Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед українських слів без цитат
Шукати «пів*ий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Антаркти́ческий – антаркти́чний, півде́нний.
Аркти́ческий – аркти́чний, півні́чний.
Боре́й – боре́й, півні́чний ві́тер; (бурный на Чёрном море) бора́.
Ве́тер – ві́тер (р. -тра[у]), (мн.) вітри́.
• В. северный – верхови́й (півні́чний) ві́тер, верхови́к.
• В. южный – низо́ви́й (півде́нний) в., нижня́к, полуде́нник.
• В. восточный – схі́дній в. В. западный – за́хідній в., за́ходень (р. -дня).
• Тёплый в. – тепля́к.
• Сухой ве́тер – сухові́й.
• Палящий в. – палю́чий в., шмалі́й.
• Сильный в. – нава́льний ві́тер, бо́рвій, буре́й.
• Сквозной в. – скрізни́й ві́тер, про́тяг.
• Ве́тер, дующий с горы – згі́рний в.
• В. от берега на море – відбере́жний (горови́й) в.
• Во время ве́тра – під ві́тер.
• По ве́тру – за ві́тром.
• Говорить на в. – говори́ти на ві́тер.
• Пойти на ве́тер – піти́ з ві́тром. См. Верхово́й, Попу́тный, Проти́вный, Поднима́ться.
Гемисфери́ческий – гемісфери́чний, півкуля́стий.
Гребешо́к –
1) см. Гребё́нка 1;
2) (у овчинников – когтеобразный железный гребешок для расчёсывания шерсти на овчине) дрешпа́к;
3) петуший гребешо́к, бот. –
а) пі́внячий гре́бінь,
б) лиси́чий хвіст, туре́цьке про́со;
4) анат. (грудная кость у птиц) – коби́лка.
Зюйд, морск. –
1) пі́вдень (-дня);
2) півде́нний ві́тер.
• Зю́йдовый – півде́нний.
Ко́рень –
1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
• -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
• -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
• -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
• -рень книги, см. Корешо́к 3.
• -рень дела – поча́ток спра́ви.
• -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
• Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
• Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
• Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
• Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
• До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
• Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
• Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
• С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
• С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
• Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
• Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
• Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
• Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
• Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
• В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
• При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
• Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
• -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
• -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
• -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
• -рень винный –
а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
• -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
• -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
• -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
• -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
• -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
• -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
• -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
• -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
• -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
• -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
• -рень железный, см. под Желе́зный.
• -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
• -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
• -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
• -рень золотой –
а) Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
• -рень зубной, см. Камнело́мка.
• -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
• -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
• -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
• -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
• -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
• -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
• -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
• -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
• -рень параличный, см. Пере́ступень.
• -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
• -рень пьяный, см. Белена́.
• -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
• -рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.
• -рень сальный, см. Око́пник.
• -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
• -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
• -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
• -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
• -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
• -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
• -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
• -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
• -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
• -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
• -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
• Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5) грам. – ко́рінь.
• -рень слова – ко́рінь сло́ва;
6) мат. – ко́рінь.
• -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.
Ла́па –
1) ла́па, (зап.) ла́ба. [Пи́ше, як соро́ка ла́пою (Номис). І кум-вовк досяга́є до куми́-лиси́ці ла́бою і хо́че з не́ї кожу́ха зня́ти (Казка з Под.)].
• Он всё под свою -пу метёт – він усе́ до свої́х лап пха́є, до се́бе га́рбає.
• Запускать -пу (перен.) – запуска́ти ла́пу, кра́сти.
• Нагреть -пу – погрі́ти ру́ки, наби́ти кали́тку.
• Сосать -пу – смокта́ти ла́пу.
• Они -па в -пу живут – вони́ живу́ть у до́брій зла́годі (зго́ді), це одна́ душа́ й одна́ соро́чка; вони́ оди́н (одно́[е́]) о́дного, одна́ о́дну покрива́ють.
• Попасться в -пы кому – пійма́тися (діста́тися) в ла́пи, попа́стися в лабе́ти кому́;
2) (загиб, колено) ріг (р. ро́гу), колі́но.
• Якорная -па – клю́чка (зуб, дзюб) в ко́тві, я́кірна ла́па. [В ко́тві зуб улома́всь (Київ)];
3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п’я́тка, ву́хо;
4) строит. – замо́к (-мка́), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (-ку); см. Замо́к 2.
• Рубить в -пу – вру́бувати (зару́бувати) в замо́к, в замки́;
5) (кривулина) криву́ля, корча́нь (-ня́), соха́;
6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) – при́воротень (-тня) (звича́йний), на́воротень (-тня), лапу́шник.
• -па мужская (Androsace septentrionalis L.) – перело́мник (півні́чний).
Ле́тний –
1) лі́тній, (ум. літне́нький), (в)лі́тошній. [Гаря́чий я́сний лі́тній день (Н.-Лев.). Верну́вся з лі́тнього о́дпуска із села́ (Крим.). Лі́тошній день ду́же до́вгий (Сл. Гр.). Влі́тошнє со́нце (Васильч.)].
• В -нее время – лі́тньої пори́ (доби́), лі́тнього ча́су. [Лі́тньої пори́, ти́хими та те́плими ноча́ми (М. Вовч.)].
• -нее жильё – лі́тня, (в)лі́тошня осе́ля.
• -нее платье – лі́тнє, (в)лі́тошнє убра́ння;
2) (тепловатый) лі́тній, лі́теплий.
• -няя вода – лі́тня вода́, лі́тепло, (особ. для мытья головы) ми́тель (-толю);
3) (южный) півде́нний, те́плий.
• -няя сторона – півде́нний бік (р. бо́ку), півде́нна сторона́, те́плий кра́й. [Ві́тер з те́плого кра́ю (Звин.)].
