Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «націлення»
Шукати «націлення» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Наведе́ние –
1) (действие) –
а) наво́дження и наво́діння, напрова́джування оконч. наве́дення, напрова́дження;
б) направля́ння, справля́ння, скеро́вування, наці́лювання, нарих[ш]то́вування, вирихто́вування, виміря́ння, оконч. напра́влення, спра́влення, накерува́ння, скерува́ння, наці́лення, нарих[ш]тува́ння, ви́рихтування, ви́мірення.
• -ние пушки – наці́лювання (нарих[ш]то́вування), наці́лення (нарих[ш]тува́ння) гарма́ти;
в) наво́дження, насила́ння, оконч. наве́дення, насла́ння́; наганя́ння, завдава́ння, оконч. нагна́ння на ко́го чого́, завда́ння кому́ чого́;
г) наво́дження и наво́діння, напрова́джування, оконч. наве́дення, (лаком) поко́щування, оконч. поко́щення; ґ) дово́дження и дово́діння, оконч. дове́дення;
д) наво́дження и наво́діння, напрова́джування, оконч. наве́дення, напрова́дження;
е) (справки) ро́блення, оконч. зро́блення до́відки. Срв. Наводи́ть;
2) филос. – інду́кція, на́від (-воду).
• Судить о чём по -нию – суди́ти про що на́водом (шля́хом на́воду).
Наме́тка –
1) (действие) –
а) значі́ння, познача́ння и позна́чування, назнача́ння, зазнача́ння, відзнача́ння, поміча́ння и т. п.; срв. Ме́чение 1; оконч. позна́че[і́]ння, назна́че[і́]ння, зазна́че[і́]ння, відзна́че[і́]ння, намі́чення, помі́чення, (зарубками) на[по]карбува́ння, (клеймом) на[по]таврува́ння, на[по]кле́йнення, (товаров) нашта[е]мпува́ння, пошта[е]мпува́ння чого́;
б) наміча́ння, накре́слювання, визнача́ння, назнача́ння, назнамено́вування, оконч. намі́чення, накре́слення, ви́значення, назна́чення, назнаменува́ння чого́;
в) нагляда́ння, назира́ння кого́, чого́, націля́ння, оконч. наці́лення кого́. Срв. Намеча́ть 1 - 3;
2) (пометка) за́значка, по́мітка; см. Ме́тка 2;
3) (плана, программы и т. п.) на́мітка.
Направле́ние –
1) (действие) –
а) спрямо́вування, напрямо́вування, направля́ння, напрямля́ння, справля́ння, напрова́джування, випрямо́вування, накеро́вування, скеро́вування, кер(м)ува́ння, оконч. спрямува́ння, напрямува́ння, напра́влення, напря́млення, спра́влення, напрова́дження, ви́прямування, накерува́ння, скер(м)ува́ння;
б) справля́ння, наверта́ння, зверта́ння, оберта́ння, приверта́ння и т. п., оконч. спра́влення, наве́рнення, зве́рнення, обе́рнення, приве́рнення и т. п.;
в) направля́ння, напрямля́ння, настановля́ння, напу́чування и т. п., оконч. напра́влення, напря́млення, настано́влення, напу́чення и напуті́ння и т. п.;
г) направля́ння, націля́ння, вимі́рювання и виміря́ння, налуча́ння, рих[ш]тува́ння и т. п., оконч. напра́влення, наці́лення, ви́мірення, налу́чення, ви́рих[ш]тування, нарих[ш]тува́ння и т. п.; ґ) ла́годження и ла́годіння, нала́годжування, ладна́ння, налашто́вування, напосу́джування и т. п., оконч. пола́годження, нала́годження и нала́годіння, наладна́ння, налаштува́ння, напосу́дження и т. п.;
д) направля́ння, наго́стрювання, манта́чення, оконч. напра́влення, наго́стре[і́]ння, наманта́чення;
е) стира́ння, оконч. стертя́ (-тя́). Срв. Направля́ть 1 - 7;
2) (линия пути) на́прям (-му), на́прямок (-мку). [Ві́тер не змі́нював свого́ на́пряму (Київщ.). Держі́ться цього́ на́прямку, ніку́ди не зверта́ючи, то за со́нця ще дої́дете (Ніс). У трьох на́прямках ви́явилась його́ дія́льність (Грінч.). Ви́кривлення революці́йного на́прямку культ-робо́ти (Еллан). Дали́ на́прямок да́льшому його́ ру́хові (Грінч.)].
