Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «определять»
Шукати «определять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Определя́ть, определи́ть –
1) визнача́ти, визна́чувати, ви́значити, назнамена́ти. [Парла́мент ма́є визна́чувати права́ й обо́в’я́зки громадя́н респу́бліки. Шевче́нко назнамена́в широ́кі гряни́ці на́шому ду́хові наро́дньому (Куліш)].
• -ли́ть широту и долготу местности – ви́значити широту́ і довготу́ мі́сця.
• -лять достоинство, ценность чего – визнача́ти ва́ртість чого́;
2) (о суде, правительстве) прису́джувати, присуди́ти, декретува́ти, здекретува́ти, вирека́ти, ви́ректи. [Позива́ю його́, а що судці́ прису́дять, того́ ще не зна́ти. Яку́-б ка́ру леда́чому здекретува́ти? (Куліш). Смерть вирека́ли за краді́жку запоро́жці];
3) (на должность) признача́ти, призначи́ти, настановля́ти, настанови́ти, поста́вити ким, за ко́го, (шутл.) притокми́ти. [Настано́влено його́ за вчи́теля. Призна́чено його́ судде́ю. Поста́вив його́ пан за клю́чника].
• -ли́ть в школу – відда́ти до шко́ли, записа́ти в шко́лу, (шутл.) притокми́ти;
4) (деньги на что) признача́ти, призначи́ти гро́ші куди́, на що, приділя́ти, приділи́ти;
5) (о судьбе) суди́ти, присуди́ти, признача́ти, призначи́ти, приділя́ти, приділи́ти кому́ що.
• -ли́ть кому долгую жизнь – суди́ти кому́ вік до́вгий.
• -ля́емый – визна́чуваний; (на должность) призна́чуваний, настано́влюваний.
• -де́ленный – ви́значений, приді́лений; (на должность) призна́чений, настано́влений, наставни́й.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОПРЕДЕЛЯ́ТЬ ще ва́жити [похвала́ ба́рдів ва́жила репута́цію кня́зя], (курс) установля́ти, (міру) обчислювати, вирахо́вувати, вимі́рюти, (судом) прису́джувати, (на пост) стил. відповідн. наставля́ти, філос. детермінува́ти;
определять досто́инства відрізня́ти зерно́ від поло́ви;
определять ход собы́тий образ. роби́ти пого́ду;
определя́ющий що /мн. хто/ визнача́є тощо, ста́вши визнача́ти, покли́каний /зда́тний/ ви́значити, для ви́значення, за́йня́тий ви́значенням, прикм. визнача́льний, озна́чувальний, визна́чувальний, встано́влювальний, окре́слювальний, призна́чувальний, приді́лювальний, улашто́вувальний, обчи́слювальний, вимі́рювальний, зумо́влювальний, ухва́лювальний, віддава́льний, наста́влювальний, пе́вний, галиц. мірода́йний, діял. дефініти́вний, г-а означа́льний, ім. матем. детерміна́нт; пор. устанавливающий, высчитывающий, измеряющий, судящий;
определя́ющий судьбу́ долено́сний;
определя́ющий полити́ческий курс лейтмоти́вний;
определя́ющим о́бразом книжн. визнача́льно;
определя́ющийся/определя́емый озна́чуваний, визна́чуваний, встано́влюваний, окре́слюваний, призна́чуваний, приді́люваний, улашто́вуваний, обчи́слюваний, вимі́рюваний, зумо́влюваний, ухва́люваний, відда́ваний, наста́влюваний, прикм. визначни́й;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Определять, определить –
1) (права, обязанности) визнача́ти, -ча́ю, -ча́єш, ви́значити, -чу, -чиш;
2) (в суде) прису́джувати, -джую, -джуєш, присуди́ти, -джу, -диш;
3) (на́ должность) признача́ти, -ча́ю, -ча́єш, призначи́ти, -на́чу, -на́чиш;
4) (в школу) віддава́ти, -даю́, -дає́ш, відда́ти, -дда́м, -ддаси́;
5) (судьбу ч.-л.) суди́ти (су́джу, су́ди́ш), присуди́ти.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Определять, определить, -ся – визнача́ти, ви́значити, -ся;
• о., отыскивать – виявля́ти, ви́явити.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

определя́ть, определи́ть визнача́ти, ви́значити; означа́ти, озна́чити; зумо́влювати, зумо́вити

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Определять, -лить –
1) (что) – визнача́ти, визна́чувати, визначити; (предназначать) – признача́ти, призна́чити, приділяти, приділити; (выяснять) – виясняти, вияснити, з’ясо́вувати, з’ясува́ти що;
2) (кого куда) – признача́ти, призна́чувати, призна́чити, настановляти, настановити до ко́го, до чо́го, за ко́го, на ко́го, на що, пристановляти, пристановити до ко́го, до чо́го; (отдавать кого куда) – віддава́ти, відда́ти; о. на должность – признача́ти, настановляти на поса́ду;
3) (постановлять) – ухва́лювати, ухвалити, виріша́ти, вирішити, постановляти, постановити; (в суде) – виріка́ти, виректи.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Определять, -ся, определить, -ся — визнача́ти, -ся, ви́значити, -ся, признача́ти, -ся, призна́чити, -ся, прису́джувати, присуди́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Опредѣля́ть, опредѣли́ть, ся = 1. виясня́ти, визнача́ти, ви́яснити, ви́значити, ся. 2. постановля́ти, признача́ти, постанови́ти (рішенець, вирок), призна́чити (кару), ви́ректи, ріши́ти, опридїлити. — Руска Правда призначує досить тяжку кару за такі вчинки. Кн. — Не довго думали — рішили — і щуку на вербі повісити звелїли. Б. Г. — А Суд гуртом рішив: щоб беззаконника провчити, — опридїлити, щоб він з трьома жінками жив. Б. Г. 3. настановля́ти, наставля́ти, настанови́ти, наста́вити. С. Л. — Його наставили на місто станового. 4. признача́ти, визнача́ти, призна́чити, ви́значити. — Призначив на се дїло сто карбованцїв. — Визначив йому на лїто сорок карбованцїв. Кн.

Запропонуйте свій переклад