка, -тки, -тці; -тки́, -то́к |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Клі́тка, -ки, ж.
1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці. Ном. № 1336. 2) Участокъ земли въ 6 десятинъ. Вас. 197. 3) Полоса въ рисункѣ пла́хти. Вас. 170. 4) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 24. Ум. Клі́точка. Посадили солов’я у новую кліточку. Чуб. V. 302. |
Клітча́стий, -а, -е. Клітча́ста пла́хта = Плахта з клітками? См. Клітка 3. О. 1861. XII. 112. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
Клі́тка, -ки, ж. *5) Остов строения. Купив (дерева) і на клітку, і на вал, і на рамена. Кон. I. 221. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
*Клетка — клі́тка, -ки. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
дозо́риця, дозо́риць; ч. дозо́рець та, хто наглядає за чимось. [Ми відкрили двері, а дозориця цього будинку сказала, що ті, хто пильнує, пильнують передусім браму, а сходова клітка пуста – і можемо туди втікати. (reherit.org.ua, 2019). Пані Рудніцка – дозориця будинку по вул. Собєського, 32 (ul. Sobieskiego, сьогодні – вул. Братів Рогатинців) зберігала особисті речі родини Аллерхандів, котрі повернула їм після війни. (lia.lvivcenter.org).] див.: дозорчи́ня, нагля́дачка Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Клѣ́тка = 1. клїтки, (для свійської птицї) — ко́єць, ку́ча, (на шпаків) — шпакі́вня. — Накупив гусей повен коєць. — Треба курей повкидати в кучу. Чайч. 2. (в тканинї) — ка́рта, ґратка, кра́тка, клїтка. |
Ку́рникъ = 1. пирі́г (з ку́рятиною). 2. курни́к (хлїв), ку́ча (в хатї), ко́єць, ко́йка (клїтка). С. Л. — В мене курка та й вкрадена, через курни́к пронесена. н. п. — Нема де курей держать, треба коєць зробити. 3. ха́та без ко́міна й димаря́. |
Мя́точникъ = 1. клїтка, ма́точник. — Трутневі яєчка покладають ся у гранчасті чашечки, я маточні — у особливо неликі й довгасті, цї чашечки взивають ся маточниками. Степ. 2. ма́точник (у рослин). 3. рос. Melissa officinalis L. = ма́точник, кади́ло. С. Ан. |
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній. — Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити. |
Рѣжъ = 1. брусо́вана клїтка під гре́блю. 2. зруб, ця́мрина. |
Рѣшётка = 1. ґра́та (С. Жел.), частїше мн. ґра́ти (С. Л.), реші́тка (С. Жел.), решо́тка (С. Жел.). — За ґратами сидить. н. о. — Із за решотки виглядали. К. Ш. — Широкий ґанок, обгорожений дрібними, наче сїтка, ґратками. Пр. 2. штахе́ти (д. Огра́да 1). 3. ре́шка (монети). — А ну киньмо! Орел чи решка? (в грі в орлянку). 4. клїтка, ка́рта, ґра́тка (ґратчаста мережка). 5. дно (в самоварі). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)