Знайдено 12 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Зас’ёмка –
1) (действие) здійма́ння, фотографува́ння, оконч. зняття́ (-ття), зфотографува́ння; 2) (качество действия) фотографо́вання и фотографува́ння; 3) (снимок) зняток; (-тку), зні́мок (-мку), світли́на, фотогра́фія. |
Недоде́рживать, недодержа́ть – недоде́ржувати, недоде́ржати, недотри́мувати, недотри́мати що, чого́. • Недоде́ржанный – недоде́ржаний, недотри́маний. • -ный снимок, фотогр. – недоде́ржаний зні́мок (зня́ток), -на світли́на. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
СНИ́МОК (фото) галиц. світли́на, зни́мка. |
ФО́ТО, ФОТОГРА́ФИЯ галиц. світли́на. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
Фотография – фотогра́фія; • ф., снимок – ф., світли́на; • ф. мгновенная – ф., с. миттьова́; • ф. стереоскопическая – ф.-стереоскопі́чна; • ф. трехцветная – ф., с. трикольоро́ва. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
сни́мок зні́мок,-мка; світли́на,-ни (фото) с. макрофотографи́ческий зні́мок макрофотографі́чний с. микрофотографи́ческий зні́мок мікрофотографі́чний с. момента́льный зні́мок момента́льний с. рентге́новский зні́мок рентґе́нівський с. стереоскопи́ческий зні́мок стереоскопі́чний (знімок об’ємного зображення) с. стробоскопи́ческий зні́мок стробоскопі́чний (знімок у безперервному русі (під час демонстрування кінофільму)) с. фотографи́ческий зні́мок фотографі́чний, світли́на,-ни |
фо́то фо́то, світли́на,-ни, фотогра́фія,-фії |
фотогра́фия фотогра́фія,-фії, світли́на,-ни, зні́мка,-ки (спосіб зображання об’єктів на спеціяльних світлочутливих матеріялах) |
фотосни́мок світли́на,-ни, фотогра́фія,-фії |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Снимок (фотографический) – світлина. |
Фотография –
1) (заведение) – фотогра́фія, світлярня; 2) (фотографическое изображение) – світлина; снимать -фию – фотографува́ти, світлити. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
іміта́торка, іміта́торок; ч. іміта́тор та, хто наслідує, відтворює, імітує когось або щось. [<…> оту фразу «я люблю холодний душ» потрібно було виголосити ще з порога сауни, причому дуже енергійно, щоб усі інші жінки, котрі полюбляють холодний душ, відразу виявилися жалюгідними імітаторками. (Мілан Кундера «Безсмертя», пер. Леонід Кононович, 2020). Світлина все більше розходиться з малярством, хоч колись була його найсумліннішою ученицею, радше імітаторкою. (Галина Пагутяк «Урізька готика», 2005).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 317. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 19. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)