Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «литки»
Шукати «литки» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ли́тки, см. Могары́ч.
Изжа́лить (о насек., растениях) – пожали́ти. [Якби́ на кропи́ву не моро́з, то вона́-б усі́х люде́й пожали́ла (Номис). Як пішла́ я у кропи́ву спа́ти, пожали́ла собі́ литки́ й п’я́ти (Пісня)].
• Изжа́ленный – пожа́лений.
• -ться – пожали́тися.
Икра́ –
1) (рыбьи яички) і[и]кра́, (зап.) ікри́ця, (преимущ. раковая) ка́шка.
• Зернистая икра́ – зерни́[я́]ста ікра́.
• Паюсная, солёная икра́ – кав’я́р (-ру). [Купи́ лише́нь їй кав’я́ру соло́ного (Квітка). (Везе́ Марко́) черво́ного вина́ з Царигра́ду ві́дер тро́є у бари́лі, і кав’я́ру з До́ну (Шевч.)].
• Икра́ из белой рыбы – г[ґ]алаг[ґ]а́н (-ну).
• Жабья икра́ – клек (-ку), (диал.) жабури́ння, (зап.) жаби́ни (-би́н).
• Рачья икра́ – ка́шка, пшени́чка.
• Метать икру́ – нере́ститися, викида́ти ікру́, (икриться) те́ртися. [До Вели́кодня забороня́ють лови́ти ри́бу, бо вона́ тоді́ нере́ститься (Київщ.)].
• Метание икры́ – не́рест (-ту);
2) анат. Sura – ли́тка, (поджилка) жи́жка; мн. и́кры – литки́ (-то́к), жи́жки́ (-жок); (диал. у Лемков) ли́стка, ли́ста. [Поколо́ла те́рном та будяка́ми па́льці й литки́ (Н.-Лев.)];
3) и́кра (льдина) – кри́га, крижи́на;
4) (насм.: тушь у цензоров) чорно́мазь (-зи), мак (-ку).
Могары́ч –
1) могори́ч, (пров.) могри́ч (-чу́), (деньги на -ры́ч и самый -ры́ч, герм.) тринка́ль (-ля). [Могори́ч – любо́вна річ (Номис). Тринка́лі (старшина́) побра́в, а ді́ла не зроби́в (Полтавщ.)].
• Угощать, угостить -чо́м кого – могори́чити, помогори́чити кого́. [Тре́ба проха́ти сусі́дів та ще й могори́чити (Основа)].
• Подпаивать, подпоить -чо́м кого – підмогори́чувати, підмогори́чити кого́ (прч. підмогори́чений);
2) -ры́ч и Могарычи́, см. Ли́тки.
Отхва́тывать, отхвати́ть –
1) (отрубить) відчеса́ти. [Так го́лову за оди́н мах і відчеса́в йому́]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбато́вувати, відбатува́ти, відшмато́вувати, відшматува́ти. [Руба́в чолові́к дро́ва та й одбатува́в собі́ до́брий шмато́к ли́тки];
2) (отломать кусок чего-л.) відпайо́вувати, відпаюва́ти;
3) (захватывать) відхо́плювати, відхопи́ти, ухопи́ти що. [Даючи́ гро́ші під заста́ву, одхо́плює ни́вку по ни́вці від бідно́ти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхо́плювати, розхопи́ти;
4) (делать что-л. бойко, лихо) віддира́ти, відодра́ти, затина́ти, затя́ти, тну́ти, втя́ти. [Гопака́ гурто́м оддира́ють]. Срв. Жа́рить 2, Запузы́ривать;
5) (устроить) устри́гти, утя́ти.
Погружа́ть, погрузи́ть –
1) что во что – затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, зануря́ти и зану́рювати, занури́ти, заглибля́ти, заглиби́ти, запуска́ти, запусти́ти, встромля́ти, встроми́ти що в що. [Він ско́чив у мо́ре зану́рюючи ли́тки́ в ле́гку й бі́лу пі́ну (Коцюб.). Вона́ встроми́ла в во́ду ру́ку].
• -жа́ть взор – вто́плювати о́чі в що.
• Смерть сына -зи́ла его в глубокую скорбь – си́нова смерть завдала́ йому́ вели́кого сму́тку;
2) (нагружать) нава́жувати, нава́жити, нахуро́вувати, нахурува́ти, наклада́ти, накла́сти ху́ру, наванта́жувати, наванта́жити, наладо́вувати, наладува́ти, рихтува́ти, нарихтува́ти що. [Добро́ на вози́ рихтува́ти].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Галифе – (франц.) галіфе.
