Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «табака»
Шукати «табака» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Копти́льщик
1) курі́й (-рія́), копті́льник, (
зап.) вуджа́р (-ря́);
2) (
курильщик табака) курі́й (-рія́).
Ню́хальщик, -щица (табака) – нюха́ч (-ча), -ха́чка, нюха́р (-ря́), -ха́рка (таба́ки), таба́чник, -ниця, (от’явленный) табача́р (-ря́), -ча́рниця. [Нюхачі́в бага́цько, а таба́ки нема́ (Номис)].
Ню́хательный – ню́хальний, для ню́хання.
-ная соль – ню́хальна сіль, сіль для ню́хання.
-ный табак – ню́хальний тютю́н, таба́ка, (диал.) нюха́чка. [Це тютю́н не таки́й, щоб кури́ти: це – ню́хальний (Звин.). Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Таба́ка – га́рна, те́рла жі́нка Га́нна (Приказка). Ню́хачки із бади́лля нароби́ла (Борзенщ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Цыплёнок – курча, курчатко, курчаточко, (диал.) куря, курятко; ціпка, ці́понька, ціпля, ціплятко:
цыпл́ёнок тапака (цыпленок табака) – курча тапака;
цыплят по осени считают – що було — бачили, а що буде — побачимо (Пр.); восени і курчата курми будуть (Пр.); восени і горобець багатий (Пр.); не кажи «гоп», поки не перескочиш.
[За курми полізли крізь тин курчата (І. Нечуй-Левицький). Виходить за хату, узявши з сіней підситок із зерном. Незабаром чутно, як вона кличе: — Ціпоньки! ціпоньки! тю-тю-тю-тю-тю-тю! (Л. Українка). — Ах, ти, моя старенька! моя поганенька, моя малесенька, моя ціпонька, моя милесенька!..— лащиться дядько до тітки, тріпаючи її по щоці рукою (М.Коцюбинський). Ой на току, на току курята чубаті (Пісня). Ціпка-ціпа ціпонька Цілоденно цівкає (Олександр Виженко). І ось одного дня, приємного сонячного дня, коли під ліщиною розцвіли великі жмутики первоцвіту, а безліч фіалок обсіяло стежку, після обіду вона прийшла до кліток, а там крихітне, крихітне жваве курчатко крихітними кроками походжало біля гнізда, а мама-курка злякано кудкудахтала. Ніжне маленьке курчатко було сірувато-коричневе з темними плямками, і цієї миті це була найважливіша іскорка життя на всі сім королівств (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса).1. — Ну, курча, вчора мене пес покусав! — Скажений
? – Та ні, якого б це я біса скаженого за хвоста смикав?! 2. Крутий як ціплятко]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нюхательный – ню́хальний, -а, -е; -ный табак таба́ка, -ки.
Табак – тютю́н, -ну́; (нюхат.) таба́ка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Табак – тютю́н (-ну);
• т. крепкий
– т. міцни́й;
• т. курительный
– т. кури́льний;
• т. нюхательный
таба́ка, нюха́чка;
• т. рольный
– т. суві́йний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Грош
• Быть без гроша
– не мати й шага (шеляга, гроша, копійки); не мати (а)ні шага ((а)ні шеляга, (а)ні гроша, (а)ні копійки).
• Гроши сколачивать
– збивати копійку до копійки (шаг до шага); складати гріш до гроша.
• Жить своими грошами
– жити на свої мізерні гроші (на свою мізерію).
• За грош, за гроши купить, продать
– купити, продати за безцінь (за півдарма, мало не задарма); (іноді) купити, продати за марний гріш.
• Медного (ломаного) гроша не стоит кто, что; грош цена ему
– (з)ламаного гроша (шага, шеляга) не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійки щербатої не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); копійка (гріш) ціна йому.
• На грош амуниции, а на рубль амбиции
– хоч гріш у каптані, та на сто рублів чвані. Пр. На гріш амуніції, на десять амбіції. Пр. На копійку роботи, а на карбованець чвані. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. Хвальби — повнії торби, а в торбі нема нічого. Пр. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава. Пр.
• Не было ни гроша, да вдруг алтын
– не було в Насті й запаски, аж глянь — уже у плахті походжає. Пр. Із грязі у князі. Пр. Щастя як трясця: на кого схоче, на того й нападе. Пр. (ірон.) Упав у гаразд, як муха в сметану. Пр. Упав у гаразд, як сливка в болото. Пр. Упав у добро, як у тісто. Пр.