• -ние главное – головни́й на́прям(ок).
• -ние господствующее, преобладающее – перева́жний на́прям.
• -ние изменяющееся – мінли́вий на́прям.
• -ние неправильное, ошибочное – хи́бний, помилко́вий на́прям.
• -ние обратное – зворо́тний на́прям.
• -ние прямое – про́стий на́прям, (прямик) просте́ць (-стця́), пряме́ць (-мця́).
• -ние по перпендикуляру – сторчови́й на́прям.
• -ние ветра, течения, пути – на́прям(ок) ві́тру, течії́, шля́ху (доро́ги).
• -ние понижения местности – на́прям спа́ду місце́вости.
• -ние склона – на́прям схи́лу.
• -ние по второму взводу (команда) – на́прямок за дру́гою чото́ю.
• Брать, взять -ние, принимать принять -ние – бра́ти, взя́ти на́прям(ок); прямува́ти, попрямува́ти; спрямо́вуватися, спрямува́тися; срв. Направля́ться 2 и 3. [Ві́тер спрямува́всь на за́хід (Київщ.)].
• Давать, дать -ние – с[на]керо́вувати, с[на]керува́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; срв. Направля́ть 1.
• Давать одно -ние – дава́ти оди́н на́прям(ок).
• Держать -ние – простува́ти, прямува́ти; срв. Направля́ться 3.
• Изменять, изменить -ние – зміня́ти, зміни́ти на́прям(ок).
• Иметь -ние – ма́ти на́прям, (о дороге: пролегать) сла́тися, стели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти; срв. Направля́ться 5.
• Находить, найти (правильное) -ние – знахо́дити, знайти́ (правди́вий) на́прям(ок), (образно) взя́ти (вхопи́ти) тропи́ (тропу́). [О, зна́єм, зна́ємо, як тру́дно ухопи́ть тропи́ (П. Тичина)].
• Показывать, показать -ние – в[по]ка́зувати, в[по]каза́ти на́прям(ок); спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти, дава́ти, да́ти на́прям(ок); срв. Направля́ть 1.
• В каком -нии – в яко́му на́прямі (на́пря́мкові), кудо́ю, куди́; срв. Куда́ 1.
• В том -нии – в тому́ на́прямі (на́пря́мкові), тудо́ю, туди́; срв. Туда́. В этом -нии – в цьо́му (в цім) на́прямі (на́пря́мкові), сюдо́ю, сюди́; срв. Сюда́.
• Во всех -ниях – по всіх на́прямах. [Ви́ходили ліс по всіх на́прямах (Київщ.)].
• По -нию к чему – в на́прямі (в на́пря́мкові) до чо́го.
• По -нию голоса – на го́лос. [Зирну́ла Окса́на на го́лос (Квітка)].
• По прямому -нию (прямиком) – про́сто, на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць, на(в)прямки́; [Іді́ть про́сто, ніку́ди не зверта́йте (Київщ.)];
3) (школа, течение) на́прям (-му), на́пря́мок (-мку); прямува́ння, простува́ння (-ння), течія́, шко́ла. [Філо́соф Аристо́телевого на́пряму (Крим.). Він зда́вна був лі́вого на́прямку (Київ). В Росі́ї нема́ одкри́тих політи́чних па́ртій, але є політи́чні на́прямки (Ленін). Шко́ла свої́м схоласти́чним прямува́нням не сприя́ла осві́ті (Кониськ.). Нові́ течії́ в зе́мстві (Грінч.)].
• -ние создаёт гений – на́прям (шко́лу) тво́рить ге́ній.
