Знайдено 35 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
А́брис – о́брис. |
Ко́нту́р – ко́нтур (-ра), (очертание) о́брис (-су), о́бвід (-воду). [Із те́мряви вирі́зувалися розпли́вчасті ко́нтури страхо́вищ, чо́рних, волоха́тих (Васильч.). В роже́вому тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коцюб.). О́бвід по́вного кругло́ватого лиця́ (Н.-Лев.)]. • Первоначальный -ту́р – пе́рший о́брис. |
Лицеочерта́ние – о́брис (-су) обли́ччя, ри́си (р. рис) обли́ччя. |
Набро́сок – на́черк (-ку), на́рис (-су), (очерк, контур) о́брис, за́рис. [Тут уже́ кри́тика вбача́є на́черк літерату́ри поважні́шої (Куліш)]. |
Обво́д и обво́дка –
1) обво́джування, обво́дження; 2) (очерк, контур) обві́д (-во́ду), о́брис (-су), обві́дка. |
Обги́б и оги́б –
1) обгина́ння, обхі́д (-хо́ду); 2) криви́й обві́д (-во́ду), криви́й о́брис; 3) (изгиб реки) за́ворот, за́крут, колі́но, лука́. • Оги́б берега – залі́м (-ло́му) бе́рега. |
Окла́д –
1) (образ, очертание) о́брис; за́рис и за́риси (мн.). • Окла́д лица – за́риси обли́ччя, вид, твар (-ри); 2) (на иконах и пр.) ша́та и ша́ти (мн.), опра́ва, оздо́ба. [О́браз у дорогі́й опра́ві]; 3) (оклад избы) підва́лини; 4) (налог) на́клад, поло́жений пода́ток; 5) (жалованье) поло́жена платня́, утри́мання. |
О́черк –
1) (действие длит.), см. Очё́ркивание; оконч. обче́ркнення, обкре́слення, о́брис (-су), обві́д (-во́ду), обве́дення; 2) (кратк. описание) на́рис, на́черк. [Істори́чні на́риси]; 3) (контур) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [О́брис кру́глого обли́ччя]; (эскиз, чертёж) шкіц (р. шкі́цу). |
Очерта́ние –
1) (действ. оконч.) см. О́черк 1; 2) о́брис, за́рис, обві́д (-во́ду). [В тума́ні з’явля́лись і щеза́ли нея́сні о́бриси хат (Коц.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
КО́НТУР укр. о́брис, (лінія) о́бвід, (губ) рису́нок. |
СИЛУЭ́Т ще за́рис, о́брис, галиц. сильве́та, сильве́тка |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Обвод, обводка –
1) (линией) обве́дення, обво́дження; 2) (контур) обві́д, обві́дка, о́брис, -су. |
Очерк –
1) (описание) на́рис, -су, на́черк, -ку; 2) (контур) о́брис, -су, за́рис, -су, обві́д (род. обво́ду); 3) (действие) обче́ркування, обкре́слювання, обрисо́вування, -ння. |
Очертание –
1) за́рис, о́брис, -су; 2) (действие) обче́ркування, обкре́слювання, -ння. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Абрис, геод. – о́брис (-су). |
Контур – о́брис, о́бвід (-ду); • к. (электрич. цепь) – ко́ло; • к. внутренний – о. вну́трішній; • к. замкнутый колебательный – ко́ло за́мкнене коливне́. |
Наружный – надві́рний; • н. (внешний) – зо́внішній; • н. очертание – о́брис (-су); • н. поверхность – о́коло. |
Обвод – обво́джування, о́бвід (-во́ду); • о. (контур) – о́брис (-су). |
Очертание – о́брис (-су), о́бвід (-воду); • о. криволинейное – о. криволіні́йний; • о. наружное – о. зо́внішній; • о. резкое – о. різки́й. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
ко́нтур ко́нтур,-ру, о́брис,-су (1. лінія, що окреслює форму; 2. замкнене коло провідників електричного струму) к. блоки́рующий ко́нтур блокува́льний к. возбужда́ющий ко́нтур збу́джувальний к. за́мкнутый ко́нтур за́мкнений к. избира́тельный ко́нтур ви́бірний [селекти́вний] к. излуча́тельный ко́нтур випромі́нювальний к. индукти́вный ко́нтур індукти́вний к. исхо́дный ко́нтур вихідни́й к. колеба́тельный ко́нтур колива́льний к. нало́женный ко́нтур накла́дений к. настро́енный ко́нтур налашто́ваний [настро́єний] к. приёмный ко́нтур прийма́льний к. промежу́точный ко́нтур проміжни́й к. пропуска́ющий ко́нтур пропускни́й к. резона́нсный ко́нтур резона́нсний к. электри́ческий ко́нтур електри́чний |
о́черк, очерта́ние 1. о́брис,-су 2. обві́д,-во́ду 3. ко́нтур,-ру |
фасо́н фасо́н,-ну, моде́ль,-лі, зразо́к,-зка́, о́брис,-су |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
О́брис, -су – силуэт. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
о́брис, -су; -риси, -сів |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
О́брис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
*Абрис — о́брис, -су. |
*Контур — о́брис, -су. |
*Очертание — о́брис, -су. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
єрети́чка, єрети́чок; ч. єрети́к 1. та, хто відступила від догм панівної релігії. [<…> я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа <…>. (Оксана Забужко Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, 2007). Поблизу Руана спалено на багатті Жанну д’Арк, яку англійський церковний суд визнав єретичкою. (День, 2002). Якось на аутодафе, коли зводили на вогнище молоду єретичку, він замість радості, що католицька віра торжествує, відчув у глибині душі гріховну жалість. (Володимир Дрозд «Жертва диявола», 1966).] 2. перен. та, хто відступила від панівних поглядів або загальноприйнятих правил. [Тільки Джералд Вейс не фотографував зрадниці громадських сподіванок і новоявленої єретички: місіс Ліліан була постійною співробітницею його листка. (Юрій Смолич «Ще одна прекрасна катастрофа», 1932).] див.: єрети́ця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 499. |
лицаре́са, лицаре́с; ч. ли́цар самовіддана, благородна захисниця когось або чогось. [<…> я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа <…>. (Оксана Забужко Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, 2007).] див.: ли́царка, ри́царка |
прометеї́стка, прометеї́сток; ч. прометеї́ст прибічниця прометеїзму в літературі. [Отож далі, повернувшись на територію літературного тексту, я спробую, хай би тільки в найзагальніших рисах, реконструювати обрис тої «культурної тяглости», котру персоніфікувала собою «єретичка»-«прометеїстка», лицареса Святого Духа, називаючись «просто» (sic!) Українкою. (Оксана Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій», 2007).] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
А́брисъ = о́брис, на́черк. |
О́черкъ = о́брис, на́рис, за́рис, на́черк (С. Пар.). — На темному небі чорним обрисом виявляв ся з боку Марків вид. О. Ст. Треба списати хоч нарис докладної життєписї Шевченка. Кн. |
Силуэ́тъ = о́брис. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)