• Нет ни гроша
(разг.) – ні (й) копійки немає.
• Ни гроша в кармане
– у кишені й шага (шеляга, гроша) нема; у кишені ні шага (ні копійки, ні гроша); у кишені й шага (й копійки) нема; кишеня наче виметена; кишеню мовби вимів хто; у кишені аж гуде.
• Ни ломаного гроша
– і ламаного шага (шеляга, гроша) нема(є), (а)ні ламаного шага (шеляга, гроша); і щербатої копійки нема; (а)ні шерстинки ((а)ні пір’їни); (а)ні хвоста в дворі; грошей, як у жаби пір’я.
• Ни на грош нет чего
(разг.) – нема(є) й на копійку чого; і зернятка нема чого.
• Пропал ни за грош
– пропав ні за цапову душу; пропав ні за понюх табака (ні за понюшку тютюну, ні за копійку).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

таба́к тютю́н,-ну́
т. безникоти́нный тютю́н безнікоти́нний
т. души́стый тютю́н запашни́й
т. кури́льный тютю́н для курі́ння
т. ню́хательный таба́ка,-ки
т. папиро́сный тютю́н цигарко́вий
т. ро́льный тютю́н суві́йний
т. тру́бочный тютю́н люлькови́й

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ру́нкацилиндрик для табака в трубке.
Таба́ка
1)
нюхательный табак;
2)
пыль, порошок.
Таба́кою обсі́в – покрылся пылью.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Курение (табака) – курі́ння, па́лення; -ние запрещается – курити, палити заборо́нено.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Таба́ка, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ.
А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. Я тебе зімну́ на таба́ку. Въ порошокъ тебя изотру!
2)
во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. Ум. Таба́чка.
Табаче́нція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Табачи́на, -ни, ж. = Табака. Шейк. Ум. Табачинка.
Таба́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
табака.
2) Раст. Raminculus sceleratus. Вх. Пч. І. 12.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Кріпа́к, -ка и пр. *2) О табаке: крепкий; крепыш. Сей рік я був доброго насіння (табака) розжився, там такий вам кріпак уродив, що й ну. Пир. у., Конон.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Nicotiana rustica L.тютю́н-баку́н (Вх2), тютю́н-махо́рка (Оп); баку́н (Вх6; Вх, Рг1, Лч, Ан, Шк, Пс, Hl, Rs, Ів, Сл, Mk, ГбЗАГ), махо́рка (Ру; Рг1, Пс, Мн2, Шм2, Ум, Ів, Сл, Mk, Ос, УкСД, ПД, ВЛ), тютю́н про́стий (Мл, Сл); багун (Tl), бакунь (MkПД), батюн (Пс, Сл), духан (TlЛМ), капак (Вх7ЗК), корбач (TlСД), листопру́г (Вх7ДС), ло́мич (Вх7ДС), лопа́тник (Вх7БУ), мархо́тка (Ум, Ів, Сл, MkПД), махра́ (Ук), плотове́ць (Вх, Вх6, ДуДС), сампсон (Сл), табак (Рг1, Ln, Мн2СТ), табака (СлВЛ), табачка (СмПД), титю́н (Лс2ПЦ), тютю́н (Чн, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Мн2, Rs, Шс2, Ян4, СлЗАГ), тютюнь (Tl). \ Сорт: стаси́дія (Яв).
