Знайдено 2 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Заруба́ть, зару́бливать, заруби́ть –
1) зару́бувати, заруба́ти, (посекать) стина́ти, стя́ти, (многих) постина́ти. [Коня́ ві́зьмуть і попру́жечку, тебе́ заруба́ють (Чуб. V). По всьому́ ца́рству постина́ть мали́х діте́й (Шевч.)]; 2) -ть на бирке, -ть для памяти – закарбо́вувати, закарбува́ти, накарбо́вувати, накарбува́ти. [Неписьме́нні лю́ди закарбо́вують на па́лічці хре́щиками або карба́ми, скі́льки йому́ хто ви́нен, або скі́льки й чого́ кому́ про́дано (Єфр.)]. • -би́ть себе на носу – закарбува́ти собі́ на но́сі (Куліш); (запомнить) затя́мити. [Зрозумі́йте й затя́мте собі́ (Франко)]; 3) -би́ть дорогу в лесу для воен. целей – засі́кти, (во множ.) позасіка́ти (шляхи́). [Шляхи́ лісові́ позасіка́ли і за ти́ми засі́ками на во́рога чатува́ли (М. Грінч.)]. • Зару́бленный – зару́баний; закарбо́ваний. |
Зару́бливать, см. Заруба́ть. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)