Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «время»
Шукати «время» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Время – час, пора, година, момент, період, епоха, доба, часина, тривалість, час-пора, часина, (устар.) діб (ж. р.) (р. доби):
• а в это время – а (аж) в цей (під цей) час; а (аж) тут;
• благоприятное, удобное время – [добра] година; сприятлива година; добра нагода, слушний (нагідний) час;
• было время когда – був час (були часи, була пора) коли;
• в более отдалённые времена – за давніх часів, у давніших часах;
• в давние, древние времена – давніми часами (за стародавніх часів, давніх часів, у давні часи), давньою порою, у давні давна (віки), за давніх-давен (за давнього давна), у [давню] давнину (у [давній] давнині), давниною, за старожитних часів, застародавна; за давнього часу;
• в данное время – [в] цей час, тепер;
• в другое время – иншим часом, в инший час, в инші часи; иншим (другим) разом;
• в зимнее время – зимової пори (доби), узимі (узимку, зимою);
• в какое время – якого часу (у який час), у яку годину, коли; в яку пору;
• в короткое время, за короткое время – за малий (за короткий) час, не за великий (за невеликий) час, за малу часину (годину);
• в летнее время – літньої пори (доби), літнього часу, улітку, влітку (уліті, вліті, літком, літом);
• в лучшие времена – за кращих (за ліпших) часів, у кращі (у ліпші) часи;
• в любое время – будь-якого часу (у будь-який час), першого-ліпшого часу (першої-ліпшої часини), кожного часу, коли хочете, коли завгодно;
• в любое время суток – цілодобово;
• в настоящее время – тепер (иногда разг. тепереньки, теперечки), теперішнім часом (за теперішніх часів), нині; у наш час, у цей час, зараз, нині, за нашого часу; на теперішній час;
• в настоящее время, когда… – тепер (нині), коли;
• в наше время – за нашого часу (за наших часів), за наших днів, за нас;
• в недавнее время – за недавніх часів (недавніми часами), недавно;
• в непродолжительном, скором времени – незабаром (невзабарі), незадовго (иногда невдовзі, невзадовзі), через (за) недовгий час, небавом (иногда разг. незабавки, незабаром), затого, (лок.) ускорості (ускорах);
• в ночное время – уночі, нічною порою (добою), нічної доби, нічного часу, о нічній порі; (устар.) вночішнього часу;
• в обеденное время – в обід (обіди), під (в) обідню пору (об обідній порі), обідньої доби (в обідню добу), в обідню годину;
• во время, во времена кого, чего – за кого; за чого; за часів кого, чого; під що; під час чого; попри що; серед чого; при чому; (передається ще й орудним відмінком);
• во время жатвы – у (під) жнива, під час жнив, жнивами;
• во время новолуния (первой четверти) – на молодику (на молодиці), (изредка) на нову;
• во время оно, во времена оны (устар.) – во врем’я оно;
• во время поста – постом;
• во время сна – під час сну, спавши, (разг.) упереспи (упересипи);
• во все времена – за всіх часів, у всі часи, на всі часи;
• во всякое время – повсякчас, повсякчасно, в усякий (у всякий) час, в усяку пору (годину), коли б не було; в усі часи; завжди; (изредка устар.) на всяку діб;
• в одно время – заразом; одночасно;
• в одно и то же время – за одним заходом; одночасно; водночас;
• в определённое время – у певний (визначений) час, певного часу; за певний, визначений час; (в опред. сроки) певними термінами, певними речінцями;
• во сколько времени? – о якій годині?;
• [в] первое время – на початку, спочатку, перший час, на перших порах, спершу;
• [в] последнее время – останнім часом (останніми часами), останнього часу (в останній час); в останні часи;
• в прежнее время, в прежние времена – за попередніх часів (давніших колишніх), попередніми часами, давніших літ, перше, (иногда разг.) упершені (упервині), попереду, давніш, давніше, раніш, раніше, передніш, передніше; (вульг.) допреж сього, спрежду;
