Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «прибегнуть»
Шукати «прибегнуть» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прибега́ть, прибе́гнуть к кому к чему – удава́тися, уда́тися до ко́го, до чо́го, ударя́тися, уда́ритися до ко́го; срв. Обраща́ться 2. [Віка́рий був не́мощний, то ма́ло не за ко́жною тре́бою му́сіли вдава́тись до сусі́дських попі́в (Свидн.). Вона́ вда́рилась до зна́харки (ЗОЮР II)].
• Не к кому в беде -нуть – нема́ до ко́го (ні́ до кого) вда́тися в приго́ді, при лихі́й годи́ні.
• -га́ть к помощи кого-л., чего-л. – удава́тися, ударя́тися до ко́го, удава́тися до чо́го.
• -нуть к силе, к хитрости – вда́тися до си́ли, до хи́трощів, взя́тися на хи́трощі (на способи́, на шту́ки).
• Он -нул к такому приёму – він уда́вся, оберну́вся до тако́го спо́собу, узя́вся на таки́й спо́сіб, він ужи́в тако́го спо́собу. [До яки́х способі́в оберну́тися, щоб зру́шити наро́д (Єфр.)].
Ме́ра –
1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
• -ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
• -ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
• Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
• -рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
• -ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
• -ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
• В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
• В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
• В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
• В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
• В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
• В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
• По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
• По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
• По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
• По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
• По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
• По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
• По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
• По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. ниже – по меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
• По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
• Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
• По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
• В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
• Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
• Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
• Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
• Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
• Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
• Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
• Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
• Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
• Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
• Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
• Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
• -ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
• -ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
• -ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
• -ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
• -ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
• -ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
• -ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
• -ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
• Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
• Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
• Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
• Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
• Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
• Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
• Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Отча́янный –
1) (полный отчаяния) розпа́чливий, розпу́чливий.
• -ный крик, плач – розпа́[у́]чливий, несамови́тий, шале́ний, навісни́й (крик, плач). [Чи ті́льки в ка́зці ле́бідь умира́є не з кри́ком навісни́м, а з лю́бим спі́вом? (Л. Укр.)].
• -но – розпа́[у́]чливо; шале́но, несамови́то;
2) (о человеке: кому всё нипочём) о(д)чайду́шний, запе́клий, навісноголо́вий, шале́ний, неприторе́нний, забісо́ваний.
• -ная голова, башка – шиба́й-голова́, очайду́ха (общ. р.), одчаю́га (общ. р.);
3) (крайний и опасный) о(д)чайду́шний.
• -ный поступок, -ная храбрость – очайду́шний учи́нок, очайду́шна хоро́брість.
• Употребить последнее -ное средство (прибегнуть к…) – вжи́ти оста́ннього очайду́шного за́собу, спо́собу, на одча́й душі́ (на одча́й бо́жий) пусти́тися (піти́).
• -ное (безнадёжное) дело, положение – безнаді́йна спра́ва, безнаді́йне стано́вище.
• Очутиться в -ном положении – опини́тися в безнаді́йному стано́вищі.
• Отча́янно – о(д)чайду́шно, запе́кло, шале́но, несамови́то, безнаді́йно.
• Сражаться -но – би́тися шале́но (очайду́шно, несамови́то).
• Защищаться -но – борони́тися шале́но (очайду́шно).
• Она больна -но – вона́ хо́ра безнаді́йно.
По́дкуп – пі́дкуп (-купу), скуп (-у).
• Прибегнуть к -пу – вда́тися до пі́дкупу.
