Знайдено 39 статей
Запропонувати свій переклад для «природний»
Шукати «природний» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Есте́ственный – приро́дни[і]й, натура́льний. [Бува́є ві́дьма приро́дня (роди́ма), а бува́є ви́вчена. Приро́днє сві́тло. Ду́же натура́льна по́за. Натура́льна ба́рва]; (не искусственный) саморі́дний. [То таки́й вели́кий о́стров – саморі́дная форте́ця (Крим.)]; (общечеловеческий, требуемый природою) світови́й. [Не диву́йтеся, це ді́ло світове́. Світова́ річ!]. • -нные науки – природни́чі нау́ки, (реже) приро́дні нау́ки. • -нный ребёнок, сын (незаконнорождённый) – саморі́дна дити́на, самосі́йний син, (зап.) натура́льний син. • -нный подбор, отбор – приро́дний добі́р (р. добо́ру). • -нное дело, -ая речь (понятно, неизбежно) – звича́йно, звича́йне ді́ло, зві́сно. [Жа́дний соба́ка не га́вкнув, на ньо́го – звича́йно, як на свого́ ха́тнього (Крим.)]. |
| Коренно́й –
1) см. Корнево́й 1; 2) перен. (основной) корінни́й, докорі́нни́й, осно[і]вни́й, (исконный) пе́рвісний, споконві́чний. [Одне́ з корінни́х завда́нь (Касян.). Тре́ба докорі́нних спо́собів шука́ти, як з ко́ренем ви́рвати ли́хо (Єфр.)]. • -на́я причина – корінна́ (основна́) причи́на. • -но́е различие – основна́ відмі́нність (різни́ця). • -ны́м образом – в ко́рені, ґрунто́вно. • -но́е (радикальное) средство – докорі́нни́й (радика́льний) спо́сіб (-собу). • -но́й закон – осно[і]вни́й зако́н. • -но́й зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́). • -на́я лошадь, см. Коренни́к 1. • -но́й парус (на речных судах) – сере́днє (вели́ке) вітри́ло. • -на́я рыба – крутосолі́нка. • -но́й уксус – перегі́нний о́цет, міцни́й (пере́гнаний, перепу́щений) о́цет (р. о́цту). • -но́й житель – тубі́лець (-льця), оса́дник, туте́шній з ді́да-пра́діда, краяни́н. • -но́е население – тубі́льці (-ців), корінна́ лю́дність (-ности). [У Ки́їві стріва́лися між собо́ю аж три націона́льності – корінна́ місце́ва украї́нська, по́льська й росі́йська (Єфр.)]. • -но́й киевлянин – приро́дний (прирожде́нний, роди́мий) кия́нин. • -но́й дворянин – дворяни́н да́внього ро́ду (з ді́да-пра́діда), родови́й (предкові́чний) дворяни́н. • -ной сват – молодо́ї ба́тько, ба́тько нарече́ної. • -ное слово, грам. – корінне́ сло́во. • -но́й слог, грам. – корене́вий склад. • -но́й язык – рі́дна мо́ва. • -но́е месторождение, -ные породы, геол. – пе́рвісне родо́ви́ще, пе́рвісні поро́ди (матери́к). • -но́й вал, подшипник, техн. – головни́й вал (-ла), головна́ вальни́ця; 3) сущ., см. Коренни́к 1. |
| Натура́льный – натура́льний, приро́дни[і]й, саморі́дний, роди́мий, прирожде́нний, приро́джений; срв. Приро́дный. [Натура́льна ба́рва (Л. Укр.). Натура́льний тон (Л. Укр.). Приро́дні зако́ни (Наш). Саморі́дна ві́спа (Полтавщ.)]. • -ная повинность – відбу́ток (-тку), натура́льний відбу́ток, (диал.) відбу́ча, відбу́ч[т]ка, (стар.) роботи́зна. • -ное право – натура́льне пра́во. • -ная философия – натура́льна філосо́фія, натурфілосо́фія. • -ное хозяйство – натура́льне господа́рство. |
| Непринуждё́нный –
1) неви́мушений, неси́луваний, (естественный) приро́дни[і]й, натура́льний, (свободный) ві́льний, (развязный) смі́ливий, (простой) про́стий. [Розмо́ва була́ жва́ва, весе́ла, неси́лувана (Н.-Лев.). Підбавля́в чима́лу до́зу невві́чливости, гру́бости та смі́ливого то́ну (Крим.)]. • -ные манеры, -ное обращение – неви́мушені мане́ри, неви́мушене (про́сте) пово́дження; 2) неприму́шений, незму́шений, неприси́луваний, непринево́лений, незнево́лений до чо́го. |