Ле́тник –
1) (южный ветер) полуде́нник (-ка), півде́нний (низови́й) ві́тер (-тра и -тру), те́плень (-ня), нижня́к (-ка́);
2) (одежда) літни́к (-ка́), (женская ещё) літня́чка;
3) (летний путь) літня́к (-ка́), (в)лі́тошня (лі́тня) доро́га;
4) Летови́ще.
Меридиона́льный – меридіона́льний, південнико́вий.
Мча́ться – мча́ти(ся), гна́ти(ся), не́сти́ся; (лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), ли́нути, (бежать) бі́гти (біжу́, біжи́ш), кури́ти, (катить) коти́ти, ката́ти, (вульг.) чку́рити, маха́ти, дра́ти, мести́, стри́гти, сади́ти, (о животн. ещё) уляга́ти. [Як той ві́тер мча́вся (Мирн.). Він мчав по тісни́х ву́лицях (Коцюб.). Гна́вся кі́ньми засіда́тель (Рудан.). Куди́ ти жене́шся, не мо́жеш зажда́ти? (Звин.). Весь у хма́рі пи́лу жене́ наза́д (Коцюб.). Ко́ні мов ви́хор несли́ся (Франко). Немов ста́до скаже́них вовкі́в лети́ть (Франко). Ті́льки-б мені́ на коні́ тепе́р бу́ти, – шви́дко, раді́ючи, ли́нула-б я (Грінч.). Зві́дсіль бі́гтимуть по всіх края́х гінці́ (Черняв.). Із Перея́слава до Сомка́ гоне́ць кури́ть (Куліш). Чи не ко́тить де пі́вденний біс піскови́м гураґа́ном (Франко). Ко́ні ве́село ката́ли в Вільшани́цю (Н.-Лев.). Маха́й додо́му, бра́вий мій коза́че! (Куліш). Куди́ це ти так дере́ш? (Кониськ.). Стриже́ сіре́нький (заяц) сте́пом, ті́льки хво́стиком кива́є, соба́ка за ним так і уляга́ (Греб.)].
• -ться во весь опор – мча́ти (гна́ти) чва́лом (учва́л). [В вчвал жене́ по вто́птаній доро́зі препи́шна чві́рка (Франко)].
• -ться во весь дух – мча́ти (леті́ти, бі́гти) що (єсть) духу.
• Пыль -тся по дороге – пил кури́ть доро́гою (жене́ шля́хом), ку́рява ко́тить доро́гою.
Норд, морск. –
1) (север) норд (-да), пі́вніч (-ночи);
2) (северный ветер) норд (-да), півні́чний (верхови́й, горови́й) ві́тер (-тру), верхови́к (-ка́).
Норд-вест, морск. –
1) (северо-запад) норд-ве́ст (-та), півні́чний за́хід (-ходу);
2) (северо-западный ветер) норд-ве́ст (-та), півні́чно-за́хідній ві́тер (-тру).
Но́рдный и Но́рдовый – но́рдовий, півні́чний.
• -вый ветер – півні́чний ві́тер, норд (-да); срв. Норд 2.
Норд-о́ст, морск. –
1) (северо-восток) норд-о́ст (-та), півні́чний схід (р. схо́ду),
2) (северо-западный ветер) норд-о́ст (-та), (вульг., черномор. нордо́с (-са)), півні́чно-схі́дній ві́тер (-тру). [Рего́четься норд-о́ст: «ця ніч для вас оста́ння» (Влизько)].
Пе́вчий –
1) (прил.) співо́чий, співу́чий. [Співо́ча пта́шка. Співу́ча му́зи́ка];
2) сущ. пі́вчий, співа́к, соб. пі́вча (-чі).
Пету́ший, петуши́ный – пі́внячий, когу́тячий, (лемк. когу́тій), ку́рячий.
• -ший гребень, бот. –
1) (Melampyrum cristatum) пі́вники;
2) (Rhinanthus Crista Galli) бра́тчики жо́вті, бубовни́к, бря́згі́тка, липчи́ця, конопля́ник, кошу́льник, дзвіне́ць, дзвіно́чки.
• -шьи головки, бот. Lamium purpureum L. – кра́сна кропива́, ша́ндра.
Полно́чный – півні́чний, опівні́чний, полу́ночний. [Світова́я зоря́ – я́сна, полу́ночна – те́мна].
• -ный час – опі́вні́чна (полу́ночна) доба́ (годи́на). [Ста́ла полу́ночна годи́на наступа́ти]. См. Полуно́чный.
Полотко́вый – півтьови́й.
Полуа́нкерочный – піва́нкерний.
Полуарши́нный – піварши́новий.
Полуба́рский – (на)півпа́нський.
Полубе́лый – (на)півбі́лий.
• -лая бумага писчая – папі́р сі́рий, півбі́лий.
• -лый хлеб – разова́ паляни́ця.
Полубума́жный – (о ткани) півбавовня́ний, з по́ртом. [Сукно́ з по́ртом. Ху́стка не чи́сто сукня́на, а з по́ртом].
• Материя -ная – ткани́на напів по́ртом.
Полуведё́рный – піввіде́рний, піввідро́вий.
Полувеково́й – піввіко́вий, півстолі́тній, півсторі́чний.
Полувё́рстный – півверстови́й.
• В -ном расстоянии от чего – на (за) півверстви́ від чо́го.
Полугла́сный –
1) напі́в-прилю́дний;
2) (звук) півголосни́й.
Полугнило́й – при́гнилий, (на)півзогни́лий.
Полугоди́чный – піврі́чний, (в школах) семестро́вий.
Полуго́лый – (на)півго́лий.
Полугра́мотный – півписьме́нний. [Величе́зна ма́са наро́ду зостає́ться неписьме́нною, ма́ючи серед се́бе ті́льки які́ півписьме́нні одини́ці (Грінч.)].
Полу́денник – полуде́нник, півде́нний, низови́й ві́тер.
Полу́денный – (о)півде́нний, (о)півдне́вий, полуде́нний, полудне́вий.
