Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 3 статті
Запропонувати свій переклад для «росіянізм»
Шукати «росіянізм» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Весь, вся, всё – увесь (весь, усей), уся (вся), усе (все); усей; усенький (всенький), усенька (всенька), усеньке (всеньке); цілий, ціла, ціле; повний, повна, повне; (всегда, беспрестанно) усе, одно; (до сих пор) досі; (всё, всё же, всё таки) проте:
• бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – см. Бежать;
• без всего – без нічого; з нічим;
• более всего – над усе; перед усім; найбільш (найбільше);
• больше всего – найбільш (найбільше); понад (над) усе; більш за все;
• вдобавок ко всему – до всього [того];
• весь как есть, совершенно весь, весь без исключения, решительно весь – геть увесь, чисто ввесь (весь), увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо;
• во весь рост – на цілий зріст;
• во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить;
• во всём мире – в усьому (в цілому) світі;
• во всю прыть, во весь дух – щодуху, чимдуж;
• вот и всё, да и всё тут – та й годі; та й край;
• во всю, во всю ивановскую – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі взаводи (заводи), на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що [є] духу, скільки духу) кричати (гукати);
• всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста;
• всё более и более, всё дальше и дальше и т. п. – щораз (чимраз) більше; щораз далі; дедалі (щодалі, чимдалі) [все] більше; все геть та й геть;
• всё, всего (ср.) – усе, усього;
• всё вместе (взятое) – все разом;
• все вместе (без разбору) – усі посполу;
• всего (итого) – разом;
• всего лишь – лише тільки;
• всего доброго, лучшего – всього найкращого;
• всего на всё – усього-но, гурт на гурт усього (усіх);
• все до одного, до последнего – всі до одного (жодного);
• всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш (лише);
• всего лучше, дороже и т. п. – найкраще, найдорожче; над усе краще, дорожче і т. ин.;
• всё на всё – усе чисто, усе дочиста, геть усе;
• всего-навсего – усього-на-всього; всього-на́-все, разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт; тільки, лише, лиш, та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі;
• всего не переслушаешь – слухати не переслухати;
• всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого!;
• всё и вся (разг., устар.) – геть усе (чисто все); усе і вся;
• всё или ничего – усе або нічого;
• всё нипочем – все дарма;
• всё обстоит благополучно – все гаразд;
• всё равно – однаково; все одно; байдуже; про мене;
• всё-таки, а всё-таки, а всё же – а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж;
• идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись;
• изо всех сил, во всю мочь – з усієї снаги (сили), щосили, скільки сила (сили) змагає (змагають), змагала (змагали);
• лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе, краще за все;
• мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; ані (ні) гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (разг.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…);
• на всё про всё, за всё про всё – на все про все, за все про все;
• после всего – по всьому;
• прежде всего – насамперед, передусім, найперше;
• при всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю;
• при всём том, со всем тем – попри все те, а проте; з усім тим;
• при всех – привселюдно;
• принадлежащий всем – належний усім, усіхній;
• растянулся во весь рост – розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж;
• решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо), все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до цурочки, до нитки, до ниточки);
• со всего плеча – чимдуж, щосили (з усієї сили);
• со всех ног – прожогом, щодуху;
• стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст;
• только и всего, всего-навсего – тільки, лише, лиш, усього-на-всього; та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт;
• только всего, всего навсего – разом тільки; усього разом; раптом; раптом тільки;
• только и всего (и конец) – та й по всьому;
• чаще всего – найчастіш[е];
• я весь внимание и слух – я весь [сама] увага.
[Стає царем царювати Петро-недоліток. Стає царем царювати, Але не царює, Сам Міняйло і карає, І життям дарує. Тогді знову наступила Тяжкая година, Застогнала, заридала Ціла Україна (С.Руданський). Шляхтова лежить од Щавниці всього-на-всього за три верстви, але ті три верстви далися нам добре взнаки (І.Нечуй-Левицький). — Куди ти його подінеш? — дивувався Андрій.— Адже у нас усього-на-всього дві грядочки (М.Коцюбинський). Ціле його безталання стає йому перед очі (М.Коцюбинський). Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (П.Куліш). Та вже скількісь, нехай б’ють (П.Гулак-Артемовський). Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Жінки наголо всі цокотухи. Усе гаразд, усе добре (АС). Всього-на-всього — це переклад вульгарного московського «всего на всего»; «на» ніколи в родовому відмінку не вживається, тому треба: всього-на́-все (та і в мові російській літературна форма тільки: всего на все) (І.Огієнко). Не можна замість все одно говорити все рівно (росіянізм) (Микола Сулима). Негр чимдуж забрався на кухню, а Лоле повела мене до своєї кімнати (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Обережно! Там — плита! — вигукнув був я, але вже запізно: Г’ю перечепився і з усього розмаху всівся дупою на розпечене залізо. Несамовито загорлавши від болю, він ураз підскочив і продогом кинуся до своєї кімнати (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Люди часто бувають нерозумні й уперті, егоцентричні й нелогічні. Однаково прощай їх. Якщо ти добрий, люди винитимуть тебе в тому, що під маскою доброти ти прикриватимеш користь. Однаково залишайся добрим. Якщо ти добився успіху, тебе оточуватимуть удавані друзі й справжні вороги. Однаково добивайся успіху. Якщо ти чесний і прямий, люди обманюватимуь тебе. Однаково будь чесним і прямим. Те, що ти будуєш роками, хтось зрунує за одну ніч. Однаково будуй. Якщо ти спокійний і чесний, тобі заздритимуть. Однаково залишайся щасливим. Те добро, яке ти робиш сьогодні, завтра люди забудуть. Однаково роби добро. Віддай світові найкраще з того, що маєш, і світ попросить ще. Однаково віддай найкраще. Друже мій, кінець кінцем, те, що ти робиш, однаково потрібно не людям. Це потрібно тільки тобі і Богові (мати Тереза)]. Обговорення статті
Русизм – (з російської мови) росіянізм (росіїзм), (з руської) русизм.
[Стало у пригоді мені й добре знання російської, а далі й польської мови: завдяки цьому я міг краще орієнтуватися в українській, зокрема уникати росіянізмів, на які часто хибують «стихійні» українці (від яких ми незрідка чуємо «до цих пір» замість «досі», «давайте зробимо» замість «зробімо» тощо, бо в них так, мовляв, кажуть) (Орест Ткаченко)]. Обговорення статті