| Отбо́р, отбира́ние, отбо́рка – ви́бір, добі́р (-бо́ру), вибира́ння, добира́ння. • Естественный отбо́р – приро́дний добі́р. |
| Подбо́р –
1) добі́р (-бо́ру), добира́ння, прибира́ння; срв. Подбира́ние. • Естественный, половой -бо́р – приро́дний, статьови́й добі́р; 2) добі́р (-бо́ру), (выбор) ви́бір (-бору). • -бо́р исторических книг – до́бір, (полн. собрание) по́вний збір, по́вна збі́рка істори́чних книжо́к. • Как на -бо́р – як оди́н, оди́н в оди́н (одна́ в одну́, одно́ в одно́), голова́ в го́лову. [Ясени́на та вся́ке де́рево – одно́ в одно́ рі́вне та висо́ке]. • У него все лошади на -бо́р – у ньо́го всі ко́ні голова́ в го́лову (до ма́сти); 3) (в обуви) підп’я́ток, обца́с (-са), ко́рок (-рка), кі́рка (-ки), закаблу́к, підбі́р (-бо́ру), (деревянный обтянутый кожей) коло́дочка. [Стьо́жки до кі́рок попу́стить (Г. Барв.)]. |
| Приро́дный – приро́дний и -дній, натура́льний, роди́мий, саморо́дний, прирожде́нний, приро́джений. [До приро́дньої звича́йности (вежливости) украї́нської селя́нки в не́ї приста́ло щось вже ду́же соло́дке, аж нудне́ (Неч.-Лев.). Приро́дня (роди́ма, прирожде́нна) ві́дьма. В Туре́ччині саморо́дні крі́пості в ска́лах (Звин.)]. • -ное свойство, -ный цвет – приро́дна власти́вість, приро́дний (натура́льний) ко́лір. • -ные наклонности, недостатки – приро́дні (прирожде́нні) на́хили, ва́ди. • -ный ум, смысл – прирожде́нний ро́зум, (образно) некупо́ваний, непози́чений ро́зум. • -ные дарования – прирожде́нний хист (дар), прирожде́нні тала́нти. • -ный дворянин – ро́дом (з ро́ду) дворяни́н. • -ный житель – тубі́лець (-льця), абориге́н (-на). Срв. Прирождё́нный. |
| Прирождё́нный – приро́джений, вро́джений, прирожде́нний, приро́дний и -дній, рожде́ний, роди́мий, родови́тий. • -ный недостаток – приро́джена ґа́нджа, роди́ма ва́да. • -ные инстинкты – приро́джені, вро́джені інсти́нкти. • -ный ум, см. Приро́дный ум. -ный дурачок, вор – прирожде́нний (приро́дній, роди́мий, рожде́ний, родови́тий, зро́ду) ду́рень, зло́дій. • -ное свойство – приро́джена (вро́джена) власти́вість, прирі́док (-дку). [У йо́го таки́й прирі́док, що він ро́стом мали́й, а ду́жий (Вовч. п.)]. |
| Прису́щий – (кому, чему) власти́вий, притама́нний кому́, чому́. • Чувство -щее человеческой природе – почуття́, власти́ве лю́дській приро́ді. • -щий от природы – власти́вий зро́ду прирожде́нний, приро́дні[и]й. [Гово́рить з прирожде́нним йому́ гу́мором]. • Прису́ще кому, чему – власти́во, притама́нно кому́, чому́. • Это ему -ще от природы – це в йо́го прирожде́нне, це в йо́го зро́ду таке́. |
| Проду́кт – проду́кт (-ту), ви́ріб (-робу); (произведение) ви́твір (-вору), ви́плід (-плоду); (приобретение, достижение) здобу́ток (-тку). [Проду́кт пра́ці. Він приро́дний проду́кт ї́хньої ха́тньої атмосфе́ри (Крим.). На́ші думки́ про світ – це ви́твір на́шої фізи́чно-психі́чної організа́ції]. • -ду́кт исследования – ви́слід (-ду). • Сельско-хозяйственные -ду́кты – сі́льсько-господа́рські проду́кти. • Молочные -ду́кты – моло́чні (молоча́рські) проду́кти, ді́йво, набі́л (-лу). • С’естные -ду́кты – харчі́ (-чів). • Прибавочный -ду́кт, пол.-эконом. – надпроду́кт (-ту). |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Присущий, присущ – власти́вий, притама́нний, пито́мий: • прису́ще кому, чему – власти́во, притама́нно кому́, чому́; • присущий от природы – власти́вий зро́ду, прирожде́нний (приро́джений), приро́дний (приро́дній); • чувство присущее человеческой природе – почуття́, власти́ве лю́дській приро́ді; • это ему присуще от природы – це в ньо́го прирожде́нне (приро́джене), це в ньо́го зро́ду (з природи) таке́. [Гово́рить з прирожде́нним йому́ гу́мором (АС)].  |
