Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 83 статті
Шукати «способом*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське].
В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі.
В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще.
В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши.
Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да.
На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір].
Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи.
При ви́де – ба́чучи, поба́чивши.
Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́.
В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено…
В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску.
Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний].
Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть].
Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик).
Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би.
Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й];
4) (
видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́.
Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́].
Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?].
Имелось в виду́ – була́ ду́мка.
Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що…
В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що…
В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що…
В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́.
Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́.
Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й.
Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися.
Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці).
Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір].
Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі.
Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є;
5) (
разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку];
6) (
биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів];
7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь);
8) (
грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий];
9)
ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки.
Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́.
В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів.
В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих.
Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)].
Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє.
Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах.
Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.
Воровски́ – крадькома́, по-злоді́йському, кра́деним спо́собом.
Всеме́рный, см. Всевозмо́жный, -но – уся́ким спо́собом, усіма́ способа́ми.
Вся́кий, всяк
1) уся́кий, уся́к, уся́ке, ко́жен, ко́жний, ко́ждий, (
диалект.) жо́ден, жо́дний; [Всяк його́ слу́хати йшов (Л. Укр.). Їх ім’я́ вся́ке (вся́кий) тепе́р зна́є (Грінч.). Ми тут жа́дне лі́то літу́ємо].
Решительно вся́кий – кожні́сінький, геть-уся́кий.
Без вся́ких неприятностей – без жа́дної при́крости.
Вся́кий (презрительно) – леда́-хто, ледь-хто, леда́й-хто, ля́да-хто, аби́-хто. [Неха́й мене́ леда́-ду́рень в ли́чко не цілу́є. Поби́ти, то й аби́-хто знайде́ться – от и́нше ді́ло пожа́лувати. Жі́нка ма́є пра́во вимага́ти розлу́чно́го листа́ за леда́-сло́во (Л. Укр.)].
Без вся́кого – без нія́кого. [Без нія́кого до́воду його́ обвинува́чено (Грінч.)].
Вся́кий день, вся́кий год – що-день, що-дня́, що-рік, що-ро́ку.
Во вся́ком случае – у вся́кому (в ко́жному) ра́зі.
Вся́кими средствами – уся́ким спо́собом, усіма́ способа́ми;
2) вся́ковий, різномані́тний, рі́зний. [З пе́рцем, з шапра́ном і з рі́зними припра́вами].
Драмати́ческий – драмати́чний, драмо́ваний, дієви́й. [Куліше́ва «Драмо́вана трило́гія»].
В -ской форме – драмати́чним (дієви́м) спо́собом.
Как, нрч.
1) (
для выражения, вопроса) як, (каким образом) яки́м чи́ном, по-яко́му? [Як ти пі́деш, що таки́й дощ? (Харк.). Яки́м чи́ном помири́ти вби́йчий песимі́зм і за́клик до розгну́зданої весе́лости? (Крим.)].
Как бишь? – я́к бо, я́к пак, я́к бак? [Як бо його́ зва́ти? Я́к пак він каза́в? (Сл. Ум.)].
Как быть – я́к його́ бу́ти? що поча́ти?
Как велик? – яки́й завбі́льшки?
Как вы говорите? – як ка́жете?
Как далеко (до Киева)? – чи дале́ко (до Ки́їва)?
Как дорого? – чи до́рого? по чо́му?
Как же (ритор. вопрос) – як, я́к його, я́к таки́?
Как ваше здоровье? – як ся ма́єте? як там (ва́ше) здоро́в’ячко?
Как зовут? – як зва́ти, як на ім’я́, як по ба́тькові, як прі́звище, як звуть? [Як-же твого́ бра́та звуть? (Сл. Гр.)].
Как ваше имя? – як вас (реже вам) на ім’я́? як вас зва́ти?
Как именно? – як са́ме?
Как фамилия? – як прі́звище? як прозива́єтесь?
Как? как? (при переспрашив.) – що? що?
Как много? – як бага́то? як забага́то?
Как можно? – як (-же) мо́жна? як таки́ мо́жна? де-ж мо́жна?
Как не (нельзя не)? – я́к таки́ не? я́к його́ не?
Как поживаете? – як ся ма́єте? я́к ся мо́жете?
Как прикажете вас называть? – як вас ма́ємо зва́ти?
Как пройти на такую-то улицу? – я́к його́ перейти́ до тако́ї-то ву́лиці?
Как скоро (это будет)? – як (чи) шви́дко (це бу́де)?
Как же так? – я́к-же (воно́) так? як пак так? я́к таки́ так?
Как так? – я́к то? через що́? я́к то так?
Как таки так? – як таки́ так?
Как это (при возражении) – я́к то? [Чому́… я пови́нна геть в усьо́му вас слу́хать? – Як то чому́? Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ (Крим.)];
2) (
для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, я́к-же! [Ой, як боли́ть моє́ се́рце, а сльо́зи не ллю́ться (Котл.). Як дам ляща́ тобі́ я в пи́ку! (Котл.). Як кри́кну я: бре́шеш! (Стор.). Я́к-же зчепи́лись вони́, – така́ була́ бу́ча (М. Вовч.)].
А как же! (утверд.) – ато́ж, ато́, ая́кже, (зап.) ая́!
Вот как! – о́сь як, о́н як!
Как вот… – як о́сь, аж о́сь, агу́, коли о́сь. [Тут ті́льки що перемоли́вся (Еней)… як о́сь із не́ба дощ поли́вся (Котл.). Агу́, на́шій Мару́сі тро́шки ле́гше ста́ло (Квітка)].
Как во, как на… (народно-поэтич.) – що. [Що на Чо́рному мо́рі на ка́мені біле́нькому, там стоя́ла темни́ця кам’яна́я (Дума)].
Как во городе, во Казани – що в го́роді та в Каза́ні.
Как вдруг – коли́ це, аж, аж гульк, (диал.) аже́нь. [Коли́ це, серед ува́жного мого́ писа́ння, ра́птом мене́ щось уда́рило десь у глибу́ душі́ (Крим.). Аж гульк, з Дніпра́ повирина́ли малі́ї ді́ти сміючи́сь (Шевч.). Ті́льки що поблагослови́всь ї́сти, аж та стріла́ так і встроми́лась у пече́ню (ЗОЮР)].
Как не! (положит. знач.) – коли́ не, як не! [Каба́н коли́ не розбіжи́ться, коли́ не вда́риться об дуб! (Казка)].
Вон как – аж-а́ж як. [Я вже ї́сти хо́чу, аж-а́ж як (Н.-Лев.)].
Да как не – я́к не, я́к-же не.
Как же (печально, горько) – я́к-же, то́-то. [Ой мій си́ну! то́-то гі́рко, гі́рко умира́ти (Рудан.)].
Как же!
А то как же! (иронически) – де́-ж пак! [Пне́ться, нена́че спра́вді вели́ка ця́ця. Де́-ж пак! нові́ штани́ спра́вив (Номис)].
Как бы не… – коли́-б не… [На ме́не він не наріка́тиме, а от коли́-б ви його́ не знева́жили (Куліш)].
Как бы не так! – овва́, та ба́, авже́ж, але́-ж, але́, але́-але́, еге́, де́-ж пак! [Не одна́ тихе́нько від ма́тери по п’я́тінкам пря́ла на сві́чечку, щоб Кость її́ узя́в, а Кость і овва́! (Квітка). Вже що́ не ро́бить сві́тло, намага́ючись просу́нутися бли́жче до те́много за́кутка – та ба́! нія́к не мо́же (Коцюб.). Ну, то бери́ Га́нну! – Авже́ж! оце взяв-би той ка́дівб, що бу́блика ззіси́ по́ки круго́м обі́йдеш (Н.-Лев.). Го́ді виле́жуватись, іди́ молоти́ти. Але́-ж! (Сл. Гр.). І мені́ даси́ ме́ду як піддере́ш? – Але́-але́! (Сл. Гр.). Ході́м, Рябко́! – Еге́, ході́м! Не ду́же ква́пся… (Г.-Арт.). Зляка́ються вони́? Де́-ж пак! (Шевч.)].
Как много – як бага́то, яко́го бага́то, яко́го. [Яко́го бага́то люде́й на я́рмарку! Яко́го тут люде́й (М. Вовч.)].
Как бы ни (было)… а… – що-що́… а; хоч-би я́к… а… [Що-що́, а батькі́в чіпа́ти не слід (Крим.). Хоч-би як диви́лись ми на таки́й методологі́чний спо́сіб… а пови́нні бу́демо призна́ти (Єфр.)].
Как раз (мигом) – як раз, як стій. [Вважа́в я себе́ за аске́та; жоргну́ла – попа́вся, як стій (Крим.)].
Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) – яки́й, яки́й-же. [Яка́-ж га́рна! Які́ дурні́ лю́ди бува́ють].
Тут как тут – як тут. [Всім молоди́м – гарбу́з як тут (Греб.)].
Как угодно! – про ме́не, як хо́чете! [Про ме́не, йди з ним на мир, коли́ вже таке́ ді́ло ско́їлось (Н.-Лев.)].
Уж как-нибудь будет – я́ко́сь то (вже) бу́де́, яко́сь-тако́сь бу́де.
Уж как (бранит, хвалит) – так то вже (ла́є). [Так то вже мене́ ла́є (М. Вовч.)].
Уж как ни (старался) – хоч як-я́к, вже-ж я́к не… [Хоч як-я́к я си́лувався загру́знути в уче́ній пра́ці, але літерату́рне тяготі́ння не ки́дало мене́ (Крим.)].
Как бы это (желательн.) – я́к-би його́. [Я́к-би його́ пообі́дати! (Ніков.)];
3) (
при сравнении, подобии, обознач. качества) як, я́ко, що, (гал.) гей, (как бы) я́к-би́, (зап.) коби́, (гал.) гей-би, (словно) мов, немо́в, (будто) ні́би, на́че, нена́че. [Вода́ чи́ста як сльоза́. Я́ко пое́т правди́вий, а не підспі́вувач… (Куліш). В душі́ йому́ Га́ля, що та зі́рочка ся́є (Свидн.)].
Как-будто (как бы) – як, я́к-би́, на́че, нена́че, ні́би, (словно) мов, немо́в, (будто) десь, знай, бу́цім. [Ене́й тоді́ як народи́вся (Котл.). Пішо́в на свя́то не я́вно, а як-би́ по́тай (Єв.). А що се – га́лас на́че? Ба ні́, спів (Грінч.). Дивлю́ся я на йо́го, то от нена́че-б межи гу́си сі́рі оре́л сизокри́лий ви́вівсь (М. Вовч.). Мо́ре за парохо́дом не так шумі́ло, ні́би вже збира́ючись на нічни́й спочи́нок (М. Левиц.). Це був немо́в ба́тько школяра́м (Єфр.). Сього́дня, десь, неспокі́йно у го́роді (Коцюб.). Стара́ верба́ похили́лась над ним, знай та не́нька рі́дна над свої́ми діточка́ми (Федьк.). Ма́ти шутку́ючи одпиха́ла їх, бу́цім серди́та (Крим.)].
Как будто бы – я́кби́-то, як-ні́би, на́чеб-то, нена́чеб-то, ні́би-то, ні́биб-то, мо́в-би, мо́вби-то, немо́в-би, немо́вби-то, бу́цім-то. [Мокри́ною ціка́вляться, немо́в-би знайо́мою ді́вкою з своє́ї слободи́ (Грінч.). Но́ги були́, мо́в-би підтя́ті (Крим.). То так гу́би і складе́, як-ні́би свиста́ти (Рудан.)].
Как встрёпанный – як переми́тий, як ску́паний.
Как горохом об стену – як горо́хом об сті́нку, як пу́гою по воді́.
Как есть – чи́сто, чи́стий, зо́всім, цілко́м. [Хло́пчик – чи́стий ба́тько. Чи́сто вовк яки́йсь, а не люди́на].
Как есть все – чи́сто всі, геть усі́.
Как живой – як живи́й, як живі́сінький.
Как кто (в качестве кого) – як хто, за ко́го. [Він при́сланий сюди́ за лі́каря. Я вам бу́ду за си́на рі́дного (як рі́дний син). По́рається всю́ди за видю́щу (Г. Барв.)].
Как например – як напри́клад, як о́т. [Було́ бага́то племе́н слов’я́нських, як от: поля́ни, деревля́ни, дулі́би, ти́верці, сі́вер (Куліш)].
Как нарочно, как на зло – як на те́, як навми́сне. [І так ні́коли, а тут як на те ще й дру́ге ді́ло приспі́ло].
Как нельзя лучше, хуже – як-найкра́ще, як-найгі́рше, що-найкра́ще, що-найгі́рше.
Как очумелый – як навіже́ний, як скази́вшися, як зджумі́лий, як зджу́млений (бі́гає, ди́виться).
Как сумасшедший – як (той) божеві́льний яки́йсь.
Как… таки – як… так; що… що. [Тепе́р, па́ні, усі́ рі́вні перед зако́ном: що вели́кі пани́, що оста́нні капарі́ (Яворн.)].
Как то (при перечислении) – як, як от. [Ви́роблено особли́ві ти́пи вида́ннів, як мі́сячники, тижне́вики, щоде́нні газе́ти (Єфр.). Не тре́ба витолко́вувати, що ва́било до Бра́нда чи́стих люде́й, як от Агне́с (Єфр.)].
Как у Христа за пазухой – як у Бо́га за двери́ма.
Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) – як що́, за що. [Все то (мідяки́) бі́дним мужика́м за срі́бло спуска́є (Рудан.)].
Как что (подобный чему) – як що, рі́вний до чо́го, схо́жий на що, поді́бний до чо́го. [Рука́ бі́ла, до папе́ру рі́вна (Васильч.)];
4) (
обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яки́м чи́ном, спо́собом, по́би[у]том. [Часте́нько прига́дує та розка́зує, як у тому́ Чорноста́ві коли́сь ми жили́ (М. Вовч.)].
Как бы то ни было – будь-що-бу́дь, хоч що-б там було́, будь-як-бу́дь.
Как видно – ба́читься, (фамил.) ба́чця, зна́ти, ма́буть, (зап.) віда́й.
Как водится – як заве́дено, зві́сно, як воно́ веде́ться. [На бе́седі, вже зві́сно, попили́сь (Глібов)].