[Навряд чи на малоросійських депутатів можуть подіяти які-небудь цифри — окрім тих, звісно, що на грошових знаках. Саме тому ми й живемо в країні, котра дедалі більш відрізняється від Естонії — і за рівнем життя, і за рівнем корупції, і за міцністю хребта та здатністю не прогинатися ні перед ким, хоч би й перед могутнім та безцеремонним сусідом в енкаведистському ґаліфе (М.Рябчук). Дівчина виросла справжньою писаною красунею: густе волосся, тонкі риси обличчя, прекрасний бюст. Але нижче починався «симптомом галіфе» — надто круті й великі стегна з розкішним-прерозкішним целюлітом (хоча такого слова тоді ще ніхто не знав), і коротенькі товсті литки, які закінчувалися мало не квадратовими ступнями (О.Слоньовська). Одягнутий він був дуже елегантно, мав на собі гарне пальто з каракулевим коміром, галіфе, на ногах брунатні чоботи, як у кавалерійського офіцера, а в суботу вбирав чорний костюм, лаковані черевики й рукавички з тонкої шкіри, які він переважно тримав у руці, щоб було видно численні перстені на його пальцях, а ще він завше ходив із тростиною, обплетеною брунатною шкірою (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Куры
• Строить куры кому (устар. шутл.) – упадати коло кого; залицятися до кого; бісики пускати (підпускати) кому; смалити (присмалювати) халявки (литки) біля кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Присма́лювати, -лиш, присмали́ти, -лю́ – прижигать, прижечь, опалить.
• Присма́лювати, присмали́ти халя́вки́, ли́тки́ за ким – ухаживать, приударить за кем.
• Присма́лювати цига́рку – прикуривать папиросу.
• Присма́люватися, присмали́тися – прижигаться, прижечься, опалиться.
Смали́ти, -лю́ – опалять, жарить, жечь.
• Смали́ти лю́льку – тянуть трубку.
• Смали́ти литки́, халя́ви до дівча́т – гоняться за девушками.
• Смали́ти горі́лку – дуть водку.
• Смали́ на той бік – вали на ту сторону.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ли́тка, -тки, -тці; литки́, лито́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п’яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
Здоби́ток, -тку, м. = Здобуток. На здобитки, підв’язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Ном. № 8530. Що голова, то кість, — що литка, то м’ясо. Ном. № 1287. Аж йому́ в литка́х засти́гло. Сильно испугался. Ном. № 4336. Литки́ смали́ти, присма́лювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ. Ном. № 8974.
Підв’я́зувати, -зую, -єш, сов. в. підв’яза́ти, -жу́, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв’язавши та червоні сап’янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв’язати? Черниг. у. На здобитки, підв’язавши литки. Ном. № 10322.
Підніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. підня́ти, -німу́, -меш, гл.
1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. Св. Л. 126.
2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Єв. Мт. III. 9. Дай нам... народній дух з занепаду підняти.
3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п’ять плугів орють. Греб. 382.
4) Возвышать, возвысить. См. Підіймати.
5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. K. Іов.
6) — ду́ха. Воодушевлять, воодушевить. См. Підіймати.
7) — на глу́зи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. См. Підіймати.
Присма́лювати, -люю, -єш, сов. в. присмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Рудч. Ск. І. 105. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. Чуб. V. 851. Присма́лювати халявки́, литки́. Ухаживать за женщиной. Ном. № 8974.
Смали́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Опалять, обжигать, жечь. Не до поросяти, коли свиню смалять. Ном. № 2054.
2) — лю́льку. Усиленно курить трубку. Сим. 14.
3) — литки́, халя́ви до ді́вчини. Ухаживать за дѣвушкой.
4) Пить, тянуть. А він усе смале та смале наливку. Зміев. у.
Шве́дка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Икра́ = L. икра́, (одно зерно) — икри́на, (осятрова або білужа, солона) — кавя́р, (ракова) — ка́шка. — І кавяру везе з Дону, — всього везе, та не знає, що дїєть ся дома. К. Ш. — Ото, що товста шийка — то рачиха з кашкою. 2. икра́, мн. и́кры = ли́тка, ли́тки, жи́жка, жи́жки. С. З. Л. – Драпопув, аж литками креше. — Жижки від танцїв задріжали, вистрибуючи гоцака. Кот. 3. кри́га, крижи́на. — Така велика крижина, трохи не перевернула човна.
Убѣга́ть, убѣжа́ть = тїка́ти (С. Ш.), у(в)тїка́ти (С. Ш.), у(в)мика́ти (С. Ш.), уника́ти (С. Ш.), у(в)тїкти́, втекти́ (С. Л.), швидко — чкурну́ти, стругну́ти, дати дра́ла, тяѓу, ма́ху, дремену́ти, дмухну́ти, пъята́ми накива́ти, про кількох — повтїка́ти. — Тїкають не від калача, а від бича. н. пр. — Собака від хлїба не утїче. н. пр. — Та не далеко і втїк — наздогнала лихая година. Дум. — Я за ним, а він умикає, тільки литки блищать. Кн. — Дав драла, аж потилиця лиска. н. пр. — Злякавсь та мерщій накивав і пъятами. Дум. — Убѣга́я = уте́ком (С. Ш.), втьо́ком. — Убѣжа́вшій = уте́клий (Сп.), збі́глий. — Хіба крадений був кінь, чи втеклий? н. о.

Запропонуйте свій переклад