• в рабочее время – у робочий (у робітний) час, в [під] робочу (робітну) пору, під робочий (робітний) час, робочої (робітної) пори, робочою (робітною) порою;
• временами и дурак правду говорит – як коли й дурне правду тне (Пр.); на премудрих часом чорт їздить (Пр.); і на мудрім дідько на Лису гору їздить (Пр.);
• временами нужно… – часами (деколи) треба…;
• время абсолютное – час абсолютний;
• время боронования – волочінка;
• время будущее – час майбутній, прийдешній;
• время, в которое жили деды – дідівщина, дідизна;
• время возки копен, хлеба с поля – возовиця, коповіз;
• время вставания – устанок;
• время выдержки (техн.) – тривалість витримування;
• время всему научит – час усього навчить; час — найкращий учитель;
• время все раны лечит – час усе лікує (Пр.); час всі рани гоїть (Пр.); збіжить вік – ото тобі й лік (Пр.);
• время года – пора (доба, відміна) року;
• время — деньги – час — то гроші; година (час) платить, година (час) тратить (Пр.); не товар платить, а час (Пр.);
• время до восхода солнца – досхідна пора (доба);
• время дообеденное – задобіддя, задобідня година;
• время жатвы – жнива;
• время золотое (молодые счастливые годы) – золота пора, золотий (красний) час, золоті (красні) роки (літа), красна молодість;
• время идёт – час минає (збігає, плине);
• время идёт быстро – час швидко минає (упливає), час лине [хутко, прутко];
• время испытания (техн.) – тривалість випробування;
• время, когда весной снег тает – відталь;
• время, когда греет солнце (разг.) – вигріви;
• время, когда ложатся спать – час, коли лягають спати, (разг. давн.) ляги (лягови, обляги, лягмо), (нареч.) улягом, облягома;
• время, когда пасётся скот – пасовиця;
• время кончилось (истекло) – час збіг, строк (термін) скінчився (минув, вийшов);
• время косьбы (косовица) – косовиця;
• время летит – час лине (летить, біжить), (образн.) час не змигнеться, (груб.) час чухрає;
• время между весною и летом – залітки;
• время не ждёт (не терпит, не стоит) – час не жде (не чекає, не стоїть, не триває), час тіснить;
• время опадання листьев (листопад) – листопад, (иногда) падолист;
• время от времени, от времени до времени – від часу до часу (час від часу, зрідка з часу до часу), часом (часами), час до часу, (зрідка) коли-не-коли; иноді, инколи; спорадично;
• время пахания, пахоты – оранка;
• время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления – відзимка;
• время послеобеденное – пообідній час; сполуденок;
• время поступления бумаги – час вступу паперу;
• время перед вечером, под вечер, предвечерье – підвечірок (підвечір), підвечір’я (надвечір’я, надвечірок);
• время перед жатвой, перед сбором нового хлеба – час перед жнивами, перед збором нового хліба, переджнив’я, (устар.) переднівок;
• время перед обедом, предобеденное время – передобідній (передобідяний) час, передобідня пора (година, часина), передобіддя (переобідок) надобіддя;
• время покажет – час покаже, з часом буде видно, з часом побачимо;
• время полуденное приближается – (разг.) береться під обіди;
• время появления первого льда – перволіддя;
• время предрассветное, рассвет – досвіт, досвіток, досвітній час, досвітня година (доба, пора);
• время прибавочное (для работы) – надробочий час;
• время приближается, приближалось к полночи – доходить, доходило до півночі, береться, бралося (добирається, добиралося) до півночі, наближається наближалася північ;
• время придёт — слезы утрет – час мине – сльози зжене (Пр.);
• время прошлое, давно минувшее – час минулий (давній, давноминулий), давні (минулі) часі, давня давнина;
• время работает на нас – час працює на нас;
• время релаксации (техн.) – тривалість релаксування;
• время роения пчёл – рійба (ройовиця);
• время рождения овец – обкіт (р. -коту);