• -ный час – (о)півде́нний, полудне́вий, (о)півдне́вий час, годи́на.
• -ное время приближается – надхо́дить полу́день, бере́ться під обі́ди.
• -ный зной – (о)півде́нна (опівдне́ва, полу́дне́ва) спе́ка.
• -ное солнце – півде́нне, полудне́ве со́нце.
• -ные страны – півде́нні (полудне́ві, полуде́нні) краї́ (сто́рони).
• -ный ветер – півде́нний, полудне́вий ві́тер.
• В -ную пору – опі́вдень и опі́вдні, опо́лудень, см. По́лдень (В по́лдень).
Полуди́кий – (на)півди́кий. [Напівди́кі лю́ди].
Полудне́вный – півде́нний, полуде́нний.
Полудо́льный – півчасти́нний, півчастко́вий.
Полудюймо́вый – півца́льовий и півцале́вий, на пів ца́ля.
Полужесткокры́лый – півтвердокри́лий.
• -лые насекомые – півкрильча́ті (кома́хи), полукри́льці.
Полукро́вный – півплемі́нний, півзавідськи́й.
Полукру́глый – пів(о)кру́глий.
Полукру́жный – півкру́жний.
Полулистово́й – піваркуше́вий.
Полулу́нный – півмі́сячний.
Полульняно́й – півлля́ний, півлянни́й. [Це полотно́ не чи́сто лянне́, а півлянне́].
Полумахро́вый, бот. – півпо́вний.
Полумё́ртвый – (на)півме́ртвий, напівуме́рлий.
• -вый от испуга – змертві́лий з переля́ку, з жа́ху.
Полуме́сячный – півмі́сячний.
Полунаго́й – (на)півго́лий.
Полуночно́й – (на)північни́й.
Полу́но́чный – півні́чний, опівні́чний.
• -ный час – опівні́чна доба́ (годи́на).
• -ная тишина – опівні́чна ти́ша.
• -ные страны – півні́чні краї́.
• -ный ветер – півні́чний (верхови́й) ві́тер, верхови́к.
Полуобрезно́й – півобрі́зний.
Полуова́льный – півова́льний, пів(о)кру́гло-довг(о́в)а́стий.
Полуоде́тый – (на)піводя́гнений.
Полуостро́вный – півострівни́й.
Полуоткры́тый – (на)піввідкри́тий, (на)піввідчи́нений, (на)піввідту́лений, (гал.) (на)півотво́рений, (приоткрытый) прочи́нений, прохи́лений.
• В -тую дверь я увидел… – крізь прохи́лені (прочи́нені) две́рі я поба́чив…
Полуофициа́льный – півофіці́йний, півофіція́льний, півурядо́вий.
Полупа́лубный – півча[е]рда́чний.
Полупансионе́рский – півпансіоне́рський.
Полупли́совый – (на)півпли́совий.
Полупоме́шанный – півбожеві́льний, не сповна́ ро́зуму.
Полупролета́рский – півпролета́рський, напівпролета́рський.
Полупроце́нтный – піввідсотко́вий, півпроценто́вий.
Полупудо́вый – півпудо́вий.
Полупухо́вый – (на)півпухо́вий.
Полуро́та – півсо́тня, півро́та.
• Полуро́тный – півсоте́нний, півро́тний.
Полусгни́вший – (на)півтру́хлий.
Полуснисходи́тельный – піввиба́чливий, півпобла́жливий.
Полусо́нный – (на)півсо́нний.
Полусу́точный – півдобови́й.
Полусфе́ра – півсфе́ра.
• -сфери́ческий – півсфери́чний.
Полусфероида́льный – півсферо́їдний.
Полута́ктный, муз. – півта́ктний, півта́ктовий.
Полуто́нный, муз. – півтоно́вий, півто́нний.
Полутораарши́нный – півтораарши́нний.
• -ное бревно – півтора́чка.
Полуторавершко́вый – півторавершко́вий.
Полуторагодова́лый – півторарі́чний.
• -лое животное – півторарічня́к (-ка́).
Полуторадюймо́вый – півтораца́льовий, півторацале́вий.
Полуторапроце́нтный – півторавідсотко́вий, півторапроценто́вий.
Полуторасажё́нный – півторасажне́вий.
Полу́торный – півтора́чний.
Полуучё́ный – півуче́ний; недовче́ний, недо́ук (-ка).
Полуфунто́вый – півфунто́вий.
Полуци́ркульный – півкру́глий.
• -ная зала – півкру́гла за́ля.
• -ный свод – півкру́гле склепі́ння (склепі́ння півкру́гом).
Получасово́й – півгоди́нний.
Полушё́лковый – півшовко́вий.
Полушерстяно́й – півво́вняний, півшерстя́ний, во́внявий з по́ртом (на порту́).
По́люс – по́люс (-са и -су), бігу́н (-на).
• Северный, южный по́люс – півні́чний, півде́нний бігу́н.
Пятиалты́нник и -нный – золоти́й (-то́го), зло́тий, злот (-та), копи́шник (Богод. п.). [По карбо́ванцеві ко́жде, ще й по золото́му (Рудан.). Злот і шість гро́шей (18 коп.) (Житом. п.)].