Как должно – як слід, як тре́ба, як годи́ться, нале́жно, належи́то.
Как есть – як є, все по-пра́вді, наголо́. [Неха́й-же ба́тько зна все чи́сто, наголо́ (Самійл.)].
Как-либо – а) см. Как-нибудь;
б) хоч та́к, хоч та́к; я́ко́сь.

Как можно – як(о) мо́га. [Як мо́га шви́дше утіка́й (Котл.)].
Как-нибудь, кое-как – як-не́будь, аби́-я́к, аби́-то, дея́к, яко́сь, сяк-та́к, бу́длі-як, ле́да-як. [Як-не́будь доста́ти його́ (Казка). Ти все ро́биш ті́льки аби́-як (Сл. Гр.). Він усе́ ро́бить аби́-то (Сл. Гр.). Не плач, ка́же, ляга́й та спи: яко́сь пої́демо (Казка). Коби́ то дея́к на во́льний світ (Франко)].
Как бы ни – хоч-би я́к, хоч-би яки́й. [Мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (Єфр.)].
Как ни – хоч як, хоч і як. [Хоч іспа́нці й як хоро́бро відбива́ли ко́жен забі́г, а що-день нова́ обло́га і ще гі́ршії бої́ (Крим.). Хоч як роби́ коло землі́, а не забагаті́єш (Липовеч.)].
Как-никак – яко́сь-не-яко́сь, я́кби не було́. [Яко́сь-не-яко́сь, вело́ся па́ру мі́сяців, по́ки я розкрути́в тро́хи гро́шей (Франко)].
Как (ни) попало – а) см. Как-нибудь;
б) (
в беспорядке) жу́жмо́м, (о живых сущ.) бе́збач, в бе́зладі.
Как придётся – як ви́йде, як ви́паде, на гала́й-бала́й; см. Как-нибудь. Как раз – са́ме, са́ме враз, як раз, акура́т, помі́рно. [Явдо́ха ста́ла са́ме про́ти війї́ (Конис.)]. Бу́де акура́т, як ти каза́в (Желех.)].
Как следует (как нужно) – як слід, як тре́ба, доладу́, до-ді́ла, до пуття́, ула́д, дола́дно, дого́дне, нале́жно, нале́жить, гара́зд; (с честью) че́сно, (шутл.) по-че́ськи; (вежливо) ґре́че, звича́йно, дого́же. [Що зро́бите, то все не до-ладу́ (М. Врвч.). Наро́ду че́сно поклони́вся (Грінч.). Не вмі́є… вслужи́ти дого́дне (М. Вовч.)].
Как-то (неопред.) – я́кось, я́к-то, я́кось-то, я́ктось, я́к-ся. [Я́кось так чудно́ було́ ба́чити но́ги в чобо́тях (Коцюб.). Я́кось-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.)].
Как… так… – як… так… [Як діди́ і батьки́ на́ші роби́ли, так і ми бу́демо (Номис)].
Таккак (причин.), см. Так;
5) (
союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли́. [Чи ти прийде́ш тоді́ до ме́не, як со́нце зга́сне, звечорі́є? (Лепкий)].
А как… – а як, як-же. [Як-же вмер па́волоцький полко́вник, він ви́йшов (Куліш)].
Как вот – аже о́сь, аж, аж ту́т, аж о́т, коли́, коли́ це. [Аж от перестріва́ на доро́зі станови́й (Казка)].
Всякий раз как – що, що ті́льки, аби́, аби́ лиш. [А що ті́льки в це́ркві дяк «і́же» заспіва́є, бі́дна ба́ба у кутку́ ма́ло не вмліва́є (Рудан.). Що розжене́ться про́тив Кожом’я́ки, то він його́ булаво́ю (Казка)].
Между тем как… – тим ча́сом як…
Как-нибудь (когда-нибудь) – як-не́будь, я́ко́сь, коли́, коли́сь, ча́сом. [Захо́дьте, як-не́будь. Але таки́ й зайду́ яко́сь до вас (Крим.). Ти, ма́буть, ча́сом погада́єш собі́: «бува́ють-же й помі́ж старши́ми до́брі лю́ди» (Крим.)].
Однажды как-то – раз я́кось. [Раз я́кось хма́ра наступа́ла (Гліб.)].
Как раз (во время) – са́ме, як-ра́з, притьмо́м, акура́т, са́ме враз. [Сімна́дцятий рік пішо́в са́ме з Пили́півки (Крим.). Притьмо́м у сій порі́ прийшо́в, – ні, ка́же, опізни́вся (Н.-Вол. п.)].
С тех пор как – з того ча́су як, відто́ді як.
Как-то (однажды) – я́ко́сь, коли́сь, я́ко́сь-то, коли́сь. [І ото́ було́ я́кось над ве́чір (Крим.). Коли́сь прихо́джу, а він таки́й гні́вний (Сл. Гр.)].
Как только – а як, ско́ро. [Ско́ро жени́х і го́сті з двора́, па́нночка в плач (М. Вовч.)].
Уже час, как он у меня – вже́ годи́на, що (як) він у ме́не;
6) (
условный союзесли) як, якби́, коли́, коли́-б, коби́. [Пра́вду ка́же, як не бре́ше (Приказка). Коли́-ж зги́нув чорнобро́вий, то й я погиба́ю (Шевч.)].
Как бы – якби́, коли́-б, коби́; см. Кабы́. [Лихі́ лю́ди хо́дять тепе́р раз-у-ра́з по ву́лицях, коли́-б ще до нас не залі́зли (Коцюб.). Пливе́ чо́вен, води́ по́вен, коби́ (якби́) не схитну́вся (Пісня)].
Как скоро – ско́ро, ско́ро ті́льки, (зап.) ско́ро-но. [Дити́на його́ заги́не, ско́ро ті́льки не поки́не він вогко́го, отру́тного для життя́ мі́сця (Єфр.)].
Ко́свенный
1) (
о направл.) скі́сний, нав(с)кі́сний, (книзу) похи́лий, зукі́сний;
2) (
непрямой) посере́дній, побі́чний, непрями́й. [Головні́ й побі́чні причи́ни всіх зли́днів бідола́шної Украї́ни (Крим.)].
-ный вопрос – побі́чне пита́ння; (грам.) непряме́ пита́ння.
-ное доказательство – побі́чний до́від (-воду).
-ные налоги – посере́дні пода́тки.
-ное обложение – посере́днє оподаткува́ння.
-ный намёк – на́тяк (-ку), бі́чни́й за́кид, бі́чне́ закида́ння.
-ная причина – побі́чна причи́на.
-ным путём – непрямо́ю доро́гою, стороно́ю.
-ные улики – побі́чні (посере́дні) до́кази.
-ные явления – другоря́дні (посере́дні) я́вища.
-ным образом – посере́дньо, побі́чно, посере́днім спо́собом, стороно́ю, збо́ку; срвн. Ко́свенно 2.
Это подействовало на него -ным образом – це поді́яло на ньо́го посере́днім спо́собом.
-ным образом это и меня задевает – побі́чно це й мене́ торка́є (обхо́дить).
-ный, грам. – непрями́й.
-ные падежи – непрямі́ відмі́нки.
-ная речь – непряме́ ре́чення.
Ма́не́р – (пошиб, вид) ма́ні́р (-ру), (к)шта́лт (-ту), штиб (-бу), зразо́к (-зка́), зразе́ць (-зця́), взір (р. взо́ру), штиль (-лю), (способ) спо́сіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду).
На -не́р чего – на ма́ні́р, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшта́лтом, шти́бом, спо́собом, ро́бом, ла́дом чого́. [Коли́сь лю́ди вшива́ли ха́ти ті́льки соло́мою, а тепе́р на нови́й мані́р ро́блять (Звин.). Зрости́в дочку́ на великопа́нський ма́нір (Мова). Почали́ козаки́ жи́ти на ля́дський кшталт (Куліш). Соро́чка поши́та кшта́лтом городя́нських чолові́чих сорочо́к (Грінч.). Лама́ти язи́к на тата́рський штиб (Номис). Оде́жа ши́лась свої́м туте́шнім шти́бом (Основа 1862). Він співа́в у це́ркві тро́хи на парубо́цький зразе́ць (Н.-Лев.). Неха́й лю́ди його́ ро́бом ро́блять, то усе́ до́бре бу́де (М. Вовч.). Забуди́нки на дру́гий штиль (Свидн.)].
На один -не́р – на оди́н ма́ні́р (кшталт, штаб, штиль, зразе́ць). [Оде́жу всі ши́ють на оди́н штиб (ма́ні́р и т. д.)].
Все действуют на один -не́р – усі́ ро́блять (чи́нять) одни́м ро́бом (чи́ном, спо́собом, ла́дом).
Каким бы -ром туда пробраться – яки́м-би ро́бом (спо́собом, чи́ном, ма́ні́ром) туди́ пробра́тися?
Каким, таким -ро́м – яки́м, таки́м ма́ні́ром (кшта́лтом, шти́бом), яки́м, таки́м спо́собом (ро́бом, чи́ном), по-яко́му, по-тако́му.
На французский, на турецкий -не́р – на францу́зький, на туре́цький лад, з-францу́зька, з-туре́цька; по-францу́зькому, по-туре́цькому.
Ме́ра
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
-ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
-ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
-рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
-ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
-ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. нижепо меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
-ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
-ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
-ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
-ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
-ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
-ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
-ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
-ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Наступа́тельно, нрч. – на́ступом, на́ступцем, на́падом, напада́ючи, напа́дчим спо́собом.
Действовать -но – ді́яти на́ступом, наступа́ти.
Ника́к, нрч.
1) нія́к, (
отнюдь не) аж нія́к, (никоим образом) жа́дним (нія́ким) спо́собом (чи́ном, по́бутом, ро́бом) (ні) жа́дною мі́рою, (ни в коем случае) в жа́дному ра́зі, (никогда) зро́ду-(з)ві́ку, (ничего) нічо́го. [Не розберу́ нія́к, про ві́що мо́ва (Грінч.). Сього́дні він у Бро́дських нія́к не змо́же бу́ти (М. Хвильов.). Нія́к не второ́паю оціє́ї ва́шої ма́нії (Кінець Неволі). Приста́ти на це я аж нія́к не зго́ден (Київ). Жа́дною мі́рою не вде́ржиш їх (Куліш). Зро́ду-ві́ку з цим не погоджу́ся (Київ). Я її́ ла́ю, ла́ю на три по́верхи, – нічо́го не пособля́є (Крим.)].
Я этого -ка́к не желаю – я цього́ аж нія́к (в жа́дному ра́зі) не бажа́ю (не хо́чу).
Я этого -ка́к не ожидал – я цього́ аж нія́к (зро́ду-(з)ві́ку) не сподіва́вся. -ка́к нельзя, см. Нельзя́ 1. -ка́к нет, см. Нет 2;
2)
см. Нека́к.
Никако́й – нія́кий, жа́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жа́ден), (значительно реже) жо́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жо́ден), (ровно -ко́й, диал.) нікото́рий, (ни малейший) найме́нший. [Не бу́де з цього́ пи́ва нія́кого ди́ва (Номис). Нія́кий цар не мо́же дарува́ти того́, що на́ше (Грінч.). О́тже (не єсть він) нія́кий фантасти́чний ли́цар, а звича́йний… (О. Пчілка). Ко́нтівська соціоло́гія нія́кого серйо́зного впли́ву від Ге́ґеля не зазна́ла (С. Оран.). Нія́кої аналі́зи за стве́рдження ціє́ї те́зи у т. Р. абсолю́тно нема́ (М. Скрипн.). Нема́ нія́ких підста́в не припуска́ти, що… (В. Підмог.). Жа́дних прав! (Франко). Я не ба́чу жа́дних причи́н, щоб і в нас не було́ так са́мо (Доман.). Не пока́зували жа́дної ворожне́чі (М. Рильськ.). Не почу́єш від ме́не і жо́дного гру́бого сло́ва (Квітка). Не пота́ю ні ду́моньки, ні ру́ху жо́дного в собі́ (Олесь). Нікото́рого пуття́ з ньо́го не бу́де (Звин.)].
Не иметь -ко́го представления о чём – не ма́ти найме́ншого уя́влення (вульг. жа́дної или найме́ншої тя́ми) про що, нічо́го не тя́мити в чо́му.
Не обращать -ко́го внимания на кого, на что – не зверта́ти жа́дної ува́ги на ко́го, на що, не надава́ти жа́дної ува́ги чому́. [Вона́ не надава́ла цьому́ жа́дної ува́ги (Коцюб.)].
-ки́м образом – жа́дним (нія́ким) спо́собом (чи́ном, по́бутом, ро́бом), (ні) жа́дною мі́рою, аж нія́к, диал.) аж ні́куди; срв. Ника́к 1.
Ни за какой и т. п. – ні за я́ки́й, за жа́дний и т. п. [Цю ні́шу не признача́лося ні для яки́х завда́нь (Едґ. По). До́ма його́ не кара́ли за жа́дні па́кості (Франко)].
Ни за -ки́е блага – ні за які́ бла́га, ні за що в сві́ті, (никогда) зро́ду-(з)ві́ку.
Ни в -ко́м случае, см. Нико́й (Ни в ко́ем случае).
Без -ки́х – без нія́ких, без нікото́рих, (да и всё тут) та й го́ді, та й край, (зап.) та й конт.
Решительно -ко́й – жадні́сінький, ніякі́сінький. [Нема́є жадні́сінької робо́ти (Н.-Лев.). Привіле́їв для се́бе я ніякі́сіньких не ма́ю (Крим.)].
Нико́й. Нико́им образом – жа́дним (нія́ким) спо́собом (чи́ном, по́бутом, ро́бом), (ні) жа́дною мі́рою; срв. Ника́к 1.
Ни в ко́ем случае – в жа́дном ра́зі, ні в я́кому ра́зі, (никогда) (ні) зро́ду-(з)ві́ку. [Щоб з нату́ри своє́ї лю́ди були́ лихі́, – ні в я́кому ра́зі! (Кінець Неволі). «Чи то-ж пусти́ти з рук таки́й шмато́к землі́?» – «Ні зро́ду зві́ку!» (Грінч.)].
О́браз
1) (
вид, фигура, подобие, внешность) о́браз (-зу), подо́ба, по́стать (-ти), поста́ва; (изображение рисованное, лепное и т. п.) о́браз, по́доби́зна.
