Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «дуванити»
Шукати «дуванити» на інших ресурсах:

- Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— Вгору

Дува́нити, -ню, -ниш, недок., подува́нити, -ню, -ниш, док., заст., жарг. Ділити, паювати (про здобич, награбоване добро, гроші тощо).
[1. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають (Данило Мордовець). 2. Та Левко Андрійович перечував і знав, що в селі скрізь по хатах, часом аж досвіту, тільки й мови, що за його землю та добро, скрізь люди дуванять їх у думках, і це дратувало та пригнічувало його (Володимир Леонтович). 3. Часом чуєш, було, про його, що в його закопані для схованки якісь розбишацькі гроші; іноді говорено про його нищечком, що він – химородник якийся, а іноді – що його батько роздобував хліб гайдамацтвом, та й сам він знається з розбишаками, а ті з ним дуванять свою здобич (Пантелеймон Куліш). 4. Вони панів убивають, а їхнє добро забирають і дуванять, тобто ділять між собою (Михайло Масютко, «В полоні зла»).] Обговорення статті