| Ритм – (греч.) ритм. [Вона рухалась гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі благальним поглядом, напружившись у цьому пристрасному оповитті. Жагуче їхнє тепло зустрілось, пройшовши крізь тканини, хвиля млості, могутня, сласна, затремтіла в їхній крові, і хлопець перестав зненацька щось почувати, крім ритму й притиснутого, відданого йому тіла, що ним володів ту мить цілковитіш, ніж міг би опанувати його колись насправді (В.Підмогильний). В нетрях почався рух. Трісне гілка, зашарудить лист. Час плине вже, як кров у висках, відбиваючи шалений ритм (І.Багряний). Ти бачиш — час жалю не знає, Хоч він і сам — і біль, і жаль, І радість по ярах ступає, А нас спиняє між проваль. Нехай ти хвилі не піймаєш, її по ритмах віднайдеш. Дорогу в кроках виміряєш, Бо шлях — без граней і без меж (В.Стус). Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу. А ритми мчать — як вершники у полі. А рима віршам запліта косу (Л.Костенко). Мати хоче мати сина, тільки в цьому її сила, Полонина хоче мати вівчаря-сопілкаря. Але світом крутять диски, всюди ритми, крики, виски, всюди зблиски, крізь які нам не процідиться зоря (П.Скунць). Розуміється, село (до колективізації) жило при цьому за своїм циклічним часом, незмінним для всіх архаїчних аґрарних культур, де важить тільки природний «почвірний колобіг» (О.Ольжич) пір року; розуміється, паралельно тривав (і триває!) відлік християнського, біблійного часу, запас якого від народження Христа до Страшного Суду невпинно «убуває»; розуміється, існував ще привнесений «московський (чи петербурзький — різниці не робить!) час», темпоральність також абсолютно неєвропейська, яскраво міфологічна (засадничий показник міфологічности — наявність першопоштовху, «початкової події» — Петровських реформ, Жовтневого перевороту, — що, раз «запустивши в рух» історію, залишається в ній «навічно» («Ленин с нами»!) як неперебутня, постійно «повторюючись»: в оприявненні цього повтору — глибокий ритуальний смисл ювілеїв [династії Романових, Великого Жовтня] — для міфологічної свідомости в кожну річницю відзначувана подія немов «відбувається заново», — і для України, втягненої в цей час, також було винайдено «першоподію»: Переяславські угоди), — попошукавши як слід, можна б виявити і ще кілька способів переживання часу, різних соціальних ритмів, які хаотично співіснували й співіснують в українській культурі, перебиваючи один одного та накладаючись на себе навзаєм, — і коли вже порівнювати з Європою, то найближчою така «ритмічна роззосередженість» буде — до європейського середньовіччя, характерним для якого французький дослідник Ж.Ле Гофф якраз і називає множинність часі (О.Забужко). На лавочках біля під’їздів пригощають новинами, соняшником, партійною газеткою щоразу нової партії. Охоче розповідають місцеві легенди й історії з власного життя, ще охочіше — актуальну інформацію про те, де краще клює риба і коли краще зранку податися на базар. Час зупинився, перевів дух і плине в абсолютно місцевому ритмі (Ю.Джугастрянська). Знехтувавши традиційну урочисту міну, яку англієць прибирає під час танцю, вони танцювали з хвацьким, солоденьким і вкрадливим виразом на обличчі, підскакували й щосили крутили своїх дам без педантичної уваги до ритму (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Ритм людського життя — це рутина, переміжна оргіями (Олдос Гакслі). Якщо ти живеш не в ритмі з життям, то викликаєш його аритмію (Бі Дорсі Орлі)]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Естественный – приро́дний, натура́льний, -а, -е. |