О́браз человеческий – о́браз лю́дський, подо́ба лю́дська.
На нём нет о́браза человеческого – він не ма́є о́бразу лю́дського (подо́би лю́дської).
Принимать о́браз кого, чего – бра́ти (взя́ти) на се́бе о́браз чий, подо́бу чию́ и т. д.;
2) (
способ) лад (-ду́), спо́сіб (-собу), чин, роб, по́бит, по́бут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом – таки́м чи́ном (ро́бом, ладо́м, по́битом), ота́к, по-тако́му, ото́ж, о́тже.
Каким -зом – яки́м чи́ном (спо́собом, ладо́м, по́битом, ро́бом), як, по-яко́му.
Никаким -зом – нія́к, нія́ким сві́том, жа́дним спо́собом (по́битом, чи́ном), жа́дною мі́рою, зро́ду-зві́ку.
Некоторым -зом – де́яким чи́ном (ро́бом, по́битом).
Каким-то -зом – я́кось, яки́мсь ро́бом (чи́ном).
Равным -зом – рі́вно-ж, зарі́вно.
Известным -зом – пе́вним ладо́м (ро́бом, чи́ном).
Главным -зом – перева́жно, головни́м чи́ном, головно́, найпа́че, здебі́льшого.
Наилучшим -зом – що-найкра́ще, як найкра́ще, як найлі́пше.
Надлежащим -зом – гара́зд.
Ненадлежащим -зом – ненале́жно.
Частным -зом – прива́тно, прива́тним ро́бом (чи́ном).
Обыкновенным -зом – звича́йно, звича́йним ладо́м (ро́бом, чи́ном), як заве́дено.
Незаметным -зом – непомі́тно.
Иным -зом – ина́кше, ина́ково, и́ншим ладо́м (ро́бом, чи́ном, спо́собом).
Тем или иным -зом – так чи и́нак (ина́кше, ина́ково), тим чи и́ншим ро́бом (чи́ном, спо́собом, по́битом).
Осторожным -зом – ти́хим (обере́жним) чи́ном (ладо́м).
Делать по чьему-л. -зу – роби́ти (ходи́ти) чиї́м ро́бом (ладо́м).
О́браз действия – пово́дження, пово́діння, поступува́ння.
О́браз правления – систе́ма (спо́сіб) урядува́ння, у́ря́д.
Здесь о́браз правления республиканский – тут у́ря́д республіка́нський.
О́браз жизни – по́бит, по́бут.
О́браз мыслей – на́прям думо́к;
3)
См. Ико́на.
Лежать под -зами (умирать) – кона́ти, дохо́дити.
Отню́дь, нар. Отню́дь не – ні в я́кому ра́зі, в жа́дному ра́зі, нія́ким чи́ном, нія́ким сві́том, нія́ким ро́бом, жа́дним спо́собом, жа́дною мі́рою, а́ні тро́хи, аж нія́к.
По-злоде́йски – по-злоді́йському, по-лиході́йському, як зло́дій, як лиході́й, злоді́йським (лиході́йським) спо́собом (чи́ном); см. Злоде́йски.
Посре́дством, предл. с род. п. – за (до)помо́гою, за спомо́гою кого́, чого́, через ко́го, через що.
-вом чего? – яки́м спо́собом? за помо́гою чого́?
Сделано -вом кого, чего – зро́блено за (до)помо́гою (за спомо́гою) кого́, чого́, через ко́го, через що, зро́блено чим.
Всё устроено -вом агента – все зро́блено за допомо́гою аге́нта (через аге́нта).
Золотят -вом гальванопластики – золо́тять за помо́гою гальванопла́стики.
Вырезано -вом очень острого ножа – ви́різано за помо́гою ду́же го́строго ножа́, ду́же го́стрим ноже́м.
-вом микроскопических отверстий жидкость просачивается – через мікроскопі́чні проду́ховинки (мікроскопі́чними проду́ховинками) рідина́ прото́чується (просяка́є).
-вом подкупа, обмана – через пі́дкуп, пі́дкупом, через обма́ну, обма́ною.
Хороших результатов достигают -вом доброты – га́рних на́слідків досяга́ють до́брістю.
-вом применения новейших достижений техники – послу́гуючись найнові́шими здобу́тками те́хніки.
По-христиа́нски – по-христия́нському, христия́нським ро́бом, спо́собом.
По́ши́б – (манера, образец) кшталт (-ту), шталт, штиб (-бу), штем, штиль (-лю), стать (-ти), (стиль) стиль; (способ) спо́сіб (-собу), роб (-бу), по́бит (-ту); срв. Мане́ра, Стиль.
Письмо не того -шиба – писа́ння не того́ шти́бу (Ном.).
Все одного -шиба люди – всі на оди́н кшталт (шталт і т. д.), всі на оди́н копи́л ро́блені, всі одни́м ми́ром ма́зані.
Делать что-л., каким.-л. -бом – роби́ти що на яки́йсь кшталт и т. д., роби́ти яки́мсь ро́бом, по́битом, спо́собом.
Икона греческого -ба – о́браз гре́цького сти́лю.
Рисовать на греческий -шиб – малюва́ти на гре́цький кшталт (спо́сіб, штиб).
Чёрносотенного -ба – чорносоте́нного шти́бу.
Дама высокого -ба – висо́кого шти́бу (висо́кого колі́на) да́ма.
На свой -шиб – на свій копи́л, на свій штиб, роб.
Приё́м
1) (
действ.) прийма́ння.
-ё́м денег, заказов – прийма́ння гро́шей, замо́вленнів.
-ё́м рекрутов – прийо́м. [Ой става́ли до прийо́му, а все в одну́ ла́ву (Грінч. III)].
Производить -ё́м в школу – прийма́ти, прийня́ти, запи́сувати, записа́ти, набира́ти, набра́ти до шко́ли;
2) (
встреча и привет) прийма́ння, прийняття́, віта́ння, (реже) ша́на. [Відбуло́ся урочи́сте прийняття́ (віта́ння) госте́й. Чи хо́роше там гостюва́ть? Яка́ була́ тобі́ там ша́на? (Глібов)];
3) на́пад (-ду), за́хід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма́ на́падами, а ну-те ще по-жіно́чому! (Мир.)].

В один -ё́м – заразо́м, за одни́м ра́зом, за одни́м хо́дом (за́ходом), за одни́м на́падом.
В два (три) приё́ма – двома́ (трьома́) на́падами, за́ходами. [Трьома́ на́падами сі́яли ліс (Звин.). Трьома́ на́падами дощ ішо́в (Грінч.)].
В несколько -ё́мов – кількома́ на́падами.
Повторительный -ё́м – на́ворот. [Вони́ трьома́ на́воротами пили́ в нас (Крим.)].
-ё́м пищи – пої́дка, попої́жка. [Ліка́рство три́чі на день пи́ти після попої́жки].
Дать лекарство в два -ё́ма – да́ти лі́ки за два ра́зи.
По ложке на -ё́м – по ло́жці на раз;
4) (
способ, сноровка) спо́сіб (-собу). [Не вели́ка шту́ка дерев’я́ну ло́жку зроби́ти, а все́-таки тре́ба ма́ти свої́ способи́ (Франко)].
Хитрые -ё́мы – му́дрощі, викрута́си.
Проделать ч.-нб. другим -ё́мом – зроби́ти що и́ншим спо́собом.
Здесь нужен другой -ё́м – сюди́ тре́ба и́ншого спо́собу;
5) (
движения, ухватки) у́даль (-ли), вда́ча (-чі). [Вся ба́тьківська у́даль у ньо́го (Херс.)].
Путь
1) (
в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)].
Путь-дороженька – путь-дорі́женька.
Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння.
П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя.
П. планет – шлях, доро́га плане́т.
П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди.
П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности.
-тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)].
-тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією.
-тё́м жизни – шля́хом життя́.
-тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)].
-тё́м расследования – ро́зслідом.
-ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́.
-ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму.
-ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг.
На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства.
На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці.
По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся].
Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю].
То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі.
Верный, правильный путь – правди́вий шлях.
Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю.
Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д.
Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від.
Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́).
Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)].
Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу).
Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к.
Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во.
Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)].
Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му.
Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га.
Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги.
Морской путь – морськи́й шлях.
Морским -тё́м – мо́рем.
Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)].
Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д.
На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь).
Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)].
Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га.
Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я.
Санный путь – са́нна путь, доро́га.
Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)].
Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті).
Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)].
Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га.
Каким -тё́м
а) (
дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)];
б) (
как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом.
Таким -тё́м
а) (
дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом;
б) (
способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом.
Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)].
Этим -тё́м
а) (
сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом;
б) (
способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)].
Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)].
Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть.
Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́.
Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу.
Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)].
Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го.
Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)].
Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)].
Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку.
Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га?
Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)].
Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)].
Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум.
Сбить с -ти́
а) зби́ти з доро́ги кого́;
б) (
с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)].
Сбиться с -ти́
а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу;
б) (
с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)].
Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать).
Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)].
Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.)];
2) (
самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)].
Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги.
Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь.
Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу.
Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги?
Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги;
3) (
способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)].
Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти?
-тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою.
-тё́м голосования – голосува́нням.
-тё́м подписи – пі́дписом.
-тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням.
-тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи.
Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно;
4) (
прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)].
-тё́м
а) (
толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м;
б) (
хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)].
-тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло.
Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід.
Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш.
Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є].
Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий.
Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви.
В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́.
В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́.
Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок).
Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Вона була маленька й опецькувата, зі сивим волоссям, округлим обличчям, яскравими синіми, мов незабудки, очима… оце й усе. На вигляд їй було років п’ятдесят, і коли вона посміхалася, то показувала великі білі зуби, які цілком могли бути її власними (Ірина Бондаренко, перекл. Дж.Чейза). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті
Какой, (устар.) каковой –
1) (
по качеству) (с логич. ударением на нём) яки́й; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що́ за, (усилит.) якенний;
2) (
который) ко́три́й, (реже) кото́рий; (в относит. придат. предл.) що, що таки́й, яки́й;
Бог знает како́й – бо́зна-яки́й (Бог віда який), святий знає який, казна-який, (невесть какой) не́ві́дь який;
в какое время? – якого часу (у який час)?, коли саме?;
вот какой! – отакий! (оттакий!), (эмоц.) отакенний! (оттакенний!), отакезний! (оттакезний), отакісінький!;
до како́го времени? – на яки́й час? до яко́го ча́су?;
кака́я нужда знать? – яка (що за) потре́ба зна́ти?;
каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом), як, по-якому;
какими судьбами? – яким побитом?;
како́е! (разг.) – де́ там!;
какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?, яке тобі діло?, тобі якого батька горе?;
како́й бы ни – хоч би яки́й, хоча́ б яки́й, (рус.) яки́й би не;
како́й бы ни был – будь-яки́й, усякий;
како́й бы то ни было – бу́дь-яки́й, (диал.) бу́длі-який, (раскакой) пере́який;
како́й дорогой – кудо́ю?, яким шляхом (якою дорогою)?;
како́й из – котри́й, (реже) кото́рий, хто з;
какой-либо, какой-нибудь – (из нескольких) яки́й, яки́й-не́будь, котри́й, де́котрий, котрий-небудь, (реже) котри́й-бу́дь, (диал.) бу́длі-яки́й; (неизвестно кто) яки́й, яки́й-не́будь; (с пренебреж.) аби́-яки́й, яки́й-таки́й; (не более как) яки́й;
како́й лучший, больший и т. п. – де лі́пший, де кра́щий, де більший;
какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який, будь-який, хоч [і] який;
какой-никакой – який-не-який, хоч якийсь;
како́й попало – аби́-який, бу́дь-який;
како́й-то – (некоторый) деякий (деякийсь), котри́йсь; (неизвестно кто) яки́йсь, котри́йсь; (с оттенком пренебрежения) яки́йсь-то, якийсь там, котрийсь там;
какой угодно – хоч (хай) який, який завгодно, абиякий, будь-який, перший-ліпший;
какой ширины, длины, величины – який завширшки (уширшки, уширки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки);
когда какой – коли який;
кое-како́й – сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й, деякий;
кому какой – кому який;
на како́го черта – на лихо́ї годи́ни, на яко́го бі́са (дідька), на бі́са;
не бог весть какой – не бозна-який, не який;
не какой-нибудь – не абиякий, не будь-який (не який-будь);
ни в какую – нізащо;
по какому случаю? – з якої нагоди (причини)?, (иногда) заради чого?;
с како́ю гордостью – з яко́ю пихо́ю, як гордови́то!;
смотря какой – як який, як до;
хоть како́й-нибудь – хоч яки́й, хоч будь-який (хоч який-небудь), (устар.) яки́й-хотя́;
через какие-то (какие-нибудь)… – через якихось…
[Що́ то за пе́кло, що те́пло? (Пр.). Три пани́ — їдні́ штани́: котри́й успі́є той штани́ наді́є (Пр.). Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Пр.). Вельмо́жна па́нськая персо́на яви́лася перед Плуто́на не як аби́-який харпа́к (Є.Гребінка). — Що ж? Не захотіла йти за мене! А щоб часом не піддатися, так вона без мене звінчалася аби з яким батраком, щоб мені світу собою не зав’язати, щоб не соромити мене собою, і усеє прочее говорила (Г.Квітка-Основ’яненко). Отаку́-то їй причи́ну воро́жка зроби́ла (Т.Шевченко). Ду́рень розка́зує ме́ртвими слова́ми та яко́гось там Яре́му веде́ перед на́ми (Т.Шевченко). — Подиви́сь, яке́! — Да хоч-би воно́ було́ пере́яке, а я його́ й ду́рно не озьму́ (Основа). Коли́-б не узграни́чна сторо́жа, що-годи́ни му́сіли-б украї́нці сподіва́тись на́паду, шкода́ була́-б яко́ї-хотя́ пра́ці (П.Куліш). Що то за хоро́ші, за молоді́ парубки́! (М.Вовчок). Даєте́ їм чита́ти не́ві́дь-які́ книжки́, та ще й заборо́нені (О.Кониський). У ме́не що! не яка́ там і ка́ра мені́ ви́пала… Мо́же ще то й не ка́ра, а ті́льки так воно́ (О.Кониський). Гледі́ть, щоб кінь не заби́в котру́ (О.Стороженко). Розпи́тує: чи нема́ де яко́го нетя́ги? (І.Рудченко). А то, як бродя́гу яко́го, ще в тюрму́ запру́ть (П.Мирний). Де? В котрі́м мі́сці? (І.Франко). Де́ там! Ба́тько наздожене́ і ті́льки наб’є́ (А.Кримський). Прихо́дили які́сь лю́ди (А.Ніковський). Ой чи так кра́сно в які́й краї́ні, як тут на на́шій рі́дній Воли́ні? (Л.Українка). За мить яку́ поки́ну я сей світ (Б.Грінченко). Сюди́-ж ішли́, дак ба́чили кудо́ю, хіба́ тепе́р не втра́пите сами́? (Б.Грінченко). Шевче́нко зна́є, що мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (С.Єфремов). Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні (Сл. Гр.). Яки́й со́ром! Де-кра́щого шука́є. На лихо́ї годи́ни тобі́ це здало́ся. На бі́са він тобі́? Живе́ до котро́гось ча́су (АС). Пішов геть, розхристаний, розбризкуючи калюжі, тремтячи від гніву і образи. Ця наволоч ударила його в обличчя! Може, до герцю покликав би? На шаблях? На пістолях? Ач, який лицар об’явився своєї мами! (В.Підмогильний). …мої синхронні рефлексії над тими культурними процесами, в Україні й поза Україною, котрих я була безпосередньою учасницею, бувши зібраними докупи, мають, сподіваюся, принаймні один шанс — відбити, хай як суб’єктивно-перекошено, безсистемно-доривчо, в друзках і оскалках, у кубістично посічених «чвертьпрофілях» — який-не-який, а таки інтелектуальний портрет доби (О.Забужко). Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач (В.Голобородько). “Диви, диви, якенна бабега!” — почулось мені з крутого схилу (Генадій Костенко). Дон Кіхот визвався тримати варту перед замком, щоб не напав буває велетень який-небудь чи там лихий чоловік, знаджений безцінними скарбами вроди, що в замкові тому сховок знайшли. Ті, що нашого гідальга вже знали, подякували йому красненько і розповіли тут же авдиторові про його химороди, чим той непомалу потішався (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Роха похитав головою і підійшов до купи. — Ого! Якенна купа вийшла! (С.Павличко, перекл. В.Ґолдінґ)].