• Половина -нного – півзолоти́й (-то́го), півзло́тий (-того).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ветер – вітер, (мн.) вітри, (ув.) вітрюган, (поэт.) вітрило, вітровій:
• благоприятный ветер – погожий (погодній, ходовий, попутний) вітер;
• бросать слова на ветер, говорить слова на ветер – кидати (пускати) слова на вітер, говорити на вітер, говорити пусто-дурно (пусто та дурно)! (уроч.) на вітер метати глагол (глаголи);
• ветер восточный – східний (сходовий) вітер, східняк (сходовець), (образн.) вітер з-під сонця;
• ветер, дующий с горы – згірний (горовий, гірський) вітер;
• ветер западный – західний вітер, заходень (західник);
• ветер крепчает – вітер дужчає (міцнішає, береться, розбирається);
• ветер от берега на море – відбережний (горовий) ветер;
• ветер свистит в кармане – у кишені вітер гуляє (свише) (Пр); дюдя свистить у кишені (Пр.); тільки душа, а в кишені ні гроша (Пр.); у кишені [аж] гуде (Пр.); спасибі Богу – всього є: хліба ма, а грошей нема (Пр.); у його грошей, як у жаби пір’я (Пр.);
• ветер северный – північний вітер, (на Дніпрі та ін.) верховий (горішній, горовий) вітер, верховик (горішняк);
• ветер сильный – [вітер] буйний, вітер навальний (дужий, лок. шпуй-ний), борвій (буревій, буровій, бурей), (эмоц.) вітрюга (вітрюган, вітрище), (образн.) вітер аж реве (аж гуде);
• ветер южный – південний вітер, (на Дніпрі та ін.) низовий вітер, низовик (низовець, нижняк, полуденник, лок. низовка);
• веяние, порывы ветра – вітровіння;
• во время ветра – під вітер, у вітер, під час вітру;
• выбрасывать деньги на ветер (разг.) – сипати грішми [як половою] (сипати гроші, як полову), розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші, сіяти (пускати) гроші на вітер;
• говорить на ветер – говорити на вітер;
• держать нос по ветру – тримати (держати) носа за вітром, ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), чути (дивитися), звідки (відки) вітер віє;
• идти куда ветер дует – іти (хилитися, гнутися), куди вітер віє (дме);
• ищи, догоняй ветра в поле – шукай, доганяй вітра (вітру) в полі лови вітра в полі;
• мчится как ветер – мчить (жене, летить, лине) як вітер (вітром, як на вітрі), мчить (жене, летить, лине) навзаводи з вітром, курить, (образн.) [як] вітер йому у ногах;
• палящий ветер – палючий вітер, (лок.) шмалій;
• по ветру – за вітром;
• подбитый ветром (разг.разгшутл.) – (про людину і про одяг) вітром підбитий (підшитий);
• поднимается, поднялся ветер – схоплюється, схопився (знімається, знявся, зривається, зірвався, рушає, рушив (рушився) вітер;
• пойти на ветер – піти з вітром;
• посеешь ветер — пожнёшь бурю – посієш вітер — пожнеш бурю (Пр.); хто сіє вітер, [той] збере (збирає) бурю (Пр.); сієш вітер, вітром жати будеш (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр.);
• сквозной ветер, сквозняк – скрізний вітер, протяг;
• собака лает, ветер носит – собака бреше, а вітер несе (носить) (Пр.); собака гавка, а мажі йдуть (Пр.); пси виють, а місяць світить (Пр.);
• стоять на ветру – стояти на вітрі (під вітром);
• сухой ветер – суховій;
• тёплый ветер – теплий вітер, тепляк;
• у него в голове ветер (разг.) – у голові йому (у нього) вітер [свище], у голові йому (у нього) горобці цвірінькають, у голові в нього як у пустій клуні (стодолі);
• унесённый ветром, уносимый ветром – звіяний (знесений, віднесений) вітром, звіюваний (відношуваний) вітром.
[Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива (Т.Шевченко). Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: — Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т.Шевченко). А парубки тії — сказано, вітер у голові, молодії — видрали десь музики і повели молодих по селу, гукаючи, співаючи (М.Вовчок). Галя почула — звідки вітер віє, куди хилить… (П.Мирний). В її батька і в неї давно вітер свистів у кишенях (І.Нечуй-Левицький). Вітром підшита свитина, літня китайчата хустка не дуже десь гріли (М.Коцюбинський). Вхопила вона ту мітлу і вітром за ним (С.Васильченко). І бачить Каїн далі: в млі рожевій Щось зароїлось легке, прозірчасте, Мов комашня. Придивлюєсь — се люди! Се тисячі людей і міліони, Мов пил, вітрами звіяний, кружаться, І тягнуть, тягнуть походом безмірним (І.Франко). Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Л.Українка). Ночами виміряв: омиті Дощем тополі. Вітровій Шугне по стежці хитро витій І змовкне боязко в траві. Минаю ниви неозорі: В душі не зиму і не дві Виношував я ці простори — Єдине, чим думки живі (Г.Кочур). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла —  й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Зате я певен в іншому: їх мусили супроводити пташині крики, щоразу відношувані, як і капелюхи чи зірвані жіночі хустки й шалики, все туди ж — у трансильванському напрямі (Ю.Андрухович). Кого улещено дарами, кого утоплено в крові. І тільки храми, древні храми стоять по груди в кропиві. І тільки вітер, вітер, вітер… І тільки сонце, сонце, сон… над нерозгаданістю літер на скелі дикій, як бізон (Л.Костенко). — Чув я, жінко, од старих людей, що хто не скористався щастям, як воно само в руки пливло, той нехай на себе наріка, як воно стороною пішло. Негоже нам і тепер перед ним зачинятись, коли само в двері добувається; дме ходовий вітер — напинаймо ж вітрила! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Надворі шугав страшенний вітрюган, ледь не збиваючи мене з ніг (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). На який вітер кидати слова? (С.Є.Лєц). 1. Пам’ятка студентові: “Дівчата-першокурсниці — гроші, викинуті на вітер”. 2. Поведінка куди-вітер-віє. 3. Ну і що, що вітер у голові, зате думки завжди свіжі]. Обговорення статті
Полоса – смуга (ум. сму́жка), (поменьше) па́смуга, (ум. па́смужка), (только на ткани и на бумаге) пасма́н, басама́н; (узкая часть пространства; отрезанная от бумаги, ткани) стяга́ (ум. стя́жка, стя́жечка), та́сьма, (длинная, узкая) пас, (металла) штаба, шти́ба, шина; (ткани) стрічка, тасьма, (газеты) шпальта, (пашни) загі́н, (перен., период) пора, смуга, період;
• дождь идёт полосо́ю – дощ іде́ сму́гою;
• защитная полоса – захисна смуга;
• кому какая полоса (разг.) – кому яка доля;
• металлическая полоса́ для оковки – шпу́га;
• отрезанная полоса́ кожи – хвашія́ (-ії́), ре́мінь (-е́ня);
• полоса́ воды между сильными волнами в реке – гриви́ця;
• полоса горячекатанная, холоднокатанная – штаба гарячовальцьована, холодновальцьована (гарячо-, холоднокатана);
• полоса́, занимаемая жнецом – по́стать (-ти) (ум. по́статька);
• полоса́, занимаемая косцом, полольщиком – ру́чка, коза́;
• полоса́ лучистого света – па́смо промі́ння;
• полоса́ на теле от удара – сму́га, попру́га, басама́н, басаму́га;
• полоса огня – смуга вогню;
• полоса́ песчаная, чернозёмная – сму́га піскува́та, чорно́зе́мна;
• полоса скольжения – смуга ковзання, смуга поковзу;
• полоса устойчивая – смуга усталена;
• полоса частот – смуга частот;
• поперечная полоса – пересму́га, (цветная поперечная на белой ткани) пере́тика;
• полосы спектра – смуги (па́сма) спе́ктру;
• резать полосами – рі́зати на стяжки́;
• с белыми, голубыми и т. п. полосами – у бі́лі, блаки́тні і т. п. па́смуги, пасма́ни́;
• северная полоса́ – півні́чний край;
• счастливая полоса жизни – щаслива пора життя;
• уж такая нехорошая полоса́ пошла – така́ вже нега́рна годи́на спітка́ла;
• узкая полоса́ земли – вузька́ сму́га (стяга́) землі́.