| Натуральный – приро́дний, натура́льний, -а, -е. |
| Природный –
1) приро́дний; 2) (урожденный) приро́джений, роди́мий, -а, -е. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
| Асфальт – асфа́льт (-ту); • а. естественный – а. приро́дний; • а. искусственный – а. шту́чний; • а. неплотный – а. нещі́льний; • а. перегорелый – а. перегорі́лий; • а. плавкий – а. топки́й; • а.-сырец – а.-сире́ць (-рцю́). |
| Магнит – магне́т (-та); • м. естественный – м. приро́дний; • м. искусственный – м. шту́чний; • м. оттормаживающий – м. розгальмівни́й; • м. подковообразный – м. підковува́тий; • м. полосовый – м. штабови́й; • м. тормозный – м. гальмівни́й. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Кость
• Белая, чёрная кость – біла, чорна кістка. • Бросить кость кому (перен.) – кинути кістку кому; відбутися чимсь малим. • До мозга костей [педагог, агроном…] – до нутра кісток [педагог, агроном…]; [аж] до самих кісток [педагог, агроном…]; [аж] до самої кості [педагог, агроном…]; природний (природжений) [педагог, агроном…]. • Кожа да кости; кости да кожа; одни кости – самі кістки та шкура; сама снасть; худий як тріска; аж кістки (аж кості) світяться. • Кость от кости, кость от костей – кість від кості; кість від костей. • Куда ворон костей не занесёт, не заносил – куди ворон і кістки не занесе; не заносив (не донесе, не доносив). • Лечь костьми – головою накласти; кістьми полягти (лягти). • Пар костей не ломит – пара парить, а кісток не варить; пара кісток не крутить (не ломить). • Перемывать, перемыть кости кому – (те саме, що) Перемывать, перемыть косточки кому. Див. косточка. • Промерзать, промёрзнуть до костей – промерзати, промерзнути (перемерзнути) до кісток (наскрізь); задубіти (заклякнути). • Промокнуть до костей – промокнути (вимокнути, змокнути) до рубця (до рубчика); промокнути (вимокнути, змокнути) як хлюш(а). • Проникнуться чем-либо до мозга костей – перейнятися чим до останньої волосинки (до нутра кісток). • Стоять, стать костью в горле, поперёк горла кому – (у)поперек горла ставати, стати; ставати, стати в горлі руба (кісткою). • Язык без костей (разг.) – язик без кісток [, то й меле]; у язиці нема кісток; язик без кістя, меле, що хотя; белькоче, як хоче. |
| Мозг
• До мозга костей агроном, педагог… – до нутра кісток ([аж] до самих кісток, [аж] до самої кості) агроном, педагог…; природний агроном, педагог… • Куриные мозги у кого (разг.) – курячий мозок у кого. • Мозги набекрень у кого (разг.) – мізок шкереберть у кого. • Мозги не варят у кого (разг.) – нема лою (олії, глузду) в голові у кого. • Мозги не на месте (разг.) – розуму багато, та дома не ночує (та зрідка дома буває). • Проникнуться чем-либо до мозга костей – перейнятися чим до нутра кісток (до останньої волосинки). • Хоть лбом широк, да мозга мало – голова — як казан, а розуму — ні ложки. Пр. Голова велика, а мозку мало. Пр. Велике, а дурне. Пр. Великий, як світ, а дурний, як сак (як кіт, як чіп). Пр. Велика голова, та малий розум - Пр. • Шевелить, пошевелить (раскидывать, раскинуть) мозгами (фам.) – крутити, покрутити мозком; метикувати, зметикувати (мізкувати, змізкувати); розкидати, розкинути розумом; не лінуватися, не полінуватися думати. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