Обговорення статті
Мера
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
мера однородности – міра однорідності;
мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
мера хрупкости – міра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Рука – рука:
бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови – про свідка) перебити руки;
большая рука (перен.) – велика рука (лапа);
большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто; неабиякий, абиякий;
брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого; брати, узяти в шори кого;
брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук;
брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе;
быть (находиться) у кого в руках – бути в руках у кого;
валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться;
вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому;
в руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх;
в руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що;
выбранить под сердитую руку – вилаяти спересердя (під сердиту годину, під гарячу (сердиту, злу) руку);
выдать на руки – видати на руки;
выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук;
гулять по рукам – по руках ходити;
давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках (лапах) кому;
дать руку на отсечение – дати руку [собі] відрубати (відтяти, навідру́б);
дело (работа…) горит в руках чьих, у кого – діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому;
держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати (владувати) над собою;
держать чью руку – тягти за ким;
живой рукой (разг.) – [одним] духом; миттю (умить);
зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике);
играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки;
из верных рук (узнать) – з певного джерела;
из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто, зовсім) погано, поганий; препоганий, препогано; (иногда) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого;
из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки; з рук на руки;
иметь руку – мати руку (зару́ку);
как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (иногда) як без правої руки без кого, без чого;
как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло;
к рукам прибрать – до рук прибрати;
левая рука – шульга, ліва рука, лівиця;
легок на руку – легка рука в кого, легку руку має хто;
ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки;
марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що;
мозолить руки (разг.) – мозолити руки (руч);
набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого;
навострить руку – наламати руку;
на все руки – до всього здатен;
на живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч;
наложить на себя руки – смерть собі заподіяти; збавити собі віку;
на руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути);
на руку! – (воен.) на ру́ку!, наперева́ги;
на руку кому – на руку (наруч) кому; (разг.) на руку ковіньку кому;
на скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч, нашвидку, швидкома); прихапцем (похапцем); абияк;
не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому;
не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що;
обеими руками – обома руками, обіруч, обі́ручки, вобидвіру́ч;
обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що;
одной рукой – однією рукою; одноруч;
опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки;
опытная рука – вправна рука;
отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки;
отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого;
от руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом) (писано, мальовано, креслено);
от руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) що;
отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають;
передавать из рук в руки (с руки на руки) – передавати з рук у руки (до рук);
подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому;
под весёлую руку – у добрім настрої (гуморі); веселим бувши;
под горячую руку – під гарячу руч (руку);
подделать руку (о почерке) – підробити руку;
под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути);
под руку – (идти с кем) під руку (попі́друки, попі́друч, попі́дручки); (сказать) під ру́ку;
под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (иногда) спересердя;
показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що;
попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому;
попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
по правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку;
по рукам! – згода!;
по руке – (впору) по руці, до міри, в міру; (удобный) зручний, спосібний;
правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого;
прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (иногда лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого;
прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; запопасти що; (иногда) прибгати що;
приложить руку к чему – прикласти руку, (принять участие) докласти рук до чого; (взяться) пильно (горливо) узятися до чого;
пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки;
просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї;
проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї;
рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким, попліч (упоруч, поруч, пліч-о-пліч) з ким;
рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому;
рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто;
рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого;
рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були] (Пр.); рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає (Пр.);
руки вверх! – руки вгору (догори)!;
руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого;
руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача (Пр.); не взявшись до сокири, не зробиш хати (Пр.); печені голуби не летять до губи (Пр.);
руки опускаются (отнимаются) у кого – руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого;
руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто;
руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого;
руки чешутся у кого (перен., разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого);
рукой не достанешь – рукою не досягнеш;
рукой подать – [як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою сягнути; тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (иногда) от-от за плечима;
руку приложить – рукою власною розписатися;
сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого;
своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто);
своя рука владыка – своя рука владика (Пр.); кожна ручка собі панночка (Пр.) «— Чия справа?» — «Війтова.» — «А хто судить?» — «Війт» (Пр.);
связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и [по] ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому;
скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи;
с легкой руки – в добрий час;
сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти;
смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого;
собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався);
сон в руку – сон справдився; пророчий сон;
с пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; впорожні, (иногда) упорожнечі (голіруч);
средней руки – пересічний (посередній, помірний);
с руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами;
с руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути;
с руки – під руку;
с рук на руки – з рук до рук;
сходить, сходит, сошло, сойдёт, сходить с рук, сойти с рук кому – так минатися, минається, минулося, минеться, минутися кому; з рук збутися, збулося;
тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто;
ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати;
узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела;
умывать руки, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки;
ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що;
ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки);
ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити, ходити з торбою (торбами), ходити по людях, ходити на же́бри (по же́брах, у же́бри), старцювати (жебрати);
холодно рукам – холодно в руки;
человек с отвисшими руками – вислорукий;
чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що);
щедрой рукой – щедрою рукою; щедро;
языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай (Пр.); язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи) (Пр.); язиком що хоч кажи, а руки при собі держи (Пр.); язиком що хоч мели, а рукам волі не давай (Пр.).
[— Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла (Сл. Гр.). Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки (Леся Українка). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Коцюбинський). В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят (Б.Антоненко-Давидович). Без наук — як без рук (Пр.).  Він тинявся світом, жебраючи, злодюжачи, вдаючи недужого, прислуговуючи часово якомусь синьйорові і знов даючи драла у ліс чи на битий шлях (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Отже, ці два авторитети попідручки поволі ступали по широкій луці, а сонце тим часом знижувалося, більшало, червонішало, витискаючи з нас довжелезні тіні (О.Гриценко, перекл. В.Ґомбровича). Як бачите, ми прикипіли серцем до цього містка. Бо без  нього як би ми переходили з однієї частини саду в іншу? Ми б понамочували собі ноги, захололи б, заслабли б, усе це переросло б у пневмонію, а звідти і до фатальних наслідків як штихом докинути (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Швиденько зваживши всі можливі наслідки, обняв одноруч Алісон, і вона відразу притулилася до мене (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Влада частіше переходить з рук до рук, ніж від голови до голови (С.Є.Лєц).  Рука віддалена від усіх органів хапання — лап, копит і кігтів — безкінечно, так би мовити, прірвою свого буття. Тільки одне буття, яке говорить, тобто думає, може мати руку і виконувати, управляючи нею, роботу (М.Гайдеґер). — Лікарю, коли я нагинаюся, витягаю вниз руки, піднімаю одну ногу, опускаю, піднімаю другу, опускаю, розгинаюся і піднімаю руки до пояса, одночасно злегка підстрибуючи — виникає сильний біль в спині. — Навіщо ви проробляєте такі складні вправи у вашому віці? — А як я, по-вашому, повинен надягати штани?].
Обговорення статті
Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс:
брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць);
быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути;
взять силой – здобути; опанувати;
в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля;
в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу;
вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати);
в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати;
в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу);
в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини;
в силу (закона) – силою (закону);
в силу привычки – через звичку; призвичаївшись;
в силу чего – через що, внаслідок чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого;
в силу этого – через це;
вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…;
входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним;
входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу;
выбиться из сил – знемогтися на сили;
выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що;
где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.);
движущая сила – рушійна сила; сила тягова;
изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога;
и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.);
истратить силу (на работе) – виробитися з сили;
лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь;
набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися;
насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги);
находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися;
не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому;
не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс);
не под силу – не до снаги, не по силі, не під силу;
не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто;
нет сил – несила; неспромога; не під силу;
нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що;
никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом);
общими силами – спільно, гуртом;
он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу;
ослабевать силами – підупадати на силі (на силах);
оставаться в силе – залишатися в силі;
от силы – щонайбільше;
по мере сил – в міру сил; як посилля;
по силам – по силі, під силу;
по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості;
рабочая сила – робітна, робоча сила;
сверх сил чьих – понад (над) силу чию; через силу;
своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет;
не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає;
сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.);
сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору;
сколько хватит сил – скільки стане снаги;
собраться с силами – змогтися; поєднати сили;
собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки;
с силой полететь, броситься, упасть – шугонути;
терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність);
употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу);
центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила;
центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила;
через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру;
что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж;
чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі.
[Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].
Обговорення статті
Такой – такий, (усилит.) отаки́й, отаке́нний, (уменьш.) такісінький:
[а] кто он такой? – [а] хто він такий?; [а] що він за один?;
видали таких! – бачили (знаємо) таких;
в таком случае – в такому разі (випадку);
до такой степени – аж так;
есть такое дело! (разг.) – добре (гаразд)!; згода!; (иногда) нехай (хай) і так!;
и всё такое [прочее] (разг.) – і таке інше; і інше отаке;
не из таких – не з тих (таких);
не такой же – не аж такий;
сделай такую милость – зроби таку ласку, будь такий добрий;
совершенно такой, точно такой – достоту такий (саме такий); (разг.) такий самісінький (иногда такісінький);
с таким же основанием можно утверждать – на цій же підставі можна стверджувати;
такая методика является в корне неверной – така методика зовсім неправильна;
такие-то дела! – отаке;
таким образом – так (отак), таким (отаким) чином, таким способом, таким робом; (вводное слово) отже;
такой же – такий самий, такий же;
такой как (перечисление) – такий як, як от;
такой, как (сравнение) – такий, як; як;
такой-сякой – такий-сякий, сякий-такий;
такой, что ну – такий, що куди;
такой-то – такий-то, отакий-то;
такой-сякой [немазаный] (разг.) – сякий-такий [несолений-немащений].
[Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить (Т.Шевченко). Я писав, видавав якісь книжки, а тут «отаке» прийшло до влади й за півроку відкинуло нас на 15 років назад (О.Ірванець). Вночі або під час сієсти він кликав до себе в гамак одну зі своїх трьох коханок, діставав від неї сяке-такс задоволення й засинав кам’яним сном, який, здавалось, не порушувала й тінь тривоги (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)]
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

О́БРАЗ, образ де́йствий поступо́вання;
образом ще ро́бом [каки́м образом? яки́м ро́бом?, яки́м сві́том?, яки́м ди́вом?, як са́ме?;
таки́м образом коротк. ота́к, живомовн. ото́ так;
нико́им образом ще нія́ким сві́том;
нико́им образом не під жо́дним о́глядом /аж нія́к, абсолю́тно/ не;
нельзя́ никоим образом (абсолю́тно) нема́ як;
миле́йшим образом любе́нько;
надлежа́щим образом як ма́є бу́ти, гара́зд;
подо́бным образом ще аналогі́чно, ота́к;
са́мым реши́тельным образом якнайрішу́чіше;
не́которым образом яко́юсь мі́рою, тро́хи [тро́хи пое́т]
;
каки́м бы то ни́ было образом хай яки́м спо́собом;
не лу́чшим образом не найкра́ще;
по о́бразу и подо́бию на взір і подо́бу;
по своему́ о́бразу и подо́бию на свій взір і подо́бу.
СПО́СОБ фраз. поря́док [спо́соб употребле́ния поря́док вжива́ння];
вся́кими спо́собами фраз. і так і сяк /перета́к/;
по спо́собу спо́собом.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Всемерно – яко мо́га, уся́ким ро́бом, уся́ким спо́собом.
Всячески – уся́ково, уся́ким спо́собом.
Мошеннически – шахра́йським спо́собом, як шахра́й.
Никак, никоим образом – нія́к, нія́ким чи́ном, спо́собом; (по-видимому) ма́буть, десь. Никак вы недавно сюда приехали – ма́буть ви неда́вно сюди́ приї́хали.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.
Манер – манір; взір; спосіб; штиб; кшталт. Таким манером – отак; таким чином, способом, робом. На манер – на взір; на штаб; на кшталт.
