Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «знать»
Шукати «знать» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Знать – знати; відати, знатися (розумітися) на чому, розуміти що, усвідомлювати що, бути в курсі чого:
• аза в глаза не знает – ні (ані) бе, ні ме не зна (знає), ані бе не зна (знає); ні аза, ні буки не зна (знає); нічогісінько; не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку;
• Бог (Господь) знает что [говорит делает…] – Бог зна (знає) (бозна-) що [каже, робить…]; Господь його знає що [каже, робить…]; святий його зна (знає) що [каже, робить…];
• всяк сверчок знай свой шесток – швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (не лізь) (Пр.); коли ти швець, пильнуй свого копила (Пр.); як (коли) не коваль, то й рук не погань (Пр.); коли не пиріг, то й не пирожися (Пр.); знай, хто роком старший (Пр.); знай, цвіркуне, свій причіпок (Пр.); знай, свине, своє лігво (Пр.); знай, козо (корово), своє стійло (Пр.); знай, кобило, де брикати (Пр.); знайся кінь з конем, а віл з волом (Пр.); не літай, вороно, в чужії хороми (Пр.);
• Вы это прекрасно знаете – Вам не треба говорити;
• давать, дать себя знать – даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати;
• дать знать кому что – дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) звістку (вістку) про себе; об’явитися (оповіститися);
• делай как знаешь – роби як знаєш (хочеш, вважаєш); роби як умієш;
• если бы знать, что – якби (коли б) знати, що…; якби (коли б) знаття, що…;
• знаем мы вас (ирон.) – знаємо ми вас;
• знаете [ли] – знаєте, бачте;
• знает кошка, чьё мясо съела – знає кіт, чиє сало з’їв (Пр.); чує кішка, чиє сало з’їла (Пр.);
• знай, баба, своё кривое веретено (устар.) – жіноча річ коло припічка (коло печі) (Пр.); жіноча річ – кочерги та піч (Пр.);
• знай наших! – отакі наші!;
• знай [себе] – знай [собі];
• знать вдоль и поперёк – знати вздовж і впоперек (і шите і пороте);
• знать в лицо кого – знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого;
• знать грамоту (разг.) – уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти;
• знать за собой грешки – мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки;
• знать как свои пять пальцев – знати як свої п’ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах);
• знать меру – знати міру;
• знать наизусть, назубок – знати напам’ять (досконало); мати в голові що;
• знать не знаю [и ведать не ведаю] – сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю; (не желая признавать кого) [і] знати не хочу;
• знать, почём фунт лиха – знати, почім (почому) ківш (коряк, корець, пуд, фунт) лиха; знати, де лихо живе; випивати [свій, повний] ківш лиха; бачити смаленого вовка;
• знать про себя – мовчати; тримати (зберігати) в таємниці;
• знать своё дело – знатися на своїй справі (своєму ділі); знати свою справу (своє діло);
• знать себе цену – знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг;
• знать своё место – знати свої місце (стійло); держатися свого берега;
• знать сокола по полёту, а добра молодца по походке – видно (видко) сокола з польоту (льоту), а сову з погляду (Пр.); не завиє так пес, як вовк (Пр.); видно пана по халяві (халявах);
• знать толк в чём – знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому; тямити силу в чому;
• знать (уметь) делать что – вміти чого;
• знать цену чему – знати ціну (вагу, вартість) чому, чого; знати, чого варте;
• знать этого не хочу – не хочу про це й чути;
• кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил – якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив (Пр.); не знаєш, де заробиш, де проробиш (Пр.);
• как мы знаем (видим) – як ми знаємо (бачимо); добре (давно) відомо, що; загальновідомо, що; як відомо;
• как (почём) знать? – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна (знає); чи (а) я знаю?;
• кто знает, кто его знает (разг.) – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати;
• надо (пора) и честь знать (фам.) – пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри;
• не знаешь, где найдёшь, где потеряешь – не знаєш, де виграєш, а де програєш; якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав (Пр.);
• не знать износу (износа, веку) – не знати зносу;
• не знать женщин – бути дівичем (цнотливцем);
• не знать, куда деваться – не знати, на яку ступити;
• не знать, куда деться от стыда – позичати очей у Сірка;
• не знать меры в баловстве – ходити на головах;
• не знать меры, удержу – не знати міри, впину (спину, зупину, угаву);
• не знать покоя (отдыха и т.п.) – не мати (не знати) спокою (спочинку, відпочинку тощо);
• не знать сна – не спати, не стуляти очей;
• не зная броду, не суйся в воду – не спитавши броду, не лізь у воду (Пр.); не хапайся поперед невода рибу ловити (Пр.); з сокирою не лізь туди, де пила не була (Пр.); не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти (Пр.);
• не могу знать – не знаю;
• не хотеть знать кого – не признаватися до кого;
• он не знает усталости – він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає;
• разве (нешто) я знаю? – хіба (чи, іноді або) я знаю?;
• решительно ничего не знаю – ні сном ні духом не відаю;
• сами знаете – не вам казати (питати);
• твёрдо знать – добре (твердо) знати;
• то и знай – раз у ра́з;
• только и знает, что… – тільки й знає, що…;
• чёрт его знает (вульг.) – мара (кат, морока, дідько) його зна (знає);
• я этого не знаю – я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (разг.) я в тім не битий.
[Багато знатимеш – голова облізе (Пр.). Якби знаття, не було б каяття (Пр.). Не знав, не знав, та як на те й забув! (Пр.). Я вважаю себе найосвіченішою людиною, бо знаю, що нічого не знаю (Сократ). Знати — це зовсім не означає розкладати на частини або пояснювати. Знати — це сприймати бачене. А щоб бачити, треба передусім брати участь. Це дуже важка наука… (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Досі я ще не певний. Лабіринт вирв здається мені тепер таким неосяжним, що від збудження я вже зовсім не знаю, в який бік мені треба добуватись. А що, як я посуваюсь уздовж наших траншей, тоді це триватиме хтозна-поки (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Той, хто нічого не знає, і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто нічого не знає і не знає, що він нічого не знає. 2. Мало знати собі ціну, ще треба мати попит]. Обговорення статті

Запропонуйте свій переклад