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Росіяні́зм, -у, чол. Слово, зворот, запозичені з російської мови іншою мовою; росіїзм.
[1. Такі вирази, як, напр., «стояти у порогу» або архаїзм, або росіянізм. Отже не можна сказати, напр., так: У телефона секретар осередку (І. Кириленко); треба — «при телефоні». Взагалі старовинна конструкція у плюс родовий на означення місця відповідає сучасним конструкціям з біля, коло, близько, при: я стою біля (коло, близько) вікна; він лежав при дорозі й інш. (Микола Сулима, «Українська фраза»). 2. Тритомний «Російсько-український словник», що вийшов 1968 року, готувався за часів хрущовської відлиги, звідти повикидали багато нав’язаних раніше росіянізмів (Олександр Пономарів, «Культура слова: мовностилістичні поради»).]

Відмінок Однина Множина
Називний  росіяні́зм  росіяні́зми
Родовий  росіяні́зму  росіяні́змів
Давальний  росіяні́змові (росіяні́зму)*  росіяні́змам
Знахідний  росіяні́зм  росіяні́зми
Орудний  росіяні́змом  росіяні́змами
Місцевий  … росіяні́змі, росіяні́змові, росіяні́зму  … росіяні́змах
Кличний  росіяні́зме  росіяні́зми
* У давальному відмінку однини перевагу треба віддавати слову росіяні́змові.

Заувага. Не варто плутати значення слів росіянізм (росіїзм) і русизм! Росіянізм (росіїзм) — запозичення з російської мови. Русизм — запозичення з руської (староукраїнської) мови (доби Русі та Великого князівства Литовського). Обговорення статті