Образ – образ; (религ.) – ікона. Образ жизни – спосіб життя. Главным образом – найбільше; найголовніше; (преимущественно) – переважно. Каким бы то ни было образом – будь-яким способом; за всяку ціну. Образ мыслейсм. Мысль. Надлежащим, достойным образом – як слід; як треба; належно; як належить. Решительным образом – рішуче. Тесным образом – щільно, тісно. Каким образом – як; яким способом, чином, робом. Никоим образом (нельзя) – аж ніяк (не можна). Никаким образом – жадним способом. Равным образом – а так само. Внешним образом – на огляд на око; зокола; з погляду. Таким образом (итак, следовательно) – отже; отож; виходить; (так) – так; таким способом; таким чином.
Отнюдь не – жадним способом; жадною мірою.
Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщениясм. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис.
Способ – спосіб; (средство) – засіб. Способ исправления, взыскания и т. п. – спосіб виправити, стягти і т. ин. По способуспособом. Способ изыскивать, находить – добирати способу. Таким способом – таким способом; (таким образом) – отже; отож.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Всемерно
• Всемерно содействовать чему
– щомога (якомога) сприяти, допомагати чому; усяким способом (усякими способами, усякими засобами, усіма способами, усіма засобами, всіляко) сприяти, допомагати чому.
Всячески
• Всячески помогать, стараться…
– усіляко (усяк(о), усяково, геть усяко, різно, усякими способами, усяким способом, усіма способами) допомагати, старатися…; на всі лади допомагати, старатися (намагатися)… [Свекруха явно затівала сварку. Але Настя усяк уникала її. Шаповал.]
Иначе
• Иначе говоря
– інакше кажучи (інакше сказати, інакше мовити).
• Как-нибудь иначе
– якось (як-небудь) інакше (інше); якось по-іншому; іншим способом (робом).
• Надо жить иначе
– треба жити інакше (по-іншому, по-інакшому, іншим ладом).
• Не иначе как…
– не інакше як…
• Так или иначе
(разг.) – так чи інак(ше); так чи так; так чи сяк; чи так, чи інак.
• Так, и не иначе
– звичайно, не інакше; та вже ж пак не як.
• Я должен сейчас уйти, иначе опоздаю на поезд
– я мушу зараз піти, а ні — то (а то) запізнюся на поїзд.
Какой
• Бог знает какой
– бозна-який (Бог віда який); святий знає який; казна-який.
• В какое время?
– якого часу (у який час)?; коли саме? [Де вбито Саву? У який час? Вовчок.]
• Вот какой!
– от(т)акий!; (емоц.) от(т)акенний!; от(т)акезний!; отакісінький!
• Какая нужда знать?
– яка (що за) потреба знати?
• Каким образом
– яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом); як; по-якому.
• Какое!
(разг.) – де там!
• Какое тебе дело?
(фам.) – що тобі до того?; яке тобі діло?; тобі якого батька горе?
• Какой дорогой?
– яким шляхом (якою дорогою)?; (розм.) кудою?
• Какой из вас
– котрий [із вас]; хто з вас.
• Какой-либо, какой-нибудь
– будь-який (який-будь); який-не-будь; (розм.) який-такий; (з кількох) який; котрий; котрий-небудь (рідше котрий-будь).
• Какой ни есть, какой ни на есть
(разг.) – хоч би там який; будь-який; хоч (і) який.
• Какой-то
– якийсь (котрийсь); (зневажл.) якийсь-там.
• Какой угодно
– хоч який; який завгодно.
• Какой ширины, длины, величины
– який завширшки (ушир(ш)ки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки).
• На какого чёрта
– на якого дідька (біса); на лихої години.
• Не бог весть какой
– не бозна-який; не який.
• Не какой-нибудь
– не абиякий; не будь-який (не який-будь).
• По какому случаю?
– з якої нагоди (причини)?; (іноді) заради чого?
• Смотря какой
– як який; як до. [Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. Сл. Гр.]
• Хоть какой-нибудь
– хоч який; хоч будь-який (хоч який-небудь).
Как
• А как же!
– аякже!; ато(ж)!; авжеж!
• А так как… то
– а що (а як)… то; а як же… (то). [Гроші, звичайно, присуджено з Семена, а що Семен не мав чим заплатити, то продали три морги родючої землі. Коцюбинський.]
• Вот как!
– ось як!; он як!
• Всякий раз как
– щораз(у) як (коли); кожного разу як (коли); що [тільки]; аби [лиш].
• Да как не
– та як не; як же не.
• Как
(в сравнениях) – як ((не)мов, (не)наче, ніби(то)); як (мов…) той, як (мов…) та(я), як (мов…) те(є), як (мов…) ті (і). [Лізе в очі, наче та оса. Номис. Була б долинонька неначе пустка тая. Глібов.]
• Как бишь
– як пак; як-бо.
• Как будто
– як; якби; наче (неначе); ніби; мов (немов); буцім(то).
• Как будто бы
– начеб(то) (неначебто); нібито; мовби (мовбито, немовби, немовбито).
• Как бы не
(разг.) – як би не; коли б не.
• Как бы не так!
(фам.) – овва (ов)!; та ба!; авжеж!; але ж [бо]!; але!; але-але!; еге!; де ж пак! ? І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр. Годі вилежуватись, іди молотити! — Але ж! Сл. Гр.
• Как бы ни
– хоч би як; (перед прикм.) хоч би який (-ка, -ке).
• Как бы то ни было
– хоч би й що; хоч би [там] що; хоч би [там] як; хоч би що там було; будь-що-будь; будь-як-будь; хоч що; хоч як.
• Как быть?
– як [його] бути?; що [його] діяти?; що його [у світі] робити?; що [його] почати?
• Как ваше здоровье?
– як здоров’я ваше?; чи живі-здорові?; чи здоровенькі?; чи живенькі-здоровенькі?; чи здужаєте?; (іноді) чи добре маєтеся?; як ся маєте?; як себе маєте?
• Как вдруг
– як [аж] ось; аж [гульк] коли; коли [як] раптом; коли це [враз].
• Как велик?
– який завбільшки?
• Как видно
– знати; мабуть; либонь; (зах.) відай.
• Как водится
– як заведено; як [воно] ведеться (поводиться); звісно; [як] звичайно. [На бесіді, вже, звісно, попились. Глібов.]
• Как вот
– аж; аж ось (аж от); аж тут; як ось (як от); коли; коли ось; коли це; коли тут. [Лечу, дивлюся, аж світає, Край неба палає. Шевченко. …аж ось із неба дощ полився. Котляревський.]
• Как вы говорите?
– що ви кажете?; як [ви] кажете?
• Как горохом об стену
– як горохом об стінку; як пугою по воді.
• Как дважды два четыре
– я к двічі (як два рази) по два чотири.
• Как должно
– як слід; як треба; як годиться (як гоже); як належить (належно, належите); як має бути.
• Как есть
(разг.) – як є; все по правді; наголо; зовсім (цілком). [Нехай же батько зна все чисто, наголо. Самійленко.]
• Как есть все
(разг.) – геть [чисто] усі; чисто всі.
• Как же!
(разг.) – аякже!; авжеж!; атож!; звичайно!
• Как же так?
– як же [воно] так?; як пак так?; як-таки так?
• Как-как?
(переспрашивая) – що-що?
• Как-либо
– хоч так, хоч так; якось; будь-яким (яким-будь) способом.
• Как много
– як багато; якого багато.
• Как можно!
– хіба ж можна!; як то так!; як можна!
• Как можно?
– як [же] можна?; як то можна?; де ж [то] можна?
• Как можно, как нельзя больше, лучше…
– якомога більше (якнайбільше, щонайбільше), якомога краще (якнайкраще, щонайкраще, якомога ліпше, якнайліпше, щонайліпше)…
• Как назло
– як на те; як на ту пеню; як на ту причину; як (наче) навмисне.
• Как например
– як-от; як наприклад.
• Как на чей вкус
– як на чий смак; як на чию уподобу; як на кого; що кому до смаку (до вподоби, до сподоби, до уподобання).
• Как ни
– хоч (і) як; як не.
• Как-нибудь будет
– якось-то буде; (іноді розм.) якось-такось буде.
• Как-нибудь (когда-нибудь) зайду
– якось зайду, колись (коли-небудь, як-небудь) зайду.
• Как-нибудь (кое-как)
– як-небудь; абияк; аби-то; деяк; якось; сяк-так; будь-як; (іноді) ледь-як.
• Как ни в чём не бывало
– наче (мов…) і не було нічого; любенько (любісінько); наче (мов…) нічого й не було; наче (мов…) й не він (вона); як ніде нічого. [Я не так, як звичайно, а сердито спитав його, де він цілий день тинявся. — Та на Подолі ж, — як ніде нічого одповів він. Ковганюк, перекл. з Шевченка.]
• Как-никак
– як-не-як; хоч і як там; сяк чи так.
• Как очумелый
– як очманілий; як навіжений; як скажений; (іноді) як зачумлений.
• Как поживаете?
– як поживаєте?; як маєтеся?; як ся маєте?; як себе маєте?; як вам ідеться (ведеться, живеться)?; чи живенькі-здоровенькі?
• Как по имени?
– як на ім’я?; як звати?; як зветеся?; як звешся?
• Как полагается
– як слід; як годиться (минулий час як годилося); як треба; як має (минулий час як мало) бути.
• Как попало
– як попало; як попадя; абияк; як-небудь; жужмом (лок. троском); на галай-балай.
• Как придётся
– як прийдеться; як трапиться; до чого дійдеться; як набіжить; як вийде; як випаде. [Треба жить, як набіжить. Пр.]
• Как пришло, так и пошло
– як набув, так і забув. Пр. Як зробив, так і відбудеш. Пр. Яким мечем воював, таким і поліг. Пр.
• Как раз!
(ирон.) – ага!; авжеж!; еге ж! [Зробив же він своє діло? — Ага! Сл. Гр.]
• Как скоро
(устар.) – скоро (скоро тільки, скоро-но); як тільки.
• Как следует
– як слід; як треба; до ладу (доладно, улад); до діла; до пуття; до ума; як годиться; належно; гаразд; добре.
• Как снег на голову
– як сніг (грім) на голову; як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; зненацька; як стій.
• Как сумасшедший
– як божевільний [якийсь]; як той божевільний (навіжений).
• Как… так…
– як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Номис.]
• Как тебе не стыдно!
– як тобі не сором (соромно)!; ти б стидався (стидалася)!; чи тобі не сором (не соромно)?
• Как-то раз (однажды)
– якось; колись; одного разу.
• Как-то
(пересчитывая) – як-от; а саме.
• Как только
– тільки; як тільки; скоро; скоро тільки; скоро-но; тільки-но; тільки що; що не. [Скоро ввійшли в будинок, то я, — каже, — і вбачив, що Бузько-отаман заховавсь у кімнату. ЗОЮР. А молодиця що не гляне на Карпа, то так і заголосить. Коцюбинський.]
• Как угодно, как хотите
– як [собі] знаєте; як [собі] хочете; як завгодно; про мене.
• Как у Христа за пазухой
– як у Бога за дверима; як у батька (Бога) за пазухою.
• Как хорош, прекрасен…
– який (який же, що за) гарний, чудовий.
• Кое-как
– абияк; як-небудь; сяк-так.
• Куда как хороша собой
– то-то вже гарна (хороша); така-то вже гарна.
• Между тем как, в то время как
– тимчасом як; тоді як.
• Нет как нет кого
– нема та й нема кого; як нема, так нема кого; не йде та й не йде хто.
• Не кто иной, как он
– не хто інший, як він; ніхто як він.
• Не что иное, как
– не що інше, як; не що як.
• Он как вскочит
– він як (як не) скочить (схопиться).
• Перед тем как
– перше ніж; перед тим як; до того як.
• После того как
– по тому як; після того як; (іноді) по чому.
• Смотря как
– як; побачимо, як; залежно від того, як. [Чи довго там гостюватимете? — А це як вітатимуть мене. З нар. уст. Надовго їдете до них? — Побачимо, як прийматимуть. З нар. уст.]
• С тех пор как
– відколи; відтоді як; з того часу як.
• Так как
– бо; через те що; [тим] що (звичайно після головного речення); [а] що…, [то]; (іноді) і через те (і тому, і того). [Мати три дні хворіли, й того я до школи не ходив. З нар. уст.]
• Тогда как
– тимчасом як; (іноді) тоді як; коли ж.
• Тут как тут
– як уродився; де й узявся; як тут. [Всім молодим — гарбуз як тут. Гребінка.]
• Уж как хвалит
– так то вже хвалить.
Косвенный
• Косвенным образом
– посередньо (побічно); посереднім способом; стороною (боком).
Манер
• Все действуют на один манер
– усі роблять (чинять) на один лад (на один спосіб, одним способом, одним робом, одним чином, одним ладом).
• Каким манером
– яким способом (робом, чином, побитом, кшталтом, штабом); на який спосіб; по-якому; як.
• На манер чего
– на зразок (на взір) чого; на кшталт (на штиб) чого; на манір чого.
• На один манер
– на один зразок (лад, спосіб, кшталт, штиб, манір); (іноді) на одну стать.
• На свой манер
– на свій лад; своїм способом; по-своєму.
• На французский манер
– на французький лад; по-французькому.
• Таким манером
– таким способом (чином, робом, побитом, кшталтом, штабом); у такий спосіб; по-такому; отак.
Мера
• Без меры
– без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере
– більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере
– якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере
– якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (
їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей
– як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил
– у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере
– однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне)
– повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера
– усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру
– усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру
– у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет)
– понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает
– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру
– міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру
– не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере
– жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере
– принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере
– щонайменше; принаймні.
• По мере возможности
– у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего
– у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших
– по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как
– у міру [того] як.
• По мере чего
– у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно)
– (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру
– надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры
– відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего
– запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности
– застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам
– уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
• Принимать, принять меры
– уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры
– ужито потрібних заходів.
Никой
• Никоим образом
– жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом); жодною мірою; ні в якій мірі; ні в якому (у жодному) разі; [аж] ніяк.
III. Образ
• Бессовестным образом
– безсовісно (несумлінно, безсумлінно).
• Внешним образом
– зовнішньо; на око; зокола.
