Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «деньги»
Шукати «деньги» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
• ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
• ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
• без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
• без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
• бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
• больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
• большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
• брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
• бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
• бумажные деньги – паперові гроші;
• быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
• ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
• взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
• вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
• возврат денег – повертання, повернення грошей;
• вот уже и нет денег – от і по грошах;
• время – деньги – час [є] гроші;
• выдавать деньги – виплачувати гроші;
• выдача денег – виплата грошей;
• давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
• денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
• денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
• денег не хватает – бракує, не стає грошей;
• денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
• денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
• деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
• деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
• деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
• деньги не пахнут – грошам лиця нема;
• деньги не щепка – гроші не полова;
• деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
• деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
• деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
• деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
• есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
• забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
• за деньгами – по гроші;
• за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
• за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
• за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
• за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
• из-за денег – через гроші;
• карманные деньги – кишенькові гроші;
• копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
• кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
• кровные деньги – кривавиця;
• крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
• куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
• лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
• любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
• мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
• мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
• наградные деньги – нагорода грішми;
• наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
• на чистые деньги – на готові гроші;
• на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
• недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
• не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
• немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
• не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
• ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
• обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
• обращение денег – обіг грошей;
• он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
• он падок на деньги;
• алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
• остальные деньги – решта грошей;
• отмывать деньги – відмивати гроші;
• отпускать деньги – видавати, давати гроші;
• отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
• очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
• подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
• потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
• предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
• представлять деньги – подавати, здавати гроші;
• прогонные деньги – прогони;
• растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
• свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
• собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
• собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
• собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
• сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
• суточные деньги – добові [гроші];
• только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
• требовать деньги – правити гроші;
• тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
• туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
• у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
• употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
• шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. Обговорення статті

Запропонуйте свій переклад