Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «чашка»
Шукати «чашка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коле́нный – колі́нний, колі́новий.
-ная чашка, анат. – колі́нна ча́шка, скіпи́ця.
-ная роспись – родові́д (-во́ду), табли́ця родово́ду.
Ко́фе (растение, плод, напиток) – ка́ва. [Профе́сор загада́в Хве́дорові пода́ти їм гаря́чої чо́рної ка́ви (Крим.)].
-фе настоящий, жолудевый. ячменный, ржаной, морковный – ка́ва спра́вжня (правди́ва), жолуде́ва, я́чна, жи́тня, морквяна́.
-фе-мокка – ка́ва-мо́к[х]а, мо́к[х]ська ка́ва.
-фе крепкий, жидкий, черный, со сливками, по венски, по варшавски – ка́ва міцна́, рідка́ (тонка́), чо́рна, вершкова́, по-віде́нському, по-варша́вському.
Кушать -фе – пи́ти ка́ву.
Пить, распивать -фе – пи́ти ка́ву, кавува́ти; срвн. Кофе́йничать.
Людям со слабым сердцем -фе вреден – лю́дям слаби́м на се́рце ка́ва ва́дить.
Чашка -феча́шка (зап. філіжа́нка) ка́ви. [Коли́-б-мені́ зра́нку ка́ви філіжа́нку (Пісня)].
Надколе́нный – надколі́нний.
-ная чашка, анат. – наколі́нок (-нка).
Плоску́ша
1) (
рыба) ка́мбула, глось (-си);
2) (
чашка) ми́ска пло́ска;
3) (
тельная вошь) ну́жа, во́ша.
Полоска́тельный. -ная чашка, см. Полоска́тельница.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кофе – (растение, плод, напиток) кава:
заварить кофе – запарити каву;
кофе крепкий, жидкий, черный, со сливками, по-венски, по-варшавски – ка́ва міцна́, рідка́ (тонка́), чо́рна, вершкова́, по-віде́нському, по-варша́вському;
кофе-мокка – ка́ва-мо́ка, мо́кська ка́ва;
кофе настоящий, жолудевый. ячменный, ржаной, морковный – ка́ва спра́вжня (правди́ва), жолуде́ва, я́чна, жи́тня, морквяна́;
пить, распивать кофе – пи́ти ка́ву, кавува́ти;
чашка кофеча́шка (зап. філіжа́нка) ка́ви.
[Коли́-б-мені́ зра́нку ка́ви філіжа́нку (Пісня). З моря дув вітер. Солона прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, тислись до вікон або сідали на веранді (М.Коцюбинський). Профе́сор загада́в Хве́дорові пода́ти їм гаря́чої чо́рної ка́ви (А.Кримський). Зійшовши на Хрещатик, купив газету, сів до столика у відкритому кафе й запитав собі кави з тістечком. З незрозумілою і несподіваною вишуканістю поклавши ногу на ногу, він ліниво мішав пахучий напій, скоса поглядаючи на сотні облич, що пропливали повз ґратки, вбираючи в себе всю різнобарвність та розгін вуличного руху (В.Підмогильний). Насупроти сиділо якихось двоє дівчат за столиком, вп’ялися в хлопців очима. Замовили собі чорну каву, сьорбали її потрошку й так сиділи (І.Багряний). Три скелети сидять за кавою І провадять про філософію Ніцше до них присідає рудава бестія і починає з одного кпити що той недоладно грає справжню людину (В.Стус). Просто кава і теплий рогалик, Просто шибка і злива, і злива. Просто декілька чистих прогалин У потоці життєвого млива… (Мертвий півень).  Через два столики самотня вродлива жінка років так під сорок неспішно кавувала і зосереджено курила тонку сигарету (Олесь Ільченко). Син голови колись привернув його увагу віршем, у якому він таврував хлопців, котрі подалися в місто і відірвалися від свого коріння. Фінальний рядок вірша звучав як вирок забудькам і перевертням: «Ви тут усі, — римував юний поет, — від кави почорніли» (В.Діброва). Ти п’єш каву дивишся у стелю Грієш пальці думки розплутуєш Тобі так просто жити над землею В координатах звуку сонця і вулиці (Ю.Джугастрянська). Взагалі, з першим, а особливо другим приходом руских, як тут називали «возз’єднання населення Північної Буковини у єдиній сім’ї вільних радянських народів» 1940 року та «визволення від німецько-фашистської та румуно-боярської окупації» 1944-го, багато чого в джерелівських звичаях змінилося. По-перше, поступово перестали пити каву, а перейшли на «российский чай». Річ у тім, що натуральну мокку, арабіку, робусту чи сантос або парану, ні «дістати» (термін з’явився разом із впровадженням найпрогресивніших досягнень радянської торгівлі), зате в крамницях було вдосталь «кави» з цикорію (В.Кожелянко). В пору ранішню ласкаву Зготував мені ти каву. Кава пахла, бадьорила, Сподівання в серці гріла. Сонце на обід зібралось, У мовчанку з нами гралось. Що ж мовчанка допоможе? Буркнув ти: — То кави, може?… Розливає вечір ласку, Ти зварив не каву — казку!!! Вам без цукру? Ні, з казками! Ще по чашці між думками. Ніч! На небі зір без ліку! Не заснути… аж до крику! Ти шепнув: — Не кави, часом?.. — В печінках!!! З тобою разом!.. (Т.Чорновіл). Довбонуло струмом вранці, Кудись пропав рожевий ліфчик. Побігла кава на плиті, Забула лак для волосся в морозилці. Сонце сліпить очі – примружусь, наче кріт, (сонцезахисні окуляри ще не купила) Обмалювало веснянками носа, Замажу тоном і на роботу піду. Ех! Весна поперла: Сонце, мухи і бруньки. А я сиджу перед монітором: Зводжу, рахую і відповідаю на дзвінки (П.