• Вот таким образом
– от (ось) таким способом (робом, побитом); от (ось) так (оттак); (розм.) о(т)такечки, о(т)такеньки.
• Выгодным образом
– вигідно.
• Главным образом
– найбільше; головно (головне, іноді найголовніше); переважно; здебільшого (здебільша). [Із квітів у нас найбільше садять коло хати рожу та жоржину. З нар. уст.]
• Должным (надлежащим) образом
– належно (як належить); як слід (як треба); як годиться; як має(ть)ся бути; як повинно [бути]; до діла (до ладу, до пуття); гаразд. [Приймають старого, як повинно бути. Сл. Ум.]
• Естественным образом
– природно (натурально); звичайно; (іноді) звичайним ладом (робом, чином).
• Известным образом
– певним способом (ладом, робом, чином).
• Иным образом
– інакше; по-іншому; іншим ладом (робом, чином, способом).
• Каким бы то ни было образом
– будь-яким (хоч яким) способом (чином); хоч як (хоч по-якому); за всяку ціну.
• Каким образом
– як; яким способом (чином, робом, ладом, розм. побитом); на який спосіб. [Здорові були, свате!.. — Здорові будьте І ви! Яким це побитом? — здивувався Хома. Коцюбинський.]
• Каким-то образом
– якось; якимсь чином (робом, способом).
• Капитальным образом
– грунтовно.
• Коренным образом
– докорінно.
• Наилучшим образом
– якнайкраще (якнайліпше); щонайкраще (щонайліпше).
• Некоторым образом
– якоюсь (певною, деякою) мірою; у якійсь (у певній, у деякій) мірі; до певної (до деякої) міри.
• Никоим образом
– [Аж] ніяк; жодною мірою; ні в якій мірі; жодним (ніяким) способом (чином, робом, побитом); (іноді) ніяким світом.
• Обыкновенным образом
– звичайно; звичайним ладом (робом, чином); як заведено.
• Равным образом
– так само; рівно ж (зарівно).
• Самым изысканным образом
– якнайвишуканіше.
• Самым подробным (детальным) образом
– якнайдокладніше (якнайдетальніше, якнайдрібніше).
• Самым решительным образом
– якнайрішучіше (щонайрішучіше).
• Следующим образом
– так (отак, отак-то); таким (отаким) чином (робом, ладом, побитом).
• Случайным образом
– випадково (випадком).
• Таким образом
– так (отак, отак-то); тим (цим) способом; таким способом (чином, ладом, робом, побитом); отже (отож).
• Тем или иным образом
– так чи інак (інакше); так чи сяк (так чи так); тим чи іншим способом (чином, робом, побитом).
• Частным образом
– приватно; приватним способом (чином).
Отношение
• Быть в хороших отношениях с кем
– мати добрі взаємини (стосунки) з ким; (іноді) у добрі (у добрості) жити з ким.
• В близких, интимных отношениях быть, находиться с кем
– у близьких, інтимних взаєминах (стосунках) бути з ким; кохатися (любитися) з ким.
• Во всех отношениях
– з усякого (з кожного) погляду (іноді з усіх поглядів); усім; у всьому (в усьому); усіма сторонами; кругом. [Кругом кума хороша. Н. п.]
• Во многих отношениях
– багато в чому (багато де в чому); багатьма сторонами; з багатьох поглядів.
• В отношении кого, чего
– щодо кого, чого; відносно кого, чого.
• В этом отношении он…
– щодо цього він…; з цього погляду він…; цим він…; цією стороною він…
• По отношению к кому, чему
– щодо кого, чого; супроти кого, чого.
• При надлежащем отношении к делу…
– при належному ставленні до діла (до справи)…; належно ставлячись до діла…; коли належно ставитися до справи…
• При хороших отношениях
– за добрих взаємин.
• Разрыв мирных (дружественных) отношений
– розрив мирних (дружніх) стосунків; розмир. [Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Сл. Гр. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила. Сл. Гр.]
• Это очень полезно в том отношении, что…
– це дуже корисно тим, що…; це дуже корисно з того погляду, що…
• Отнюдь [не, нет]
– аж ніяк [не]; ні в якому (в жодному) разі [не]; жодним (ніяким) способом (чином, робом, світом) [не]; зовсім ні.
Пеший
• Пеший конному не товарищ
– кінь волові не товариш. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Шорник свитникові не товариш. Пр. Піший кінному не товариш. Пр.
• Пешим ходом
– пішки (піхотою, піхтурою).
• По образу пешего хождения
(разг. шутл.) – своїми (батьківськими); своєю (власною) парою; піхотою; пішим способом.
Путь
• Без пути
(разг.) – безпуття.
• В пути, по пути (сделать что)
– по дорозі; дорогою; мимохідь, мимоїздом (переходом).
• Все дорога (все пути) ведут в Рим
Див. Рим.
• Вставать, встать на путь чего
Див. вступать.
• Держать путь
Див. держать.
• Каким путём?
– якою дорогою (яким шляхом)?; кудою?; (перен.) як; яким способом (чином, робом)?
• Куда вам путь лежит?
– куди вам дорога?
• Млечный Путь
(астрон.)Див. млечный.
• Найти верный, правильный путь
– знайти правдивий шлях; (іноді) ухопити тропи.
• На обратном пути
– по дорозі назад (додому); (по)вертаючись назад (додому); поворітьма.
• Направлять, направить путь (шаги, стопы)
Див. направлять.
• Наставлять, наставить (направлять, направить, обращать, обратить) на путь истины (на путь истинный) кого
– наставляти, наставити (наводити, навести) на добру (праву) путь кого; наставляти, наставити (наводити, напутити) кого; наставляти, наставити на [добрий] розум кого.
• Не по пути с кем
– не по дорозі (не дорога, не в шляху, не по руці) з ким; (іноді) невзвороті кому з ким.
• Окольным (обходным) путём
– стороною; манівцями (манівцем); (іноді розм.) повзагорідно.
• Отправляться, отправиться (двигаться, двинуться…) в путь
– рушати, рушити (вирушити, вирушати) в дорогу.
• Прокладывать, проложить дорогу (путь) кому, чему
Див. прокладывать.
• Пусть твой путь будет усеян цветами
– нехай тобі цвітом стелиться дорога.
• Путём подкупа, измены
– підкупом, зрадою.
• Пути (дороги) разошлись чьи
Див. расходиться.
• Пути сообщения
– шляхи [сполучення].
• Путь-дорога, путь-дорожка, путь-дороженька
(поэт.) – шлях-дорога (путь-дорога), шлях-доріжка, шлях-доріженька (путь-доріженька).
• Сбивать, сбить с пути кого
– збивати, збити з дороги кого; збивати, збити з пуття кого.
• Сбиваться, сбиться с пути
(перен.) – збиватися, збитися з дороги; на манівці сходити, зійти; збиватися, збитися з пуття; (іноді) ледащіти, зледащіти; блудними дорогами йти, піти. [Блудними дорогами пішов. Франко.]
• Совратить, совлечь, сбить с пути (истины, добра, истинного, доброго…) кого
– збити (звести) з доброго шляху (з доброї путі, дороги, стежки, тропи) кого; збити з правої путі (з пуття, знепутити) кого. [Та ви його ще з тропи зіб’єте… М. Куліш.]
• Стоять, находиться на ложном пути; идти по ложному пути
(перен.) – стояти, бути на хибній (кривій) дорозі (путі); іти хибною (кривою) дорогою.
• Судебным путём
– судом; через суд.
• Сухим путём
– суходолом (сухопуттю).
• Счастливый, добрый путь!; счастливого, доброго пути!
– щасливої дороги!; щасливо!
• Уготовлять путь на тот свет кому
– уготовляти на той світ дорогу кому; стежку промітати кому.
• У каждого свой путь [в жизни]
– у всякого (у кожного) свій шлях; кожен (кожне) має свій шлях. [У всякого своя доля і свій шлях широкий. Шевченко.]
• Что в том пути?
(разг.) – яка користь з того?
• Этим, тем путём
– цією, тією (тою) дорогою (цим, тим шляхом); сюдою, тудою.
Сила
• Брать, взять (забирать, забрать) силу
– набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць).
• Быть в силах (в силе), не в силах (не в силе)
– здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути.
• В меру, по мере сил
– у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (іноді) як посилля.
• В полную силу работать
– на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати.
• В силу
(устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу).
• В силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств
(устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини.
• В силу привычки
– через звичку; призвичаївшись.
• Вся сила в том, что…
– [Уся] сила (суть) у тому, що…
• Входить, войти в силу
(о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним.
• Выше чьих сил что
– над (понад) чиї сили що.
• Где силой взять нельзя, там надобна ухватка
– треба розумом надточити, де сила не візьме. Пр. Де сила не може, там спритність поможе. Пр. Як сили не стає, берися за розум. Пр.
• Изо всех сил (силы)
– з усієї сили; чимдуж; якомога.
• И сила уму уступает
– перед розумом і сила в’яне. Пр. І сила перед розумом никне. Пр.
• Набираться, набраться сил
– убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (іноді) употужнюватися, употужнитися.
• Не в силах кто
– не має сили хто; несила (неспромога) кому.
• Не в этом сила
– не в цьому сила (суть, сенс).
• Не по силам кому
(устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто.
• Нет силы терпеть что
– нема(є) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що.
• Никакими силами
– жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом).
• Он ещё в силах, в силе
– він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу.
• Ослабевать силами
– підупадати на силі (на силах).
• От силы
– щонайбільше.
• Сверх сил чьих
– (по)над силу чию.
• Своими (собственными) силами
– своїми (власними) силами; самотужки.
• Сил [моих] нет; не достаёт сил (силы)
– несила [мені]; снаги не стає.
• Сила солому ломит
– сила солому (силу) ломить. Пр. Де сила, там і міць. Пр.
• Терять, потерять силу
– втрачати, втратити силу; збувати, збути (знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність).
• Употреблять, употребить [все] силы
– докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу).
• Через силу (делать что-либо)
– над (понад, через) силу; (іноді) (по)над міру.
• Что есть силы (сил)
– щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж.
• Чувствовать себя в силах
– чутися (почуватися) на силі.
Следующий
• Кто следующий?
– хто далі?
• На следующий день
– другого (наступного) дня; на завтра.
• Следующим образом
– ось так; так (отак); таким (отаким) способом (чином); (іноді) таким робом (побитом).
Соус
• Ни под каким соусом
– ні в якому (у жодному) разі; жодним способом.
• Под соусом каким (подать, преподнести)
– з якою підливою; під яким соусом.
Способ
• Изыскивать, находить способ
– добирати (прибирати) способу.
• Каким, таким способом
– яким, таким способом (чином, робом, іноді розм. побитом).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

рабо́та робо́та,-ти, пра́ця,-ці
р. бесполе́зная пра́ця неко́рисна
р. в холосту́ю робо́та без наванта́ження [ма́рна]
р. виртуа́льная робо́та віртуа́льна [можли́ва]
р. включе́ния робо́та вмика́ння [уві́мкнення]
р. вручну́ю робо́та ручни́м спо́собом
р. вы́хода робо́та ви́ходу
р. дово́дочная робо́та дове́ршувальна
р. индивидуа́льная пра́ця індивідуа́льна
р. куста́рная пра́ця доморо́бна
р. маши́нная робо́та маши́нна
р. механи́ческая робо́та механі́чна
р. непреры́вная робо́та безпере́рвна
р. непроизводи́тельная робо́та непродукти́вна
р. о́бщая робо́та зага́льна [спі́льна]
р. отде́лочная робо́та оздо́блювальна
р. отры́ва робо́та відри́ву [відрива́льна]
р. по совмести́тельству робо́та сумі́сна
р. повреме́нная пра́ця почасова́
р. подённая пра́ця поде́нна
р. поле́зная робо́та [пра́ця] кори́сна
р. производи́тельная робо́та продукти́вна
р. резна́я робо́та рі́зьблення
р. сверхуро́чная пра́ця понадчасова́ [позачасова́]
р. совме́стная робо́та спі́льна
р. торможе́ния робо́та гальмува́ння
р. трудоёмкая робо́та трудомістка́ [працемістка́]
р. у́мственная пра́ця розумо́ва
р. физи́ческая робо́та фізи́чна
р. эффекти́вная робо́та [пра́ця] ефекти́вна
р. ювели́рная робо́та золота́рська
эксплуата́ция тех. експлуатува́ння, визи́скування; експлуата́ція,-ції (використання родовищ корисних копалин, промислового устатковання, транспорту)
э. дли́тельная експлуатува́ння трива́ле
э. доро́ги експлуата́ція шля́ху
э. нефтяны́х сква́жин експлуата́ція на́фтових свердлови́н
э. норма́льная експлуата́ція норма́льна
э. подконтро́льная експлуатува́ння підконтро́льне
э. ру́дничная експлуата́ція копа́льнева
э. теку́щая експлуата́ція пото́чна
э. техни́ческая експлуата́ція техні́чна
э. фонта́нно-компре́ссорная експлуата́ція фонта́нно-компре́сорна
э. ша́хтным спо́собом експлуата́ція ша́хтовим спо́собом

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Всяк, вся́кий, мест.каждый, всякий.
Вся́ким спо́собомвсемерно.
Жа́дний
1)
каждый;
2)
никакой.
Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою – никаким образом, отнюдь не, никак.
Спо́сіб, -собу
1)
средство, способ, возможность.
Спо́сіб прибира́ти – изыскивать пути, средства.
В жа́дний спо́сіб – никаким образом.
Ані спо́собу – нет возможности.
Коли́ ж не спо́сіб – нет возможности, средств.
Уся́кого було́ там спо́собу – употреблялись всевозможные средства.
Ужива́ти яко́го спо́собу – употреблять какое-либо средство.
За до́брим спо́собомпри хороших средствах.
Взя́тись на спо́соби – употребить все возможности.
Це не спо́сіб – это неудобно, неуместно.
2) (
грам.) наклонение.
Ді́йсний спо́сіб – из’явительное наклонение.
Вольови́й спо́сіб – повелительное наклонение.