• время сгребания сена – гребовиця;
• время скоро проходит – час швидко упливає;
• время собирания мака – макотрус;
• время суток – час доби;
• время терять – гаяти час, марнувати час;
• время тянется долго – час тягнеться (спливає) довго;
• время удара (техн.) – тривалість удару;
• время упущено – упущено (пропущено) час (насм.) пора перепорилася (перепоріло); (устар.) проминуто час;
• время успокоения (техн.) – тривалість заспокоєння;
• в свободное время – на дозвіллі, вільного (гулящого) часу, вільним (гулящим) часом, у вільний (гулящий) час, на [по]гулянках (гулянками), гуляючи;
• в своё время – свого часу (у свій час, іноді за свого часу); у належний час; (своевременно) своєчасно; на свій час;
• всё время (разг.) – увесь (весь) час, усе, одно, повсякчас [годину], раз у раз (раз по раз);
• всему своё время – на все свій час, усьому свій час;
• в скором времени – незабаром, скоро, невдовзі;
• в старое время – за старих часів, у старовину, за давніх часів (за давнього часу), у давнину;
• всякому овощу свое время – усякий овоч має свій час (Пр.); порою сіно косять (Пр.); не тепер по гриби ходити: восени, як будуть родити (Пр.); кусає комар до пори (Пр.); тоді дери луб’я, як дереться (Пр.);
• в течение… времени – протягом… часу;
• в течение некоторого времени – протягом якогось часу;
• в течение непродолжительного, некоторого времени – не за великий час, протягом недовгого часу; протягом якогось часу; за якийсь час;
• в то время – того часу (в той час, під той час, тим часом, тими часами, за тих часів), на той час (на ту пору, о тій годині), за тієї години, [саме] тоді, тією добою (тієї доби); тоді;
• в то время как… – тоді як, тимчасом як…; у той час як (коли)…; як; тоді, коли; тоді; того часу; під той час; тими часами; на той час; на ту пору;
• в то же [самое] время – одночасно (рівночасно), в той-таки час (в той самий час), заразом, водночас (воднораз), (иногда) за одним заходом;
• в условленное время – умовленої години, як умовлено;
• в хорошее время (пока было хорошо) – за доброго часу, за добра;
• выбрать время – вибраги годину (часину), улучити (спобігти) годину (час, часину);
• выиграть время – вигадати час;
• в это время – у (під) цей (під теперішній) час, у цю пору (в ці пори, о цій порі, тим часом); сей (цей) час; тут;
• давать, дать время на что – давати, дати (надавати, надати) час на що;
• делу время, потехе час – коли почав орати, так у сопілку не грати (Пр.); попрацюй влітку, відпочинеш взимку (Пр.); іди в гості сміло, як не жде дома діло (Пр.);
• для своего времени – [як] на свій час; [як] для свого часу; під цей час; до времени;
• до поры до времени – до часу, до пори, до часу, до якогось (до котрогось, до певного) часу, поки (доки) що; до слушного часу; до слушної нагоди; (устар.) покіль що;
• до времени, прежде, раньше времени – передчасно (дочасно), перед часом (до часу), без часу, завчасно (завчасу), без пори;
• долгое время – довгий (великий) час;
• до настоящего (сего) времени – досі, до цього часу, дотепер, донині;
• до недавнего времени – донедавна, до недавнього часу;
• до недавнего времени бывший (существовавший) – донедавній;
• до позднего времени (до поздней поры) – до пізнього часу, до пізньої години (пори), допізна;
• до последнего времени – до останнього часу, донедавна; дотепер;
• до сего времени (книжн.) – до сього (до цього) часу, досі;
• до сего времени (до настоящего времени) бывший (существовавший) – дотеперішній (досьогочасний);
• до того времени – доти, до того часу; (иногда) дотіль, дотиль, (диал.) дотля;
• до того времени бывший (существовавший) – дотогочасний;
• ей время выходить замуж – їй час іти заміж (дружитися, віддаватися), вона вже на відданні, вона вже на порі (у порі);