[Між не́бом і водо́ю став чо́рною попру́гою ліс (Неч.-Лев.). Блиску́чою стяго́ю Дніпро́ серед степі́в просла́всь (Грінч.). Вишневе́цьких до́бра простягли́сь широ́кою стяго́ю від Дніпра́ через воєво́дства: Ки́ївське, Воли́нське (Куліш). До сніда́нку три ру́чки пройшо́в (АС). Чого́ таку́ вузе́ньку козу́ жене́ш? Жени́ таку́, як і всі (АС). Со́нячне промі́ння з узе́нького заґрато́ваного віко́нця па́смом простягло́ся по ха́ті (АС). Зустрілися двоє приятелів. – Ну, як життя? – Та щось все так паскудно! Без просвіту. – Не переймайся, попустить. Життя йде смугами: тепер у тебе темна смуга, а потім буде світла… Зустрічаються за якийсь час. – Ну, що, попустило? – Та ти знаєш, тоді, мабуть, була світла смуга….] Обговорення статті
Полукруглый – (имеющий форму полукруга) півкруглий, півокруглий, півколовий:
• полукруглые каналы – (анат.) півколові канали.
[Повище ліса була вже гола полонина, серед якої півкруглим стіжком підіймався вгору сам шпиль гори (І.Франко). Високо над кручею невеликий півкруглий портик (Л.Українка). Півкруглий дах бані втягнений у стіни, над головами високо вгорі в сіро-зеленявій осінній синяві туго, як льоди в океані, просуваються пухкі кучугури хмарин (В.Винниченко). Бабця виглянула з темного напівкруглого отвору церкви і собі не втрималась від посмішки. Беззубої, беззахисної, дитячої (І.Роздобудько)]. Обговорення статті
Полуцелый – півцілий:
• полуцелое число – (матем.) півціле число;
• полуцелый спин – (физ.) півцілий спін. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЛУ́ТОРНЫЙ ще півтора́чний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ветер – ві́тер, -ру;
1) (северный) півні́чний;
2) (южный) півде́нний;
3) (восточный) схі́дній;
4) (западный) захі́дній;
5) (сквозной) про́тяг;
6) (попутный) пого́жий;
7) (сухой) сухові́й;
8) (теплый) те́плий.
Меридиональный – меридіона́льний, південнико́вий, -а, -е.
Петуший – пі́внячий, -а, -е.
Полночный – півні́чний, -а, -е.
Полубумажный – півбавовня́ний.
Полуведерный – піввіде́рний, піввідро́вий, -а, -е.
Полувековой – піввіко́вий, півстолі́тній.
Полуверстный – півверстови́й, -а́, -е́.
Полугодичный – піврі́чний, -а, -е.
Полуденный – полудне́вий, півде́нний, полуде́нний.
Полукруглый – півкру́глий.
Полумесячный – півмі́сячний.
Полуночный – півні́чний, -а, -е.
Полупроцент – піввідсо́ток, -тка; -ный – піввідсотко́вий, -а, -е.
Полупудовый – півпудо́вий, -а, -е.
Полуфунтовый – півфунто́вий.
Получасовой – півгоди́нний, -а, -е.
Север – пі́вніч, -ночі; -ный – півні́чний, -а, -е. С.-восточный – півні́чно-схі́дний. С.-западный – півні́чно-за́хідний.
Юг – пі́вдень, -дня; юго-восток – півде́нний схід; юго-запад – півде́нний за́хід.
Юго-восточный – південно-схі́дний, -я, -є.
