Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 1 статтю
Запропонувати свій переклад для «казаться»
Шукати «казаться» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Казаться –
1) (являться) явля́тися, з’явля́тися, пока́зуватися;
2) (иметь вид) пока́зуватися, видава́тися за що, на що, чим;
3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здава́тися, видава́тися, увижа́тися, удава́тися кому́, для ко́го за що, чим;
4) (мерещиться) здава́тися, увижа́тися, уви́джуватися, ви́дітися, убача́тися, видава́тися, ма́ритися, верзти́ся, уздріва́тися, вигляда́ти, придава́тися кому́ чим, на що; привиджуватися;
5) (ка́жется, безлично) здає́ться, ба́читься, вигляда́є, мабуть, можливо;
6) (казалось бы, как будто, никак) нена́че, на́че, ні́би, либо́нь; (вероятно, должно быть) десь, ма́бу́ть, (диал.) наді́сь:
• и на глаза не кажи́сь – і на о́чі мені́ не наверта́йся;
• кажется весьма удивительным – видається дуже дивним;
• кажется, десятый год, как… – здається вже десятий рік, як, либонь, уже десяте літо, як;
• кажется мне – видає́ться, ба́читься, ви́диться мені́;
• кажется молодым – вигляда́є на молодо́го, мо́лодо гляди́ться;
• кажется, он вздорлив – здає́ться, (що) він колотли́вий;
• казаться странным – здава́тися дивним; здається дивно;
• каза́лся (каким) – вигляда́в на ко́го, ким, немо́в хто, подава́в на ко́го;
• казаться на вид – пока́зувати, виглядати;
• как вам кажется? – як вам здає́ться? як на вас? як вам видає́ться? як [ви] гада́єте?; як на вашу думку (гадку)?;
• как мне кажется – як мені здається (бачиться), як на мене;
• при заходе солнце -жется больше – навза́ході со́нце здає́ться бі́льшим;
• стыдно людям каза́ться – со́ром і на лю́ди ви́йти (перед лю́ди ста́ти);
• уж не кажется ли вам? – чи не здається, бува, вам? чи не здається, часом, вам?;
• это только с первого взгляда так кажется – то ті́льки на пе́рший по́гляд так (таке́) увижа́ється (видає́ться).
[Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря», А їм неначе рот зашито, Ніхто й не гавкне, не лайне, Неначе й не було мене (Т.Шевченко). Веселеє колись село Чомусь тепер мені, старому, Здавалось темним і німим (Т.Шевченко). Ди́вно ті́льки здало́сь йому́, що Черева́нь про те ані́ га́дки (П.Куліш). А він усе́ перед мої́ми очи́ма уви́джується (Г.Барвінок). Хоч ви́диться, що гуса́к промовля́є ти́хо, а мо́же то й не гуса́к (С.Руданський). Здає́ться так-же са́мо гуля́ють, як і в нас, да не так (М.Вовчок). Ко́жна хвили́на здава́лась за ці́лі роки́ (М.Коцюбинський). Цей про́стий зви́чай здава́вся для не́ї коме́дією (І.Нечуй-Левицький). Шко́ла видава́лась їй и́ноді домови́ною (М.Коцюбинський). Пані., лежить недужа і до гостей не являлась (І.Франко). Легенько-легенько я виповз із-під кожуха, але так, щоб він лежав так само і щоби здалека могло видаватися, що я лежу на місці (І.Франко). З обли́ччя більш двадцяти́ літ їй не пока́зувало А.Свидницький). Він як народи́всь, то пока́зувався ду́же слабко́го здоро́в’я (А.Кримський). Ба́читься, в ти́ші глибо́кій кри́лами ма́є весна́ (М.Вороний). Світ йому́ здава́вся чудни́й і непе́вний (А.Ніковський). Все йому́ вигляда́ло, що він тоті́ ді́ти но́сить (В.Стефаник). Ця річ ті́льки видає́ться на вели́ку (АС). Він сидів, прихилившись до крісла, і слухав її слова, що вже не раз чув у різних комбінаціях з різних нагод. Він мовчав, і здавалось йому, що все в кімнаті мовчить, що всі меблі посхилялись, сумуючи, чому вони тут, а не десь далеко (В.Підмогильний). Мені здається, що живу не я, а інший хтось живе за мене в світі в моїй подобі (В.Стус). Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче —Те усе святе У що ти вірив — згинуло з віками Пройшло скрізь пальці, Як вода, зачерпнута відкритою рукою, А на лодоні лиш краплинки сну, У сяйві марив, як в полоні (Л.Костенко). А як уже він несповна розуму і в нетямі своїм одні речі за другі має, біле за чорне, а чорне за біле, як вітряки мав за велетні, а воли чернечі за верблюди, як отари овечі здавались йому військом ворожим абощо, то не важко йому буде бляхмана пустити і виставити першу-ліпшу селянку за сеньйору Дульсінею; як він не повірить, то я забожусь, а як сам божитиметься, що ні, то я перебожусь, що таки так; як він затнеться, то я затнусь іще дужче, аби тільки мій чорт старший був — а там уже дійся Божа воля (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Я чув, що світ прекрасний», — сказав сліпий. «Здається», — відповів зрячий (С.Є.Лєц). — Любий, здається, ти скоро будеш батьком. —  Уточни, будь ласка: “здається, будеш”, чи “здається, ти”]. Обговорення статті

Запропонуйте свій переклад