Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «время»
Шукати «время» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вре́мя – час (р. ча́су), пора́, час-пора́, часи́на, годи́на, доба́ (р. доби́), діб (ж. р.) (р. до́би).
Короткое вре́мя – мали́й час, часо́чок, часи́нка, мала́ часи́на.
В короткое вре́мя – за мали́й час, не за вели́кий час, за малу́ часи́ну.
Продолжительное вре́мя – вели́кий час, до́вший час.
Во время (во времена) кого, чего – за ко́го, за чо́го, за часі́в кого́, чого́, під що, пі́дчас чо́го, при чо́му, по-при що, се́ред чо́го (и просто орудн. пад.). [Був ще за па́нського пра́ва ку́харем (Грінч.). То було́ за царя́ Панька́, як земля́ була́ тонка́. За часі́в Соломо́на. За часі́в нароста́ння наро́дньої си́ли, письме́нство вело́ за ру́ку наш наро́д (Єфр.). Мочи́ла коно́плі під хо́лод та захолоди́ла но́ги (Тесл.). При до́брій годи́ні всі ку́ми й побрати́ми. Се́ред бу́рі стра́шно на мо́рі. Це ді́ялося по́сто́м = во время поста].
Во́-время, см. ниже В своё вре́мя. Со вре́мени – від ча́су, від часі́в. [Від ча́су револю́ції].
До вре́мени – до яко́гось ча́су́, по́кіль-що.
С какого вре́мени? – відко́ли? з яко́го ча́су́?
С этого вре́мени – відтепе́р, з цього́ ча́су́.
С того вре́мени – відто́ді́, відтогді́, з того́ ча́су, з тих часі́в.
С давнего вре́мени – з да́вніх часі́в, зда́вна, з да́вньої давни́ни, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н, од найдавні́ших даве́н.
С незапамятных времё́н – з-поконві́ку, з передві́ку, з пра́віку.
С того вре́мени, как – з то́го ча́су як, відко́ли, одко́ли. [Відко́ли прийшо́в, ще й слівце́м не прохопи́всь].
В какое вре́мя? – яко́го ча́су́?
Около того вре́мени – бли́зько того́ ча́су́.
В это вре́мя – в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю по́ру, в ці по́ри.
А в это вре́мя – аж тут, аж під цей час.
В то время – тоді́, того́ ча́су, в той час, під той час, ти́ми часа́ми, на той час, на ту по́ру.
В то же вре́мя – рівноча́сно, одноча́сно, в той-таки́ час, в той са́мий час.
В одно вре́мя – заразо́м. [Не всі бо заразо́м! Я ду́маю й слу́хаю заразо́м].
В одно и то же вре́мя – за одни́м за́ходом, одноча́сно. [Франко́ му́сів бу́ти за одни́м за́ходом і во́їном, і робітнико́м (Грінч.)].
Тем вре́менем – тимча́сом, по́ки-що.
В то вре́мя, как – як, тимча́сом як. [Як були́ ми в йо́го, ба́чили його́ бра́та].
Всё вре́мя – раз-у-ра́з, раз-по́-раз.
В своё вре́мя – за свого́ ча́су́, свого́ ча́су́, в свій час, (своевременно) на свій час.
Не в своё вре́мя – не в час, невча́сно, не свого́ ча́су́.
Всему своё вре́мя – на все свій час.
Для своего вре́мени – як на свій час, як для свого́ ча́су́.
Во всякое вре́мя – повсякча́с, повсякча́сно, на вся́ку діб.
Это было не в наше вре́мя – це ще не за нас було́, не в на́ші часи́ те ді́ялося.
В недавнее вре́мя – неда́вніми часа́ми.
В прежнее вре́мя – попере́дніми часа́ми, за попере́дніх часі́в, давні́ших літ, пе́рше, попе́ре́ду, (вульг.) допре́ж сього́, спре́жду.
В последнее вре́мя – оста́ннім ча́сом, оста́нніми часа́ми.
В старое вре́мя – за да́внього ча́су, в старовину́.
По теперешним времена́м – як на тепе́р, як на ці часи́.
До последнего вре́мени – до неда́вна.
В другое вре́мя – и́ншим ча́сом.
До сего вре́мени – до́сі, до сього́ ча́су́.
До того вре́мени – до́ти, до́ті[и]ль, (диал.) до́тля.
До поры до вре́мени – по́ки-що, до́ки-що, до слу́шно́го ча́су́, до ча́су. [До ча́су глек во́ду но́сить (посл.)].
До позднего вре́мени – допі́зна, до пі́зньої годи́ни.
Раньше вре́мени – без ча́су́.
На-вре́мя – на час, до ча́су́, про час. [Хай бу́де про час і така́, навпо́слі я зроблю́ га́рну].
На некоторое вре́мя – на яки́йсь час.
На определенное вре́мя – на бе́зрік.
На вечные времена́ – на ві́чні часи́, на бе́звік, в ві́чний час.
Спустя, через некоторое вре́мя – зго́дом, зго́дя, перего́дом, з-перего́дом, перегодя́, неба́вом, незаба́ром, невдо́взі, невзадо́взі, да́лі-пода́лі, да́лі-далі, по які́йсь годи́ні, за яки́мсь ча́сом.
