Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «старатися»
Шукати «старатися» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Жить –
1) жити, (умен. житоньки), (существовать) існувати, (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. по світі ходити;
2) (жить где, как) жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати:
• век живи, век учись – вік живи – вік учись (Пр.); вчися розуму не до старості, а до смерті (Пр.);
• ему, ей… не дожить до весны – він, вона… не доживе (не досягне) до весни; (образн.) йому, їй… вже не топтати рясту; йому, їй… вже не почути зозулі;
• ему, ей… недолго осталось жить – йому, їй… недовго лишилося (зосталося) жити; йому, їй… день віку; він, вона… недовго топтатиме ряст;
• живёт подачками – живе на датки; у руку дивиться;
• живёт с горем пополам – живе, лиха (горя) прикупивши; живе, від біди пхаючи;
• живи просто, проживёшь лет со сто – просто живеш – до ста літ доживеш (Пр.);
• живмя жить где – невилазно сидіти де; раз у раз там сидіти; дуже вчащати куди; й не рушати звідти; (образн. жарт.) лягати й вставати де; [і] ложки мити де;
• жил бы вечно кто – жив би віки вічні хто; віку не було б кому;
• жил-был – був собі; жив-був;
• жить барином (паном), разг. – жити по-панському (по-панськи, як пан), жити паном паном [діло] (паном на всю губу);
жить бедно, в бедности, с бедой, бедствовать – жити бідно (убого, злиденно, гірко); жити в (при) злиднях (при убозтві), бідувати; горювати; бідно маятися; поневірятися; перемагатися; жити, лиха прикупивши; торгувати лихом; (образн.) голодні злидні годувати; решетом воду носити, а постолом добро возити; трусити злиднями; жити й світа не бачити;
• жить безбедно – жити безбідно (не бідуючи); у (при) достатку (достатках) жити; жити заможненько;
• жить благополучно – жити у добрі та в гаразді; матися в гаразді;
• жить в долг, долгами – жити на позички (у борг, у довг); жити з боргів;
• жить весь век – вікувати;
• жить в мире, в согласии – у [добрій] злагоді (згоді, мирі, ладу́, як одна душа) жити; любенько жити; (образн.) жити як риба з водою;
• жить в нищете – злидарювати;
• жить в нужде – бідувати;
• жить воинской ратной жизнью – воячити;
• жить в покое – жити з упокоєм (спокійно, супокійно);
• жить в своё удовольствие (пользоваться жизнью) – жити собі на втіху; заживати життя (світа, світу); розкошувати;
• жить в семье жены – у приймах бути, жити;
• жить в соседстве с кем – сусідувати (сусідити) з ким, жити в сусідстві (суміж) з ким, сидіти поруч кого, (образн.) тин у тин жити;
• жить в тяжёлых условиях – тяжко бідувати, поневірятися;
• жить, губя других, портить кому жизнь – заживати чужий вік;
• жить дома – жити [в]дома, домувати;
• жить душа в душу – жити як одна душа (як один дух), [мов] одним духом жити, жити у добрій злагоді (згоді);
• жить лето, зиму где – жити літо, зиму де, літувати, зимувати де;
• жить миролюбиво (ладить) – ладнати, згоджатися;
• жить на большую, широкую ногу, жить по-барски, жить в роскоши – жити на широку стопу (в розкошах), розкошувати, жити в розкошах (розкоші), по-панському (на всю губу) жити, паном діло жити, панувати, (диал.) велико жити;
• жить на всём готовом – жити на всьому готовому (готовенькому), жити (брати) з готового;
• жить на два дома с кем – жити різно (нарізно) з ким, жити на дві господи (на два господарства, на два доми, на дві домівки) з ким;
• жить на отлёте, на отшибе – жити на відшибі (у відшибі, на стирчку);
• жить на счёт чужого века – заживати чужий вік;
• жить на чужих хлебах (разг.) – їсти чужий хліб, жити чужим (людським) хлібом;