• ему время (пора) жениться – час йому женитися (дружитися, одружуватися), він уже на порі (у порі), він уже на оженінні, він уже дохожалий (доходжалий), (лок.) він уже на стану став, (образн.) він уже під вусом, він уже підвусий;
• если позволит время – якщо (коли) матиму час, якщо матиму коли; як буде коли;
• есть время – є час; є коли;
• за отсутствием времени – за браком часу; через брак часу; не мавши (не маючи) часу;
• засекать, засечь время – відмічати, відмітити (реже заміча́ти, замі́тити, рус. засікати, засікти) час;
• знай время и место – знай своє місце й час;
• и до настоящего времени – і досі, і донині; й дотепер; і до цього (до теперішнього) часу;
• идти с духом времени – іти з духом часу; потрапляти часові;
• имел время – мав час; мав коли (мені) було коли;
• имею время – маю час; у мене є час; маю коли; [мені] є коли;
• иное время — иное бремя – що вік, то інший світ (Пр.);
• как раз в то время – саме тоді; саме під (в) той час;
• как раз в это время – саме тепер; саме тоді; саме під (в) цей час; під (в) той час; саме;
• ко времени – вчасно, упору (впору);
• короткое время – малий час; часочок; часинка; мала часина;
• к тому времени – на той (під той) час; до того часу; під (на) ту пору;
• летнее время – літо;
• мне теперь не время – [тепер] я не маю часу; [тепер] мені нема коли; [тепер] мені ніколи;
• на будущее время – надалі; на дальший час; на майбутнє; (иногда) на потім; (устар.) на потомні часи;
• наверстать потерянное время – надолужити втрачений (страчений, згаяний, загаяний) час;
• на вечные времена – на вічні часи; на безвік; на (у) вічний час; (устар.) на всі віки потомні;
• на время – на [якийсь] час; до часу; про час;
• надлежащее время – певний, слушний час;
• назначенное, урочное время – визначений (призначений) час; визначені (призначені) години;
• на короткое время – на [невеликий] час; на часину (на годину); на малий (на короткий, недовгий, якийсь) час;
• на некоторое время – на який (на якийсь, на деякий) час; на яку (на якусь, на деяку) годину; на [який там] час; до часу;
• на неопределенное время – на безрік;
• настоящее время – час теперішній;
• наступает, приближается обеденное время – настає (надходить) обідній час (обідня пора, обідня година); під обіди береться;
• наступили дурные времена – настали лихі часи (злигодні); тісні роки впали;
• нашего времени, относящийся к настоящему (нашему) времени, настоящий, современный нам – нашого часу (наших часів); сьогочасний; наших днів; сьогоденний;
• на это требуется много времени – на це треба багато часу; це потребує (вимагає) багато часу; це відбере (забере) багато часу;
• неблагоприятное, бедственное время – недобрий (лихий) час; недобра (лиха, тяжка, нещаслива, злигодня) година; лихоліття (устар. лихівщина); знегода (знегіддя);
• не в наше время – не за наших часів; не за нас; не за нашої пам’яті;
• не в своё время, не вовремя – не час; невчасно; не свого часу (не в свій час); не в пору; не в час;
• не ко времени – не під (не в) пору; невчасно; не в слушну хвилину; не слушної пори;
• некоторое время – який[сь] (деякий) час; (зрідка) котрийсь час; яка (якась) часина; скількись (кілька) часу; (зрідка) час-година;
• нет времени у кого – не має часу хто; немає часу кому, у кого; не має коли хто; нема коли (ніколи) кому; ніколиться кому; (образн.) ніколи вже по опеньки ходити; нема коли (ніколи) [й] угору глянути; не маю часу;
• не те времена – не ті часи; не та доба; (образн.) не тим вітром повіяло;
• нет свободного времени – часу немає; (от работы) виробу немає;
• не хватает, не достаёт времени – не стає (не вистачає) часу; (разг.) ніколиться;
• новые времена – нові часи; нова доба; (образн.) новий вітер повіяв;
• нужно идти в духе времени – треба потрапляти часові;
• обеденное время – обідня година (пора, доба); обідній час; обід[и];
• около того времени – близько того часу;