Pulmonaria officinalis L.меду́нка ліка́рська (Оп); меду́нка звича́йна (Сл), медунка проста (Во), щемели́на звича́йна (Вх6, Мл), щемелина лікарська (Вх3); ба́ба-тай-ді́до (МгЗК), бабник (ОсВЛ), бібни́к (ГдБО), бра́тики (МгЗК), брат-і-сестра́ (Ан, МгПД, ЗК), бубля́нка (ГдБО), васильо́к (МгЗК), вушко медвеже (ОсВЛ), га́в’яз (МгЗК), гуман (ОсСД), дзво́ники (Ан, Ів, См, МгСД, ЗК), дзву́нчики (МгЗК), ді́дики-тай-ба́бки (МгЗК), ді́дові ґа́ті (МгЗК), дога́н ди́кий (МгЗК), жива трава (СмСД), жива трава лісова (АнСД), живокі́(о́)ст (МгЗК), жив-трава́ (МгЗК), зво́ники (МгЗК), згар (Ан, ІвПД), когу́тики (МгЗК), коро́в’ячі квітки́ (МгЗК), крокіш (Км), куряче зіллє (GsДС), легенева трава (См), лівганички́ (МгЗК), ма́чача ла́пка (МгЗК), меденика (АнСД), медениця (АнСЛ), ме́дик (МгЗК), меді(о)вни́к (Пч, МгЗК), меді(у)вни́ця (МгЗК), медови́к (Пч, СмЗК), медовичо́к (ЧнСЛ), медуни́ця (Ав, Ln, Жл, Ду, Mk, Ук, МгСД, СТ, ГЦ, ЗК), медуниця лісна (АнСД), медуниця червона (Сл), медуни́ч(ш)ник (Чн, Ан, ІвСЛ), меду́нка (Рг1, Ан, Жл, Мн, Mj, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Гб, МгСД, ПД, ВЛ, ДС, ГЦ, ЗК), меду́нчики (Ан, ІвСД), медушка (См), медя́ни́к (Ан, Гр, ІвСД), медяни́ця (МгЗК), попель (АнСЛ), попукач (См), раст (Жл, См, МгДС, ЗК), ряст (АвСД), сварник (СмВЛ), свата́чики (МгЗК), сва́тики(-бра́тики) (См, МгЗК), сліпота куряча (СлСД), смоктущики (Км), табака пільська (Км), цица́к(и́) (Гв, Во, См, МгВЛ, ЗК, ЛМ), цінца́шка (МгЗК), ціца(у)лки́ (МгЗК), чинґі́вчики (МгЗК), чме(и)лена́ (Hl, МгБУ, ЗК), щемели́на (Ав, Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Мн, Ів, Сл, MkСД, СТ, СЛ), щемелиця (Км), язи́к воло́вий (Ан, Ів, ОсСД), язик собачий (АнСЛ).
Solidago virgaurea L.золоту́шник звича́йний (Ру, Оп; Ук); воскобоїна золотячка (Вх1, Вх2), золоту́шник (Сл; Ав, Рг1, Ан, Ln, Пс, ЯнаСД, СТ); бесєк(ґ)ур (Вх1, MkПД), буркун жовтий жіночий (ОсПД), вітка золота (LnСТ), воскобо́їна (НвГЦ), жовтило (Мн, СмСД), жовто́брюх (Ан, ІвСД), зілля від бородавок (ОсПД), золотарник (LnСТ), золотень (LnСТ), золоти́ло польове́ (ПчЗК), золототисяшник жовтий (СлСЛ), золототисяшник мужеський (СлСЛ), золоточник (Км), золоту́ха (Рг1, Ан, Жл, Мн, Ян2, Ду, Ів, СмСД, СТ, СЛ), золотушник золота різка (КриСТ), золотячка (Вх2, СмДС), лоза лісова (ОсВЛ), мімоза літня (КриСТ), мімоза українська (ОпаСТ), наволос (Hl, MkПД, БУ), наволоч (Mk), наволош (Км), перестріл (Км), різка золота (Сл), розга золота (ОсВЛ), розходник (АнСЛ), судапор (АнСЛ), табака лісна (Км).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ню́хательный = ню́хальний. — Н. таба́къ = таба́ка, здр. табачо́к. С. Ш. — Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її мъяти; дочки ростирали, у ріжки насипали. н. пр. — Ріжок з табакою. — Збірайтесь: табаки понюхати, ради послухати. н. пр. — Хто нюхає табачок, той гетьманів мужичок. н. пр.
Таба́къ, рос. Nicotiana = тютю́н, таба́к (С. Ш.), N. rustica L. = мархо́тка, махо́рка (С. Л.), міцний — баку́н (С. Л. Ш.), ру́банка (С. Л.), листатий, що звязуєть ся в папуші — папу́шний, шнурови́й тютю́н, з маленькими листочками, що не йде в папуші — по́терть (С. Л.). — Таба́къ кури́тельный = тютю́н. — Т. ню́хательный = таба́ка, таба́чка (С. Л. Ш.), табачо́к (С. Ш.), каба́ка (С. Л.). — Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. н. пр. — Бо прийдеть ся намисто збувати, козакові молодому тютюн купувати. н. п. — Збірайтесь ради послухати, табаки понюхати. н. пр. — Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її мъяти, дочки ростирали, у ріжки насипали. н. пр. – Дѣ́ло таба́къ = пога́не дїло, ке́пська спра́ва.

Запропонуйте свій переклад