Знайдено 1 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Кончи́на – скона́ння, скін (р. ско́ну), кончи́на. [Скінчи́лися бо́лі скона́ння тяжко́го (Грінч.). Оста́ннє тремті́ння лю́дського ду́ху перед скона́нням (Л. Укр.). В ярмо́ запря́гшися, тягни́ до ско́ну (Франко). Коли́-б він до моє́ї кончи́ни верну́вся: хоч-би всти́гла з ним попроща́тися (Кон.)]. • -чи́на мира – кіне́ць сві́ту (сві́тові), кончи́на сві́ту (сві́тові). [Кончи́на сві́ту зближа́ється (Свидн.)]. • -чи́на живота нашего – кончи́на живоття́ на́шого. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)