• определённое время – певний (визначений, призначений) час (термін);
• от времени до времени – час від часу; з часу до часу;
• относящийся к этому, к тому, к новому времени – сьогочасний; тогочасний; тодішній; цьогочасний; новочасний; тоговіковий;
• отсутствие свободного времени, недосуг – брак [вільного] часу; нікольство;
• первое время, в первое время – на початку (спочатку); перший час (за перших часів); попервах;
• по временам, временами, время от времени – часами (часом); порою; коли-не-коли; десь-колись; інколи; десь-не-десь;
• по нынешним временам, по настоящему времени – [як] на теперішній час; [як] на теперішні часи;
• по теперешним временам – як на тепер; як на ці (теперішні) часи;
• потеря времени – трата часу; перевід (переводження) часу; марнування (гаяння) часу;
• потерять время – згубити (змарнувати, згаяти, стратити, перевести) час;
• потребуется много времени – візьме (забере) багато часу;
• праздно время проводить, провести – переводити, перевести час; гуляти, згуляти; гулі справляти; байдикувати;
• приходит, придёт, пришло время – настає, настане, настав (надходить, надійде, надійшов, приходить, прийде, прийшов) час; настає, настане, настала (надходить, надійде, надійшла, приходить, прийде, прийшла) година; година впаде, впала;
• продолжительное время – тривалий час, великий час; довший час; довго; чимало часу;
• прошедшее время – минулий час; минулість; той (ген той) час;
• рабочее время – робітний, робочий час;
• раннее, утреннее время – зарання; заранок (позаранок);
• самое время – саме час;
• свободное время – дозвілля; гулящий час;
• с давнего времени – віддавна (здавна, спозадавна, спрадавна); з давніх (з прадавніх) часів; з давньої давнини (з давнього-давна, з давніх-давен); од найдавніших давен;
• с какого времени? – відколи?; з якого часу?;
• сколько времени? – котра година?;
• с незапамятных времён – з давніх давен; від найдавніших часів;
• с недавнего времени – з недавнього часу; знедавна (віднедавна);
• с незапамятных времён – від (з) найдавніших (від непам’ятних) часів; з давнього-давна (з позадавного-давна, з давніх-давен); споконвіку (споконвічно); з вік-віку (з-перед віку, з правіку, від віку-правіку);
• с некоторого времени – з якогось (від якогось, від котрогось) часу;
• со временем – згодом, з часом;
• со времени – від часу, від часів; з часів;
• спустя долгое время – по довгому часі; довгий час пізніше (по тому, після того);
• спустя (через) некоторое время – [трохи] згодом (трохи згодивши), згодня; перегодом (перегодя [якийсь час]), невдовзі (невзадовзі), небавом (незабавом, незабавно, незабавки), незабаром (зрідка невзабарі); по якімсь (по недовгім, по малім) часі; за якийсь час (зрідка за якимсь часом, за недовгим, за малим часом, по часі), по якійсь (по недовгій, по малій) годині; за якусь (за недовгу, за малу) годину; (зрідка) далі-подалі, далі-далі, туди далі;
• старые времена – старі часи, давнина, старовина (старосвітщина, старосвітчина);
• с течением времени – з бігом (з плином) часу, з часом, [трохи] згодом, дедалі;
• с того времени как… – відколи, відтоді як…, з того часу як (коли)…, з тих часів як…; відколи;
• с того времени, с тех пор – з (від) того часу (з тих часів), з тієї пори, відтоді;
• с этого времени, отныне – відтепер (віднині), з цього (від цього) часу;
• тем временем – тим часом, поки [там] що;
• теперешнее время – теперішній час (теперішні часи), теперішність, сьогочасність, сучасність;
• терять, потерять, тратить, потратить время [попусту] – марнувати, змарнувати (гайнувати, згайнувати, бавити, збавити) час, [дурно, дармо, даремно, марне] гаяти, згаяти, прогаяти (тратити, стратити, марнувати, змарнувати, губити, згубити) час, за дурницю гаяти, згаяти, загаяти час, [марно] зводити, звести (переводити, перевести) час;