• жить на чужой счёт – жити чужим коштом (на чужі кошти, на чужий кошт);
• жить одиноко – жити самотньо, самотіти;
• жить одним домом с кем – жити разом (спільно, вкупі) з ким, мати одну господу (одне господарство, одну оселю, одне житло, один дім, одну домівку) з ким;
• жить по своему состоянию – жити відповідно до своїх достатків, жити як змога (спроможність, спромога) чия;
• жить привольно, на просторе – жити привільно (образн.) буяти;
• жить припеваючи (разг.) – жити лиха не знавши (не знати), (образн.) жити вибрикуючи (вибрикувавши), жити лихом (горем) покотивши; розкошувати;
• жить со дня на день – жити з дня на день (день поза день);
• жить трудами рук своих – жити з праці рук своїх, жити з пучок;
• жить уединённо – самотою (відлюдно) жити, самотіти;
• жить хорошо с кем – (гал.) тривати добре з ким;
• жить чем – жити з чого, за чим;
• [за] здорово живёшь (разг.) – [ні] з доброго дива; ні сіло ні [в]пало; ні з сього ні з того; ні за що ні про що; так собі, знічев’я; гарма-дарма;
как живёте?; как живёте-можете? (разг.) – як ся (себе) маєте?, як ви собі маєтеся?, як вам ведеться (поводиться)?, як ви пробуваєте?, як здужаєте?, що з вами діється?, яко-во можете?, чи живенькі-здоровенькі?;
• как живёшь, так и слывёшь – яке життя, така й слава (Пр.);
• каково вино? Живёт – чи добре вино? Нічого собі;
• кто живёт тихо, тот не увидит лиха – коли тихо, то мине [й] лихо (не буде лиха) (Пр.);
• на свете всяко живёт – на світі всякого буває;
• не живёт, а только небо коптит – не живе, а тільки дні тре; не живе, а чадить (димочадить) під небом; не живе, а небо коптить;
• отдельно жить – нарізно (різно, окремо, осібно) жити, жити навідріз(н)і (иногда на відлуці);
• плохо живёт – погано (зле, кепсько) живе, (образн.) живе як горох при дорозі;
• пока я живу – поки (доки) я живу; поки мого віку (життя);
• приказал долго жить – духа (душу) віддав; віддав Богові душу; пішов у безвість; казав довго жити; умер (помер), (устар.) переставився, на той світ пішов; зійшов з цього світу; упокоївсь;
• сколько я живу – відколи живу; зроду; зроду-віку;
• стараться жить на барский лад – старатися жити по-панськи, помазатися паном, гнутися на панство;
• с тех пор, как я живу в Киеве… – відтоді (з того часу), як я живу в Києві…
[Краще жити, ніж не жити, Краще пити, ніж не пити, Краще дати і радіти, Ніж не дати і жаліти! (Тост). Поет живе в серцях свого народу (В.Самійленко). Тимоха пробува́в собі молодиком (Б.Грінченко). Проживай, моя ясочко, веселою (М.Вовчок). Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (В.Стефаник). З літератури жити не можна було, жилося з служби (С.Єфремов). Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (С.Руданський). Житоньки треба. Не довго з того часу стара ряст топтала – за тиждень і переставилася. Невістки якось між соболю добренько згоджаються. Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили. Германці сусідили з слов’янами. Причепився гарма-дарма. Все в житті взаємозв’язано:
живеш – хочеться випити, випив – хочеться жити (АС). І повідомила його, що вона тут випадково, приїхавши одвідати батьків, а постійно живе в Харкові, де танцює в балеті. Вранці рушає. Ніколи ще Степан не почував такої вдячності до жінки, як зараз. Вона їде! Отже, кохання тут не буде? Яке щастя! Він ладен був стати перед нею навколішки й співати їй хвального гімну. Боже, як гарно все-таки жити на світі! (В.Підмогильний). День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню (О.Теліга). — Колись, до революції, здорово жили тут наші люди. Довго борюкались із злиднями, але ж потім і жили добре (І.