Южный – півде́нний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Арка – лук (-ку);
• а. безраспорная – л. безрозпірни́й;
• а. бесшарнирная – л. безсуста́вний;
• а. брусчатая – л. брусови́й;
• а. гибкая – л. гнучки́й;
• а. готическая – л. готи́чний;
• а. двухскатная – л. двосхи́лий;
• а. двухшарнирная – л. двосуста́вний;
• а. дос[щ]чатая – л. дощани́й;
• а. зубчатая – л. зубча́стий;
• а. килевая – л. пе́рський, л. цибулюва́тий;
• а. коробовая – л. коробо́вий;
• а. коромысловая – л. коромисло́вий;
• а. круговая – л. півколо́вий;
• а. ланцетная, стрельчатая – л. стрілува́тий;
• а. лучковая – л. розло́жистий;
• а. многослойная – л. многошаро́вий;
• а. обратная – л. переве́рнений;
• а. однослойная – л. одношаро́вий;
• а. опорная – л. опо́рний;
• а. опрокинутая, обратная – л. переве́рнений;
• а. пароболическая – л. параболі́чний;
• а. плоская – л. пло́ский;
• а. подковообразная – л. підко́вуватий;
• а. подпорная – л. підпо́рний;
• а. ползучая – л. спади́стий;
• а. полная, полукруглая – л. півколо́вий;
• а. пологая – л. поло́жистий;
• а. полукруглая, полуциркульная – л. півколо́вий;
• а. разгрузочная – л. знетяжни́й;
• а. решетчатая – л. ґратча́стий;
• а. с затяжкой – л. стя́гельний;
• а. серповидная – л. серпува́тий;
• а. сквозная – л. наскрізни́й;
• а. сплошная – л. суці́льний;
• а. стрельчатая – л. стрілува́тий;
• а. стрельчатая повышенная – л. стрілува́тий підви́щений;
• а. стрельчатая пониженная – л. стрілува́тий зни́жений;
• а. трехцентровая – л. трицентро́вий;
• а. трехшарнирная – л. трисуста́вний;
• а. фронтальная, лицевая – л. чолови́й;
• а. шарнирная – л. суста́вний;
• а. эллиптическая – л. еліпти́чний.
Бумага – папі́р (-пе́ру);
• б. автотипная – п. автоти́пний;
• б. ажурная – п. ажу́рний;
• б. акварельная – п. акваре́льний;
• б. александрийская – п. александрі́йський;
• б. альбомная – п. альбо́мний;
• б. альбуминовая – п. альбуміно́ваний; білковино́ваний;
• б. антисептическая – п. антисепти́чний;
• б. аргентотипная – п. сріблоти́пний;
• б. аристотипная – п. аристоти́пний;
• б. атласная – п. отласо́ваний;
• б. афишная – п. афі́шний;
• б. бамбуковая – п. бамбуко́ваний;
• б. бандерольная – п. бандеро́льний;
• б. баритовая – п. барито́вий;
• б. белковая, альбуминовая – п. білковино́ваний;
• б. битая – п. би́тий;
• б. брокатная – п. брока́тний;
• б. бромосеребряная – п. бромосрібло́ваний;
• б. бюварная, пропускная – п. промока́льний;
• б. ватманская – п. ва́тманський;
• б. веленевая – п. веле́невий;
• б. верже – п. вержо́ваний;
• б. вержированная, верже – п. вержо́ваний;
• б. взрывчатая – п. вибухо́вий;
• б. восковая – п. воско́ваний; воскі́вка;
• б. вышивальная – п. вишива́льний;
• б. газетная – п. газе́тний;
• б. газопечатная – п. хлоро-бро́мо-срібло́ваний;
• б. глянцевая – п. глянц[с]о́ваний;
• б. гранитная – п. грані́тний;
• б. графитная – п. графіто́ваний;
• б. гудроновая – п. гудроно́ваний;
• б. двухальбомная – п. двоальбо́мний;
• б. древесная – п. дереви́нний;
• б. игольная, графитная – п. графіто́ваний;
• б. изолирующая, изоляционная – п. ізоляці́йний;
• б. иллюстрационная – п. ілюстраці́йний;
• б. индиговая – п. индиго́вий;
• б. йодная – п. йо́дний;
• б. иодо-крахмальная – п. йодо-крохма́льний;
• б. казеиновая, казоидинная – п. казеїно́вий;
• б. каландровая, -дированная – п. каландро́ваний;
• б. каменная – п. кам’яни́й;
• б. канцелярская – п. канцеля́рський;
• б. карамельная – п. караме́льний;
• б. картографическая – п. мапографі́чний;
• б. картузная – п. торбинко́вий;
• б. клеенная – п. кле́єний;
• б. клеенчатая – п. цера́тний, пакува́льний;
• б. клетчатая – п. карта́тий;
• б. клозетная – п. відходко́вий;
• б. книжная – п. книжкови́й;
• б. кожаная, скитогенная – п. шкіряни́й;
• б. конвертная – п. конверто́вий;
• б. консервирующая – п. консервува́льний, консерваці́йний;
• б. копировальная, калькирная – п. копіюва́льний;
• б. коробочная – п. скринькови́й;
• б. крахмальная – п. крохмальо́ваний;
• б. кристаллическая – п. кристалі́чний;
• б. курительная – п. цигарко́вий;
• б. лакированная – п. лако́ваний;
• б. лакмусовая – п. лакмусо́ваний;
• б. лаковая, лакированная – п. лако́ваний;
• б. лампопечатная – п. хло́ро-бро́мо-срібло́ваний;
• б. лигнитовая – п. лігніто́вий;
• б. линованная – п. лінійо́ваний;
• б. литографская – п. літогра́фський;
• б. маисовая – п. пшінкови́й;
• б. макулатурная – п. збру́днений;
• б. манильская – п. мані́льський;
