Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «обметиця»
Шукати «обметиця» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обме́тица, обмё́тки – обме́тиця. [У млині́, як жи́то млинку́ють, послі́д – ото́ж і є обме́тиця (Звин.). Де вже їм до пшени́чного ті́ста, коли́ й обме́тиці нема́].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Обме́тиця, -ці –
1) остатки муки на жерновах.
• Ухопи́в, як соба́ка обме́тиці – потерпел неудачу.
2) кайма.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

обме́тиця, -ці, -цею

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Змі́тки, -ків, м. мн. = Обметиця 1.
Обме́тиця, -ці, ж.
1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. Ухопи́в як соба́ка обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12156.
2) Родъ вышивки. Шух. I. 155, 156.
Обмі́тка, -ки, ж. = Обметиця 2. Шух. І. 170.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мука́ = бо́рошно, здр. бороше́нце (С. Аф. З. Л. Ш.), мука́ (С. Л.), що зостаєть ся при крупах — підкру́пиця, зметена з каміня — обме́тиця (Сп.), що зостала ся на ситї — межи́сїтка. — Крупи́чатая мука́ = питльо́вана, питлі́вка. — Де борошно, там і порошно. н. пр. — Борошно продає, а хлїб купує. н. пр. — Де вже їм до пшенишної муки, коли й обметицї нема. Кн. — Ухопив, як собака обметицї. н. пр.
Обме́тица, обмётки = (борошна) — обме́тиця (Сп.), чого иньшого — сьмі́ття. С. Л. — Де вже їм до пшенишного тїста, коли й обметицї нема. н. пр. Д. ще під сл. Мука́.
О́труби = ви́сївки (С. З.), де дуже багато луски — луска́, зметені після просївання – остюки́ (Граб.), обме́тиця (Граб.), дрібні – межисї́тка. — Миниха висївок заколотила. К. X. — Напекла я шишок з гречаної луски. н. к. — Їли обметицю Граб.
Пыль = пил (С. З. Л.), по́рох (С. З. Л.), поб. — пилюга́, пилю́ка, пилю́ра (Сп.), що мететься — ку́рява (С. З. Л.), ку́ра́ (С. З.), ку́рево (С. З.), з трухлого дерева — порохня́ (С. Л.), від борошна — обме́тиця. — Чи ти, милий, припав пилом чи метелицею? н. п. — Ой помалу дружки йдїте, пилом не пилїте. н. п. — Поливайте доріженьку, щоб пилом не впала. н. п. — Їх роса холодна моче, пилюга слїпить їм очі. Мова. — Як порох у оцї, так ти мінї. С. З. — Не хмара сонце заступила, не вихор порохом вертить. Кот. — Ой нема ж мого сина, нема мого пана, а вже ж його постїлонька порохом припала. н. п. — По дорозї курево. С. З. — Опинив ся проти старцїв — курява лягає. К. Ш. — А кобила як дремене, аж курява встала. н. к. — Козак хлиснув нагайкою коня вороного, тай був такий, тільки знялась курява од його. Галуз. — Пусти́ть пыль въ глаза́ = д. під сл. Пуска́ть. — Цвѣто́чная пы́ль = квіткови́й, пил, що бджоли збірають в улики — о́бніж (Сп.), утоптаний — перга́. — Та жовтенька обніж, яку бджоли несуть з поля на своїх мисочках, це квітковий пил, що розводить ся в серединї квіток, на головках тих ниточок, що там вбачають ся. Цю обніж вони складують в осібні чашечки, гарненько її утоптують. Оце й буде перга, якою вони теж годують ся. Ст. О.
Смётки = сьмі́ття (С. З.); борошна — обме́тиця. — Курка збожжя розгрібає, а в сьміттю зерна шукає. н. пр.