Багряний). …бо жити — то не є долання меж, а навикання і само собою — наповнення (В.Стус). А треба жити. Якось треба жити. Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт (Л.Костенко). Ти живеш не живеш ти бредеш не бредеш і грішити не грішиш хліб для голуба кришиш а клює вороння день чорніший від ночі ніч біліша від дня і на все те причина це не та Україна (В.Цибулько). Ти — лише те, що переживаєш тут і тепер. У минулому тебе вже немає, у майбутньому — ще. майбутнє ще не настало і невідомо, чи настане взагалі, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, там ти — ще не людина, а так, уявлена вірогідність, бажана гарна мрія або, навпаки, передбачуваний нестерпний кошмар. Є лише — тут і тепер! І якщо ти свою безкінечно теперішню мить не відчуваєш — гостро, глибоко, в усіх можливих барвах, — то можна сказати, що ніби й не живеш (В.Кожелянко). — Ви вже в мене дійшли літ, то пора ж вам і на стану стати, якесь діло собі обібрати, щоб жити згодом у пошані і в достатках (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). В її житті сталося дуже багато трагедій, але ця вразила найбільше. І все одно не можна було стояти на місці. Вона знала: життя полягає насамперед в тому, щоб жити далі (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). …навчитися, як треба жити, ви навчитеся, лише живучи… Добре навіть скочуватися вниз, якщо це потрібно для того, щоб піднятися (А.Жід). Буває, що не хочеться жити, але це зовсім не означає, що хочеться не жити (С.Є.Лєц). Жити важко. А важко жити ще важче]. Обговорення статті
Казарма –
1) (от лат.) каза́рма, (редко) каза́рня, (диал.) каса́рня;
2) (у запорожцев и для рабочих) курінь, казарма.
[Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Т.Шевченко). Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л.Українка). Приходжу до касарні, дивлюся: Штефанова зброя висить та сіяє (Ю.Федькович). Ось бубон ранку — кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, мов птах, у клітці сірих коридорів, і день накреслює свій шлях на мапі неба (Б.-І.Антонич). З правого боку посадки чорніла зачинена на обід кузня і поруч з нею, теж чорна, мабуть, казарма, бо на причілковому ґанку дівчина мила велику купу ваганок, а навколо неї з доброго півдесятка стояло собак з такою несамовитою увагою, з якою первачки студенти перший раз слухають в університеті лекцію незнайомого професора (Т.Осьмачка). І все ж таки він був заарештований і засуджений. Правда, не розстріляли, замінивши вищу міру покарання на десять років заслання. Та це була ні для кого не обов’язкова гра мертвими формулами паперової юрисдикції, бо десять років заслання на далеку північ в суворих умовах полярного клімату, бруду й смороду зголоднілого життя в’язничних казарень означали для людини, хворої на легені, вірну смерть (Віктор Петров). В дівочій казармі темно. Пусто. На стіні бігають зайчики, снується мереживо од ліхтаря знадвору (І.Багряний). Перше, що його вразило, коли він прибув в окремий артилерійський дивізіон для подальшого проходження служби, це те, що в казармі було брудніше, ніж на плацу (В.Кожелянко). Казарма по-простому, по-солдатськи смерділа задавненим соленим потом немитих ґеніталій (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського). Генерал заходить до казарми: — Можете мене привітати: дружина народила трійню! — Раді старатися, товаришу генерале!]. Обговорення статті
Треть – третина:
• две третьи – дві третини;
• по третям – третями, (устар.) третно;
• правило третей – правило третин;
• треть пути – третина шляху (путі);
• убавить на треть – зменшити на третину.