• С помощью -па – пі́дкупом.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мера –
1) (измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
• без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
• в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
• в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
• в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
• в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
• в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
• в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
• в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
• в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
• в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
• в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
• всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
• всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
• всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
• в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
• высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
• выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
• душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
• знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
• изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
• мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
• мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
• мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
• мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
• мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
• мера однородности – міра однорідності;
• мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
• мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
• мера хрупкости – міра крихкості;
• мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
• меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
• меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
• меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
• меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
• меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
• меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
• меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
• не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
• ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
• о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
• палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
• по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
• по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
• по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
• по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
• по мере, в меру того как – у міру того як;
• по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
• по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
• по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
• по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
• по мере того как – у міру [того] як;
• по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
• по мере усовершенствования – з удосконаленням;
• по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
• помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
• превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
• предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
• прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
• прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
• принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
• принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
• принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
• принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
• приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
• принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
• сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
• свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
• сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
• чувство меры – відчуття (почуття) міри;
• это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИБЕ́ГНУТЬ, прибе́гнуть к чему пусти́тися на що [прибе́гнуть к хи́трости пусти́тися на хи́трощі];
прибе́гнуть к диплома́тии поши́тися у диплома́ти;
прибе́гнуть к после́днему до́воду образ. ки́нути оста́ннього ко́зиря.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Прибегать, прибегнуть – удава́тися, -даю́ся, -дає́шся, уда́тися (уда́мся) (до ко́го).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мера
• Без меры – без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере – якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей – як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил – у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере – однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне) – повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера – усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру – усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру – у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает – душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру – міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру – не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере – жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере – принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере – щонайменше; принаймні.
• По мере возможности – у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности – у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего – у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как – у міру [того] як.
• По мере чего – у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно) – (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру – надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры – відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности – застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
• Принимать, принять меры – уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів.
Оружие
• Бить противника его же оружием (перен.) – бити (с)упротивника (ворога) його-таки (його власною) зброєю (іноді його ж рукою).
• Браться, взяться за оружие (перен.) – братися, узятися (ставати, стати) до зброї.
• Бряцать оружием (перен. книжн.) – брязкати (бряжчати) зброєю; загрожувати (погрожувати) війною.
• Быть при оружии – бути при зброї; мати зброю.
• К оружию! – до зброї!
• Поднимать, поднять оружие против кого (перен.) – здіймати, зняти зброю проти (на) кого.
• Прибегать, прибегнуть к силе оружия (перен.) – удаватися, удатися до зброї (до збройної сили).
• Складывать (слагать), сложить оружие (перен.) – складати, скласти (покласти) зброю; перестати воювати.
• С оружием (в руках) – із зброєю (в руках); збройно (рідше оружно); (іноді) збройною (оружною) рукою. [Та не зна [шляхта] до бою Дружно повставати, Збройною рукою Гонор рятувати. Чернявський.]
• Товарищ по оружию – товариш по зброї (зброєю); (іноді) бойовий товариш.
Уловка
• Прибегать, прибегнуть к уловкам – удаватися, удатися до хитрощів (вивертів, викрутів); братися, узятися на хитрощі (на штуки).
Хитрость
• Измышлять, задумывать хитрости (разг.) – крутити мізком веремію.
• Не велика (не большая) хитрость (разг.) – не яка й (не велика) хитрість (штука, мудрість, іноді мудрація).
• Пускаться, пуститься, идти, пойти на хитрости, на хитрость; прибегать, прибегнуть к хитрости, к хитростям – пускатися, пуститися, іти, піти на хитрощі; удаватися, удатися до хитрощів; братися, узятися на хитрощі (на штуки).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вдава́тися, вда́тися –
1) до кого – обращаться, обратиться к кому;
2) в що – предаваться, предаться чему, пристращаться, пристраститься к чему;
3) входить, войти, пускаться.
• Вда́вся в розмо́ву – пустился в разговор.
• Не вдава́йся в сва́рку – не пускайся в ссоры, не заводи ссор.
4) куди, в що – отправляться, отправиться куда;
5) прибегать, прибегнуть к чему.
• В про́сьбу вда́вся – прибег к просьбе.
6) удаваться, удаться, удачно выйти;
7) родиться с известными качествами, способностями.
• Вда́тися в кого – пойти в кого, родиться похожим на кого.
• Вда́тися до чо́го – быть способным к чему.