| асфа́льт асфа́льт,-ту, смола́ гірська́ (будівельний матеріял, суміш бітуму з тонко-подрібненими мінеральними речовинами) а. есте́ственный асфа́льт приро́дний а. иску́ственный асфа́льт шту́чний а. лито́й асфа́льт ли́тий а. ука́танный асфа́льт увалко́ваний |
| би́тум бі́тум,-му, смола́,-ли́ (вуглеводневі смолисті зв’язні речовини, одержані із природних продуктів (нафти, озокериту) або із продуктів перегону кам’яного вугілля, нафти) б. есте́ственный бі́тум приро́дний б. кре́кинговый бі́тум кре́кінговий б. кро́вельный бі́тум покрива́льний б. нефтяно́й бі́тум на́фто́вий б. оки́сленный бі́тум оки́снений б. разжи́женный бі́тум розрі́джений |
| га́з газ,-зу г. боло́тный газ боло́тний г. бытово́й газ побуто́вий г. вадо́зный газ вадо́зний (утворюється у біосфері) г. взрывно́й газ вибухо́вий г.-восстанови́тель газ-відно́вник,-зу-відно́вника г. генера́торный газ генера́торний г. горючий газ пальни́й [горю́чий] г. до́менный газ до́мновий г. есте́ственный газ приро́дний [земни́й] г. жи́дкий газ зрі́джений [ріди́нний] г. идеа́льный газ ідеа́льний г. ине́ртный газ іне́ртний г. ко́ксовый газ ко́ксовий г. колошнико́вый газ колошнико́вий [до́мновий] г. конверти́рованный газ відконверто́ваний г. кре́кинга газ кре́кінгу г.-носи́тель газ-носі́й,-зу-носія́ (1. підіймач рідини стиснутим газом; 2. компресорний спосіб добування нафти) г. освети́тельный газ світи́льний г. отбро́сный газ відхідни́й г. пермане́нтный газ пермане́нтний [пості́йний, неконденсо́ваний] г. подзе́мный газ підзе́мний г. попу́тный газ супрові́дний г. приро́дный газ приро́дний [земни́й] г. разре́женный газ розрі́джений г. реа́льный газ реа́льний г. ру́дничный газ копа́льневий г. свети́льный газ побуто́вий [світи́льний, осві́тлювальний] г. сжа́тый газ сти́снений [сти́снутий] г. сжи́женный газ зрі́джений [скра́плений] г. сжима́емый газ сти́ска́ний [сти́скуваний, сти́сливий, стисни́й] г. сжима́ющийся газ стисни́й [сти́сливий] г. соверше́нный газ доскона́лий г. сухо́й газ сухи́й [мета́новий] г. това́рный газ това́рний г. то́почный газ паливне́вий [па́ливний, опа́лювальний] г. тяжёлый газ важки́й г. уга́рный CO газ ча́дний г. углеки́слый СО2 газ вуглеки́слий |
| гипс CaSO42H2O гіпс,-су (мінерал класу сульфатів, зв’язна речовина) г. безво́дный гіпс безво́дний г. высокообжиго́вый гіпс сильнови́палений г. высокопро́чный гіпс високоміцни́й г. гидравли́ческий гіпс гідравлі́чний г. медици́нский гіпс меди́чний г. мертвообожже́нный гіпс перепа́лений г. низкообжиго́вый гіпс слабковипа́лений г. приро́дный гіпс приро́дний г. строи́тельный гіпс будіве́льний г. формо́вочный гіпс формівни́й |
| есте́ственный 1. приро́дний, натура́льний 2. природни́чий (про науку) |
| заполни́тель запо́внювач,-ча з. вспу́ченный запо́внювач зду́тий з. есте́ственный запо́внювач приро́дний з. иску́сственный запо́внювач шту́чний з. минера́льный запо́внювач мінера́льний з. огнеупо́рный запо́внювач вогнетривки́й з. пло́тный запо́внювач щі́льний з. по́ристый запо́внювач порува́тий [по́ристий] з. шла́ковый запо́внювач жу́жельний |
| каучу́к кавчу́к,-ку́ (смолиста речовина, яку добувають із молочного соку [латексу] кавчуконосних рослин або синтезом та з якої виготовляють ґуму) к. вулканизи́рованный кавчу́к звулканізо́ваний (ґума) к. есте́ственный кавчу́к натура́льний к. натура́льный кавчу́к натура́льний [приро́дний] к. синтети́ческий кавчу́к синтети́чний к. сыро́й кавчу́к сирови́й [сири́й] к. хлоропре́новый кавчу́к хлоропре́новий |