• то время – тогодення;
• того времени, относящийся к тому времени (к тем временам) – тогочасний, тодішній, того часу (тих часів), (тоді) тоговіковий;
• трата времени – гайнування (трата, втрата, перевід) часу, гайка, бавлення;
• требующий, отнимающий много времени – (про роботу тощо) забарний, загайний, (лок.) забавний (бавний);
• тяжелое, плохое время – лиха (важка, зла) година, лихі (важкі, злі) часи, злигодні (злі години), сутужний час, лихоліття;
• убивать, убить время – гаяти, згаяти, загаяти, прогаяти час; марнувати, змарнувати, перевести, переводити час; струювати час;
• удобное, благоприятное время – добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година;
• указанное время – указаний (зазначений) час;
• улучить, выбрать время – знайти (вибрати) час (часу), вигадати (вигодити) годину; добрати час (часу);
• у него (у нее…) не было времени – він (вона…) не мав (не мала…) часу, він (вона…) не мав (не мала…) коли, йому (їй…) не було коли, йому (їй…) ніколи було, йому (їй…) ніколилося;
• условленное время, проведенное в обучении ремеслу – термінування;
• утреннее время – зарання, заранок;
• через некоторое время – з часом, згодом, через який[сь] час, за якимсь часом, через скільки часу, трохи згодом;
• это было не в мое (не в наше…) время – це ще не за мене (не за нас…) було, не за моїх (не за наших…) часів це [те] діялось, не в мої (не в наші…) часи це (те) діялось, (иногда лок.) не за мого (не за нашого) уряду;
• это займёт, потребует много времени – це багато візьме (відбере забере) часу, на це багато піде часу.
[При добрій годині всі куми і побратими, а при лихій годині немає й родини (Пр.). Хто в літі гайнує, той у зимі голодує (бідує) (Пр.). Вдень тріщить, а вночі плющить (Пр.). Нічною се було добою (Котляревський). Вітрець схопився об обідній порі (Сл. Гр.). То було за царя Панька, як земля була тонка (Пр.). При добрій годині всі куми й побратими (Пр.). Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян Гаврилич гнув во врем’я оно (Т.Шевченко). Саме упереспи це робилось (Сл. Гр.). Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Б.Грінченко). Ой чом тепер не так, як перше було (Сл. Гр.). Упервій не так робилося (Сл. Гр.). Вона збудована вже в возовицю (Л.Українка). Се було саме у коповіз (Сл. Ум.). Як почнуться вигріви, то сніг пропаде (Сл. Гр.). Нерано, вже й пізні ляги минули (М.Коцюбинський). Хто б се глупої ночі, в такі вже обляги прийшов (Г.Барвінок). А час, мов віл, з гори чухра, його́ не налига́єш (П.Гулак-Артемовський). Уже й під обіди береться (Сл. Гр.). Все добре в свій час (Пр.). Це було саме в гребовицю (Сл. Гр.). Це було за царя Горошка як людей було трошка (Пр.). До часу глек воду носить (Пр.). До пори, до часу збанок воду носить (Пр.). Пішов перед часом сиру землю гризти (І.Франко). Пив дуже горілку, та так без пори і вмер (Сл. Гр.). Сідай, коли маєш час (М.Кропивницький). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (А.Тесленко). Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну (Сл. Гр.). Це не за нас стало, не за нас і перестане (Пр.). Гарні гості, та не в пору (Пр.). От раз тому багачеві заніколилось, а саме була сінна косовиця… (Казка). Часом з квасом, порою з водою (Пр.). Живі картини з позадавнього-давна виступали в дитячій голові (П.Мирний). Винен був гроші і не віддав, а далі-подалі віддав (Сл. Гр.). Час тягнеться довго, наче голодне літо (Пр.). Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду. Робив од устанку до смерку. Не поможу тобі, бо й самому ніколиться (АС). У лихий час і кум за собаку (Пр.). І тільки час ледь чутно зве на герць. Підступний ворог, не бере нахрапом. Він стиха п’є бурхливі води серць і плоті хліб з’їдає — теж неквапом (Люцина Хворост). Ти так хочеш назад, в узвичаєний ритм часоплину… (Л.