Умо́вний спо́сіб – сослагательное наклонение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Образ (способ) – спо́сіб (-собу), чин (-ну), по́бит (-ту); о. действия – пово́дження, поводі́ння; о. мыслей – на́прям думо́к; о. правления – систе́ма урядува́ння, у́ряд (-ДУ); главным -зом – найбі́льше, найголовні́ше, головне́; коренным -зом – ґрунто́вно; надлежащим -зом – нале́жно, як слід, як годиться; насильственным образом – ґвалто́вно; некоторым -зом – яко́юсь мі́рою; никаким -зом – ніяк, жа́дним спо́собом, жа́дною мі́рою; обманным -зом – ошука́вши, о́шуком; обыкновенным -зом – звича́йним спо́собом, звича́йно; равным -зом – так са́ме, теж; решительным -зом – тве́рдо, рішу́че; самым решительным -зом – щонайтверді́ше; самым обыкновенным -зом – звичайні́сіньким спо́собом; таким -зом (так) – так, таким спо́собом, таким ро́бом, чином, по́битом; (итак) – о́тже, ото́ж, вихо́дить; частным -зом – прива́тно.
По: а) (с дат. падеж.) –
1) (
для обозначения места) – по (с предлож. пад.) – на, в (с винит. пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значится – на (в) балянсі записано; по всей Украине – на всю Украї́ну, по (на) всій Украї́ні; по книгам вести учет – в книгах (по книгах) прова́дити о́блік; вручить повестку по месту службы – пові́стку вручити, до рук, да́ти на мі́сці (в мі́сці, при мі́сці), де уряду́є; зарегистрироваться по месту жительства – зареєструва́тися в мі́сці прожива́ння; работать по профессиональной линии – працюва́ти в професі́йній лі́нії, працюва́ти в професі́йних організа́ціях; по селам и городам – по се́лах і по міста́х; по учреждениям – по устано́вах;
2) (
для обозначения направления движения и пути следования, а также способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с творительным падежом без предлога): плавание по Днепру – плавба́ Дніпро́м; ехать по железной дороге – ї́хати залізницею; переслать по почте, телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом, телегра́фно; по телефону говорить – розмовляти телефо́ном; по улице ехать – ї́хати ву́лицею;
3) (
на вопрос «куда», для обозначения места назначения) – на, в (с винит, пад.); по адресу послать – на адре́су посла́ти; обратиться по адресу – вда́тися на адре́су; отослать по месту жительства – одісла́ти, надісла́ти в (на) мі́сце прожива́ння; разослать приказ по округам – порозсила́ти нака́з по окру́гах (на окру́ги); уехать по месту назначений – поїхати в призна́чене мі́сце, до призна́ченого мі́сця; по месту службы командировать – на мі́сце (в мі́сце) слу́жби відрядити;
4) (
с дат. пад. множ. числа для обозначения времени и действия передается чаще всего творит. падежом множ. числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а также род. падеж. с «що»): по временам – часа́ми, ча́сом; по праздникам, по праздничным дням – у свята́, у святні дні, святами, святними днями; заседания происходят по пятницам – засі́дання відбуваються у п’ятниці, п’ятницями; (еженедельно) – щоп’ятниці; он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівто́рками; (еженедельно) – щовівті́рка; пароход отправляется по средам – паропла́в відпливає щосереди;
5)
а) (согласно чему, сообразно с чем) – за; (с творит. пад.) – згі́дно з чим, доде́ржуючи чого́; по алфавиту – за абе́ткою; по всем правилам, требованиям – за всіма́ пра́вилами, вимо́гами; по декрету – за декре́том; по его совету – за його́ пора́дою, згі́дно з його́ пора́дою; по закону – за зако́ном, за пра́вом; по исчислениям, предположениям и т. п. – за обраху́нками, припу́щеннями і т. ін.; по Марксу, по Ленину – за Ма́рксом, за Ле́ніном; по общему согласию – за спі́льною зго́дою; по определению суда – за вироком су́ду; по очереди – за черго́ю; по подписке – за передпла́тою; по порядку – за порядком, вряд; по порядку считать – рахува́ти (лічити) з ряду, вряд; по постановлению – за ухва́лою, постано́вою; по приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к; по следующей форме сделать – зробити за (згі́дно з) тако́ю фо́рмою, зробити, доде́ржуючи тако́ї фо́рми; распределять, классифицировать по каким-либо признакам – поділяти, клясифікува́ти за якими озна́ками; б) (с род. пад.) – з, (на підста́ві чого́); по ассигновке (выдавать, получать) – на підста́ві асиґна́ти; по поручению – з дору́чення; по приказу заведывающего – з нака́зу завідача́; по распоряжению Окрисполкома – з (на підста́ві) ро́зказу Окрвиконко́му; по чеку (выдать, получить) – на підста́ві че́ка, на чек; заплатить по векселю – заплатити на підста́ві ве́кселя, оплатити ве́ксель; заплатить по счету – заплатити на підста́ві раху́нку, оплатити раху́нок; налагать взыскания по докладам управляющего делами – наклада́ти ка́ру на підста́ві до́повідей (від) керівника́ справ; он арестован по доносу – він заарешто́ваний на підста́ві доно́су, виказу, че́рез доно́с, виказ; судить по наружности, по внешнему виду – судити з о́кола, з зо́внішнього (з о́колишнього) вигляду; судя по этому, по тому, что – су́дячи з цьо́го, з то́го, що; в) (в виду чего) – (уважа́ючи) на що; по заказу №… – на замо́влення; по моей просьбе – (уважа́ючи) на моє проха́ння; он уволен (в отставку) по прошению – його́ зві́льнено (у відстано́ву) (уважа́ючи) на (його́) проха́ння (на підста́ві його́ проха́ння); по первому его требованию – на пе́ршу його́ вимо́гу; по прошению, по ходатайству – на проха́ння, на клопота́ння; по требованию – на вимо́гу; г) (по причине чего, вследствие чего) – з (с род. пад.) – че́рез що, з чо́го; по болезни – че́рез хво́рість, че́рез хворо́бу (за хворо́бою); по недоразумению – че́рез непорозумі́ння (з непорозумі́ння); по недостатку средств – че́рез брак за́собів; по несогласию – че́рез незго́ду; по ошибке – че́рез по́милку, у по́милку; по принципиальным соображениям – з принципо́вих міркува́нь (че́рез принципо́ві міркува́ння); по принуждению – з (при)мусу, з прину́ки, че́рез примус; по случаю столетия – з наго́ди, з приводу столі́тніх роковин; по случаю чего? по поводу чего? – з яко́ї наго́ди? з яко́го приводу?; по той причине – з тіє́ї причини, через ту причину; д) (соответственно чему) – відпові́дно до чо́го, від чо́го; зарплата назначается по занимаемой должности – зарплатню признача́ють відпові́дно до поса́ди; плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти, пла́та відпові́дно до робо́ти;
6)
а) (в каком отношении, чаще всего твор. пад. без предлога) – на, про що, з чо́го; по качеству – якістю, на якість; по количеству народонаселения – число́м людности; по самой идее – само́ю іде́єю, з само́ї іде́ї; по своей величине, по своей силе – свої́м ро́зміром, своє́ю силою; по социальному положению он служащий – соціяльним ста́ном він службо́вець; по существу своего содержания – суттям свого́ змі́сту; литература по этому вопросу – літерату́ра до цього́ пита́ння, літерату́ра про це (пита́ння); по форме и по содержанию (интересный доклад) – і фо́рмою і змі́стом; товарищ по профессии – това́риш профе́сією; б) (по какому способу) – по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння, на прі́звище (ім’ям, прі́звищем); по моему – (як) на ме́не, по-мо́єму; по моему мнению – на мою ду́мку; по моему соображению – на мою га́дку (ду́мку); по такому способу – на такий спо́сіб, по тако́му, таким спо́собом; по-украински, по-русски – по-украї́нському, по-росі́йському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отношению к кому, к чему) – про́ти ко́го, про́ти чо́го, як рівняти (рівняючи) до ко́го, до чо́го; по смете у нас перерасход – про́ти кошто́рису в нас перетра́та; г) (на вопрос для чего? для какой цели? по какому вопросу, делу?) – в спра́ві чого, для чого, на що… (и часто непосредственно родит. падеж без предлога); по этому делу – в цій спра́ві; высказываться по вопросу о чем – висло́влюватися в які́й спра́ві (в спра́ві) про що; делопроизводитель по учету личного состава – ділово́д для о́бліку особо́вого скла́ду, ділово́д у спра́ві о́бліку особо́вого складу; доктор по (нервным) болезням – лі́кар (нерво́вих) хворо́б; издержки по предприятию – витра́ти підприє́мства; (вкладываемые в самое предприятие) – витра́ти на підприє́мство; издержки по содержанию аппарата – витра́ти на утримання апара́ту; комиссариат по внутренним делам – комісаріят вну́трішніх справ; комиссия по землеустройству – комі́сія (для) землевпорядкува́ння; комиссия по охране труда – комі́сія (в спра́ві) охоро́ни пра́ці, комі́сія для охоро́ни пра́ці; комиссия по составлению словаря – комі́сія на (для) склада́ння словника́, комі́сія (в спра́ві) склада́ння словника́; конференция по разоружению – конфере́нція в спра́ві роззбро́єння; обратиться к кому по делу – уда́тися до ко́го в спра́ві; работа по рационализации аппарата – робо́та над раціоналіза́цією, ко́ло (з) раціоналіза́ції апара́ту; расходы по операциям – операці́йні вида́тки; специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на (всерединні) вну́трішні неду́ги, х(в)оро́би; д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) – з (с родит. пад.); лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри; руководство по бухгалтерии – підру́чник (з) бухгальте́рії; е) (в выражениях): по выборам служить – служити з вибору; по длине, по ширине, по высоте измерять – виміряти на (в) довжину́, на (в) ширину́, на (в) височину́; по докладу резолюция – резолюція на до́повідь; по дороге, по пути: а) (в дороге) – доро́гою, в доро́зі, по доро́зі; б) (одна дорога) – по доро́зі, одна́ доро́га, одно́ю доро́гою (йти); доход по предприятию – добу́ток підприє́мства; (извлекаемый из самого предприятия) – добу́ток із підприє́мства; по закону, по праву – по закону, по пра́ву; по командировке – а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з докуме́нтом про відрядження, про відряд; по мере возможности – у мі́ру можливости; по случаю дешево продается мебель – випа́дком (випадко́во) де́шево продають ме́блі; по справедливости – по пра́вді; по цене – за ціну́; б) (с вин. падеж.)
1) (
на вопрос по сколько?) – по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр – платити по два карбо́ванці за метр; по рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного; получать по 3 рубля в день – оде́ржувати (по) три карбо́ванці на день; приложить по одному образцу (экземпляру) – дода́ти по одно́му зразко́ві (примі́рникові); сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два пита́ння ко́жному;
2) (
на вопросы: по что, до какой поры?) – до чо́го, по що, по ко́го; по настоящее время, по сие время – до́сі, до цьо́го ча́су́, по цей час; по эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва бо́ки; с 1917 по 1927 год – з 1917 ро́ку до 1927 ро́ку, з 1917 ро́ку по 1927 рік; с 5 января по 5 марта – з 5 січня до 5 бе́резня;
3) (
с предлож. пад. на вопросы: по ком, по чем, после, чего) – за ким, за чим, по ко́му, по чо́му; по истечении, по прошествии срока – як вийде те́рмін; по истечении трех недель – по трьох тижнях, за три тижні пі́сля чо́го; по окончании праздников – по святах.
Порядок
1) порядок (-дку), лад (-ду); (
устройство) – лад (-ду); п. государственный – держа́вний лад; п. дня – порядок де́нний; п. правовой – пра́вний порядок, правола́д (-ду), пра́вний лад; п. следственный – порядок слі́дства; п. общежительный – інтерна́тський порядок; п. установленный, существующий – заве́дений лад; вводить -ки – заво́дити, запрова́джувати порядки; все в -ке – все гара́зд; п. давать чему – порядкува́ти, попорядкува́ти чим, розпоряджа́ти, розпорядити що; держать в надлежащем -ке – трима́ти, як нале́жить (як слід, у порядку); наводить п-к – заво́дити, завести лад; поддержание -дка – доде́ржання порядку; порядка ради – задля порядку, для порядку; приводить в -док что – упорядко́вувати, упорядкува́ти, що, лад дава́ти, да́ти чому́; смотреть за -ком – гляді́ти, догляда́ти порядку; соблюдать -док – доде́ржувати порядку; установлять -док – заво́дити, завести порядок (лад); утверждать -док – запрова́джувати лад;
2) (
способ) – порядок (-дку), спо́сіб (-собу); п. ведения книг – спо́сіб (порядок) вести книги; п. ведения предварительного следствия – яким порядком нести попере́днє (передсудо́ве́) слі́дство; п. обжалования решений суда – яким порядком оска́ржуються судо́ві присуди (вироки); п. частный – окре́мий порядок; в административном -ке – адміністративно, адміністративним порядком; в бесспорном -ке – безсупере́чно, безсупере́чним порядком; в дискуссионном -кеспо́собом диску́сії, дискусі́йно; в законной -ке – пра́вним (зако́нним) порядком; в законодательном -ке – правода́тно, законода́тно; в -ке назначения, нагрузки – як призна́чення, як наванта́ження; в общем -ке – зага́льним порядком, спо́собом; в обычном -ке – звича́йним порядком, спо́собом; во внесметном -ке – позакошто́рисним порядком; в надлежащем -ке (проводить) – уста но́вленим порядком; в -ке поступления заказов – за тим порядком (за то́ю черго́ю), як надхо́дять замо́влення; в положенном, установленном -ке – заве́деним порядком; в спешном, срочном -ке – нега́йно, спі́шно; в -ке статьи закона – згі́дно з артикулом зако́ну, на підста́ві артикулу зако́ну; в том самом -ке – тим са́мим порядком; в ударном -ке – нага́льним порядком, нага́льно, в щонайпе́ршу чергу́; законным -ком – пра́вним спо́собом, пра́вним чином, пра́вно; судебным -ком – судо́м, судо́вно, судо́вим порядком, че́рез суд; этапным -ком – ета́пом; явочным -ком – оказо́вим (Н) спо́собом, без дозво́лу, оказо́во (Н);
3) (
очередь) – черга́, ряд (-лу); в алфавитном порядке (расположить) – за абе́ткою; номер по -ку – ну́мер (число́) з ряду, черговий ну́мер (число́); по -ку – в чергу́, з ряду; считать по порядку – лічити зряду; число по -ку – порядко́ве число́.