• -ние журнала, сочинения – на́прям(ок) журна́ла, тво́ру.
• -ния искусства, литературы, науки, философии – мисте́цькі, літерату́рні, науко́ві, філосо́фські на́прями (на́пря́мки, шко́ли), на́прями (на́пря́мки, прямува́ння) в мисте́цтві, літерату́рі, нау́ці, філосо́фії. [Всіх надба́нь рі́зних мисте́цьких шкіл (Еллан)].
• Эволюция литературных течений и -ний – еволю́ція літерату́рних течі́й і на́прямів (на́пря́мків).
• Современные -ния – суча́сні на́прями (прямува́ння);
4) (наклонность, стремление) на́прям, на́пря́мок, прямува́ння, простува́ння. [Коли́-б усі́ були́ тако́го на́пряму, як я (Слов’яносербщ.). Які́ в їх ідеа́ли, які́ на́прямки? (Коцюб.). Я розгля́даю істори́чний на́прямок (tendance) капіталісти́чного нагрома́дження (Азб. Ком.). Революціоне́ри у свої́х політи́чних перекона́ннях, а не в мисте́цьких на́прямках (Еллан). Оце́ до́бре, що в вас таки́й на́прямок (Грінч.). Пова́жне прямува́ння його́ ро́зуму (Н.-Лев.)].
• -ние (образ) мыслей – на́прям думо́к.
• Человек известного -ния – люди́на пе́вного на́пряму.
• В этом обществе дурное -ние – в цьому́ товари́стві лихи́й на́прям, це товари́ство лихо́го на́пряму;
5) (руководство) напра́ва, керу́нок (-нку), (установка) на́лад (-ду), настано́ва, на́прям, на́пря́мок. [Нема́ у їх напра́ви до́брої (Ніс). Він га́рної напра́ви і полі́тику життя́ тя́мить (Н.-Лев.). З батькі́в та матері́в і ді́тям напра́ва (Єл. Ум.). З усі́м на́прямком свого́ па́харського життя́ (Мирн.)].
• У него с детства дурное (худое) -ние – у йо́го з дити́нства лиха́ напра́ва.
Наце́ливание, Наце́ление – наці́лювання и націля́ння, наці́лення, налуча́ння, налу́чення; нарих[ш]то́вування, нарих[ш]тува́ння, вимі́рювання и виміря́ння, ви́мірення; срв. Наце́ливать.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Наводка –
1) (действие) (несов.) наво́дження, наво́діння, напрова́джування, (сов.) наве́дення, напрова́дження; направля́ння, справля́ння, скеро́вування, наці́лювання, нарихто́вування, вирихто́вування, виміря́ння, (сов.) напра́влення, спра́влення, накерува́ння, скерува́ння, наці́лення, нарихтува́ння, ви́рихтування, ви́мірення, (последствие) на́від, (воен.) на́ціл;
2) наво́дження, насила́ння, (сов.) наве́дення, насла́ння́; наганя́ння, завдава́ння, (сов.) нагна́ння на ко́го чого́, завда́ння кому́ чого́;
3) наво́дження, наво́діння, напрова́джування, (сов.) наве́дення, (лаком) поко́щування, (сов.) поко́щення;
4) (справки) ро́блення, (сов.) зро́блення до́відки:
• бить прямой наводкой – бити прямо;
• вертикальная наводка – вертикальний націл (навід);
• наводка мата (глянца) – матува́ння (глянсування), мато́вання (глянсовання); (на металлах) тьмянува́ння;
• наводка моста – наве́дення (на́від, ста́влення, на́став) мо́сту, (пловучего) на́плав мо́сту;
• наводка объектива – направля́ння, напра́влення об’єктива;
• наводка пушки – на́ціл (на́від, наці́лювання, наці́лення) гарма́ти;
• наводка сигнала – наведення сигналу. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наводка –
1) наво́дження, -ння;
2) насила́ння;
3) (воен.) наці́л, -лу, наці́лення.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

наво́дка наво́дження, націля́ння; наве́дення, наці́лення; наві́д,-во́ду, наці́л,-лу