• б. масляная, масленка – п. олійо́ваний;
• б. махорочная – п. махо́рковий;
• б. машинная – п. машино́вий;
• б. мегомитовая – п. мегоміто́вий;
• б. медицинская – п. меди́чний;
• б. меловая – п. крейдо́ваний;
• б. металлизированная – п. метальо́ваний;
• б. миллиметровая – п. міліметро́вий;
• б. минеральная – п. мінера́льний;
• б. наждачная – п. шмергельо́ваний;
• б. негативная – п. негати́вний;
• б. несгораемая – п. неспале́нний;
• б. нотная – п. но́тний;
• б. оберточная, обертка – п. обгортко́вий;
• б. обойная – п. шпале́рний;
• б. папиросная – п. цигарко́вий;
• б. парафинная – п. парафіно́ваний;
• б. парафинированная – п. (про)парафіно́ваний;
• б. пемзовая – п. пемзо́ваний;
• б. пергаментная – п. пергаменува́тий;
• б. переводная – п. перебивни́й;
• б. переносная, желатинированная – п. переносни́й;
• б. перламутровая – п. перламутро́вий;
• б. песочная – п. піско́ваний;
• б. печатная – п. друка́рський;
• б. пигментная – п. барвни́й;
• б. писчая – п. писа́льний;
• б. позитивная – п. позити́вний;
• б. полотняная – п. полотня́ний;
• б. полуалександрийская – п. полуалександрі́йський;
• б. полуклеенная – п. півкле́єний;
• б. полюсная – п. полюсозна́чний;
• б. почтовая – п. листо́вний;
• б. прозрачная – п. прозо́рий;
• б. проклеенная – п. прокле́єний;
• б. промасленная – п. проолі́єний;
• б. пропускная, бюварная – п. промока́льний;
• б. просоленая, фото – п. просо́лений;
• б. протечная, бюварная – п. промока́льний;
• б. радужная – п. веселко́вий;
• б. реагентная – п. реаге́нтний;
• б. рисовальная – п. маля́рський;
• б. рисовая – п. ри́жо́вий;
• б. рольная, рулевая – п. суві́йний;
• б. ротационная – п. ротаці́йний;
• б. самовирирующая – п. самоба́рвний;
• б. сахарная – п. цукро́вий;
• б. светокопировальная – п. світлокопіюва́льний;
• б. светочувствительная – п. світлочутли́вий;
• б. светящаяся, фосфоресцирующая – п. світни́й;
• б. слоновая – п. слоно́вий;
• б. смоляная – п. смо́лений;
• б. смываемая – п. зми́ваний;
• б. соломенная – п. соло́м’яний;
• б. стеклянная – п. скляно́ваний;
• б. упаковочная – п. пакува́льний;
• б. фильтровальная – п. ціди́льний;
• б. хлопчатая – баво́вна;
• б. хлоро-бромо-серебряная – п. хло́ро-бромо-срібло́ваний;
• б. хромо-желатинная – п. хромо-желятино́ваний;
• б. цветная – п. кольоро́вий;
• б. цедильная, фильтровальная – п. ціди́льний;
• б. целлоидинная – п. целюлоїдо́ваний;
• б. чертежная – п. рисівни́чий;
• б. шелковая – п. шовко́вий;
• б. этикетная – п. етике́тний.
Ветер – ві́тер (-тру);
• в. береговой – в. берегови́й, побере́жний;
• в. верховой – в. горови́й;
• в. восточный – в. схі́дній;
• в. встречный – в. супроти́вний;
• в. господствующий – в. перева́жний;
• в. западный – в. за́хідній, за́ходень (-дня);
• в. нагонный – в. нагі́нний;. в. отраженный – в. відби́тий;
• в. попутный – в. ходови́й;
• в. порывистый – в. рвачки́й;
• в. продолжительный – в. трива́лий. в. свежий (6 метров в секунду) – в. до́брий;
• в. сгонный – в. згі́нний;
• в. северный – в. півні́чний;
• в. сильный (14 метр. в секунду) – в. нава́льний;
• в. сквозной – про́тяг (-гу);
• в. слабый – в. мали́й;
• в. южный – в. півде́нний, полуде́нник (-ка).
Замок – замо́к (-мка);
• з. (в дамбе) – за́гли́бень (-бня);
• з. (механизма, перемены скоростей) – замика́ч (-ча́);
• з. (осевой гайки) – за́гвіздок (-здка);
• з. висячий – замо́к висни́й, коло́дка;
• з. внутренний – з. вну́трішній;
• з. врезной, внутрений – з. вну́трішній;
• з. гаечный – з. мутро́ви́й;
• з. глухой – з. сліпи́й;
• з. для ремней – з. пасови́й;
• з. дверной – з. две́рний;
• з. двухсторонный – з. двобі́чний;
• з. запорный – з. запірни́й;
• з. зубчастый – з. зубча́стий;
• э. контрольный – з. контро́льний;
• з. коробчатый – з. коробча́стий;
• з. нажимной (запорный) – з. натискни́й;
• з. накладной – з. накладни́й;
• з. натяжный – з. натяжни́й;
• з. откосный – з. скісни́й;
• з. полуоборотный – з. півоберто́вий;
• з. потайной – з. потайни́й;
• з. прирубной – з. прирубни́й;
• з. простой – з. звича́йний;
• з. прямой – з. прями́й;
• з. секретный – з. секре́тний;
• з. сквозной – з. наскрізни́й;
• з. сковородчатый – з. кайкува́тий, німе́цький;
• з. сложный – з. складни́й;
• з. соединительный – з. злучни́й;
• з. стрелочный – з. ви́личний;
• з. стропильный – з. крокво́вий;
• з. торцевой – з. іверо́вий;
• з. сундучный – з. скринько́вий;
• з. цепной – з. ланцюго́вий;
• з. шиповой – з. чопо́ваний;
• з. шкафной, ящичный – з. шухля́дний.