Спустя долгое вре́мя – по до́вгому ча́сі.
В непродолжительном вре́мени, см. Вско́ре. С течением вре́мени – де-да́лі, з ча́сом.
В течение некоторого вре́мени – на про́тязі (про́тягом) яко́гось ча́су́.
В течение непродолжительного вре́мени – не за вели́кий час, на про́тязі (про́тягом) недо́вгого ча́су́.
От вре́мени до вре́мени – час од ча́су, з ча́су до ча́су.
По времена́м, вре́мя от вре́мени – часа́ми, десь-не-десь, коли-не-коли́, десь-коли́сь.
В ночное вре́мя – уночі́, нічно́ю добо́ю, нічно́ї доби́, вно́чішнього ча́су́.
Вре́мя предрассветное – до́світок.
Вре́мя дообеденное – задобі́ддя, задобі́дня годи́на.
В обеденное вре́мя – в обі́ди.
Вре́мя послеобеденное – пообі́дній час, сполуде́нок (р. -нку).
Вре́мя перед вечером – підвечі́рок (р. -рку).
Вре́мя, когда ложатся спать – ляги́, обляги́, вля́ги, ля́гмо, ля́гови, (нареч.) обляго́ма. [Іде́ він до не́ї о пі́зніх ляга́х. Обляго́ма приї́хав. Були́ пі́зні ля́гма. У пі́зні ля́гови пряду́].
Вре́мя вставания – уста́нок. [Роби́в од уста́нку до сме́рку].
Утреннее вре́мя – зара́ння, зара́нок. [Пі́вень співа́ по́ки зара́ння, а по́тім спить].
Вре́мя года – пора́, доба́ ро́ку.
Вре́мя после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – ві́дзимка.
Вре́мя между весною и летом – за́літки.
Вре́мя, когда греет солнце – ви́гріви.
Вре́мя пахания – о́ранка.
Вре́мя уборки сена – косови́ця, гребови́ця.
Вре́мя перед новой жатвой, перед новым хлебом – передні́[о́]вок (р. -вка).
Вре́мя жатвы – жни́ва́.
Вре́мя возки копен – возови́ця, копові́з (р. -во́зу).
Вре́мя рождения овец – обкі́т (р. -ко́ту).
Вре́мя, когда пасётся скот – пасови́ця.
Вре́мя роения пчёл – рійба́, ройови́ця.
Вре́мя собирания мака – макотру́с.
Вре́мя опадания листьев – листопа́д.
В свободное вре́мя – на дозві́ллі, гуля́щого ча́су́, ві́льного ча́су́, на гу́ля́нках, гуля́нка́ми, гуля́ючи.
Есть вре́мя – є коли́.
Отсутствие свободного вре́мени – ні́кольство.
Не хватать, не доставать вре́мени – ні́колитися. [Не поможу́ тобі́, бо й само́му ні́колиться].
Нет вре́мени – нема́ коли́, ні́коли, не ма́ю ча́су́.
Удобное, благоприятное вре́мя – до́бра наго́да, до́бра годи́на, слу́шни́й час, сприя́тлива годи́на.
Надлежащее вре́мя – слу́шни́й час.
Неблагоприятное, бедственное вре́мя – лихи́й час, лихолі́ття, лиховщи́на, тяжка́ годи́на, знегі́ддя, знего́да.
В условное вре́мя – в належи́ту годи́ну.
В лучшие времена́ – за кра́щих часі́в.
Определённое вре́мя – ви́значений (призна́чений) час (те́рмін).
В определённое вре́мя (в опред. сроки) – пе́вними речінця́ми.
Теперешнее вре́мя – тепе́рішні часи́, сьогоча́сність (р. -ности).
Старые времена́ – старі́ часи́, давнина́, старовина́, старосві́тчина.
Вре́мя, в которое жили деды – діді́вщина, діди́зна.
Настоящее вре́мя – час тепе́рішній (и грамм.).
В настоящее вре́мя – тепе́р, тепе́реньки, тепе́речки, сейча́с, ни́ні.
До настоящего вре́мени – дони́ні, дотепе́р.
Вре́мя прошлое, давно минувшее – час мину́лий, да́вній, давно́ мину́лий (и грамм.), да́вні часи́, да́вня давнина́.
Вре́мя будущее – час майбу́тній, прийде́шній (и грамм.).
На будущее вре́мя – на да́лі, на да́льший час, на пото́мні часи́.
В давние времена́ – да́вньою поро́ю, да́вніми часа́ми, у да́вні да́вна.
Относящийся к этому, к тому, к новому вре́мени – сьогоча́сній, тогоча́сній, тоговіко́вий, тоді́шній, новоча́сній.
Условленное вре́мя, проведенное в обучении ремеслу – термінува́ння.
Вре́мя летит – час біжи́ть, час не змигне́ться.
Требующий, отнимающий много времени – забарни́й, зага́йний, ба́вний, забавни́й.
Вре́мя прибавочное (для работы) – надробо́чий час.
Вре́мя упущено – промину́то час, (шутл.) пора́ перепори́лася.

Запропонуйте свій переклад