• Вдава́тися, вда́тися в ту́гу – отчаиваться (отчаяться). Вда́тися до і́нших за́ходів – прибегнуть к иным мерам.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Прибегать, -гнуть к кому, к чему – удава́тися, уда́тися до ко́го, до чо́го; (к чему) – удава́тися, уда́тися до чо́го, бра́тися, взятися чого́; п. к закону – удава́тися до пра́ва; п. к (крайним) мерам – удава́тися, уда́тися до (надзвича́йних) захо́дів; п. к средствам – бра́тися спо́собів (за́собів); п. к суду – удава́тися, уда́тися до су́ду.
Подкуп – пі́дкуп (-пу), підпла́та; прибегнуть к -ку – вда́тися до пі́дкупу; с помощью -ка – пі́дкупом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Удава́тися, удаю́ся, є́шся, сов. в. уда́тися, удамся, удасися, гл.
1) Предаваться, предаться, отдаваться, отдаться, пристращаться, пристраститься, заниматься чѣмъ. Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь. Мет. Не вдавайся в гульню. Ном. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Ном. № 10005. Зімою столярує, а літом у хліборобство вдається. Г. Барв. 407. Се просто іволга зоветься; вона із саду в сад літа, то вишні гарно об’їда, то оббива горох, а в співи не вдається. Греб. 391. Въ значеніи: обращаться къ помощи чего. Не вдавайся в ворожки, не вдавайся в ліки, бо пропав вже твій синонько та пропав навіки. Гол. I. 137. См. Вдарятися 4.
2) Входить, вбити, пускаться. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Не хотів з ними в розмову вдатись. Г. Барв. 153. Не вдаватися в жа́дне право. Не входить ни въ какія тяжбы.
3) Обращаться, обратиться къ кому. Вдались до хазяйки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). До ворожки вдалися. Св. Л. 184. Вдився собі до людей добрих. Г. Барв. 457. Ой удався козак Нечай до коня словами. АД. 11. 57.
4) Отправляться, отправиться куда. Думку думати: куди б то ся вдати? Грин. ІІІ. 203. Гриць-козак задумався, в козацькоє військо вдався. Грин. III. 611.
6) Прибѣгать, прибѣгнуть къ чему. У суд удаватись я не хотів. НВолын. у. А ти, мій миленький, в прозьбу не вдавайся. Мет. 64.
6) Удаваться, удаться, удачно выйти. Коровай наш вдавсь. Мет. 164. Удалась варенуха. Щоб удалась капуста, то треба зачинить шаткувать на сьомім дні, як молодика настане. Ном. № 300.
7) Родиться съ извѣстными качествами, способностями. Ой біда мені, що я не вдався. Ном. Уродись, та й удайсь. Ном. № 1657. Який удався, такий і згинеш. Ном. № 3210. Удався він високий, здоровий. Стор. І. 97. Удалась така лінива. Стор. І. 9. Ой чого я такий вдався без щастя, без долі. Нп. — в кого. Пойти въ кого, родиться похожимъ на кого. На виріст і на силу, і на личко у батька вдався. МВ. II. 15. Молодая дівчинонька в козака вдалася: такі очі, такі й брови, така й головонька. Нп. І мій батько такий мався, і я в його вдався. Ном. № 2919. — до чо́го. Быть способнымь къ чему. Він до роботи вдавсь. Усяк до чого небудь вдався. Гліб.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. уда́ритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Нп. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Мет. 177. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. Стор. М. Пр. 139.
2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. Мир. Пов. І. 148. В погонь.... ударилась за Марком. Мнж. 26. Уда́ритись навтікача́. Броситься бѣжать.
3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. Щог. В. 100. У ма́ндри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. Мир. Пов. 11. 95.
4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. ЗОЮР. II. 34. Вдаря́тися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Грин. III. 584. См. Вдаватися.
5) Уда́ритись у го́лос, у плач. Заплакать. Г. Барв. 58.
6) — у ту́гу. Запечалиться. Чуб. V. 402.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прибѣга́ть = 1. (прибѣжа́ть) – прибіга́ти, прибі́гти, дуже швидко — прилопотїти, трюхаючи — притрю́хати. 2. (прибѣ́гнуть) — удава́ти ся, уда́ти ся. (С. Ш.). — Як біда, удавай ся до жида. н. пр.

Запропонуйте свій переклад