Зня́тка, -и, жін. 1. Зображення кого-, чого-небудь, одержане способом фотографування; фотографія; світлина; (фото)картка; зняток. [1. — Це була б прекрасна знятка: ви з цією голубкою на плечі. Як дозволите, принесу наступним разом (М. Ковальська, «Ганна»). 2. До нового Месії явився репортерчик, і знятка нового рятівника людства з відповідним інтерв’ю потрапила на першу сторінку місцевої вечірньої газети (Емма Андієвська, «Герострати»).] 2. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. [А тепер уявіть себе, що зараз я даю вам якійсь дивний заморський плід, якого ви ще досі й не бачили і навіть не чули про нього. І як він зветься, скажіть, будь ласка? Ще цікавіше: як ви себе відчуватиме в абсолютно затемненій незнайомій вам кімнаті, натикаючись на різноманітні предмети? Чи зможете ви назвати, наприклад, механічним олівцем знайдену авторучку або визначити, що саме знаходиться на стіні в рамі під склом, полотно великого майстра чи знятка або звичайна переробка?]
Відмінок |
Однина |
Множина |
Називний |
зня́тка |
зня́тки |
Родовий |
зня́тки |
зня́ток |
Давальний |
зня́тці |
зня́ткам |
Знахідний |
зня́тку |
зня́тки |
Орудний |
зня́ткою |
зня́тками |
Місцевий |
… зня́тці |
… зня́тках |
Кличний |
зня́тко |
зня́тки |
|