[Зінько поїхав у город і купив там собі книжку з законами. Довго її гортав, шукав, мало що розбираючи, але нарешті таки дошукався, через що так зробила волость. Треба було, щоб аж дві третини всієї громади згодилися продати землю, а коли до двох третин не ставало, то й не вільно продавати (Б.Грінченко). Для нас слово “Вітчизна” також наповнене святим змістом і може більшим, як для будь-кого іншого. Але не сталінська “родіна”. Мені моя Вітчизна сниться щоночі. Вітчизна моя, Україна. Я не тільки не є злочинцем супроти своєї Вітчизни, а, навпаки, я витерпів за неї третину свого життя по радянських тюрмах і концтаборах ще до війни. Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї. Чому? Бо там більшовизм (І.Багряний). Одна третина державних людей, стариків, були приятелями його батька й знали його в сорочечці; друга третина були з ним на «ти», а третя — були добрі знайомі; отож роздавачі земних благ у вигляді посад, оренд, концесій тощо були всі йому приятелі й не могли обминути свого; і Облонському не треба було особливо старатися, щоб дістати вигідну посаду; треба було тільки не відмовлятися, не заздрити, не сваритися, не ображатися, чого він, через властиву йому добрість, ніколи й не робив (Анатолій Хуторян, перекл. Л.Толстого). Боятися кохання — означає боятися життя, а хто боїться життя вже на третину мертвий (Бертран Расел). Третина американців хоче схуднути, третина — поправитися, а третина ще не зважувалася (Джон Стейнбек). Перше кохання зазвичай нерозділене, друге — 50 на 50, а третє … а третин взагалі може не бути]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВНИКА́ТЬ (у що) ще загли́блюватися /ок. втаємни́чуватися/, вду́муватися, фаміл. вню́хуватися, добира́тися до су́ті чого, вивча́ти що, прозира́ти (ду́мкою) що, розбира́тися у чім, осяга́ти (ро́зумом) що, стара́тися збагну́ти /осягти́/ що, розбира́ти на всі бо́ки що, (у деталі) вдава́тися, образ. пірна́ти з голово́ю;
вникать во всё живомовн. дохо́дити до всьо́го;
вникать во все ме́лочи вла́зити /лі́зти/ в усі́ дірки́;
вника́ющий що /мн. хто/ осяга́є тощо, загли́блюваний, гото́вий розібра́тися у чім, схи́льний загли́блюватися у що, до́йда, прикм. фраз. ціка́вий;
вникающий во все ме́лочи /вникающий во все дета́ли/ ціка́вий до всіх дрібни́ць /дета́лів/, що лі́зе в усі дірки́;
ДОСТАВА́ТЬ, (з кишені) витяга́ти, (не обхідне) розжива́тися на що, стара́тися чого;
ОСМЫ́СЛИВАТЬ ще осяга́ти ро́зумом, стара́тися збагну́ти, з’ясо́вувати собі́, пізнава́ти /розпізнавати, розга́дувати, розку́шувати/ суть;
осмысливать се́рдцем и душо́й перепуска́ти крізь се́рце й ду́шу;
осмысливающий що /мн. хто/ пізнає́ суть тощо, ста́вши з’ясо́вувати собі́, зда́тний збагну́ти суть, осми́слювач, для пізнаття́ су́ті, за́йня́тий пізнаття́м су́ті, прикм. пізнава́льний, усвідо́млювальний, осми́слювальний, розга́дувальний, розку́шувальний;
осмысливающийся/осмысливаемый усвідо́млюваний, осми́слюваний, пізна́ваний, розга́дуваний, розку́шуваний, з’ясо́вуваний собі́, прикм. оказ. осяго́вий;
ПРОГА́ДЫВАТЬ образ. не ма́ти зи́ску, ма́рно стара́тися /док. простаратися/;
прогадывающий що /мн. хто/ програє́ тощо, зви́клий не мати зиску, гото́вий програ́ти, образ. з про́грашем, прикм. програ́вчий, програва́льний, пор. проигрывающий;
прогадываемый програ́ваний;
РАЗДОБЫВА́ТЬ ще здобува́ти, розжива́тися на що, стара́тися чого;
раздобыва́ющий що /мн. хто/ здобува́є тощо, ра́ди́й здобувати, охо́чий роздобу́ти, здобу́вець, стара́тель, роздобу́дько, прикм. здобу́вчий, добувни́й;
раздобыва́емый добу́ваний, роздобу́ваний;
РЫ́ТЬСЯ (у гною) гребти́ся;
рыться в гря́зном белье́ = копаться в грязном белье;
ры́ться в па́мяти стара́тися пригада́ти;
ро́ющий = копающий;
роющий моги́лу = копающий могилу;
роющий я́му копа́ч я́ми;
ро́ющийся = копающийся;
роющийся в архи́вах за́йня́тий по́шуками в архі́вах;
роющийся в стил. перероб. ста́вши по́рпатися в;
роющийся в карма́не стил. перероб. ста́вши длу́батися в кише́ні;
роющийся в па́мяти жаду́щий пригада́ти; .