| магни́т магне́т,-ту (намагнечене тіло, що утворює магнетне поле) м. вре́менный магне́т тимчасо́вий м. есте́ственный магне́т приро́дний м. иску́ственный магне́т шту́чний м. кольцево́й магне́т кільце́вий м. компенсацио́нный магне́т компенсаці́йний м. ле́нточный магне́т стрічкови́й м. листово́й магне́т листови́й [платі́вчастий] м. направля́ющий магне́т напрямни́й [спрямо́вувальний] м. неподви́жный магне́т нерухо́мий м. отклоня́ющийся магне́т відхильни́й м. передвига́ющийся магне́т пересувни́й м. подви́жный магне́т рухо́мий м. подковообра́зный магне́т підковоподі́бний м. постоя́нный магне́т пості́йний м. размыка́ющийся магне́т розмикни́й [розмика́нний] м. сверхпроводя́щий магне́т надпрові́дний м. соста́вной магне́т скла́дений м. стально́й магне́т стале́вий м. стержнево́й магне́т стрижневи́й м. удобоподви́жный магне́т рухли́вий м. успокои́тельный магне́т заспоко́ювальний [заспокі́йливий] |
| нати́вный приро́дний, нати́вний (мінерал) |
| натура́льный натура́льний, приро́дний |
| отбо́р добира́ння, відбира́ння; відібрання́; добі́р,-бо́ру, відбі́р,-бо́ру о. есте́ственный добі́р приро́дний о. про́бы відбира́ння про́би, забира́ння про́би о. системати́ческий добі́р системати́чний о. случа́йный добі́р випадко́вий |
| ре́пер геод. ре́пер,-ра, мі́тка,-ки (закріплений на місцевости геодезичний знак, що вказує висоту даної точки земної поверхні) р. деревя́нный ре́пер дерев’я́ний р. есте́ственный ре́пер приро́дний р. желе́зный грунтово́й ре́пер залі́зний ґрунтови́й р. стенно́й ре́пер стінни́й |
| спу́тник супу́тник,-ка, супровідни́к,-ка, сателі́т,-та с. Земли́ есте́ственный супу́тник Землі́ приро́дний с. Земли́ иску́сственный супу́тник Землі́ шту́чний с. плане́ты супу́тник плане́ти с. свя́зи супу́тник зв’язку́ |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
| Натуральный (о повинности) – натура́льний, (естественный, напр., о явлении) – приро́дний. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| приро́дний, -на, -не |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Приро́дний, -а, -е.
1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Константиногр. у. — до чо́го. Способный къ чему. Не природний він до цього. Константиногр. у. |
| Робле́ний, -а, -е.
1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. Ро́блена ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Каменец. у. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
| фразеологи́ня, фразеологи́нь; ч. фразео́лог фахівчиня з фразеології. [Тож коли мені кажуть, як і кого я маю називати, то в природний спосіб у романі з’являються героїні Архітекториня, Фразеологиня і Спорткиня (адже й спортсменка – «неправильне» слово, там є «мен», тобто чоловік, час викидати такі лексеми на смітник історії!). (День, 14.08.2020). Юні фразеологині (тепер їх так можна величати) отримали, як завжди, однакові солодкі пироги в нагороду, за що величезна подяка профкому студентів та працівникам їдальні. (cuspu.edu.ua, 28.10.2019).] |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Есте́ственный, но = сьвітови́й, приро́дний, натура́льний, звича́йний, натура́льно, звича́йно. — Що випив чарку? Се ж сьвітове. С. Л. |
| Натура́льный = натура́льний, приро́дний. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)