Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «обрис»
Шукати «обрис» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

А́брис – о́брис.
Ко́нту́р – ко́нтур (-ра), (очертание) о́брис (-су), о́бвід (-воду). [Із те́мряви вирі́зувалися розпли́вчасті ко́нтури страхо́вищ, чо́рних, волоха́тих (Васильч.). В роже́вому тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коцюб.). О́бвід по́вного кругло́ватого лиця́ (Н.-Лев.)].
• Первоначальный -ту́р – пе́рший о́брис.
Лицеочерта́ние – о́брис (-су) обли́ччя, ри́си (р. рис) обли́ччя.
Набро́сок – на́черк (-ку), на́рис (-су), (очерк, контур) о́брис, за́рис. [Тут уже́ кри́тика вбача́є на́черк літерату́ри поважні́шої (Куліш)].
Обво́д и обво́дка –
1) обво́джування, обво́дження;
2) (очерк, контур) обві́д (-во́ду), о́брис (-су), обві́дка.
Обги́б и оги́б –
1) обгина́ння, обхі́д (-хо́ду);
2) криви́й обві́д (-во́ду), криви́й о́брис;
3) (изгиб реки) за́ворот, за́крут, колі́но, лука́.
• Оги́б берега – залі́м (-ло́му) бе́рега.
Окла́д –
1) (образ, очертание) о́брис; за́рис и за́риси (мн.).
• Окла́д лица – за́риси обли́ччя, вид, твар (-ри);
2) (на иконах и пр.) ша́та и ша́ти (мн.), опра́ва, оздо́ба. [О́браз у дорогі́й опра́ві];
3) (оклад избы) підва́лини;
4) (налог) на́клад, поло́жений пода́ток;
5) (жалованье) поло́жена платня́, утри́мання.
О́черк –
1) (действие длит.), см. Очё́ркивание; оконч. обче́ркнення, обкре́слення, о́брис (-су), обві́д (-во́ду), обве́дення;
2) (кратк. описание) на́рис, на́черк. [Істори́чні на́риси];
3) (контур) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [О́брис кру́глого обли́ччя]; (эскиз, чертёж) шкіц (р. шкі́цу).
Очерта́ние –
1) (действ. оконч.) см. О́черк 1;
2) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [В тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коц.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; (сосец) цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони:
• бить себя в грудь – бити себе в груди;
• брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом);
• взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки;
• всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти);
• встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим;
• выпятить грудь – випнути груди;
• грудь колесом – випнуті груди;
• дышать полной грудью – дихати на повні груди;
• кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми;
• либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.);
• отнять ребёнка от груди – відлучити дитину;
• полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди;
• стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром);
• человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий;
• человек с раскрытой грудью – розхристаний.
[Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́НТУР укр. о́брис, (лінія) о́бвід, (губ) рису́нок.
СИЛУЭ́Т ще за́рис, о́брис, галиц. сильве́та, сильве́тка

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Обвод, обводка –
1) (линией) обве́дення, обво́дження;
2) (контур) обві́д, обві́дка, о́брис, -су.
Очерк –
1) (описание) на́рис, -су, на́черк, -ку;
2) (контур) о́брис, -су, за́рис, -су, обві́д (род. обво́ду);
3) (действие) обче́ркування, обкре́слювання, обрисо́вування, -ння.
Очертание –
1) за́рис, о́брис, -су;
2) (действие) обче́ркування, обкре́слювання, -ння.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Абрис, геод. – о́брис (-су).
Контур – о́брис, о́бвід (-ду);
• к. (электрич. цепь) – ко́ло;
• к. внутренний – о. вну́трішній;
• к. замкнутый колебательный – ко́ло за́мкнене коливне́.
Наружный – надві́рний;
• н. (внешний) – зо́внішній;
• н. очертание – о́брис (-су);
• н. поверхность – о́коло.
Обвод – обво́джування, о́бвід (-во́ду);
• о. (контур) – о́брис (-су).
Очертание – о́брис (-су), о́бвід (-воду);
• о. криволинейное – о. криволіні́йний;
• о. наружное – о. зо́внішній;
• о. резкое – о. різки́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ко́нтур ко́нтур,-ру, о́брис,-су (1. лінія, що окреслює форму; 2. замкнене коло провідників електричного струму)
к. блоки́рующий ко́нтур блокува́льний
к. возбужда́ющий ко́нтур збу́джувальний
к. за́мкнутый ко́нтур за́мкнений
к. избира́тельный ко́нтур ви́бірний [селекти́вний]
к. излуча́тельный ко́нтур випромі́нювальний
к. индукти́вный ко́нтур індукти́вний
к. исхо́дный ко́нтур вихідни́й
к. колеба́тельный ко́нтур колива́льний
к. нало́женный ко́нтур накла́дений
к. настро́енный ко́нтур налашто́ваний [настро́єний]
к. приёмный ко́нтур прийма́льний
к. промежу́точный ко́нтур проміжни́й
к. пропуска́ющий ко́нтур пропускни́й
к. резона́нсный ко́нтур резона́нсний
к. электри́ческий ко́нтур електри́чний
о́черк, очерта́ние 1. о́брис,-су
2. обві́д,-во́ду
3. ко́нтур,-ру
фасо́н фасо́н,-ну, моде́ль,-лі, зразо́к,-зка́, о́брис,-су

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

О́брис, -су – силуэт.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

о́брис, -су; -риси, -сів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

О́брис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Абрис — о́брис, -су.
*Контур — о́брис, -су.
*Очертание — о́брис, -су.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

єрети́чка, єрети́чок; ч. єрети́к
1. та, хто відступила від догм панівної релігії. [<…> я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа <…>. (Оксана Забужко Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, 2007). Поблизу Руана спалено на багатті Жанну д’Арк, яку англійський церковний суд визнав єретичкою. (День, 2002). Якось на аутодафе, коли зводили на вогнище молоду єретичку, він замість радості, що католицька віра торжествує, відчув у глибині душі гріховну жалість. (Володимир Дрозд «Жертва диявола», 1966).]
2. перен. та, хто відступила від панівних поглядів або загальноприйнятих правил. [Тільки Джералд Вейс не фотографував зрадниці громадських сподіванок і новоявленої єретички: місіс Ліліан була постійною співробітницею його листка. (Юрій Смолич «Ще одна прекрасна катастрофа», 1932).]
див.: єрети́ця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 499.
лицаре́са, лицаре́с; ч. ли́цар
самовіддана, благородна захисниця когось або чогось. [<…> я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа <…>. (Оксана Забужко Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, 2007).]
див.: ли́царка, ри́царка
прометеї́стка, прометеї́сток; ч. прометеї́ст
прибічниця прометеїзму в літературі. [Отож далі, повернувшись на територію літературного тексту, я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа, називаючись «просто» (sic!) Українкою. (Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій», 2007).]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

А́брисъ = о́брис, на́черк.
О́черкъ = о́брис, на́рис, за́рис, на́черк (С. Пар.). — На темному небі чорним обрисом виявляв ся з боку Марків вид. О. Ст. Треба списати хоч нарис докладної життєписї Шевченка. Кн.
Силуэ́тъ = о́брис.

Запропонуйте свій переклад