Кукуй). „Кава« — здавна вживане в українській мові слово, а „кофе» активізувалося в часи зближення мов у колишньому Радянському Союзі. Це запозичення з російської. Коли в мові існує два слова, які нічим не відрізняються одне від одного, то якомусь із них потрібно віддати перевагу, а друге — відіслати в пасивний запас. Яке слово краще? Звичайно, „кава«. „Кава» й „кофе« мають спільне джерело походження, але „кава» стоїть ближче до оригіналу - через турецьке „kahve", пов’язане з арабським „kahva", утвореним від назви місцевості Kaffa в Етіопіј в Африці, де вирощували цю рослину. По-друге, воно має чимале словотвірне гніздо: „кавник« — посудина на каву, „кавниця» або „кавничка« - млинок для кави, „кавовий» — кавовий лікер, кавове дерево, „кавувати« — пити каву. По-третє, слово „кава» має такі значення: тропічна рослина, з насіння якої виготовляють запашний напій; насіння цієї рослини; поживний напій. По-четверте, саме цьому слову віддавали й віддають перевагу класики українського письменства (О.Пономарів). Вбийте бажання пити каву з молоком, кричу в простір безпредметної темряви, розмішуючи цукор у чашці, що вже третя за цю коротку ніч. Скільки можна? — вкотре себе питаю (Б.Редінґ). Влітку обідали на великій терасі з краєвидом на Сену, кавували в садку, що займав увесь дах будинку (Роман Осадчук, перекл. М.Дюрас). Звичні розваги — вино, музика, поезія, живопис — стали для нього нецікавими. Від кави теж відмовився й геть перестав ворушити мізками (О.Кульчунський, перекл. О.Памука). Знаєте, чому я запросив її на каву? З чисто егоїстичних міркувань. Скапітулювавши в останню мить — тобто удавши раптом, що чашка кави в її товаристві стала моєю найзаповітнішою мрією, — я одержав «Пізнє середньовіччя» (М.Пінчевський, О.Терех, перекл. Е.Сіґала). 1. Ніщо так не знімає сонливість зранку, як чашка міцної, солодкої, гарячої кави, пролитої на живіт. 2. Офіціант: — Ваша кава, пане. Спеціально з Південної Америки. — Так от, значить, де ви були! 3. Кава — чарівний напій. Скільки людей народилося на світ завдяки запрошенню «на чашечку кави»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЧА́ШКА ще горня́тко, галиц./запозич. філіжа́нка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Чашка
1) ча́шка, -ки;
2) (
анат.) ча́шка, -ки, скіпи́ця, -ці; З) (весовая) ша́лька, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Чашкача́шка;
• ч. (у весов
) – ша́лька;
• ч. колодезная
ча́шка коло́дязна.
Чаша, технол. – ча́ша, ча́шка;
• ч. распределительная
– ч. розподі́льча;
• ч. средняя
– ч. сере́дня.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ча́шка 1. ча́шка,-ки (деталь округлої форми)
2. ша́лька,-ки (ваг)
3. ку́холь,-хля (у побуті)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Скіпиця́надколенная чашка.
Ча́шка, -ки
1)
чашка;
2)
верхняя часть колена.
Ша́лька, -ки
1)
чашка на весах;
2) (
мн.) ша́льки – маленькие весы;
3)
мешок, в котором дается корм лошадям.
Ябли́чко, -каколенная чашка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ча́шка, -шки, -шці; чашки́, чашо́к

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Филижа́нка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Ча́шечка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
чашка. Чашечка — воду пити. Ном. заг. № 155.
2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.
Ча́шка, -ки, ж.
1) Чашка. Левиц. І. 433.
2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками
зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. Ум. Ча́шечка.
Ша́лька, -ки, ж.
1) Чашка на вѣсахъ. Мн.
ша́льки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86.
2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном.
Ябли́чко, -ка, с. Колѣнная чашка, patella. Вх. Зн. 84.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Чашка — ми́ска, -ки; Ч. к станинке — ми́ска до сто́вби; Ч. соединительная — злучна́ ми́ска.
*Соединительный — злучний; С. винт — злучни́й ґвинт; С. втулка — злучни́й уту́лок; С. канал — злучни́й кана́л; С. кольцо — злучне́ кільце́; С. планка — злучна́ пла́нка; С. проводник — злучни́й провідни́к; С. рычаг — злучни́й ва́жіль; С. тяга — злучни́й тяг; С. чашка злучна́ ча́шка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ча́шка, ча́шечка = ми́ска, ми́сочка, ча́шка, ча́шечка. — Ча́йная ч. = ча́шка, ст. — філїжа́нка (С. Ш.), филижа́нка (Кот.). — Вѣсова́я ч. = ша́ля (С. Жел.), шальки́. — У оріха, жолудя то-що = гра́нка, плїска. – Коло церкви сидїли старцї з мисочками. н. о. — Виглядає, мов оріх з гранки. Кр.

Запропонуйте свій переклад