Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «штифт»
Шукати «штифт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гво́здь, гво́здик
1) цвях, цвя́шок (
р. -шка), гвіздо́к (р. -здка́); (самый большой) смерте́льник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретна́ль, брента́ль; (для обивки) цвя́шок; (подковный) ухна́ль, вухна́ль; (для шин) шина́ль; (для тёса) ґонта́ль; (большой и загнутый) кости́ль; (для прибивания лат на стропилах) лато́вець (р. -вця), латни́к; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволі́чка; (у сапожников) шпи́лька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньо́к; (деревянный для обивания) ти́бель; (деревянный гвоздь-вешалка) кіло́к (р. кілка́), кіло́чок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) за́гвіздок;
2) (
втулка в бочке) чіп (р. чопа́).
Гво́зди, соб. – гві́здя́.
Забивать (забить) гвоздё́м что – загво́зджувати, загвозди́ти що, ввігна́ти гвіздо́к у що.
Украшенный гво́здиками – цвяхо́ваний, ви́цвяхований, гвіздко́ваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Гвоздь, гвоздик
1) цвях, цвяшок (
р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок; (соб. гвозди) гві́здя́;
2) (
втулка в бочке) чіп (р. чопа):
в этом гвоздь всего (перен.) – це — основа всього; це — головне (основне); у цьому суть (зерно, ядро);
гвоздём в голове засесть – запасти (засісти) в голову [як (мов ) цвях], уроїтися [в голову];
гвоздь программы (концерта, сезона) – окраса програми (концерту, сезону);
забивать (забить) гвоздём что – загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що;
и никаких гвоздей – і (та й) край та й годі;
украшенный гвоздиками – цвяхований, вицвяхований, гвіздкований. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ШТИФТ ще шпень.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Штифт – шпе́ник (-ка);
• ш. (в барабане молотилки
) – зуб (-ба);
• ш. контактный
– ш. доти́чний;
• ш. копировальный
– ш. копіюва́льний;
• ш. приподнимающий
– ш. підійма́льний;
• ш. проталкивающий
– ш. проштовхни́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

штифт штифт,-та́, шпень,-ня, шпе́ник,-ка (циліндричний або конічний металевий стрижень, яким з’єднують деталі машин)
ш. захва́тный штифт захопни́й
ш. кони́ческий штифт коні́чний
ш. конта́ктный ел. штифт конта́ктний
ш. крепёжный штифт кріпи́льний
ш. насечно́й штифт насічни́й
ш. осево́й штифт осьови́й
ш. по́лый штифт порожни́стий
ш. предохрани́тельный штифт запобі́жний
ш. пружи́нный штифт пружи́нний
ш. радиа́льный штифт радія́льний
ш. резьбово́й штифт нарізни́й
ш. сто́порный штифт сто́порний
ш. устано́вочный штифт устано́вний
ш. цилиндри́ческий штифт циліндри́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Се́рце, -ця
1)
сердце.
Щи́рим се́рцем ро́бить – усердно работает.
Се́рцем ну́дити – тосковать.
На-тще-се́рце – натощак.
2)
гнев. 3 се́рця – гневно, сердито.
Се́рця дода́ти – еще более рассердить.
3)
штифт в замке;
4)
язык в колоколе;
5)
сердцевина в дереве;
6)
полип, медуза.
Се́рце земне́ – род трюфелей.
Ви́нюхав би земне́ се́рце – выследил бы даже в земле спрятанное.
7)
вырез в ставне.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

штифт, -та; шти́фти, -тів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Се́рце, -ця, с.
1) Сердце.
Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щи́рим се́рцем ро́бить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. II. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. Се́рцем ну́дити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. На тще се́рце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Сим. 229.
Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. М. Пр. 44. З се́рця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. См. З-се́рця. Се́рця дода́ти. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178.
5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176.
6) Полипъ, медуза.
7)
земне́. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. Ви́нюхав би земне́ се́рце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. Се́рденько, се́рдечко, серденя́, серденя́тко, серденя́точко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Штифтъ, шти́фтикъ = цьвя́шок, гвіздо́к, гвіздо́чок (з маленькою головкою).

Запропонуйте свій переклад