СИ́ЛИТЬСЯ ще намага́тися, стара́тися, напина́тися, напру́жуватися, п’я́стися, пну́тися, сі́патися, оказ. пру́житися, фраз. хоті́ти, ма́ти на́мір, волі́ти;
силящийся що /мн. хто/ силку́ється тощо, з на́міром, з ду́мкою, стил. перероб. намага́ючись;
силившийся ОКРЕМА УВАГА
СТАРА́ТЬСЯ ще доклада́ти зуси́ль, фольк. бра́тися [стара́ется изо всех сил з усі́х бере́ться сил];
стара́ться что сделать би́тися над чим [стара́ться разгада́ть би́тися над ро́згадкою];
стара́ться изо всех сил зі шку́ри пну́тися, зі шку́ри лі́зти, розсіда́тися, розпада́тися;
стара́ться идти́ в но́гу со вре́менем стара́тися не відстава́ти від сві́ту;
стара́ться поддержа́ть (надії тощо) підігріва́ти, грі́ти;
стара́ться обрести́ (стара́ться приобрести́, стара́ться обзавести́сь чем) дба́ти на що;
стара́ться причини́ть зло /стара́ться причини́ть вред/ тка́ти ли́хо;
стара́ться раздобы́ть что [н. де́ньги] живомовн. стара́тися чого [н. гро́шей];
рад стара́ться укр. до то́го то́ргу й пі́шки;
стара́ющийся що /мн. хто/ стара́ється тощо, ра́ди́й стара́тися, прикм. стара́нний, ре́вний, дбайли́вий, запопа́дливий, упа́дливий, /перед ким/ вислу́жливий;
стара́ющийся отблагодари́ть віддя́чливий;
ПЕРЕСТАРА́ТЬСЯ образ. перегну́ти па́лицю, перетягну́ти струну́, переда́ти куті́ ме́ду.
ТЯНУ́ТЬСЯ (за ким) пле́нтатися, тарга́нитися, ПЕРЕН. стара́тися не відста́ти від кого, (до кого) відчува́ти по́тяг, (про мотив) ли́нути по́вагом, (про час) мина́ти, (про війну) трива́ти, (вгору) гна́тися, виганя́тися, (від А до Б) сяга́ти, (до чого) живомовн. су́нутись [тяну́ться, как к свято́й воде́ су́нутись як до свято́ї води́];
тяну́ться до бесконе́чности /невыноси́мо до́лго/, тягти́ся у ві́чність /фольк. за голо́дне літо/;
вре́мя тя́нется невыноси́мо до́лго час край загуби́в;
тя́нется нить снує́ться ни́тка /нить/;
тя́нущийся 1. що /мн. хто/ тя́гнеться тощо, тя́ганий, зви́клий тягти́ся, зму́шений утягну́тися, прикм. тягучки́й, тягу́чий, затя́жливий, простяжни́й, просте́ртий, простя́гнутий, розтя́гнутий, розтя́глий, трива́лий, галиц. тя́глий, неспине́нний, 2. плетущийся, 3. длящийся;
тя́нущийся вверх стрімки́й, гінки́й;
тя́нущийся к не́бу донебе́сний;
тя́нущийся к све́ту спра́глий сві́тла.
УСЕ́РДСТВОВАТЬ ще (аж) розсіда́тися /розпада́тися/, лі́зти зі шку́ри, (у праці) вганя́ти ко́ло робо́ти;
усе́рдствовать в чём припада́ти до чого;
усе́рдствующий що /мн. хто/ стара́ється тощо, гото́вий лі́зти зі шку́ри, ра́ди́й стара́тися тощо, прикм. запопа́дливий, упа́дливий, дбайли́вий, стара́нний, рете́льний, ре́вний, живомовн. зага́рливий, ірон. переплигниго́пченко;
ПЕРЕУСЕ́РДСТВОВАТЬ = ПЕРЕСТАРАТЬСЯ.
