Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Коза́ –
1) коза́, козли́ця, кози́ця. [На похи́ле де́рево і ко́зи скачу́ть (Номис). І молоко́ і сир козли́ці їм на вече́рю подала́ (Шевч.)]. • Дикая -за́ – ди́ка коза́, (степная) сайга́к, суга́к (-ка́). • Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу́ – відлупи́ти, як Си́дорову ко́зу. • Похожий на -зу́ – козува́тий; 2) (попрыгунья: о женщине) коза́, скаку́ха, стрибу́ха; 3) (носилки у каменщиков) ко́зла (-зел); 4) (для под’ёма повозки при смазке колёс) коза́; срвн. Козлы́ 3; 5) коза́, кози́ця, ґа́йда (Херс.); срвн. Волы́нка; 6) (игра) коза́, горюду́б (-ба); 7) (таган для огня) коза́, жаро́[і́]вня; 8) (клок недожатого хлеба) гребінці́ (-ці́в), недо́жинок (-ка), (обрядовый) ца́пова борода́. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)