Хворост). Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже чорна ваша злоба не впаде (В.Симоненко). Часу немає ніде (Анастасія Поритко). Час тече. А коли наливати — булькає (В.Слапчук). Вірю: прийде час, і ми зустрінемось. Подивимось одне одному в очі; потиснемо міцно руки українським воякам; дамо по пиці олігархам; низько вклонимось могилам загиблих на війні із зовнішнім і внутрішнім ворогами; підтримаємо скалічених на цій війні, їхні родини і родини загиблих, продовжуючи при цьому розбудовувати по-справжньому вільну Україну (Володимир Балух). Скоро отак ізлагодився, не хотів наш гідальго марно часу гаяти і здійснення своїх намірів на безрік одкладати, бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі впинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виконати! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вони не вміли ні читати, ні писати й збували час воюючи, грабуючи та полюючи (Ю.Педан, перекл. Індра Монтенелі). Але що дивуватися, лежиш, прикутий до ліжка, часу як мух на гімні, невідомо що з ним робити (Ігор Пізнюк, перекл. Вєслава Мислівського). Його служниця Катрін, із якою во врем’я оно вони віддавались утіхам плотським, звісно, зірок з неба не хапала, але була вірною, неговіркою й старанною господинею і не прихищала на кухні гостей, ласих до смаковитих решток і вин доброї витримки (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). — Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш небавом умерти. — Скажи йому, — всміхнувся полковник, — що людина вмирає не тоді, коли повинна, а тоді, коли може (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). — Мушу зізнатися вам, що я викладаю літературу в Ліможі й коли-не-коли насмілююсь друкуватися в місцевій газеті (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Навіть горе з часом виплаче всі сльози, тільки Час може втамувати скорботу, Час, свідок того, як гаснуть усі почуття, усі людські пристрасті, Час розрадник усіх жалів (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Він скоса дивиться на нас, тримаючи в руці чарку, але мовчить. За хвилину він раптом каже в напівтемряву: «А що таке, власне, час?». Георг здивовано опускає свою чарку на стіл. «Перець життя», — спокійно відповідаю я. Мене старий шахрай так швидко не зловить своїми трюками. Недарма ж я член верденбрюкського клубу поетів: ми звичні до великих питань (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Та хоч би що бачили їхні очі, хоч би яка тяжка праця спала на них і ще спаде в майбутньому, вони залишалися вишуканими й шляхетними, як монархи на вигнанні: сповнені гіркоти, гордовиті, зовні байдужні, зичливі одне до одного, тверді, мов діамант, і яскраві та крихкі, мов кришталики розбитої люстри в них над головою. Колишні часи минулися назавжди, але ці люди й далі житимуть так, наче їхній світ ще не минув,— чарівні й забарні, твердо впевнені, що нема чого вихоплюватись один з-перед одного як ті янкі, аби загребти зайвий гріш, прикипілі навіки до давніх своїх звичок (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). Насправді час нікуди не спливає, спливаємо лише ми самі (М.Чайковська, перекл. К.Бруена). Його щоденники тих років документують нескінченну процесію початків: безцільні прогулянки в парку; недочитані книжки; облишені задуми; нереалізовані креслення. Життя минало у спробах згаяти дні. І в чеканні, коли ж розпочнеться майбутнє (Я.Стріха, перекл. Дж.О’Конора). Час — гроші (Б.Франклін). Поки ми думаємо, як згубити час, нас згублює час (Альфонс Але). Час — прекрасний учитель, але, на жаль, він убиває своїх учнів (Г.Берліоз). Любов до минулого часу найчастіше не що інше, як ненависть до часу теперішнього (П.Буаст). Час усіх розкладе по своїх місцях] Обговорення статті

Запропонуйте свій переклад