Котел – каза́н (-на́);
• к. (паровой) – парови́к (-ка́);
• к. барловский – к. барло́вський;
• к. батарейный – п. батері́йний;
• к. безопасный – п. безпе́чний;
• к. бучильный, текст. – к. бубні́льний;
• к. варочный (для тряпья) – к. варни́й;
• к. вертикальный – к., п. прямови́сний;
• к. водогрейный – к. водогрі́йний;
• к. водотрубный – к. водотру́бний;
• к. вспомогательный – к., п. допомічни́й;
• к. выпарной – к. випарни́й;
• к. газоводотрубный – п. газоводотру́бний;
• к. галлерейный – п. галері́йний;
• к. горизонтальный – к., п. позе́мий;
• к. двойной (цилиндрический) – п., к. подві́йний;
• к. дефекационный, сах. – к. дефекаці́йний;
• к. для варки асфальта – к. асфальтова́рний;
• к. запарной (ситцепеч.) – к. запарни́й;
• к. запасной – к., п. запасни́й;
• к. заторный, пив. – к. затірни́й;
• к. клеровальный, сах. – к. клерува́льний, очисни́й;
• к. комбинированный – к., п. комбіно́ваний;
• к. коробчатый – к. коробча́стий;
• к. красковарный – к. фарбова́рний;
• к. литровальный (для рафинирования селитры) – к. літрува́льний;
• к. морской – п. морськи́й;
• к. овальный – к. яйцюва́тий;
• к. одиночный – п., к. одини́чний;
• к. однокамерный – к., п. однока́мерний;
• к. осветлительный – к. усто́ювальний;
• к. Папинов, дигестор (автоклав) – автокла́в (-ва), каза́н Па́пінівський;
• к. паровозный – к., п. паротяго́вий;
• к. паровой – парови́к (-ка́);
• к. пароходный – п. паропла́вний;
• к. передвижной – к., п. переставни́й;
• к. пивоварный – к. брова́рський;
• к. полутрубчатый – п. півтрубча́стий;
• к. постоянный (стационар. неподвиж.) – к. нерухо́мий;
• к. простой цилиндрический – к. п. звича́йний циліндри́чний;
• к. рабочий – к., п. робо́чий;
• к. сатурационный – к. сатураці́йний;
• к. составной, сложный – к. складни́й;
• к. стационарный – п. стаціона́рний;
• к. судовой – п. суднови́й;
• к. тряпьеварный – к. ганчір’єва́рний;
• к. трубчатый – к., п. трубча́стий;
• к. цилиндрический – к., п. циліндри́чний;
• к. циркуляционный – к. циркуляці́йний, обіго́вий;
• к.-резервуар – к.-резервуа́р (-ра).
Круговорот, кругообращение – круг(о)обі́г (-гу);
• к. арка – лук (-ку), півколо́вий.
Меридианный – півде́нний, меридіяно́вий.
Напильник, напилок – терпу́г (-га);
• н. двунасечный – т. двонасічни́й;
• н. диффузионный – т. дифузі́йний;
• н. драчевой – т. драче́вий;
• н. квадратный – т. квадрато́вий;
• н. круглый – т кру́глий;
• н. личной – т. личкува́льний;
• н. овальный – т. заокру́глий;
• н. остроносый – т. гостроно́сий;
• н. пересеченный – т. пересі́чений;
• н. плоский – т. пло́ский;
• н. полукруглый – т. півкру́глий;
• н. полуличной – т. півличкува́льний;
• н. проволочный – т. дротови́й;
• н. пропильной – т. пропи́лювач (-ча);
• н. саблевый – т. ша́бельний;
• н. слесарный – т. слюса́рський;
• н. тонкий – т. тонки́й;
• н. трехгранный – т. триру́бий;
• н. тупоносый – т. тупоно́сий;
• н. шарнирный – т. суста́вний;
• н. шлифной – т. шліфува́льний;
• н.-ножевка – т.-ножі́вка.
Отражатель – відбива́ч (-ча́);
• о. зеркальный – в. люстрови́й;
• о. полушаровой – в. півкуля́стий.
Плуг – плу́г (-га);
• п. беспередковый – п. безколішне́вий;
• п. безрычажный – п. безва́жільний;
• п. висячий – п. висни́й;
• п. двухкорпусный – п. двоко́рпусний;
• п. дисковый – п. кружа́льний;
• п. дренажный – п. дрена́жний;
• п. ездовой – п. їздови́й;
• п. многокорпусный – п. многоко́рпусний;
• п. моторный – п. моторо́вий;
• п. оборотный – п. оберто́вий;
• п. передковый – п. колішне́вий;
• п. полупередковый – п. півколішне́вий;
• п. райольный – п. глибокоо́рний;
• п. рамный – п. ра[я]мови́й;
• п. снегоочистительный – п. снігочи́сний;
• п. тракторный – п. тра́кторний;
• п. трехкорпусный – п. трико́рпусний;
• п. фискарский – п. фіска́рський;
• п. четырехкорпусный – п. чотирико́рпусний;
• п.-картофелекопатель – п.-картоплекопа́ч (-ча́);
• п.-рухадло – п. рухадло́вий;
• п.-самоход – п. самохі́дний;
• плугом пахать – плу́жити, ора́ти.
Полный – по́вний;
• п. (законченный) – цілкови́тий;
• п. арка – півколо́вий лук (-ку);
• п. водослив – перели́в вищерівне́вий.
Полоборотный – півоберто́вий.
Полубелый – (на)півбі́лий.
Полубумажный (холст) – півбавовня́ний.
Полуваттный – півва́тний.
Полувинтовой – півґвинто́вий.
Полуградусный – півгра́дусний.
Полугребенный, текст. – півгребі́нний.
Полудюймовый – півцале́вий;
• п. доска – півцалі́вка.
Полужелобчатый – півжолобча́стий.
Полукамвольный – півгребі́нний, півкамво́льний.
Полуклеенный – півкле́єний.
Полукожанный – півшкіряни́й.
Полукольцевой – півкільце́вий.
Полукорабельный – півкорабе́льний;
• п. гвоздь – смерте́льник (-ка).
Полукоромысловой – півкоромисло́вий.
Полукруглый – пів(о)кру́глий, півколови́й;
• п. стамеска – жолобча́ста стаме́ска.
Полукружный – півкружало́вий.
Полукупольный – півба́нний.
Полулистовой – піваркуше́вий.
Полуналивной (о водяных колесах) – півналивни́й.
Полуовальный – півова́льний.
Полупалубный – півпа́лубний.
Полупарчевой – півпарче́вий.