ХЛОПОТА́ТЬ (в хаті) метуши́тися, крути́тися, по́ратися, товкти́ся, (пе-ред ким) оббива́ти поро́ги чиї;
хлопотать о ком клопота́тися /проси́ти/ за кого;
хлопотать о чём стара́тися про що;
хлопотать по до́му фаміл. крути́тися по ха́ті;
хлопоча́ образ. за кло́потами;
хлопочущий що /мн. хто/ клопо́четься тощо, заклопо́таний, зви́клий /ста́вши/ клопота́тися, зда́тний подба́ти, зви́клий дба́ти, за́йня́тий клопота́нням, клопоту́н, прикм. клопітки́й, клопітли́вий, дбайливий, турботливий, метушливий, потовку́чий;
хлопочущий о́коло чего заклопо́таний чим;
ВЫ́ХЛОПОТАТЬ укр. ви́старати, ви́старатися і похідн., (візу) ви́правити;
НАХЛОПОТА́ТЬСЯ ще попокрути́тися і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Стараться, постараться – стара́тися, постара́тися, -ра́юся, -ра́єшся, дба́ти(ся), подба́ти(ся), -ба́юся(ся), -ба́єшся(ся)
Усердствовать, поусердствовать – стара́тися, постара́тися, -ра́юся, -ра́єшся, пильнува́ти, припильнува́ти, -ну́ю.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Всячески
• Всячески помогать, стараться… – усіляко (усяк(о), усяково, геть усяко, різно, усякими способами, усяким способом, усіма способами) допомагати, старатися…; на всі лади допомагати, старатися (намагатися)… [Свекруха явно затівала сварку. Але Настя усяк уникала її. Шаповал.]
Жить
• Жить в соседстве с кем – сусідувати (сусідити) з ким; жити в сусідстві (суміж) з ким; сидіти поруч кого; (образн.) тин у тин жити.
• Жить, губя других, портить кому жизнь – заживати чужий вік.
• Жить дома – жити (в)дома; домувати.
• Жить душа в душу – жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій злагоді (згоді).
• Жить лето, зиму где – жити літо, зиму де; літувати, зимувати де.
• Жить на большую, широкую ногу, жить по-барски – жити на широку стопу (в розкошах); розкошувати; по-панському (на всю губу) жити; паном діло жити; панувати; (діал.) велико жити.
• Жить на всём готовом – жити на всьому готовому; жити (брати) з готового.
• Жить на два дома с кем – жити різно (нарізно) з ким; жити на дві господи (на два господарства, на два доми, на дві домівки) з ким.
• Жить на отлёте, на отшибе – жити на відшибі (у відшибі, на стирчку).
• Жить на чужих хлебах (разг.) – їсти чужий хліб; жити чужим (людським) хлібом.
• Жить на чужой счёт – жити чужим коштом (на чужі кошти, на чужий кошт).
• Жить одним домом с кем – жити разом (спільно, вкупі) з ким; мати одну господу (одне господарство, одну оселю, одне житло, один дім, одну домівку) з ким.
• Жить по своему состоянию – жити відповідно до своїх достатків; жити як змога (спроможність, спромога) чия.
• Жить припеваючи (разг.) – жити лиха не знавши (не знати); (образн.) жити вибрикуючи (вибрикувавши); жити лихом (горем) покотивши.
• Жить со дня на день – жити з дня на день (день поза день).
• Жить трудами рук своих – жити з праці рук своїх; жити з пучок.
• Жить уединённо – самотою (відлюдно) жити; самотіти.
• (За) здорово живёшь (разг.) – [Ні] з доброго дива; ні сіло ні (в)пало; ні з сього ні з того; ні за що ні про що; так собі; знічев’я.
• Как живёте?; как живёте-можете? (разг.) – як ся (себе) маєте?; як ви собі маєтеся?; як вам ведеться (поводиться)?; як ви пробуваєте?; як здужаєте?; що з вами діється?; яково можете?; чи живенькі-здоровенькі?
• Как живёшь, так и слывёшь – яке життя, така й слава. Пр.
• Каково вино? Живёт – чи добре вино? Нічого собі.
• Кто живёт тихо, тот не увидит лиха – коли тихо, то мине (й) лихо (не буде лиха). Пр.