Посредство
1) (
в выражениях: «при -ве», через -во кого) – за допомо́гою (кого́); при -ве милиции – за допомо́гою мілі́ції;
2) (
средство) – спо́сіб (-собу); -вом анкеты – анке́тою, анке́тним спо́собом; -вом начисления – нарахува́ння, спо́собом нарахува́ння; -вом публикации – а) публіку́ючи, б) публіка́цією, публікува́нням; -вом этого – цим спо́собом.
Путь
1) – шлях (-ху), доро́га, путь (
ж. р.); п. железнодорожный – залізнича ко́лія, залізничий шлях; п. окольный – о́б’їздка, маніве́ць (-вця); п. шоссейный – соша́, сошовий шлях; -ти сообщения – шляхи, шляхи сполу́чення; в обратный путь – наза́д; водным путем – водо́ю; на пути (на путях) к нормальному порядку – пряму́ючи до норма́льного порядку; на обратном пути – верта́ючись, поворітьма́, іду́чи (і́дучи) наза́д; по пути – а) по доро́зі; б) (при случае, попутно) – принагі́дно, при наго́ді; по железнодорожным путям – залізницею, залізничними шляха́ми, залізничною ко́лією; попутно – принагі́дно, при наго́ді; товар в пути – крам у доро́зі;
2) (
способ) – спо́сіб (-собу); быть на ложном пути – стояти не на правдивому шляху́; законным путем – пра́вним способом, зако́нно; легальным путем – леґа́льно; мирным путем – мирним спо́собом, мирно; на такой путь становиться – бра́тися (удава́тися до) тако́го спосо́бу; незаконным путем – непра́вним спо́собом, незако́нно; прислать наиболее скорым путем – надісла́ти якнайшвидшим спо́собом; путем авансирования – авансу́ючи, авансува́нням; путем изучения чего – вивча́ючи, вивча́вши, студіюючи, студіюва́вши що; путем опубликования – оголо́шенням, оголосивши, публіку́ючи, опублікува́вши; путем участия – через у́часть, беру́чи, бра́вши участь; судебным путем – судо́м, че́рез суд; таким путем – таким спо́собом.
Следующий
1) (
в пространстве, в доме) – да́льший;
2) (
во времени), о заседании – насту́пний, да́льший; на -щий день – дру́гого дня; на -щей неделе – на цім тижні; на, в -щий раз – дру́гого ра́зу;
3) (
перед перечислением, пояснением) – такий, таке́, ось що; -щим образом – таким спо́собом, так; оратором предложено -щее – промо́вець запропонува́в ось що.
Способ – спо́сіб (-собу); с. ведения книг – спо́сіб вести книги; с. исправления – спо́сіб поправляти; изыскивать, находить с-б – добира́ти, прибира́ти спо́собу; каким -бом – як, яким ро́бом, яким спо́собом, яким чином; по -бу (изготовлять) – спо́собом; подрядным -бом – підрядним спо́собом, підрядно, підрядом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

І. Жа́дний, -а, -е.
1) Каждый, всякій.
Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105.
2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой.
Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. II. 46. Жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
Спо́сіб, -собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибіра́ти. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. Жа́дним спо́собом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. Ані спо́собу. Нѣтъ возможности, невозможно. Драг. 95, 102. Коли́ не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. Драг. 82. Уся́кий спо́сіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. Драг. 80. Уся́кого було́ там спо́собу. Употреблялись всевозможныя средства. Драг. 246. Ужива́ти яко́го спо́собу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. Драг. 74. За до́брим спо́собом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. Взя́тись на спо́соби. Употребить всѣ старанія. Не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней. Камен. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Плетение — плеті́ння; П. кольчужным способом — кільча́сте плеті́ння.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бра́ный = 1. бра́тий (прич. від гл. бра́ть — бра́ти). 2. тка́ний з мере́жками (найбільше про картате або иншим способом виткане з мережками полотно, з котрого роблють рушники, настільники то-що).
Всемѣ́рный, но = д. Всевозмо́жный, якомо́га, уся́ким спо́собом. – Треба якомога дбати, щоб...
Вся́кій = уся́кий, вся́кий, ко́жний, ка́жний, ко́жен, жа́ден, жо́ден. — Вся́кій ве́черъ, день, годъ = що ве́чора, що дня́, що ро́ку. — Во вся́комъ слу́чаѣ = у вся́кім ра́зї, в ко́жнїм ра́зї, хоч я́к. — Хоч як, я у вас буду. Чайч. — Вся́кими сре́дствами = уся́ким спо́собом. — Рѣши́тельно вся́кій = кожнїсїнький. — Вся́ко быва́етъ = рі́зно бува́є, уся́ково бува́є, вся́чина бува́є.
Вся́ческій = д. Вся́кій. Вся́чески = уся́ково, рі́зно, уся́ким спо́собом, на всї лади́.
Ина́ко, и́на́ково, и́накъ, и́на́че = 1. и́ньче, и́ньше, ина́кше. — Хоч гі́рше, аби иньше. н. пр. — Ина́че какъ нибу́дь = як не́будь и́ньче, я́кось ина́кше, и́ньшим спо́собом, ро́бом, друго́ як. 2. а то.́ — Цить, а то буду бить. н. п.
Мане́ръ = 1. манїр, взір (С. Л.) спо́сіб, по́бит, роб (С. Л.), кшталт, шталт, штиб, штиль (С. З.). — На иньший манїр повернув. — На взір того, як у Нїмцїв робить ся. — Узявши злодійським способом тоє жиго. К. Ст. — Той Ляшок збудував собі палац на кшталт замку. С. Л. — Почали значні козаки жити на лядський кшталт. К. Ч. Р. — Всї ми на один шталт шиті. К. Ш. – На панський штиб паску спекла. Ніс. — Яким би то побитом роздобути грошей? С. Л. — Таки́мъ мане́ромъ = таки́м по́битом, ро́бом. Чайч. 2. зви́чай, поведе́нция. — Вже така їх московська поведенция. — Мане́ра говори́ть = гові́рка. — Це вже у його така говірка.
Ника́къ = 1. нїя́к (С. З.), нїяким спо́собом, жа́дним спо́собом, по́битом, жа́(о́)дною мі́рою (С. Ж.). — Сього нїяким способом зробити не можна. — Нї жадним способом не можна. н. к. — Жодною мірою не можна. Ч. К. 2. мабу́ть, десь, либо́нь, зда́єть ся. — Ой десь мене та Господь побив, що рано в недїлю я горілку пив. н. п. — Здаєть ся він родич ваш? (Д. ще під сл. Вѣ́рно 2). — Ника́къ нѣтъ = нї. — Э’то ты сдѣ́лалъ? Ника́къ нѣтъ = Се ти́ зроби́в? Нї, не я́.
О́бразъ = 1. о́браз, вид, ви́гляд, по́стать (С. З.), поста́ва, кшталт, стан. — Образ коханий, сьвятий в думцї ізнов оживає. Чайч. — Сам я не знаю, чого серце журба так давила, тільки твій образ один дав йому знову всю силу. Чайч. — Постава сьвята, а думка злодійська. н. пр. — Мало вигляд хреста. н. о. — Диявол у людському станї. н. о. 2. д. Ико́на. 3. примі́р, при́клад, зразо́к. 4. спо́сіб (С. Ж. Л.), по́бит (С. З. Л.), роб. (С. Л.), манїр. — Яким би то побитом грошей добути? С. Л. — Ти мене слухай, а своїм робом не роби. н. о. 5. лад, поря́док, росполо́г, на́пря́мок. — Ины́мъ о́бразомъ = ина́кше, и́ньшим спо́собом. — Каки́мъ о́бразомъ = яки́м спо́собом, по́битом, ро́бом? як? — Яким же побитом Терпелиха з дочкою опинили ся в нашім селї? Кот. — Нико́имъ о́бразомъ = нїя́ким спо́собом. — Надлежа́щимъ о́бразомъ д. під сл. Надлежа́щій.О́бразъ мы́слей = на́пря́мок, по́гляд. — По о́бразу = на кшта́лт. — Ра́внымъ о́бразомъ = так са́ме. — Таки́мъ о́бразомъ = таки́м по́битом, ро́бом.
Отли́чный, но = 1. рі́зний, но, вида́тний, но, одмі́тний, но (Чайч.), опрі́чний, но, ина́кше, и́ньче, и́ньше, и́ньшим спо́собом. 2. ду́же га́рний, до́брий, ду́же га́рно, до́бре, чудо́вий, во, роскі́шний, но. — Чудово сьпівае. — Роскішний кавун.
Понима́ть, поня́ть, ся = 1. розумі́ти (С. Л.), тя́мити (С. Л. Ш.), зрозумі́ти, врозумі́ти, розібра́ти, у(в)тя́мити (С. Л. Ш.), отя́мити, взя́ти у тямки́ (С. Л.), у(в)торо́пати (С. Л. Ш.), розторо́пати, де-що — протямля́ти, шу́пити (С. З. Л.), чо́впати (С. Л.), у(в)чо́впати, учовпти́ (С. Ш.), з трудом — дорозумува́ти ся (Ос.) добра́ти то́лку (Ман.), коли кажуть в жарт або глумливо — роздлу́бати, розшоло́пати (С. З. Л.), в(у)шоло́пати (С. Ш.), розчу́хати (С. З.), розчо́впати (С. З. Л.), розчу́мати (С. З.), розчуру́пати, розшулїчити, глибоко — збагну́ти (С. З.), вбагну́ти, взаємно — порозумі́тити ся. – Ой нехай судять, як розуміють, прийде тая годинонька, вони й понїміють. н. п. — Вони ж не розуміли слова і боялись його спитати. К. Св. П. — Розумію і арапську мову, та утну й по арнаутськи дрібно. Ст. С. — Я тодї не розуміла сього. Фр. — Плакала і вбивала ся, не можучи зрозуміти, що йому стало ся. Фр. — Прочитав він, що в листї стояло, зрозумів все, тай заплакав ревно. Ст. С. — Міцкевич признає, що литовської мови не розумів. Кн. — І як сам він мало тямив їхню розмову, то й вони мало розуміли його. Лев. В. — Треба тямити, як з людьми поводитись. Лев. В. — Прочитавав одні і ті самі слова, не тямлючи, що читаю. Фр. — Чи тямить він хоч трошки в господарстві? Лев. В. — Коли не тямиш, то й не берись. — Він сам не тямив, що з ним робилось. О. Ст. — Та як же? Та що ж? Я нїчого не второпаю. О. Мир. — Гаразд не второпала, що він там по московськи каже. Ч. К. — Який же його одмінок второпає, що він верзе. Гул. Ар. — А які єсть у обчестві, що протямляють письма, то з писарем у їх одна свита. Хар. — Шупить Сїрко, де кабана шмалить. н. пр. — Ти письменїший од мене — багато де чого шупиш. Гул. Ар. — Та я то і в картах трохи шуплю. Гул. Ар. — Трохи мене ти не морочиш, не росчовпу, що ти пророчиш. Кот. — Хто-ж збагнув таємности людського життя і горювання. К. X. — Не можна того жадним розумом збагнути. К. З. о Ю. Р. — І миттю кинувсь до громади, просить собі у неї ради, чого собою не вбагне. Кот. — Нїяким способом не міг збагнути, щоб се могло бути. Фр. — Казо́к усїх і не збагнеш. н. о. — Не здужав вбагнуть: чи то йому снилось, чи справді на яву усе те дїялось. О. Ст. — Рибалка трусить ся, стоїть, як пень, не розшолопає чи ніч, чи день. Б. Г. 2. понїма́ти, ся, поня́ти ся, узя́ти ся водо́ю (д. під сл. Покрыва́ть, ся). 3. парува́ти, жирува́ти, попарува́ти ся (про птиць). — Налетїли сїрі гуси, стали жирувати. н. п. — Горобцї вже паруються
Посре́дствомъ = че́рез. — П. хи́трости = хи́трощами. – П. обма́на = обма́ною, ома́ною, моше́нством. — Добра мої одібрані обманою. Л. В. — П. э́того = таки́м спо́собом, таки́м по́битом.
Путь = 1. путь, доро́га, шлях. — В. С. поблагословив мене в далеку путь. Скл. — Та заходить ся рештувать вози в далекую дорогу. К. Ш — До Бога великий шлях, а до пекла маленький. н пр. — І не верстовиї, а вольниї, широкиї скрізь шляхи сьвятиї простелють ся. К. Ш. — На обратномъ пути́ = верта́ючись, поворітьма́, пове́ртом. — По пути́ = по доро́зї. — Заїхав до його по дорозї, вертаючись до дому. — Водяны́мъ путёмъ = водо́ю. — Сухи́мъ путёмъ = суходо́лом, по землї, ру́мом. — Їхали суходолом, плили водою, знов суходолом. Кн. — Виправлені були румом против нас. Коніс. С. З. — Мле́чный путь = д. Мле́чный. Пе́рвый путь = первозїмля. – Ступи́ть на ско́льзкій путь = на слизьке́, на слизьку́ попа́сти. — Пан Турн тут на слизьку попав. Кот. — Сби́ть, ся съ пути́ = зби́ти ся з доро́ги; збити, ся з пли́гу (С. Л.), з пантели́ку, зпантели́чити ся. 2. пуття́ (С. З.) і д. Прокъ. — Нема Енеєві пуття. Кот. — Довести до пуття. С. З. — Не буде пуття з його. Кн. — Не веде до пуття. Кн. — Безъ пути́ = даре́мне, без пуття́, да́рма; на́дто. — Він робить без пуття́. С. З. — Він дарма сердить ся. — Бу́детъ ли како́й путь въ э́томъ? = чи ви́йде з цьо́го що пу́тнє? — Что въ томъ пути́ = яка кори́сть з то́го? — Путёмъ = до́бре, хороше́нько, до пуття́. — Добре його вилаяв. — Наста́вить на пу́ть = навчи́ти, напути́ти. — Напутив його, як треба між людьми поводитись. 2. спо́сіб. — Тільки таким способом і можна зробити. — Мо́крий, сухо́й путь = спо́сіб обробі́тки мета́лїв водо́ю чи огне́м.