• Не живёт, а только небо коптит – не живе, а тільки дні тре; не живе, а чадить (димочадить) під небом; не живе, а небо коптить.
• Отдельно жить – нарізно (різно, окремо, окреме, осібно) жити; жити навідріз(н)і (іноді на відлуці).
• Плохо живёт – погано (зле, кепсько) живе; (образн.) живе як горох при дорозі.
• Пока я живу – поки (доки) я живу; поки мого віку (життя).
• Приказал долго жить – духа (душу) віддав; віддав богові душу; пішов у безвість; казав довго жити; умер (помер); (давн.) переставився; на той світ пішов.
• Сколько я живу – відколи живу; зроду; зроду-віку.
• Стараться жить на барский лад – старатися жити по-панськи; помазатися паном; гнутися на панство.
• С тех пор, как я живу в Киеве… – з того часу, як я живу в Києві…
Рад
• Жизни не рад кто (разг.) – Див. жизнь.
• Рад бы [был] – радніший [був] би.
• Рад вас видеть – Див. видеть.
• Рад [или] не рад; хоть рад, хоть не рад (разг.) – радий [чи] не радий; рад не рад; хоч не хоч.
• Рад-радёхонек, рад-радёшенек (разг.) – радий-радісінький.
• Рад (рады) стараться! – рад(ий) (раді) старатися!
• Рад бы душой, да хлеб чужой – рад би гостю, та хліба шкода. Пр. Попросили б і сісти, так нічого їсти. Пр.
• Рад дурак, что пирог велик – обіцянка-цяцянка, а дурневі радість. Пр. Той сказав на глум, а той узяв на ум. Пр. Ворона літає, а дурень голову задирає. Пр. Дурний і хату спалить, так вогню рад. Пр.
• Рад нищий и тому, что сшили новую суму – голодному і вівсяник добрий. Пр. Голодне буде їсти й холодне. Пр. Добрий хліб, коли нема калача. Пр. Хто гарячого не бачив, той і холодному рад. Пр.
• Хоть не рад, да готов – не рада коза торгу, а курка весіллю, та мусять. Пр. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює. Пр.
• Чем богаты, тем и рады – Див. богатый.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Стара́тися, -ра́юся –
1) стараться;
2) о що, про віщо, за чим – заботиться чем, о чем.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Раздобывать, -быть – стара́тися, розстара́тися чого́ й на що, роздобува́тися, роздобу́тися на що, розжива́тися, розжитися на що.
Стараться, постараться (радеть) – стара́тися, постара́тися, дба́ти, подба́ти про ко́го, про що, пильнува́ти кого́, що, клопота́тися, поклопота́тися про що; (стремиться) – намага́тися; постарайтесь исполнить – подба́йте, (щоб) виконати; стараться раздобыть что (деньги) – стара́тися чого́ (гро́шей).
Хлопотать, выхлопотать – клопота́ти, -ся про що, за що, виклопотати що, чого, стара́тися про що, за що, вистаратися чого́; х. о документах – клопота́тися за доку́менти.
Хлопоты – кло́піт (-поту), клопота́ння; начинать -ты по какому-либо делу – почина́ти, стара́тися в які́й спра́ві, захо́джуватися в які́й спра́ві; сопряженный с -тами – сполу́чений з кло́потом, що потребу́є клопота́ння.
Ходатайствовать – просити за ко́го, заступа́тися за ко́го, стара́тися за ким, клопота́тися за ко́го.
Хождение –
1) (по делам) – стара́ння за чим, у чім, ході́ння; х. по делу – стара́ння в спра́ві; иметь -ние по делу – стара́тися в спра́ві, ходити в спра́ві;
2) (х. монеты) – о́біг (-гу); иметь -ние (о монете, процентных бумагах, кредитных билетах) – ходити, оберта́тись, ма́ти о́біг; процентные бумаги имеют большое -ние – є великий по́пит на % папе́ри.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

стара́тися, -ра́юся, -ра́єшся, -ється

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Стара́тися, -ра́юся, -єшся, гл.
1) Стараться. Старається, що піт крівавий його ’бливає. Ном. № 10022.
2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися. Ном. № 1201.

Запропонуйте свій переклад